ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: «аходи ƒержави щодо залученн¤ ≥ноземного кап≥талу
«аходи ƒержави щодо залученн¤ ≥ноземного кап≥талу
ињвський ƒержавний “орговельно-≈коном≥чний ”ниверситет
ƒопов≥дь на тему:
"«аходи держави, щодо залученн¤ ≥ноземного кап≥талу"
—тудентки 2 курсу 1 групи
ињв 1999
ѕќЌя““я, —”“Ќ≤—“№ “ј ≤Ќ¬≈—“»÷≤…, Ћј—»‘≤ ј÷≤я
≈коном≥чна д≥¤льн≥сть окремих гос подарюючих суб'Їкт≥в та крањни в ц≥ло му значною м≥рою характеризуЇтьс¤ об с¤гом зд≥йснюваних ≥нвестиц≥й.
“ерм≥н "≥нвестиц≥њ" означаЇ вкладенн¤ кошт≥в. ” б≥льш широк≥й трактовц≥ ≥нвестиц≥њ ¤вл¤ють собою вкладен н¤ кап≥талу з метою подальшого його зб≥льшенн¤. ≤нвестиц≥њ мають ф≥нансове та економ≥чне визначенн¤.
«а ф≥нансовим визначенн¤м, ≤Ќ ¬≈—“»÷≤ѓ - це вс≥ види актив≥в (кош т≥в), що вкладаютьс¤ в господарчу д≥¤льн≥сть з метою отриманн¤ доходу. ≈коном≥чне визначенн¤ ≥нвестиц≥й можна сформулювати таким чином:
≥нвестиц≥њ - це видатки на створенн¤, розширенн¤, реконструкц≥ю та техн≥ч не переозброЇнн¤ основного кап≥талу, а також на пов'¤зан≥ з цим зм≥ни обо ротного кап≥талу, оск≥льки зм≥ни у то варно-матер≥альних запасах здеб≥ль шого залежать в≥д руху видатк≥в на основний кап≥тал.
≤нвестиц≥њ в об'Їкти п≥дприЇмниць коњ д≥¤льност≥ зд≥йснюютьс¤ в р≥зних формах. « метою обл≥ку, анал≥зу та плану ванн¤ ≥нвестиц≥њ класиф≥куютьс¤ за р≥з ними ознаками.
1. «а об'Їктами вкладень вид≥л¤ють с¤ реальн≥ та ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ.
ѕ≥д –≈јЋ№Ќ»ћ» ≥нвестиц≥¤ми розу м≥ють вкладенн¤ кошт≥в у реальн≥ ак тиви - ¤к матер≥альн≥, так ≥ немате р≥альн≥ (≤нод≥ вкладенн¤ кошт≥в у нема тер≥альн≥ активи, пов'¤зан≥ з науково-техн≥чним прогресом, характеризу ютьс¤ ¤к ≥нновац≥йн≥ ≤нвестиц≥њ).
ѕ≥д ‘≤ЌјЌ—ќ¬»ћ» ≤нвестиц≥¤ми розум≥ють вкладенн¤ кошт≥в у р≥зн≥ ф≥ нансов≥ активи, серед ¤ких найб≥льш значущу частку пос≥дають вкладенн¤ кошт≥в у ц≥нн≥ папери.
2. «а характером участ≥ в ≥нвесту ванн≥ вид≥л¤ютьс¤ пр¤м≥ та непр¤м≥ ≥нвес тиц≥њ.
ѕ≥д ѕ–яћ»ћ» ≥нвестиц≥¤ми розум≥ Їтьс¤ безпосереднЇ вкладенн¤ кошт≥в ≤нвестором в об'Їкти ≤нвестуванн¤.
ѕ≥д Ќ≈ѕ–яћ»ћ» ≤нвестиц≥¤ми ро зум≥Їтьс¤ ≥нвестуванн¤, опосередко ване ≥ншими особами (≥нвестиц≥йними або ф≥нансовими посередниками).
3. «а пер≥одом ≥нвестуванн¤ розр≥з н¤ють короткостроков≥ та довгостроков≥ ≥нвестиц≥њ.
ѕ≥д ќ–ќ“ ќ—“–ќ ќ¬»ћ» ≥нвес тиц≥¤ми розум≥ють звичайно вкла денн¤ кап≥талу на пер≥од, не б≥льше одного року.
ѕ≥д ƒќ¬√ќ—“–ќ ќ¬»ћ» ≥нвести ц≥¤ми розум≥ють вкладенн¤ кап≥талу на пер≥од б≥льше одного року.
” практиц≥ великих ≥нвестиц≥йних компан≥й довгостроков≥ ≥нвестиц≥њ детал≥ зуютьс¤ таким чином:
а) до 2 рок≥в;б) в≥д 2 до 3 рок≥в;в) в≥д 3 до 5 рок≥в;г) понад 5 рок≥в.
4. «а формами власност≥ ≥нвестор≥в розр≥зн¤ють ≥нвестиц≥њ приватн≥ (акц≥о нерн≥), державн≥, ≥ноземн≥ та сп≥льн≥.
5. «а рег≥ональною ознакою вид≥ л¤ють ≥нвестиц≥њ всередин≥ крањни та за кордоном.
ѕ≥д ¬Ќ”“–≤ЎЌ≤ћ» ≥нвестиц≥¤ми розум≥ють вкладенн¤ кошт≥в у об'Їкти ≥нвестуванн¤, розм≥щен≥ в межах даноњ крањни.
ѕ≥д ≥нвестиц≥¤ми «ј ќ–ƒќЌќћ (≥ноземн≥ ≤нвестиц≥њ) розум≥ють вкла денн¤ кошт≥в у об'Їкти ≤нвестуванн¤, розм≥щен≥ за межами даноњ крањни.
ѕ≥д ≥нвестиц≥¤ми звичайно розум≥ ютьс¤ довгостроков≥ вкладенн¤ кап≥талу в п≥дприЇмства р≥зних галузей народного господарства, в ≥нфраструктуру, в соц≥ альн≥ програми, в охорону навколишньо го середовища. ≤нвестиц≥њ виражають ус≥ види майнових та ≥нтелектуальних ц≥нно стей, ¤к≥ вкладаютьс¤ в об'Їкти п≥дприЇм ницькоњ та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥, у ре зультат≥ ¤коњ формуЇтьс¤ прибуток (до ход) або дос¤гаЇтьс¤ соц≥альний ефект. ƒержавн≥ ≥нвестиц≥њ можуть зд≥йснюва тись ≥ з метою регулюванн¤ розвитку економ≥ки. ќсновними ц≥нност¤ми ≥нвестиц≥й Ї:
Х рухоме та нерухоме майно (буд≥вл≥, спо руди, обладнанн¤ та ≥нш≥ матер≥альн≥ ц≥н ност≥);
Х кошти, ц≥льов≥ банк≥вськ≥ внески, кре дити, акц≥њ та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери;
Х майнов≥ права, пох≥дн≥ в≥д авторського права - л≥ценз≥њ, "ноу-хау", досв≥д та ≥нш≥ ≥нтелектуальн≥ ц≥нност≥;
Хправо користуванн¤ землею та ≥ншими природними ресурсами, а також ≥нш≥ май нов≥ права.
√оловним об'Їктом вивченн¤ висту пали кап≥тальн≥ вкладенн¤ ¤к процес ру ху вартост≥, авансованоњ у розширене в≥д творенн¤ основних фонд≥в. ќсновна увага прид≥л¤лась вивченню структури дже рел ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень, догов≥рним стосункам замовник≥в та п≥д р¤дник≥в, рол≥ банк≥в ¤к установ, що зд≥й снюють ф≥нансуванн¤ та кредитуванн¤ кап≥тальних вкладень. «а обс¤гом та значущ≥стю кап≥таль н≥ вкладенн¤ Ї основною складовою частиною ≥нвестиц≥й, у наш≥й крањн≥ на них припадаЇ близько 85% ус≥х ≥нвести ц≥й.
√оловними етапами ≥нвестуванн¤ Ї:
Х перетворенн¤ ресурс≥в у кап≥тальн≥ вкладенн¤ (витрати), тобто процес спр¤ муванн¤ ≥нвестиц≥й у конкретн≥ об'Їкти ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ (власне ≥нвесту ванн¤);
Х перетворенн¤ вкладених кошт≥в у при р≥ст кап≥тальноњ вартост≥, що характери зуЇ к≥нцеве перетворенн¤ ≥нвестиц≥й та отриманн¤ новоњ споживчоњ вартост≥;
Х прир≥ст кап≥тальних вартостей у форм≥ доходу або соц≥ального ефекту, тобто к≥н цева мета ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.
ѕочатковий та к≥нцевий ланцюжки замикаютьс¤, утворюючи новий взаЇмо зв'¤зок: прибуток - ресурси, тобто про цес нагромадженн¤ повторюЇтьс¤.
≈ ќЌќћ≤„Ќ»… «ћ≤—“, ћ≈“ј “ј «ј¬ƒјЌЌя ≤Ќ¬≈—“»÷≤…Ќќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤
≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть ¤вл¤Ї со бою сукупн≥сть практичних д≥й юридич них ос≥б, держави та громад¤н щодо реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥й. Ќин≥шн¤ правова система ”крањни складаЇтьс¤ з б≥льше н≥ж 100 закон≥в та ≥нших нормативних акт≥в, що регулюють ≥нвестиц≥йну д≥¤ль н≥сть.
—еред них сл≥д насамперед в≥дзна чити «акон ”крањни "ѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть", «акон ”крањни "ѕро ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ", «акон ”крањни "ѕро державну програму заохоченн¤ ≥ноземних ≥нвести ц≥й в ”крањн≥", «акон ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржу", ¤к≥ створюють правову основу ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.
«аконодавство визначаЇ, що вс≥ су б'Їкти ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ незалеж но в≥д форм власност≥ та господарюванн¤
мають р≥вн≥ права в частин≥ зд≥йсненн¤ ц≥Їњ д≥¤льност≥; самост≥йно визначають ц≥л≥, напр¤мки, види та обс¤ги ≥нвести ц≥й; залучають дл¤ њх реал≥зац≥њ на дого в≥рн≥й основ≥ будь-¤ких учасник≥в ≥нвес тиц≥йноњ д≥¤льност≥, у тому числ≥ шл¤хом орган≥зац≥њ конкурс≥в та торг≥в.
ќб'Їктами ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ Ї:
Х новоутворюван≥ та т≥, що реконструю ютьс¤, основн≥ фонди, а також об≥гов≥ кош ти в ус≥х галуз¤х народного господар ства;
Х ц≥нн≥ папери (акц≥њ, обл≥гац≥њ та ≥н.);
Х ц≥льов≥ грошов≥ внески;
Х науково-техн≥чна продукц≥¤ та ≥нш≥ об'Їкти власност≥; майнов≥ права та права на ≥нтелектуальну власн≥сть.
јналог≥чн≥ об'Їкти маЇ ≥ д≥¤льн≥сть заруб≥жних ≥нвестор≥в, ¤кщо вона не суперечить законодавству ”крањни. ≤но земн≥ ≥нвестори мають право зд≥йсню вати ≥нвестуванн¤ на територ≥њ ”крањни шл¤хом:
Х пайовоњ участ≥ сп≥льно з юридичними та ф≥зичними особами ”крањни у створен н≥ п≥дприЇмств;
Х створенн¤ п≥дприЇмств, ц≥лком належ них ≥ноземним ≥нвесторам, а також ф≥ л≥ал≥в п≥дприЇмств ≥ноземних юридич них ос≥б;
Х придбанн¤ п≥дприЇмств, буд≥вель, спо руд, пањв, акц≥й, обл≥гац≥й та ≥нших ц≥нних папер≥в, а також ≥ншого майна, ¤ке за за конодавством ”крањни може належати ≥ноземним ≥нвесторам;
Х придбанн¤ прав користуванн¤ землею та ≥ншими природними ресурсами;
Х наданн¤ позик, кредит≥в, майна та май нових прав.
—уб'Їктами ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ Ї:
Х ≥нвестори (замовники);
Х виконавц≥ роб≥т (п≥др¤дники);
Х користувач≥ об'Їкт≥в ≥нвестиц≥йноњ д≥ ¤льност≥;
Х постачальники товарно-матер≥альних ц≥нностей, обладнанн¤ та проектноњ про дукц≥њ;
Хюридичн≥ особи (банк≥вськ≥, страхов≥ та посередницьк≥ орган≥зац≥њ, ≥нвестиц≥йн≥ фонди та компан≥њ та ≥н.);
Х громад¤ни ”крањни;
Х≥ноземн≥ юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, дер жави та м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ.
≤нвесторов≥ надане право волод≥ти, користуватись та розпор¤джатись об'Їк тами та результатами ≥нвестиц≥йноњ д≥ ¤льност≥, у тому числ≥ зд≥йснювати торго вельн≥ операц≥њ та ре≥нвестуванн¤. ≤нвес тор може придбати необх≥дне йому майно за ц≥нами та на умовах, що визначаютьс¤ за домовлен≥стю, без обмежень щодо обс¤гу та номенклатури, ¤кщо так≥ угоди не суперечать законодавству ”крањни. ≤н вестор може передати за угодою (контрак том) своњ права щодо ≥нвестиц≥й, њх резуль тат≥в юридичним та ф≥зичним особам, державним та мун≥ципальним органам.
”часники ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ повинн≥ мати у своЇму розпор¤дженн≥ л≥ценз≥ю або сертиф≥кат на право њњ зд≥йс ненн¤.
≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть Ї найважли в≥шою складовою частиною п≥дприЇм ницькоњ д≥¤льност≥ компан≥њ (ф≥рми), п≥д приЇмства.
ќсновною метою ≥нвестиц≥йноњ д≥ ¤льност≥ Ї забезпеченн¤ найб≥льш ефективних шл¤х≥в реал≥зац≥њ ≥нвес тиц≥йноњ стратег≥њ компан≥њ (ф≥рми), п≥дприЇмства на окремих етапах њх розвитку.
” процес≥ реал≥зац≥њ ц≥Їњ основноњ мети ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть спр¤мована на вир≥шенн¤ таких найважлив≥ших зав дань розвитку економ≥ки:
1. ¬изначенн¤ шл¤х≥в прискоренн¤ реа л≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних програм та проек т≥в. ¬ир≥шальна роль у реал≥зац≥њ ≥нвести ц≥й належить галуз¤м ≥нвестиц≥йного комплексу, передус≥м буд≥вництву. “ому основним завданн¤м ≥нвестиц≥йноњ д≥¤ль ност≥ Ї визначенн¤ шл¤х≥в розвитку цих галузей. –озвинений ≥нвестиц≥йний комп лекс дозвол¤Ї забезпечувати ст≥йк≥ тем пи зростанн¤ народного господарства, за проваджувати найнов≥тн≥ш≥ дос¤гненн¤ техн≥чного прогресу, реал≥зовувати велик≥ соц≥ально-економ≥чн≥ завданн¤.
2. «абезпеченн¤ високих темп≥в еконо м≥чного розвитку п≥дпри Їмства. —тратег≥¤ розвитку будь-¤кого п≥дприЇмства в≥д моменту њх створенн¤ передбачаЇ по ст≥йне економ≥чне зростанн¤ за рахунок зб≥льшенн¤ обс¤г≥в результат≥в п≥дпри Їмницькоњ д≥¤льност≥, а також галузевоњ, асортиментноњ та рег≥ональноњ диверсиф≥ кац≥њ ц≥Їњ д≥¤льност≥. ÷е економ≥чне зро станн¤ забезпечуЇтьс¤ насамперед за ра хунок ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, у процес≥ ¤коњ реал≥зуютьс¤ довгостроков≥ стратег≥ч н≥ ц≥л≥ п≥дприЇмства.
3. «абезпеченн¤ максим≥зац≥њ доход≥в в≥д ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, ѕрибуток Ї основним показником, що ха рактеризуЇ результати не т≥льки ≥нвес тиц≥йноњ, але й ус≥Їњ п≥дприЇмницькоњ д≥ ¤льност≥ п≥дприЇмства.
4. «абезпеченн¤ м≥н≥м≥зац≥њ ≥нвестиц≥й них ризик≥в. —учасне ринкове середови ще немислиме без ризику. «а певних не спри¤тливих умов ц≥ ризики можуть ви кликати втрату не т≥льки прибутку та додаткового доходу в≥д ≥нвестиц≥й, але й частини ≥нвестованого кап≥талу. ÷≥ об ставини зумовлюють необх≥дн≥сть пошу ку шл¤х≥в та способ≥в зниженн¤ ризику при реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних проект≥в.
5. «абезпеченн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ та платоспроможност≥ п≥д приЇмства у процес≥ зд≥йсненн¤ ≥нвести ц≥йноњ д≥¤льност≥.
”с≥ перел≥чен≥ завданн¤ ≥нвестиц≥й ноњ д≥¤льност≥ т≥сно взаЇмопов'¤зан≥ та взаЇмозумовлен≥.«абезпеченн¤ ви соких темп≥в розвитку п≥дприЇмства може бути дос¤гнуте за рахунок добору високопри буткових ≥нвестиц≥йних проект≥в, та за рахунок прискоренн¤ реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних програм, передбачених на тому чи ≥ншому етап≥ њњ розвитку. ” свою чергу максим≥зац≥¤ прибутку.
ћ≥н≥м≥ зац≥¤ ≥нвестиц≥йних ризик≥в Ї одночасно найважлив≥шою умовою забезпеченн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ та платоспромож ност≥ компан≥њ у процес≥ зд≥йс ненн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.
¬иход¤чи з цього, серед розгл¤ну тих завдань ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ пр≥о ритетною Ї не максим≥зац≥¤ доходу (при бутку) в≥д ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, а за безпеченн¤ високих темп≥в економ≥чного розвитку компан≥й (ф≥рм) та п≥дприЇмств при достатн≥й њхн≥й ф≥нансов≥й ст≥йкост≥.
—творенн¤ спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату
≤нвестиц≥йний кл≥мат держави Ч це сукупн≥сть пол≥тичних, правових, економ≥чних та соц≥альних умов, що забезпечують та спри¤ють ≥нвестиц≥йн≥й д≥¤льност≥ в≥тчизн¤них та закордонних ≥нвестор≥в. —при¤тливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат маЇ забезпечити захист ≥нвестора в≥д ≥нвестиц≥йних ризик≥в.
¬раховуючи стан економ≥чного потенц≥алу й обмежен≥ внут р≥шн≥ ≥нвестиц≥йн≥ можливост≥ впродовж всього пер≥оду транс формац≥њ економ≥ки, украњнська держава намагаЇтьс¤ створити спри¤тлив≥ рамков≥ умови дл¤ розвитку ≥нвестиц≥йноњ сфери. «д≥йснено перех≥д до управл≥нн¤ ≥нвестиц≥¤ми на баз≥ ринкових в≥дносин. ‘ормуЇтьс¤ багатосекторна система кап≥тального буд≥в ництва. Ћ≥кв≥дован≥ буд≥вельн≥ м≥н≥стерства. –озукрупнен≥ та приватизуютьс¤ буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ. ” макроеконом≥чн≥й по л≥тиц≥ наголос робитьс¤ на створенн≥ передумов зростанн¤ ≥нвес тиц≥й Ч послабленн¤ ≥нфл¤ц≥њ, забезпеченн¤ оптимальних про цент≥в за депозитами ≥ вкладенн¤ми, зниженн¤ в≥дсоткових ста вок за кредитами, скороченн¤ заборгованост≥ та зростанн¤ спо живчого попиту населенн¤.
≈-^
І
5
ƒ
к 3
5 №
й
ћ –«
я
–≥вень розвитку продуктивних сил та стан ≥нвестиц≥йного ринку
—тан та структура виробництва
–≥вень розвитку робочоњ сили
—тан ринку ≥нвестиц≥й ≥ ≥нвестиц≥йних товар≥в, фондового ринку
ѕол≥тична вол¤ влади та правове поле держави
—творенн¤ в≥дпов≥дноњ законодавчоњ ≥ норма тивноњ бази
ƒос¤гненн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ грошо воњ одиниц≥. ¬алютне регулюванн¤
«абезпеченн¤ привабливост≥ об'Їкт≥в ≥нвестуванн¤
—тан ф≥нансово-кре дитноњ системи та д≥¤льн≥сть ф≥нансо вих посередник≥в
≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть банк≥в, њњ р≥вень
–≥вень розвитку та функц≥юванн¤ парабан-к≥вськоњ системи
≤нвестиц≥йна пол≥тика Ќац≥онального банку
—татус ≥ноземного ≥нвестора
–ежим ≥ноземного ≥нвестуванн¤
ƒ≥¤льн≥сть м≥жнародних ф≥нансово-кредитних ≥нституц≥й
Ќа¤вн≥сть в≥льних економ≥чних та офшорних зон
≤нвестиц≥йна актив н≥сть населенн¤
¬≥дносини власност≥ в держав≥
—тан ринку нерухомост≥
¬иконанн¤ державноњ програми приватизац≥њ
„инники, що формують ≥нвестиц≥йний кл≥мат держави
ƒо чинник≥в, що забезпечують подоланн¤ або зниженн¤ ризик≥в дл¤ ≥нвестор≥в в ”крањн≥, належать:
1) р≥вень розвитку продуктивних сил та стан ринку ≥нвестиц≥й;
2) правове поле держави (законодавча база);
3) пол≥тична вол¤ ус≥х г≥лок влади;
4) стан ф≥нансово-кредитноњ системи;
5) статус ≥ноземного ≥нвестора;
6) ≥нвестиц≥йна активн≥сть населенн¤.
«а умов економ≥чноњ кризи важливе значенн¤ маЇ державна п≥д тримка реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних проект≥в розвитку пр≥оритетних зиробництв, а також впровадженн¤ еко ном≥чних регул¤тор≥в актив≥зац≥њ внутр≥шньоњ ≥нвестиц≥йноњ ак тивност≥.
–≥вень розвитку продуктивних сил держави Ч один з найваж лив≥ших чинник≥в, що впливаЇ на покращенн¤ ≥нвестиц≥йного кл≥мату. ќск≥льки основн≥ джерела ≥нвестиц≥й формуютьс¤ у ви робництв≥, то велике значенн¤ маЇ зростанн¤ ¬¬ѕ та нац≥онального доходу, що спр¤мовуютьс¤ на нагромадженн¤. Ќа жаль, до 1997 р. ми маЇмо ст≥йке пад≥нн¤ цих показник≥в. –етро спективна картина пог≥ршуЇтьс¤ тим, що наша методика визна ченн¤ ¬¬ѕ суттЇво в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д св≥товоњ, на що вказуЇ ше рег в≥тчизн¤них ≥ заруб≥жних вчених. –озпод≥л нац≥онального доходу на фонди споживанн¤ ≥ на громадженн¤ та ф≥нансуванн¤ об≥гових -кошт≥в ≥ основних фон д≥в даЇ певну помилку у визначенн≥ розм≥ру ресурс≥в дл¤ ≥нвес туванн¤, але не такою м≥рою. «розум≥ло, що в останн≥ роки структура нац≥онального доходу зм≥нювалась не на користь фон ду нагромадженн¤ ≥, перш за все, через ≥нфл¤ц≥ю та стагнац≥ю виробництва.
«г≥дно з оф≥ц≥йними даними нац≥ональн≥ нагромадженн¤ в 1990Ч1995 рр. коливались на прийн¤тному р≥вн≥ в≥д 26 до «ќ %, а ≥нвестиц≥њ з врахуванн¤м структурних зрушень в запасах Ч в≥д 26 до 34 %. јле ц≥ нагромадженн¤ та ≥нвестиц≥њ фактично не бу ли проф≥нансован≥ в 1992Ч1995 рр., а через ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси були спожит≥.
¬ 1996Ч1997 рр. через подоланн¤ ≥нфл¤ц≥њ картина р≥зко зм≥ нилась ≥ нац≥ональн≥ нагромадженн¤ та ≥нвестиц≥њ в структур≥ ¬¬ѕ ≥ нац≥онального доходу набули реального характеру. ¬ 1997 р. за даними ƒержкомстату освоЇно 10,42 млрд грн. кап≥тальних вкла день, що становить понад 10 % ¬¬ѕ. ќсновними джерела ми ф≥нансуванн¤ були: кошти п≥дприЇмств ≥ кредити банк≥в Ч 74 % в≥д обс¤гу; держбюджету - 8 %; м≥сцевих бюджет≥в Ч 5 % .
¬ серпн≥ 1997 р. оприлюднений прогноз ћ” на 1998 р. ≥ на пер≥од до 2001 р.
1997
1998
1999
2000
2001
Ќом≥нальний ¬¬ѕ, млрд. грн.
91,3
101,4
111,6
123
135,9
–еальний ¬¬ѕ, в % до попереднього року
96,6
100,5
102
104
106
≤ндекс споживчих ц≥н (% до попередньо го року)
117,5
111,1
108,2
106,1
104,4
≤ндекс оптових ц≥н у промисловост≥ (% до попереднього року)
109
108,7
107,1
105,5
103,7
ѕрир≥ст грошовоњ бази за р≥к, у %
43
30
16-24
12-19
11-15
ѕрир≥ст грошовоњ маси за р≥к, у %
39
31
21-33
16-27
13-23
ќбс¤г промисловоњ продукц≥њ (у % до попереднього року)
97
100,9
101,8
102,3
103,2
¬аловий випуск продукц≥њ с≥льського гос подарства (у % до попереднього року)
97,8
102
104,2
104,5
105,2
—ередньом≥с¤чна зароб≥тна плата, грн.
159,9
176,3
189,7
201,3
211,3
–≥вень безроб≥тт¤, %
2,4
4,3
5
5,8
6,3
«овн≥шньоторговельний оборот, $ млн
37102
37890
38430
38850
«”≤/0
—альдо торгового балансу, $ млн
-1550
-1410
-1390
-1250
-1130
¬ажливим чинником, що впливаЇ на ≥нвестиц≥йний кл≥мат, Ї р≥вень розвитку ≥нвестиц≥йноњ сфери, особливо активних њњ еле мент≥в Ч п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й буд≥вельного комплексу.
ѕ≥дприЇмства мають зношене та морально заста р≥ле обладнанн¤, але при першочерговому њх переозброЇнн≥ мо жуть стати впливовим чинником актив≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних про цес≥в в ”крањн≥. ѕриватизац≥¤ ц≥Їњ сфери з залученн¤м ≥ноземних ≥нвестиц≥й також спри¤тиме цим процесам.
ќдним з найважлив≥ших чинник≥в покращенн¤ ≥нвестиц≥й ного кл≥мату в ”крањн≥ Ї створенн¤ адекватного ринков≥й еконо м≥ц≥ правового пол¤, ¤ке ц≥лком залежить в≥д пол≥тичноњ вол≥ за конодавчоњ та виконавчоњ г≥лок влади. “ак, наприклад, реал≥зац≥¤ угоди про в≥льну торг≥влю м≥ж ”крањною та –‘ дозволила вес ти торг≥влю з –ос≥Їю без ст¤гуванн¤ ѕƒ¬, що значно покращило ≥нвестиц≥йний кл≥мат.
«агальне правове поле ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ регулюЇтьс¤ законами, б≥льш≥сть з ¤ких прийн¤т≥ ще в 1991 р.
«акон "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" визначаЇ р≥в н≥сть суб'Їкт≥в ц≥Їњ д≥¤льност≥ (в≥тчизн¤них та ≥ноземних), гаран т≥њ прав власност≥, право представництва, реЇстрац≥йний пор¤док орган≥зац≥њ д≥¤льност≥. ¬ закон≥ передбачен≥ податков≥, митн≥ нор ми регулюванн¤, експортно-≥мпортн≥ квоти.
–озрахунки м≥ж суб'Їктами ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ (рези дентами ≥ нерезидентами) зд≥йснюютьс¤ зг≥дно з «аконом "ѕро пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥" .
¬ «акон≥ "ѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть" заф≥ксован≥ державн≥ гарант≥њ прав ≥нвестора. ѕередус≥м передбачено стаб≥льн≥сть умов д≥¤льност≥ ≥нвестор≥в внасл≥док зм≥ни законодавства впродовж 10 рок≥в, в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, що спричинили ≥нвестору дер жавн≥ органи та ≥н. «акон ”крањни "ѕро ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ" (бе резень 1992 р., його д≥ю припинено 19.03.1996 р.) був визнаний одним з найкращих у крањнах колишнього –ад¤нського —оюзу щодо заохоченн¤ пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й. ¬≥н надавав значн≥ гарант≥њ, права та п≥льги ≥ноземним ≥нвесторам.
–озпор¤дженн¤м ѕрезидента ”крањни 20.05.97 р. створено ѕалату незалежних експерт≥в з питань ≥ноземних ≥нвестиц≥й. «а тверджено перел≥к суперечок, з ¤кими ≥нвестори можуть зверта тись до ѕалати, в тому числ≥ про нечесну конкуренц≥ю, односто роннЇ невиконанн¤ домовленостей, розголошенн¤ конф≥денц≥й ноњ ≥нформац≥њ тощо.
—ьогодн≥ статус ≥ноземного ≥нвестора в ”крањн≥ визначаЇтьс¤ «аконом "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤", ¤кий був прий н¤тий в березн≥ 1996 р. ќстанн≥ п≥льги ≥ноземним ≥нвесторам скасован≥ новою редакц≥Їю закон≥в про ѕƒ¬ та оподаткуванн¤ прибутку, що передбачають оподаткуванн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й на загальних засадах.
«акон "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" визначаЇ дозволе н≥ банкам види операц≥й, пов'¤заних з ≥нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю: ф≥нансуванн¤ реальних ≥нвестиц≥й за дорученн¤м њх власник≥в або розпор¤дник≥в, випуск ц≥нних папер≥в, њх придбанн¤ та про даж; л≥зингов≥, факторингов≥ та дов≥рч≥ операц≥њ. «аконом забо рон¤Їтьс¤ д≥¤льн≥сть банку ¤к ≥нвестора в виробнич≥й сфер≥, в законопроект≥ новоњ редакц≥њ цього закону передбачаютьс¤ суттЇ в≥ зм≥ни щодо актив≥зац≥њ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ банк≥в.
¬ажливе значенн¤ маЇ ”каз ѕрезидента "ѕро заходи щодо реформуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики в ”крањн≥", в ¤кому на давались дорученн¤ ћ щодо впровадженн¤ в практику нового пор¤дку визначенн¤ амортизац≥њ, норм амортизац≥йних в≥драху вань, в≥днесенн¤ амортизац≥йних в≥драхувань на витрати вироб ництва (об≥гу), використанн¤ прискореноњ амортизац≥њ основних фонд≥в. ”каз ѕрезидента "ѕро нев≥дкладн≥ заходи щодо стимулю ванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥" зумовлюЇ:
Ч необх≥дн≥сть приватизац≥њ об'Їкт≥в незавершеного буд≥вни цтва одночасно з приватизац≥Їю земельних д≥л¤нок;
Ч спрощенн¤ системи отриманн¤ дозвол≥в на проведенн¤ проектно-розв≥дувальних роб≥т;
Ч зв≥льненн¤ компан≥й, що споруджують об'Їкти за рахунок бюджету, в≥д сплати земельного податку.
ѕостанова передбачаЇ розробку проект≥в таких закон≥в:
Ч про зв≥льненн¤ експортер≥в в≥д сплати податку на прибу ток на прир≥ст обс¤г≥в експорту;
Ч про спрощенн¤ оподаткуванн¤ малого п≥дприЇмництва;
Ч про дозв≥л п≥дприЇмству в≥дкривати б≥льше одного банк≥в ського рахунку;
Ч про скасуванн¤ обмеженн¤ дл¤ ≥нвестфонд≥в та ≥нвестком-пан≥й щодо волод≥нн¤ майном п≥дприЇмств;
Ч про амн≥ст≥ю нелегально вивезених з ”крањни кап≥тал≥в;
Ч про зб≥льшенн¤ л≥м≥ту участ≥ ≥ноземного кап≥талу в украњн ськ≥й банк≥вськ≥й систем≥
ѕевну роль в покращенн≥ ≥нвестиц≥йного кл≥мату та в акти в≥зац≥њ ≥нвестиц≥йного процесу повинн≥ в≥д≥грати законодавч≥ ак ти, що будуть розгл¤нут≥ парламентом в 1998 р., ¤кщо положен н¤, що в них пропонуютьс¤, не будуть вилучен≥ ≥ ¤кщо будуть вра хован≥ прогресивн≥ пропозиц≥њ. ÷е, зокрема, так≥ законопроекти:
Ч "ѕро промислово-торговельну палату ”крањни". ћета пала ти Ч забезпечити представництво ≥ захист ≥нтерес≥в п≥дприЇмц≥в ” в≥дносинах з державою м≥жнародними та неур¤довими орган≥ зац≥¤ми. ÷¤ палата повинна затверджувати сертиф≥кати товар≥в, п≥дтверджувати форс-мажорн≥ обставини, вести недержавний ре Їстр украњнських п≥дприЇмств з над≥йним ф≥нансовим станом;
"ѕро нац≥онал≥зац≥ю майна в ”крањн≥", де повинна перед бачатись повна компенсац≥¤ вартост≥ втраченого майна та упу щеноњ ≥нвесторами вигоди;
Ч законодавство з валютного регулюванн¤ повинно передба чити реЇстрац≥йний характер одержанн¤ кредит≥в резидентами та зв≥льненн¤ в≥д податк≥в √рант≥в, що надход¤ть з-за кордону;
Ч "ѕро оц≥нку майна, майнових прав ≥ про профес≥йну оц≥ ночну д≥¤льн≥сть в ”крањн≥". ÷ей законопроект повинен визнача ти вимоги до оц≥нювач≥в майна, затверджувати прогресивну ме тодику його оц≥нки та пор¤док державноњ реЇстрац≥њ ф≥рм-оц≥ню вач≥в;
Ч "ѕро управл≥нн¤ державним майном", де повинна бути створена система регулюванн¤ казенних п≥дприЇмств, тобто з≥ 100 % державною власн≥стю, ≥ корпоратизованих п≥дприЇмств, передбачатись створенн¤ окремого органу, ¤кий буде управл¤ти державними активами;
Ч "ѕро електронний об≥г ц≥нних папер≥в ≥ систему депози тар≥ю ”крањни", де повинен бути передбачений загальний обл≥к вс≥х акц≥й, що унеможливить створенн¤ "п≥рам≥д" у ф≥нансових структурах.
ƒл¤ покращенн¤ ≥нвестиц≥йного кл≥мату в ”крањн≥ конче не обх≥дно прийн¤ти ц≥лу низку законодавчих акт≥в:
Ч закони "ѕро ƒержавний банк реконструкц≥њ та розвитку", "ѕро ≥потеку та ≥потечн≥ банки", "ѕро ≥нвестиц≥йн≥ банки";
Ч закони про страхуванн¤ ц≥нних папер≥в, депозит≥в юридич них ос≥б, внеск≥в ф≥зичних ос≥б, ≥нвестиц≥йних житлових креди т≥в тощо.
¬ажливе значенн¤ мають також заходи щодо державноњ п≥д тримки та стимулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, що передба чаютьс¤ ур¤дом на 1998 р.
¬ажливу роль у формуванн≥ спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату в ”крањн≥ в≥д≥грають фондовий ринок, ф≥нансово-кредит на система, залученн¤ ≥ноземного кап≥талу, ≥нвестиц≥йна актив н≥сть населенн¤, структурно-≥нновац≥йна перебудова економ≥ки та ≥нш≥ чинники, що будуть розгл¤нут≥ в наступних п≥дрозд≥лах.
«алученн¤ ≥ноземного кап≥талу
≤снуЇ багато шл¤х≥в залученн¤ ≥ноземного кап≥талу дл¤ ≥н вестуванн¤ економ≥ки крањни. Ќайважлив≥ш≥ з них:
Ч пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ через створенн¤ п≥дприЇмств з ≥ноземним кап≥талом, в тому числ≥ сп≥льних п≥дприЇмств;
Ч портфельн≥ ≥нвестиц≥њ шл¤хом продажу ≥ноземним рези дентам ≥ нерезидентам ц≥нних папер≥в;
Ч кредити, позики та √ранти м≥жнародних ф≥нансових ≥нсти туц≥й, крањн, державних установ, м≥жнародних фонд≥в, експорт них агентств, банк≥в тощо.
ƒержавна пол≥тика щодо залученн¤ ≥ноземного кап≥талу зд≥йснюЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни сп≥льно з ЌЅ” ≥ ре гулюЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни. Ќеаби¤ку роль в цьому процес≥ в≥д≥граЇ јдм≥н≥страц≥¤ ѕрезидента. ”казами ѕрезидента ”крањни створена певна к≥льк≥сть державних ≥нституц≥й, що без посередньо займаютьс¤ залученн¤м ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”к рањну:
Ч ”крањнська державна кредитно-≥нвестиц≥йна компан≥¤;
Ч Ќац≥ональне агентство ”крањни по реконструкц≥њ ≥ розвитку;
Ч ƒержавний ≥нвестиц≥йно-кл≥ринговий ком≥тет;
Ч ѕалата незалежних експерт≥в з питань ≥нвестиц≥й;
Ч онсультативна рада з питань ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”к рањну;
Ч ¬алютно-кредитна рада аб≥нету ћ≥н≥стр≥в;
Ч оординац≥йна рада з питань ≥нвестиц≥йно-кл≥рингового сп≥в роб≥тництва.
в липн≥ 1996 р. ”казом ѕрезидента було створено Ќац≥ональне агентство ”крањни по реконструкц≥њ ≥ роз витку, завданн¤м ¤кого Ї участь в формуванн≥ державноњ пол≥ти ки при взаЇмод≥њ з м≥жнародними ф≥нансовими орган≥зац≥¤ми ≥ закладами дл¤ залученн¤ кредит≥в, грант≥в, м≥жнародноњ гуман≥ тарноњ ≥ техн≥чноњ допомоги, ≥ноземних ≥нвестиц≥й. «г≥дно з ѕо ложенн¤м про јгентство, воно маЇ статус м≥н≥стерства ≥ повинно зд≥йснювати контроль за ефективн≥стю використанн¤ кошт≥в, що надход¤ть з-за кордону.
ƒержавний ≥нвестиц≥йно-кл≥ринговий ком≥тет та оордина ц≥йна рада з питань ≥нвестиц≥йно-кл≥рингового сп≥вроб≥тництва розгл¤дають питанн¤, пов'¤зан≥ з залученн¤м ф≥нансових ≥ ≥нвес тиц≥йних ресурс≥в в рамках ≥нвестиц≥йно-кл≥рингових в≥дносин.
ѕалата незалежних експерт≥в з питань ≥ноземних ≥нвестиц≥й функц≥онуЇ зг≥дно з ѕоложенн¤м ≥ Ї пост≥йно д≥ючим консультативнодорадчим органом при ѕрезидентов≥ ”крањни, метою ¤ко го Ї запоб≥ганн¤ конфл≥кт≥в м≥ж ≥ноземними ≥нвесторами ≥ орга нами виконавчоњ влади.
онсультативна рада з питань ≥ноземних ≥нвестиц≥й створена при ѕрезидентов≥ дл¤ розробки ≥ реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики по залученню ≥ використанню ≥ноземних ≥нвестиц≥й.
–≥шенн¤ про наданн¤ державних гарант≥й при залученн≥ ≥но земних кредит≥в приймаЇ валютно-кредитна –ада аб≥нету ћ≥н≥ стр≥в ”крањни.
ѕерш≥ сп≥льн≥ п≥дприЇмства в ”крањн≥ почали створюватись в 1991 р. ÷ей процес регулюЇтьс¤ нормативними актами р≥зноњ юридичноњ сили в ¤ких обумовлюЇтьс¤ пор¤док реЇстрац≥њ ≥но земних ≥нвестиц≥й, наданн¤ або в≥дм≥на п≥льг сп≥льним п≥дпри Їмствам, умови розпод≥лу та ре≥нвестуванн¤ прибутк≥в, њх опо даткуванн¤ тощо. «агальна сума пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й, ўо над≥йшли в ”крањну станом на 1.01.1998 р., складаЇ близько 2,1 млрд дол. —Ўј. ѕри цьому неможливо визначити, ск≥льки кошт≥в над≥йшло безпосередньо у виробнич≥ фонди, а ск≥льки Ч на обладнанн¤ оф≥с≥в та на ≥нш≥ потреби п≥дприЇмств та њх ке р≥вник≥в.
Ќа частку —Ўј ≥ Ќ≥меччини припадаЇ б≥льше третини пр¤ мих ≥нвестиц≥й в ”крањну, приблизно 10 % сукупного товарооб≥ гу ”крањни припадаЇ на ц≥ держави.
≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ вкладен≥ в 5263 п≥дприЇмств ”крањни, 4117 з ¤ких Ч сп≥льн≥. —ѕ волод≥ють двома третинами загальноњ суми ≥нвестиц≥й. ќсновна форма ≥н вестиц≥й це Ч рухоме ≥ нерухоме майно (65 %),Ч близько 20 % Ч безпосередньо Ч грошов≥ внески.
¬загал≥ д≥¤льн≥сть ≥ноземних ≥нвестор≥в в ”крањн≥ регулюЇть с¤ близько 70 нормативними актами р≥зного р≥вн¤, ¤кими ≥но земному ≥нвестору досить важко керуватис¤ в зв'¤зку з неодно значн≥стю положень. р≥м цього, до д≥ючого «аконодавства пос т≥йно внос¤тьс¤ зм≥ни ≥ доповненн¤, ¤к≥ часто значно пог≥ршу ють ≥снуюч≥ положенн¤ та умови д≥¤льност≥ ≥ноземних ≥нвесто р≥в. « метою усуненн¤ цих недол≥к доц≥льно було б, з одного бо ку, прийн¤тт¤ нових законодавчих акт≥в або зм≥н ≥ доповнень до вже д≥ючих, а з другого боку Ч усуненн¤ протир≥ч та неодно значних положень в уже д≥ючих законодавчих та нормативних актах.
Ќайспри¤тлив≥шим дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в був «акон про ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, прийн¤тий ще в 1992 роц≥.
¬ «акон≥ передбачались так≥ положенн¤:
Ч ≥ноземним ≥нвесторам надавались гарант≥њ непог≥ршенн¤ њх ф≥нансового стану в≥д зм≥н законодавства прот¤гом 10 рок≥в;
Ч п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми зв≥льн¤лись в≥д сплати податку на доходи в виробнич≥й сфер≥ прот¤гом 5 рок≥в, в торг≥вл≥ Ч прот¤гом 3 рок≥в, в посередницьк≥й д≥¤льност≥ Ч прот¤гом 2 рок≥в;
Ч ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в ”крањн≥ не п≥дл¤гали нац≥онал≥зац≥њ;
Ч в раз≥ припиненн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ ≥ноземний ≥н вестор мав право репатр≥ац≥њ свого майна та доход≥в прот¤гом 6 м≥с¤ц≥в;
Ч з ≥ноземними ≥нвесторами могли укладатис¤ концес≥йн≥ договори на розробку корисних копалин строком на 99 рок≥в.
ƒ≥¤льн≥сть ≥ноземних ≥нвестор≥в на територ≥њ ”крањни трива лий час регулювалась ƒекретом ћ” "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤ та «аконом ”крањни "ѕро державну програму заохоченн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањну" ¬ цих законо давчих актах закр≥плювались майнов≥ права ≥ноземних ≥нвесто р≥в, додатково передбачен≥ «аконом "ѕро ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ", але в≥дм≥н¤лась б≥льш≥сть п≥льг.
Ѕ≥льш≥сть державних гарант≥й збереглас¤ в д≥ючому «аконо давств≥, зокрема, державн≥ гарант≥њ в≥дносно:
Ч примусових вилучень, а також незаконних д≥й державних орган≥в та њх посадових ос≥б;
Ч компенсац≥њ втрат та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в ≥ноземним ≥н весторам;
Ч поверненн¤ своњх ≥нвестиц≥й в раз≥ припиненн¤ ≥нвести ц≥йноњ д≥¤льност≥;
Ч переказу частки прибутку за кордон п≥сл¤ сплати податк≥в;
÷≥ гарант≥њ закр≥плен≥ в статт≥ 8 «акону ”крањни "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤", вони захищають права власност≥ ≥ноземного ≥нвестора на прот¤з≥ 10 рок≥в з моменту зм≥н в «ако нодавств≥.
Ќовою редакц≥Їю статт≥ 7 «акону "ѕро оподаткуванн¤ при бутку п≥дприЇмств" встановлюЇтьс¤ податок на прибуток п≥д приЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми на загальних засадах.
«акон Ђѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств"ї визначаЇ пост≥йне представництво нерезидента в ”крањн≥ та пор¤док оподаткуванн¤ його прибутку. «г≥дно ≥з статтею 13 цього «акону, вс≥ доходи нерезидент≥в джерелом походженн¤ з ”крањни: в≥д головноњ д≥¤льност≥, портфельних ≥нвестиц≥й в ц≥нн≥ папери, в тому числ≥ в≥д корпоративних прав оподатковуютьс¤ за ставкою «ќ %.
-ƒоходи в≥д головноњ (господарськоњ) д≥¤льност≥ в раз≥ репат р≥ац≥њ додатково п≥дл¤гають оподаткуванню в розм≥р≥ 15 %.
—уми доход≥в нерезидент≥в, отриманих у ви гл¤д≥ страхових внеск≥в, страхових платеж≥в або страхових пре м≥й в≥д перестрахуванн¤ ризик≥в, а також ризик≥в резидент≥в за межами ”крањни, оподатковуютьс¤ за ставкою 15 % у джерела њх виплати за рахунок таких виплат.
Ќе п≥дл¤гають оподаткуванню доходи, отриман≥ нерезиден тами у вигл¤д≥ в≥дсотк≥в або доходу (дисконту) на державн≥ ц≥н н≥ папери, продан≥ (розм≥щен≥) нерезидентами за межами тери тор≥њ ”крањни через уповноважених агент≥в-нерезидент≥в, або в≥дсотк≥в, сплачених нерезидентам за отриман≥ ”крањною позики (кредити або державн≥ зовн≥шн≥ запозиченн¤), ¤к≥ в≥дображають с¤ у державному бюджет≥ ”крањни чи кошторис≥ Ќац≥онального банку ”крањни.
ўо стосуЇтьс¤ наданн¤ п≥льг ≥ноземним ≥нвесторам та ≥н шим суб'Їктам господарюванн¤, то, зг≥дно з чинним законодав ством Ч це прерогатива ¬ерховноњ –ади. ћ” маЇ повноваженн¤ на встановленн¤ номенклатури товар≥в критичного ≥мпорту, вве зенн¤ ¤ких на митну територ≥ю ”крањни зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д ѕƒ¬.
« 1 липн¤ 1997 р. ¬ерховна –ада ”крањни внесенн¤м зм≥н до «акон≥в "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств" та "ѕро ре жим ≥ноземного ≥нвестуванн¤" скасувала п≥льговий режим опо даткуванн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми.
«аконом "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств" передба чалос¤ зв≥льненн¤ в≥д податку на прибуток п≥дприЇмств, ¤к≥ заре Їстрован≥ до 1 с≥чн¤ 1995 р., ≥ мають ≥ноземну ≥нвестиц≥ю на тери тор≥њ ”крањни не менше 100 тис. дол. —Ўј. “аких п≥дприЇмств в ”крањн≥ приблизно «ќ % (11 тис.) ≥ скасуванн¤ п≥льг щодо них маЇ принести бюджетов≥ ”крањни в 1997 роц≥ 615 млн. грн.
«аконом "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤" п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми зв≥льн¤лис¤ в≥д обкладанн¤ вв≥зним митом на майно, що ввозилос¤ ¤к внесок у статутний фонд. ¬ 1996 роц≥ сума кошт≥в внасл≥док д≥њ ц≥Їњ п≥льги склала 1 млрд. 190 млн. грн.
Ќа мою думку, скасуванн¤ п≥льг щодо ≥ноземних ≥нвестор≥в пог≥ршить ≥нвестиц≥йний кл≥мат в ”крањн≥, тим паче що дл¤ б≥ль шост≥ сп≥льних п≥дприЇмств п≥льгове оподаткуванн¤ зак≥нчуЇть с¤ в поточному (1997) роц≥. ” виробнич≥й сфер≥ п≥льги по подат ках на прибуток повинн≥ бути збережен≥. ѕрибуток —ѕ повинен оподатковуватись, але за дещо меншими податковими ставками.
¬с≥ необх≥дн≥ позитивн≥ зм≥ни дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в по винн≥ знайти в≥дображенн¤ у проект≥ «акона Ђѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤"ї, що розгл¤даЇтьс¤ ¬ерховною –адою в 1998 р.
«аконодавча база портфельного ≥нвестуванн¤ шл¤хом прода жу ≥ноземним ≥нвесторам державних та корпоративних ц≥нних папер≥в б≥льш-менш в≥дрегульована.
‘≥нансов≥ (портфельн≥) ≥нвестиц≥њ можуть надходити в ”к рањну шл¤хом: придбанн¤ ≥ноземним ≥нвестором державних (му н≥ципальних) ц≥нних папер≥в; акц≥й, обл≥гац≥й, дереватив≥в акц≥онерних товариств та п≥дприЇмств; часток (пањв) п≥дприЇмств, що приватизуютьс¤, за м≥жнародним конкурсом або шл¤хом реа л≥зац≥њ на аукц≥он≥ застави.
ѕродажа пакет≥в акц≥й зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з ѕоложенн¤м про пор¤док проведенн¤ на позаб≥ржов≥й торговельн≥й систем≥ аук ц≥он≥в з продажу за грошов≥ кошти пакет≥в акц≥й, що належать держав≥, в≥дкритих акц≥онерних товариств.
ѕродаж пакет≥в акц≥й зд≥йснюЇтьс¤ п≥д час торгових сес≥й асо ц≥ац≥њ "ѕозаб≥ржова фондова торговельна система (ѕ‘“—)", що зг≥дно з «аконом "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" Ї об'Їднанн¤м юри дичних ос≥б, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю в галу з≥ торг≥вл≥ ц≥нними паперами. ≤ноземний ≥нвестор зг≥дно з д≥ючим законодавством маЇ право на придбанн¤ пакет≥в таких акц≥й.
“аким чином, ≥ноземний ≥нвестор формуЇ св≥й ≥нвестиц≥йний портфель шл¤хом залученн¤ боргових ф≥нансових ≥нструмент≥в ≥ ≥нструмент≥в власност≥ (кап≥талу): чим б≥льший доход ц≥ ≥нстру менти будуть приносити ≥нвесторов≥, тим довше в≥н буде трима ти њх у своЇму портфел≥.
«акордонний досв≥д св≥дчить, що ≥нвестиц≥йний портфель приносить його власнику приблизно 10 % доходу. Ќаприклад, середн≥й ном≥нальний доход ћ≥жнародноњ ф≥нансовоњ корпорац≥њ в≥д ≥нвестиц≥йного портфел¤, терм≥ном в≥д шести м≥с¤ц≥в до од ного року склав 9,5 % .
≤ноземн≥ ≥нституц≥йн≥ ≥нвестори представлен≥ на украњнсько му ринку м≥жнародними ф≥нансово-кредитними ≥нституц≥¤ми, фон дами, агенц≥¤ми та банками.
ќсобливост≥ надходженн¤ в≥д цих ≥нвестиц≥й Ч це обумов-ленн¤ обов'¤зковими дл¤ украњнськоњ сторони вимогами. як пра вило, ≥нвестиц≥њ надаютьс¤ лише ¤к частка до потр≥бних дл¤ ≥н вестиц≥йного проекту.
Ќайвпливов≥ший м≥жнародний ≥нституц≥йний ≥нвестор Ч це —в≥товий банк, створений в 1944 роц≥ з метою спри¤нн¤ соц≥аль но-економ≥чного розвитку р≥зних крањн св≥ту (членами —Ѕ Ї близько 160 крањн).
ѕроектний портфель ”крањни у —в≥товому банку нал≥чуЇ близь ко «ќ проект≥в на загальну суму понад 3,5 млрд дол. —Ўј, що по винн≥ бути реал≥зованими в 1996-1998 рр. ¬ 1997 р. реал≥зуЇть с¤ с≥м кредитних угод, найважлив≥ш≥ з ¤ких:
Ч проект розвитку п≥дприЇмств 300 млн дол. —Ўј;
Ч проект реструктуризац≥њ вуг≥льноњ промисловост≥ 300 млн дол. —Ўј;
Ч проект реструктуризац≥њ с≥льського господарства 300 млн дол. —Ўј;
Ч експериментальний проект вугледобувноњ галуз≥ Ч 15,8 млн дол. —Ўј;
р≥м того, в 1997 р. —в≥товий банк сп≥льно з ”крекс≥мбан-ком започаткував проект розвитку експорту приватними п≥дпри Їмствами ”крањни. –озм≥р кредит≥в за рахунок ц≥Їњ кредитноњ л≥ н≥њ може бути в≥д 100 тис. дол. —Ўј до 5 млн дол. —Ўј з тер м≥ном до 5 рок≥в та з забезпеченн¤м застави не менше н≥ж 130 %.
™вропейський банк реконструкц≥њ ≥ розвитку (™Ѕ––), ство рений в 1990 р., об'ЇднуЇ 59 крањн-акц≥онер≥в. ћета банку Ч спри¤нн¤ розвитку держав ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи, про веденн¤ в них ринкових реформ.
Ќа початку 1998 р. банк маЇ високий кредитний рейтинг, спроможний залучати кредитн≥ ресурси на м≥жнародних ринках кап≥тал≥в на виг≥дних умовах, в тому числ≥ ≥ дл¤ украњнських по стачальник≥в. ™Ѕ–– в ”крањн≥ реал≥зуЇ проекти ¤к дл¤ держав них п≥дприЇмств, так ≥ з приватним сектором економ≥ки; зокрема реал≥зуЇ кредитну л≥н≥ю дл¤ розвитку малого та середнього б≥з несу обс¤гом близько 150 млн дол. —Ўј. ”мови кредитуванн¤ малого та середнього б≥знесу так≥:
Ч розм≥р кредиту в≥д 50 тис. до 2,5 млн дол. —Ўј з терм≥ ном д≥њ до 5 рок≥в;
Ч забезпеченн¤ кредиту заставою не менше 125 %;
Ч загальна варт≥сть проекту повинна складати в≥д 75 тис. до 4 млн дол. —Ўј, при цьому власний внесок позичальника пе редбачаЇтьс¤ не менше «ќ % вартост≥ проекту, а чисельн≥сть пра цюючих повинна не перевищувати 500 ос≥б.
™ропейський ≥нвестиц≥йний банк (™≤Ѕ) заснований в Ћюк сембурз≥ в 1959 роц≥ дес¤тьма крањнами Ч членами ™вропейськоњ сп≥льност≥. Ѕанк видаЇ п≥льгов≥ кредити на строк 30Ч40 рок≥в в основному на розвиток транспорту, енергетики, зв'¤зку, телеко-мун≥кац≥й.
¬ окремих крањнах банк ф≥нансуЇ буд≥вництво, реконструк ц≥ю ≥ модерн≥зац≥ю п≥дприЇмств. ™≤Ѕ Ї одним ≥з головних сп≥в-засновник≥в ™вропейського банку реконструкц≥њ та розвитку.
—ьогодн≥ в ”крањн≥ д≥ють дек≥лька м≥жнародних фонд≥в, ¤к≥ зд≥йснюють ≥нвестиц≥йну ≥ кредитну п≥дтримку п≥дприЇмництва в ”крањн≥. ќсновн≥ з них:
‘онд п≥дтримки п≥дприЇмництва в нових незалежних дер жавах створений в 1994 роц≥ ур¤ дом —Ўј з початковим кап≥талом 150 млн дол. —Ўј. ‘онд, в основному ≥нвестуЇ малий та середн≥й б≥знес шл¤хом створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств або куп≥вл≥ акц≥й господарюючих това риств. ‘онд реал≥зував в ”крањн≥ 12 проект≥в переважно в галуз≥ агроб≥знесу, промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в та виробниц тв≥ метал≥в. ‘онд також надаЇ кредити п≥дприЇмц¤м в≥д 10 до 100 тис. дол. —Ўј, терм≥ном в≥д 2 м≥с¤ц≥в до 2-х рок≥в.
‘онд "”крањна" заснований в 1992 роц≥ в м. Ѕостон≥ (—Ўј) з статутним кап≥талом 22,5 млн дол. —Ўј. ƒо початку 1998 р. ‘онд реал≥зував 26 ≥нвестиц≥йних проект≥в на суму 8 млн дол. —Ўј на засадах партнерства.
Ќ≥мецько-украњнський фонд створений в 1996 р. ур¤дом Ќ≥ меччини з статутним фондом 10 млн ^ћ дл¤ спри¤нн¤ розвит ку малого п≥дприЇмництва в межах програми трансформ. ‘онд може надавати кредити трьох вид≥в: м≥крокредити до 15 тис. ¬ћ терм≥ном до 1 року; дл¤ малого б≥знесу Ч в≥д 15 до 50 тис. ќћ терм≥ном до 2-х рок≥в; кредити дл¤ сп≥льних п≥дприЇмств розм≥ ром до 500 тис. ќћ ≥ терм≥ном також до 2-х рок≥в.
‘онд "¬≥дродженн¤" створено в 1990 р. за п≥дтримкою в≥до мого ф≥нансиста ƒжорджа —ороса. ‘онд започаткував з 1.01.1998 р. ѕрограму м≥крокредитуванн¤ та п≥дтримки розвитку кредитних сп≥лок в ”крањн≥. ¬загал≥ фонд "¬≥дродженн¤" ф≥нансуЇ ≥нтелек туальн≥ ≥нвестиц≥њ ≥ до цього часу вже запровадив в ”крањн≥ м≥-крокредит≥в та грант≥в на суму близько 5,5 млн дол. —Ўј.
ўе одн≥Їю орган≥зац≥йною формою залученн¤ ≥ноземних ≥н вестиц≥й можна вважати м≥жнародн≥ агенц≥њ експортного креди ту. ¬ ”крањн≥ д≥Ї к≥лька таких агенц≥й. як приклад можна навес ти: јгентство —Ўј з м≥жнародного розвитку, ¤ке маЇ за мету створити можливост≥ дл¤ зростанн¤ малого б≥знесу в ”крањн≥ за рахунок створенн¤ мереж≥ "б≥знес-≥нкубатор≥в", тобто осв≥тньо-трен≥нгових заклад≥в. јгентство також надаЇ кредитну п≥дтрим ку ≥нвестиц≥йним проектам на конкурентн≥й основ≥ дл¤ високо техн≥чних виробництв до 60 тис. дол. —Ўј, а також м≥крокре дити до 5 тис. дол. —Ўј.
јгентства експортного кредиту функц≥юють в рамках ”годи 1971Ч1978 рр., ¤ку п≥дписало 20 крањн, щодо обмеженн¤ конку ренц≥њ на кредитних ринках. ”годою встановлюютьс¤ м≥н≥мальн≥ процентн≥ ставки за кредитами на строк понад двох рок≥в. ¬с≥ крањни-позичальники под≥лен≥ на три категор≥њ: перша Ч найба-гатш≥; трет¤ Ч найб≥дн≥ш≥. ÷≥каво, що в 1982 р. –ад¤нський —о юз був в≥днесений до першоњ категор≥њ, а нещодавно ”крањна Ч до третьоњ. ƒл¤ б≥льшост≥ крањн строки поверненн¤ кредит≥в складають 8,5 рок≥в, а дл¤ крањн третьоњ категор≥њ Ч 10 рок≥в.
Ќа сучасному етап≥ розвитку ринкових в≥дносин в ”крањн≥ ≥ноземн≥ банки кредитують в основному ≥мпортн≥ операц≥њ кл≥Їн т≥в ≥ виробничу д≥¤льн≥сть де¤ких п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥н вестиц≥¤ми.
–азом з тим ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть ≥ноземних банк≥в наба гато ширша.
”мовно ц≥ послуги ≥ операц≥њ можна под≥лити на к≥лька груп:
1) операц≥њ на ринку торговельних зобов'¤зань; 2) операц≥њ з ц≥н ними паперами власност≥ та њх пох≥дними, участь в приватиза ц≥йному процес≥; 3) проектне ф≥нансуванн¤ та операц≥њ з малол≥-кв≥дними ≥нвестиц≥¤ми; 4) ≥нвестиц≥йн≥ консалтингов≥ послуги.
1. ќперац≥њ на ринку боргових зобов'¤зань Ч це обслугову ванн¤ кредитних та обл≥гац≥йних позик та пох≥дних в≥д них ≥н струмент≥в (дереватив≥в). ≤ноземн≥ банки спроможн≥ в ”крањн≥ зд≥йснювати ¤к власне, так ≥ с≥ндиц≥йне кредитуванн¤ корпора ц≥й, обслуговувати форвардн≥ та ф'ючерсн≥ контракти, варанти.
2. ќсновним ≥нструментом ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в за кордон на сьогодн≥ Ї Їврообл≥гац≥њ, що випускаютьс¤ в ≥ноземн≥й дл¤ ем≥ тента валют≥ ≥ розм≥щуютьс¤ серед ≥ноземних ≥нвестор≥в. ™вро-обл≥гац≥¤ Ч довгострокове боргове зобов'¤занн¤ в одн≥й ≥з Ївро-валют, випускаЇтьс¤ великими банками або ем≥с≥йними синдика тами. Ќа в≥дм≥ну в≥д звичайних обл≥гац≥й, що випускають нере зиденти, Їврообл≥гац≥њ розм≥щуютьс¤, ¤к правило на ринках к≥ль кох крањн.
”часть в приватизац≥йному процес≥ включаЇ анал≥з ≥снуючо го стану п≥дприЇмства, пропозиц≥њ щодо його реструктуризац≥њ, п≥дготовку плану приватизац≥њ, продаж пакет≥в акц≥й п≥дпри Їмств на зовн≥шньому ринку.
ќперац≥њ з ц≥нними паперами власност≥ зумовлюють в першу чергу њх андерайтинг, першу ем≥с≥ю на в≥дкритий ринок, приват не розм≥щенн¤, њх конвертац≥ю в боргов≥ зобов'¤занн¤ ≥, навпаки, конвертац≥ю акц≥й в позички.
3. ѕроектне ф≥нансуванн¤ передбачаЇ участь банку в про ект≥ ¤к ≥нвестора, тобто ф≥нансуванн¤ з метою одержати доход в≥д реал≥зац≥њ проекту, ф≥нансуванн¤ п≥д забезпеченн¤ активами, використанн¤ л≥зингу, консорц≥йного ф≥нансуванн¤, залученн¤ стра хових компан≥й та перестрахуванн¤ проект≥в. —тратег≥чне ф≥нан суванн¤ малол≥кв≥дних ≥нвестиц≥й, тобто довгострокових ≥нвести ц≥йних проект≥в, мають важливе соц≥ально-економ≥чне значенн¤.
÷≥ та багато ≥нших вид≥в ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ можуть впро ваджувати ≥ноземн≥ банки на ≥нвестиц≥йному ринку ”крањни. ѕо ки що в ”крањн≥ працюЇ близько дес¤тка ≥ноземних банк≥в.
ѕроектне ф≥нансуванн¤ може зд≥йснюватись шл¤хом утво ренн¤ ≥нвестиц≥йного консорц≥уму за схемою: ≥нвестор Ч ф≥нан суючий банк Ч буд≥вельна ф≥рма. ожен з цих учасник≥в може бути ≥ноземцем.
якщо учасником такого консорц≥уму Ї ≥ноземний банк, то в≥н може в≥дкрити ескроу-рахунок в ”крањн≥ або в трет≥й крањн≥, мо жливо в офшорн≥й зон≥.
≈скроу-рахунки використовуютьс¤ ¤к зас≥б забезпеченн¤ кредиторам гарант≥й поверненн¤ боргу.
якщо банк-нерезидент Ї учасником консорц≥уму, то в≥н мо же в≥дкрити в себе ескроу-рахунок. Ќа ескроу-рахунки надхо дить вс¤ виручка (грошов≥ потоки) в≥д реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йного проекту аж до повного в≥дшкодуванн¤ боргу ≥нвестора перед банком. ¬ умовах ”крањни позичальник (≥нвестор) може в≥дкри ти такий рахунок у кредитора-нерезидента з дозволу ЌЅ” ≥ при умов≥, що кошти в≥д реал≥зац≥њ проекту будуть надходити через кореспондентський рахунок уповноваженого украњнського банку. якщо позичальник Ч ≥ноземний ≥нвестор, то розрахунки з бан ком провод¤тьс¤ в ≥ноземн≥й валют≥. ”крањнський позичальник сплачуЇ борг в гривн¤х.
Ѕанк Ч агент ескроу Ч д≥Ї в≥д ≥мен≥ кредитор≥в. ап≥тальн≥ витрати в≥дшкодовуютьс¤ на резервний рахунок обслуговуванн¤ боргу, а див≥денди перераховуютьс¤ на див≥дендний ескроу-раху нок.
4. онсультац≥йн≥ послуги з приватизац≥њ, придбанню кон трольних пакет≥в та злиттю п≥дприЇмств, захист в≥д придбанн¤ пакет≥в акц≥й недружн≥ми ≥нвесторами, продаж компан≥й, ство ренн¤ п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми, придбанн¤ або продаж частини актив≥в ≥ реструктуризац≥¤ виробництва тощо.
«вичайно, у виробнич≥й сфер≥ залученн¤ пр¤мих ≥ноземних ≥н вестиц≥й потребуЇ певного п≥льгового режиму (в перех≥дний пер≥од). Ќаприклад, податок на прибуток п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми коливаЇтьс¤ в ”горщин≥, ѕольщ≥, Ѕолгар≥њ ≥ –умун≥њ в≥д 6 до 12 %, в той час ¤к в —Ўј в≥н складаЇ близько 40 %
Ќа мою думку, дл¤ ”крањни в цих межах може бути запро ваджена ставка оподаткуванн¤ прибутку, що застосовуЇтьс¤ в ÷ентральн≥й ™вроп≥ дл¤ виробничих п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми ≥, особливо, дл¤ стратег≥чних ≥нвестор≥в, що прий мають участь в м≥жнародних конкурсах приватизац≥њ.
р≥м встановленн¤ низькоњ ном≥нальноњ податковоњ ставки, ≥снують ≥нш≥ шл¤хи стимулюванн¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в з м≥н≥ мальними збитками дл¤ ƒержбюджету, що звичайно застосову ютьс¤ у в≥льних економ≥чних (офшорних) зонах:
Ч запровадженн¤ п≥льгових процентних ставок на кредити, доходи в≥д ф≥нансових ≥нвестиц≥й;
Ч швидке списанн¤ кап≥талу через прискорену амортизац≥ю;
Ч зв≥льненн¤ в≥д податку прибутку, що йде на в≥дшкодуван н¤ ≥нвестиц≥йного кредиту;
Ч запровадженн¤ ≥нвестиц≥йного податкового кредиту або податкових кан≥кул тощо.
«алученн¤ ≥ноземного кап≥талу в ”крањну потребуЇ розробки науково-обірунтованоњ програми ур¤ду на тривалий строк.
ѕрограма повинна передбачати:
Ч залученн¤ до ≥нвестуванн¤ великих компан≥й з промисло-во розвинутих крањн ≥ транснац≥ональних корпорац≥й;
Ч суттЇве вдосконаленн¤ фондового ринку та ф≥нансово-кредитноњ системи, залученн¤ до ≥нвестиц≥йного процесу вели ких ≥ноземних ф≥нансово-кредитних установ;
Ч розробку, впровадженн¤ та ф≥нансуванн¤ з допомогою ≥ноземних ≥нвестиц≥й проект≥в, що мають соц≥ально-економ≥чне значенн¤ на вс≥й територ≥њ ”крањни. «апровадженн¤ тендерних процедур в сфер≥ державних закупок за ≥мпортом
як один ≥з вагомих заход≥в, направлених на вдо сконаленн¤ ефективного використанн¤ державних кошт≥в, Ї використанн¤ тендерних процедур у сфер≥ державних закупок, що забезпечуЇ не т≥льки рац≥ональне використанн¤ кошт≥в держави, але ≥ не допущенн¤ на ринки ”крањни не¤к≥сноњ продукц≥њ, то вар≥в , роб≥т, послуг, некомпетентних постачальник≥в (п≥др¤дник≥в), запоб≥гаЇ зловживанн¤м в ц≥й сфер≥
¬икористана л≥тература:
ќмельченко У≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в ”крањн≥Ф дов≥дник з правових питань ињв Уёр≥нкомФ 1997р.
Ўевчук, –огожин У ќснови ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥Ф ињв видавництво У √енезаФ 1997
ѕересада У≤нвестиц≥йний процес в ”крањн≥Ф ињв УЋ≥браФ 1998
Ђ≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ та украњнськ≥ ≥нвестиц≥њ за кордоном, м≥жнародн≥ торги ( тендери )ї // Ђ‘≥нансова¤ темаї є 9 сент¤брь 1998
√аврилюк Ђ”мови зд≥йсненн¤ ≥ноземного ≥нвестуванн¤ї // Ђ≈коном≥ка ”крањниї є 8 серпень 1997
Ћандарь Ђќсобливост≥ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањнуї
// Ђ≈коном≥ка ”крањниї є 12 грудень 1998
|
