ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: »спользование криминалистических средств
»спользование криминалистических средств
ћ≥н≥стерство осв≥ти ”крањни
Ћьв≥вський нац≥ональний ун≥верситет
≥м.≤.я.‘ранка
афедра крим≥нального та
крим≥нально-процесуального права
– ≈ ‘ ≈ – ј “
на тему:
" «агальн≥ положенн¤ методики розсл≥дуванн¤ окремих вид≥в злочин≥в. рим≥нал≥стична характеристика злочин≥в "
Ћьв≥в 1999р.
ѕлан
—тр.
ћетодика розсл≥дуванн¤ окремих вид≥в злочин≥в . . . . . . 3
—истема та завданн¤ методики розсл≥дуванн¤ окремих вид≥в злочин≥в . . . . . . 4
ѕервинн≥ матер≥али про вчинений злочин,первинн≥ ≥ наступн≥ сл≥дч≥ д≥њ . . . . . . 5
ѕон¤тт¤ ≥ види сл≥дчих ситуац≥й . . . . . . 6
ѕон¤тт¤ крим≥нал≥стичноњ характеристики та њњ сп≥вв≥дношенн¤ з крим≥нально-правовою, крим≥нолог≥чною та психолог≥чною характеристиками . . . . . . 7
≈лементи крим≥нал≥стичноњ характеристики окремих вид≥в злочин≥в . . . . . . 9
«наченн¤ крим≥нал≥стичноњ характеристики окремих вид≥в злочин≥в у розробц≥ методики розсл≥дуванн¤ . . . . . . 13
ћетодика розсл≥дуванн¤ окремих вид≥в злочин≥в
ƒл¤ того щоб швидко ≥ повно розкрити будь-¤кий злочин ≥ викрити винних ос≥б при розсл≥дуванн≥, необх≥дно знати певн≥ крим≥нально-правов≥ ≥ крим≥нал≥стичн≥ особливост≥ окремих вид≥в злочин≥в, методичн≥ принципи њхнього розсл≥дуванн¤ ≥ особливост≥ застосуванн¤ рекомендац≥й крим≥нал≥стичноњ техн≥ки ≥ тактики в специф≥чних умовах розсл≥дуванн¤ р≥зних вид≥в злочин≥в.
ћетодика розсл≥дуванн¤ окремих вид≥в злочин≥в ¤вл¤Ї собою систему оптимальних прийом≥в ≥ засоб≥в д≥¤льност≥ сл≥дчого в специф≥чних умовах розсл≥дуванн¤ р≥зних вид≥в злочин≥в, розроблену дл¤ найкращого вир≥шенн¤ задач сл≥дства на певн≥й теоретичн≥й ≥ методичн≥й основ≥ з урахуванн¤м крим≥нально-процесуальних вимог крим≥нально-правовоњ ≥ крим≥нал≥стичноњ характеристик злочин≥в.
«м≥ст методики розсл≥дуванн¤ окремих вид≥в злочин≥в складаЇтьс¤ з двох груп питань. ќдна група складаЇтьс¤ з загальних вих≥дних теоретичних ≥ методичних положень, ¤к≥ стосуютьс¤ крим≥нал≥стичноњ характеристики злочин≥в, принцип≥в п≥дходу до розробки засоб≥в розсл≥дуванн¤, структури розсл≥дуванн¤ ≥ зм≥сту його частин. ≤нша група ¤вл¤Ї собою методичн≥ питанн¤ розсл≥дуванн¤ конкретних вид≥в злочин≥в, що реал≥зують загальнотеоретичн≥, методичн≥ положенн¤ ≥ рекомендац≥њ крим≥нал≥стичноњ техн≥ки ≥ сл≥дчоњ тактики в специф≥чних умовах розсл≥дуванн¤ р≥зноман≥тних злочин≥в.
ожний злочин за своњми обставинами ≥ детал¤ми Ї ≥ндив≥дуальним ≥ неповторним. “ому не може бути й ц≥лком однакового процесу њхнього розсл≥дуванн¤. ќднак кожний злочин, пор¤д з ≥ндив≥дуальними особливост¤ми, м≥стить в соб≥ ≥ де¤к≥ загальн≥ риси, що повторюютьс¤. ќстанн≥ найчаст≥ше ви¤вл¤ютьс¤ в способ≥, механ≥зм≥ ≥ обстановц≥ вчиненн¤ злочин≥в, особ≥ суб'Їкта злочину ≥ т.д.
¬казан≥ загальн≥ риси дозвол¤ють об'Їднати одиничн≥ злочинн≥ вчинки в окрем≥ види ≥ типи не т≥льки за крим≥нально-правовими характеристиками, але ≥ по њхн≥х крим≥нал≥стичних ознаках.
¬ свою чергу, вивченн¤ ≥ узагальненн¤ сл≥дчоњ практики показуЇ, що в засобах розсл≥дуванн¤ злочин≥в, особливо однор≥дних в крим≥нально-правовому ≥ крим≥нал≥стичному в≥дношенн¤х, також Ї багато загального. ÷е дозвол¤Ї виробити р¤д типових методик розсл≥дуванн¤ злочин≥в, групи спор≥днених, одного виду або його р≥зновид≥в. –азом з тим, в к≥нцевому результат≥, не можна вимагати в≥д методики розсл≥дуванн¤, щоб в н≥й м≥стилис¤ вичерпн≥ методичн≥ вказ≥вки про розсл≥дуванн¤ кожного конкретного злочину. ÷е практично неможливо.
«агальну ор≥Їнтац≥ю про напрамок розсл≥дуванн¤, обс¤г ≥ спос≥б встановленн¤ вс≥х обставин справи дадуть передус≥м крим≥нально-правов≥ риси даного злочину (вид злочину, його р≥зновид, особливост≥ елемент≥в його складу), а також пов'¤зан≥ ≥з ними обставини, п≥дл¤гаюч≥ доказуванню по справ≥, зг≥дно крим≥нально-процесуальному закону (ст. 64 ѕ ). «в≥дси випливаЇ зумовлен≥сть методики розсл≥дуванн¤ в≥дпов≥дними крим≥нально-правовими даними та предметом доказуванн¤.
¬ основному ж виб≥р найправильн≥шого напр¤мку розсл≥дуванн¤, визначенн¤ обставин, ¤к≥ п≥дл¤гають встановленню по справ≥, а також комплексу ≥ посл≥довност≥ необх≥дних дл¤ цього сл≥дчих та ≥нших д≥й залежать в≥д своЇр≥дност≥ крим≥нал≥стичноњ характеристики злочинних д≥й ≥ сл≥дчих ситуац≥й.
ѕ≥д крим≥нал≥стичною характеристикою злочину найдоц≥льн≥ше розум≥ти сукупн≥сть взаЇмопов'¤заних загальних та ≥ндив≥дуальних рис злочину, що ви¤вл¤ютьс¤ головним чином в способ≥, механ≥зм≥ ≥ обстановц≥ його вчиненн¤, в окремих рисах особи його суб'Їкта, а ≥нколи ≥ в ≥нших ознаках злочинного вчинку, з урахуванн¤м його специф≥ки, ¤к≥ в б≥льшост≥ випадк≥в визначають первинн≥ сл≥дч≥ ситуац≥њ, коло обставин, що вимагають першочергового з'¤совуванн¤, дозвол¤ть виробити найб≥льш правильн≥ ≥ ефективн≥ засоби њхнього розсл≥дуванн¤.
ѕ≥д засобом вчиненн¤ злочину в крим≥нал≥стичному сенс≥ звичайно розум≥ють обумовлену р≥зноман≥тними об'Їктивними ≥ суб'Їктивними факторами систему д≥й або стриманн¤ в≥д них, ¤ка в≥дкидаЇ матер≥альн≥ ≥ нематер≥альн≥ сл≥ди, що дозвол¤ть з допомогою крим≥нал≥стичних прийом≥в ≥ засоб≥в судити про суть вчиненого злочину, повед≥нку суб'Їкта в пер≥од п≥дготовки, скоЇнн¤ ≥ приховуванн¤ злочинного вчинку, про мотиви ≥ мету його злочинноњ повед≥нки.
ћехан≥зм вчиненн¤ злочину - це тимчасовий, ≥ динам≥чний ≥ ≥нший зв'¤зок р≥зноман≥тних обставин, етап≥в, факт≥в под≥њ злочину, що створюЇ його картину.
ќбстановка вчиненн¤ злочину - система р≥зноман≥тного роду взаЇмод≥ючих м≥ж собою об'Їкт≥в, ¤вищ ≥ процес≥в, що характеризують умови м≥сц¤, часу, погоди та ≥нш≥ умови об'Їктивноњ реальност≥, що склалис¤ в момент под≥њ злочину ≥ можуть впливати на спос≥б ≥ механ≥зм злочину.
—л≥ди особи злочинц¤, що мають крим≥нал≥стичне значенн¤, найчаст≥ше ви¤вл¤ютьс¤ в своЇр≥дност≥ способу, механ≥зму ≥, в певн≥й м≥р≥, в обстановц≥ вчиненн¤ злочину, характер≥ предмету злочинного пос¤ганн¤ ≥ т.д.
оло обставин, ¤к≥ п≥дл¤гають першочерговому встановленню, повинно бути максимально специф≥чним дл¤ даного злочину ≥ повинен забезпечувати отриманн¤ вс≥Їњ можливоњ додатковоњ ≥нформац≥њ, що вказуЇ на основн≥ обставини злочину.
¬ структур≥ процесу розсл≥дуванн¤ можна умовно вид≥лити дек≥лька етап≥в. ожний з них маЇ свою конкретну мету ≥ певну специф≥ку в обс¤з≥ ≥ засобах крим≥нал≥стичноњ д≥¤льност≥ сл≥дчого. “ак, в розсл≥дуванн≥ б≥льшост≥ (незак≥нчених) крим≥нальних справ найчаст≥ше вдаЇтьс¤ ви¤вити три наступних етапи: початковий (що дозволить детальн≥ше зор≥Їнтуватис¤ в обставинах злочину, накопичити, вивчити фактичн≥ дан≥ про нього - в першу чергу т≥, що можуть з теч≥Їю часу зникнути), наступний (що створюЇ необх≥дну фактичну основу дл¤ пред'¤вленн¤ обвинуваченн¤ ≥ допиту обвинуваченого) ≥ завершальний (що дасть можлив≥сть пред'¤вити обвинуваченн¤, допитати обвинуваченого ≥ зд≥йснити ≥нш≥ д≥њ, що вимагаютьс¤ дл¤ завершенн¤ крим≥нальноњ справи). ƒругого етапу в розсл≥дуванн≥ може ≥ не бути, ¤кщо на першому вже створена база дл¤ пред'¤вленн¤ обвинуваченн¤.
ѕо де¤ким складних, багатоеп≥зодних справах, злочинах, пов'¤заних з порушенн¤м техн≥чних, технолог≥чних ≥ ≥нших правил, ≥нколи вид≥л¤ють п≥дготовчий до розсл≥дуванн¤ етап. ¬≥н пол¤гаЇ в поповненн≥ первинних матер≥ал≥в додатковими даними, ¤ких не вистачаЇ дл¤ порушенн¤ крим≥нальноњ справи в в≥дведен≥ законом терм≥ни. ÷ей етап Ї не частиною розсл≥дуванн¤, а лише п≥дготовкою до його початку в сувор≥й в≥дпов≥дност≥ з крим≥нально-процесуальним законом.
ƒл¤ зд≥йсненн¤ найб≥льш усп≥шного розсл≥дуванн¤ злочин≥в на вс≥х вищезазначених етапах сл≥дчоњ д≥¤льност≥ по конкретн≥й справ≥ ≥ на стад≥њ п≥дготовки до нього дуже бажано, щоб прийоми ≥ засоби д≥й сл≥дчого в методиц≥ розсл≥дуванн¤ розробл¤лис¤ з врахуванн¤м особливостей зазначених етап≥в.
—истема та завданн¤ методики розсл≥дуванн¤ окремих вид≥в злочин≥в
ожна методика розсл≥дуванн¤, грунтуючись на викладених вище загальних положенн¤х, повинна в≥дображати особливост≥ застосуванн¤ тактичних прийом≥в проведенн¤ сл≥дчих д≥й.
ќперативно-розшуков≥ д≥њ по окремих категор≥¤х д≥й також можуть мати особливост≥. Ќаприклад, розсл≥дуванн¤ д≥й про граб≥ж≥ ≥ розб≥йн≥ напади показало, що злочинц≥ намагаютьс¤ ¤комога швидше зникнути з м≥сц¤ злочину, але, знаход¤чись при цьому в схвильованому стан≥, вони нер≥дко напиваютьс¤, вчин¤ють сварки м≥ж собою або з сторонн≥ми особами. ќтже, по таких справах необх≥дно негайно орган≥зувати спостереженн¤ за вс≥ма пунктами, зв≥дки можна вињхати з даноњ м≥сцевост≥, обов'¤зково перев≥рити у в≥дд≥ленн¤х м≥л≥ц≥њ ≥ штабах народних дружин випадки порушенн¤ сусп≥льного пор¤дку.
¬ окремих методиках розсл≥дуванн¤ (у випадках необх≥дност≥) повинн≥ враховуватис¤ ≥ особливост≥ взаЇмод≥њ сл≥дчого з рев≥з≥йними ≥ ≥нспекц≥йними службами при розсл≥дуванн≥, а також можливост≥ прит¤гненн¤ громадськост≥ до розсл≥дуванн¤. ѕри взаЇмод≥њ з зазначеними вище службами необх≥дно виходити з того, що д≥¤льн≥сть сл≥дчого особливо на початку розсл≥дуванн¤ носить нев≥дкладний характер ≥ маЇ важливе значенн¤ дл¤ зд≥йсненн¤ правосудд¤. “ому сл≥дчому належить пр≥оритет у пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими службовими особами в проведенн≥ будь-¤ких процесуальних д≥й по кожн≥й пригод≥, в ¤кому м≥ст¤тьс¤ ознаки злочину.
ƒе¤кою своЇр≥дн≥стю характеризуютьс¤ виб≥р ≥ застосуванн¤ прийом≥в ≥ засоб≥в крим≥нал≥стичноњ техн≥ки при розсл≥дуванн≥ окремих вид≥в злочин≥в. ѕо одних справах вимагаЇтьс¤ максимальний наб≥р науково-техн≥чних засоб≥в, по ≥нших - м≥н≥мальний. «астосуванн¤ науково-техн≥чних засоб≥в повинно вм≥ло поЇднуватис¤ з ≥ншими д≥¤ми сл≥дчого ≥ пристосовуватис¤ до самих р≥зноман≥тних сл≥дчих ситуац≥й ≥ т.д.
Ќеобх≥дно врахувати особливост≥ ви¤вленн¤ ≥ усуненн¤ обставин, ¤к≥ спри¤ють вчиненню окремого виду злочин≥в.
ѕервинн≥ матер≥али про вчинений злочин,первинн≥ ≥ наступн≥ сл≥дч≥ д≥њ
¬ажливою умовою усп≥шного розсл≥дуванн¤ злочин≥в Ї своЇчасне њхнЇ викритт¤ ≥ порушенн¤ крим≥нальноњ справи, а також негайний початок сл≥дства. –еал≥зац≥¤ ц≥Їњ умови в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д особливостей первинних матер≥ал≥в, що отримуЇ сл≥дчий.
якщо первинний матер≥ал переконливо св≥дчить про ознаки злочину (наприклад, ви¤влений труп з ознаками насильницькоњ смерт≥, що даЇ п≥дстави припускати вину в цьому ≥нших ос≥б, ви¤влений п≥дроблений грошовий документ, ви¤влений злом складу ≥ т.п.), сл≥д негайно порушити крим≥нальну справу ≥ вести розсл≥дуванн¤. « моменту порушенн¤ ≥ починаЇтьс¤ перший етап розсл≥дуванн¤.
ќчевидна в≥дсутн≥сть в первинних матер≥алах ознак злочину (наприклад, встановленн¤ факту природноњ смерт≥ при викритт≥ трупу, на¤вн≥сть ознак не розкраданн¤, а перевитрати п≥дзв≥тних засоб≥в, що т¤гне за собою матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть, ≥ т.д.) зобов'¤зуЇ в≥дмовити в порушенн≥ крим≥нальноњ справи.
Ќайб≥льш складним дл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про порушенн¤ крим≥нальноњ справи Ї випадки, коли первинний матер≥ал не дасть достатн≥х п≥дстав ан≥ дл¤ порушенн¤ крим≥нальноњ справи, ан≥ дл¤ в≥дмови в ньому, бо м≥стить не¤сн≥ вказ≥вки на можливий злочин (наприклад, ви¤влена велика нестача товару на склад≥, але зав≥дуючий складом заперечуЇ њњ, посилаючись на неправильно проведену перев≥рку на¤вност≥ товару). —аме в под≥бних випадках ≥ виникаЇ необх≥дн≥сть в п≥дготовчому етап≥. ѕоповненн¤ матер≥ал≥в, ¤ких не вистачаЇ дл¤ прийн¤тт¤ законного р≥шенн¤ по таких первинних даних може виражатис¤ у витребуванн≥ документ≥в з приводу обставин, викладених в первинних матер≥алах; витребуванн≥ д≥йсних документ≥в зам≥сть над≥сланих коп≥й; дорученн≥ провести повторну рев≥з≥ю або ≥нвентаризац≥ю або додаткову перев≥рку т≥Ї чи ≥ншоњ обставини орган≥зац≥Їю, що подала матер≥ал, або вищестооо¤чоњ орган≥зац≥њ; одержанн≥ письмових чи усних по¤снень в≥д в≥дпов≥дних ос≥б;ознайомленн≥ на м≥сц≥ з обстановкою, станом обл≥ку ≥ зв≥тност≥, системою роботи ≥ виробничим процесом на даному п≥дприЇмств≥ ≥ ≥н.
«азначена д≥¤льн≥сть по п≥дготовц≥ до початку розсл≥дуванн¤ або прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про в≥дмову в порушенн≥ крим≥нальноњ справи також маЇ певний методичний аспект. «окрема, характер ситуац≥њ, що складаЇтьс¤ в даний пер≥од визначаЇ загальн≥ напр¤мки перев≥рки, проведенн¤ перев≥рочних д≥й (що виключаЇ сл≥дч≥ д≥њ, окр≥м огл¤ду м≥сц¤ под≥њ) та њхн¤ посл≥довн≥сть. –азом з тим засоби ц≥Їњ перев≥рки визначаютьс¤ ≥ стислими законними терм≥нами њњ проведенн¤ ≥ непроцесуальною формою д≥¤льност≥.
Ќа першому етап≥ розсл≥дуванн¤ найчаст≥ше на основ≥ додаткових даних уточнюютьс¤ вже нам≥чен≥ ≥ висуваютьс¤ нов≥ сл≥дч≥ верс≥њ ≥ в≥дпов≥дно доповнюЇтьс¤ план розсл≥дуванн¤. Ќов≥, у пор≥вн¤нн≥ з первинними, дан≥ на вказан≥й стад≥њ одержуютьс¤ шл¤хом перв≥сних сл≥дчих д≥й, що необх≥дно провести на самому початку розсл≥дуванн¤.
ѕерв≥сн≥ сл≥дч≥ д≥њ в≥д≥грають ≥стотну роль в методиц≥ розсл≥дуванн¤, бо з≥бран≥ в результат≥ њхнього проведенн¤ в≥домост≥ створюють фактичну основу розсл≥дуванн¤, що забезпечуЇ можлив≥сть розвернутого плануванн¤ розсл≥дуванн¤ ≥ його ц≥леспр¤мован≥сть. ¬ своњй б≥льшост≥ вказан≥ д≥њ нос¤ть нев≥дкладний характер в тому сенс≥, що у випадку звол≥канн¤ можуть ви¤витис¤ втраченими важлив≥ дл¤ справи докази (наприклад, зап≥зненн¤ з огл¤дом м≥сц¤ под≥њ може призвести до зникненн¤ де¤ких важливих сл≥д≥в п≥д впливом атмосферних ¤вищ, часу, сторонн≥х ос≥б ≥ т.д.).
ќднак перв≥сн≥ д≥њ - це ще ≥ так≥ д≥њ, що не Ї у вищезазначеному сенс≥ нев≥дкладними, але вони необх≥дн≥ дл¤ з'¤суванн¤ характеру под≥њ ≥ створенн¤ перспективи розсл≥дуванн¤. Ќаприклад, експертиза документа при п≥дозр≥ на його п≥дроблен≥сть не Ї в цьому сенс≥ нев≥дкладною, оск≥льки, будучи проведеною ≥ через дек≥лька м≥с¤ц≥в, вона дасть той самий результат, але складаЇ одну з необх≥дних перв≥сних д≥й, тому що в≥д нењ залежить напр¤мок розсл≥дуванн¤.
ѕерв≥сн≥ сл≥дч≥ д≥њ - це не особливий вид сл≥дчих д≥й, а звичайн≥ д≥њ, що утворюють певний комплекс, виход¤чи з сл≥дчоњ ситуац≥њ, ¤ка склалас¤, вибору напр¤мку розсл≥дуванн¤ ≥ кола обставин, ¤к≥ п≥дл¤гають першочерговому встановленню. ѕравильний методичний п≥дх≥д до вибору необх≥дного комплексу перв≥сних сл≥дчих д≥й ≥ черговост≥ њхнього проведенн¤ Ї запорукою усп≥шност≥ не т≥льки першого етапу, але ≥ усього розсл≥дуванн¤ в ц≥лому. “ому вид≥ленн¤ в методиц≥ розсл≥дуванн¤ перв≥сних сл≥дчих д≥й, визначенн¤ оптимального њхнього набору ≥ посл≥довност≥ маЇ принципове методичне значенн¤.
ѕон¤тт¤ ≥ види сл≥дчих ситуац≥й
¬ методиц≥ розсл≥дуванн¤ мають велике значенн¤ рекомендац≥њ, по визначенню основних напр¤мк≥в розсл≥дуванн¤ в залежност≥ в≥д сл≥дчих ситуац≥й, що складаютьс¤ власне на початку розсл≥дуванн¤.
¬с≥ вони можуть бути под≥лен≥ (дещо умовно) на ш≥сть основних груп:
1. ™ в≥домост≥ про под≥ю злочину ≥ про винну особу, але треба встановити, чи д≥йсно була ц¤ под≥¤, чи мала вона злочинний характер (згвалтуванн¤, вчинене в≥домою особою; граб≥ж, ≥ розб≥й, вчинен≥ в≥домою особою; дача ≥ одержанн¤ хабара; дезертирство; зловживанн¤ службовим становищем ≥ ≥н.).
Ќапр¤мки розсл≥дуванн¤ - встановленн¤ под≥њ, його конкретних обставин, повед≥нки при цьому п≥дозрюваноњ особи (а у випадку насильства - також ≥ потерп≥лого; у випадку дач≥ хабара - також повед≥нки одержувача; у випадку одержанн¤ хабара - њњ); встановленн¤ предмету злочину при грабеж≥ ≥ розбоњ, хабар≥, зловживанн≥. ¬≥дпов≥дно визначаЇтьс¤ комплекс первинних сл≥дчих д≥й по ц≥й та вс≥х ≥нших нижченаведених ситуац≥¤х.
2. ¬становлений факт з ознаками злочину ≥ в≥дом≥ конкретн≥ особи, ¤к≥ повинн≥ нести в≥дпов≥дальн≥сть за даний вчинок у зв'¤зку з њхн≥м положенн¤м, але вимагаЇтьс¤ вир≥шити питанн¤ про њхню особисту вину (нестача майна; псуванн¤ майна; випуск недобро¤к≥сноњ продукц≥њ; порушенн¤ правив безпеки прац≥ ≥ ≥н.).
Ќапр¤мки розсл≥дуванн¤ - з'¤суванн¤ безпосередн≥х ≥ основних причин под≥њ ≥ особистого в≥дношенн¤ до них зазначених ос≥б, њхньоњ особистоњ повед≥нки в ц≥й под≥њ.
3. ¬становлений факт з ознаками злочину, вчинити та скористатис¤ результатами ¤кого могли т≥льки особи з певного кола по свойому положенню (п≥дроблен≥ видатков≥ документи; безтоварн≥ операц≥њ; знищенн¤ обл≥кових документ≥в ≥ ≥н.).
Ќапрмки розсл≥дуванн¤ - досл≥дженн¤ повед≥нки кожного з ос≥б цього кола ≥ його в≥дношенн¤ до встановлених факт≥в, встановленн¤ факту використанн¤ результат≥в злочину.
4. ¬становлений факт з ознаками злочину, вчинити ¤кий могли скор≥ше всього особи з кола тих, хто зац≥кавлений не в безпосередньому, а в б≥льш-менш в≥ддаленому результат≥ злочину (п≥дпал з метою приховуванн¤ сл≥д≥в ≥ншого злочину; знищенн¤ майна; вбивство з приховуванн¤м трупа ≥ взагал≥ факту смерт≥ певноњ особи; вбивство з прихованими дл¤ цього мотивами ≥ ≥н.).
Ќапр¤мки розсл≥дуванн¤ - досл≥дженн¤ повед≥нки кожного з кола цих ос≥б, його в≥дношенн¤ до под≥њ, отриманн¤ в≥д вчиненн¤ даного злочину вигод.
5. ¬становлений факт з ознаками злочину, дл¤ вчиненн¤ ¤кого вимагаютьс¤ особливо профес≥йн≥ навики або особливе знанн¤ ¤коњ-небудь обставини (виготовленн¤ фальшивих грошей, ц≥нних папер≥в, документ≥в; злом сховища з використанн¤м складних засоб≥в; розкраденн¤ з зав≥домо ознайомленого м≥сц¤ збер≥ганн¤ або на¤вност≥ ц≥нностей ≥ ≥н.).
Ќапр¤мки розсл≥дуванн¤ - ви¤вленн¤ кола ос≥б, досл≥дженн¤ повед≥нки кожного з цього кола, викритт¤ предмет≥в злочину, встановленн¤ факт≥в використанн¤ результат≥в злочину.
6. ¬становлений факт з ознаками злочину, але в≥дстун≥ в≥домост≥ про винну особу або вони вкрай обмежен≥ (крад≥жка, вбивство, граб≥ж, розб≥й ≥ згвалтуванн¤, вчинен≥ нев≥домою особою, ≥ ≥н.).
Ќапр¤мки розсл≥дуванн¤ - ви¤вленн¤ максимальноњ к≥лькост≥ даних, що характеризують злочинц¤ (сл≥д≥в ног ≥ рук, предмет≥в, ознак повед≥нки), з'¤суванн¤ предмет≥в злочину (при крад≥жках, граб≥жах, розбо¤х, вбивствах з метою грабежу), використанн¤ оперативноњ роботи, встановленн¤ кола ос≥б, що могли вчинити даний злочин, вивченн¤ њхньоњ повед≥нки ≥ м≥сцеперебуванн¤ в момент, коли вчинений злочин.
¬икладен≥ вище ситуац≥њ не вичерпують вс≥х можливих ситуац≥й, але вони Ї найб≥льш типовими, в≥дштовхуючиись в≥д ¤ких сл≥дчий може ор≥Їнтуватис¤ в будь-¤кий ситуац≥њ, визначити шл¤хи розсл≥дуванн¤ ≥ комплекс необх≥дних початкових сл≥дчих та ≥нших д≥й.
’арактер типових сл≥дчих ситуац≥й на наступному етап≥ розсл≥дуванн¤ в основному визначаЇтьс¤ результатами початкових сл≥дчих д≥й ≥ фактичною обстановкою, ¤ка склалас¤ до цього моменту. ¬ одних випадках ситуац≥њ, ¤к≥ виникли на зазначеному етап≥, визначають шл¤хи розшуку вже встановленого злочинц¤, в других - напр¤мки на збиранн¤ додаткових фактичних даних, необх≥дних дл¤ затриманн¤ вже розшуканого до даного моменту злочинц¤, в трет≥х - напр¤мки на розширенн¤ ≥ поглибленн¤ з≥браноњ ≥нформац≥њ по вс≥х елементах под≥њ, що розсл≥дуЇтьс¤ з метою ви¤вленн¤ злочинц¤ ≥ т.д. ¬≥дпов≥дно визначаЇтьс¤ ≥ комплекс необх≥дних сл≥дчих ≥ оперативно-розшуових д≥й ≥ њхн¤ чергов≥сть.
“ипов≥ сл≥дч≥ ситуац≥њ ≥ напр¤мки подальшого розсл≥дуванн¤ на завершальному його етап≥ головним чином пов'¤зан≥ з ¤к≥стю ≥ повнотою даних, покладених в основу обвинуваченн¤, в≥дношенн¤м обвинуваченого до з≥браних доказ≥в, новими обставинами, ви¤вленими при допит≥ обвинуваченого. ќдн≥Їю з типових ситуац≥й Ї, наприклад, визнанн¤ обвинуваченим своЇњ вини за на¤вност≥ переконливих ≥ достатн≥х доказ≥в
“иповими Ї ситуац≥њ, в ¤ких за на¤вност≥ переконливих ≥ надто повних доказ≥в вини обвинувачен≥ частково, а ≥нколи й повн≥стю не визнають своЇњ вини. ѕри цьому обвинувачен≥ ≥нколи не навод¤ть жодних аргумент≥в в св≥й захист, в ≥нших випадках - вказують на необх≥дн≥сть збиранн¤ додаткових даних ≥ т.д. ¬ под≥бних ситуац≥¤х основн≥ напр¤мки подальшого розсл≥дуванн¤ пов'¤зуютьс¤ з перев≥ркою ≥ з'¤суванн¤м ¤кихось додаткових обставин справи та можливим новим пред'¤вленн¤м обвинуваченн¤ ≥ т.д.
ќптимальний склад наступних сл≥дчих д≥й ≥ правильне визначенн¤ њхньоњ посл≥довност≥ також мають ≥стотне методичне значенн¤.
ѕрагненн¤ сл≥дчих до загальних засоб≥в д≥й в типових сл≥дчих ситуац≥¤х, на¤вн≥сть в њхн≥й д≥¤льност≥ де¤коњ тенденц≥њ до формал≥зац≥њ та алгоритм≥зац≥њ створюють передумови дл¤ застосуванн¤ в методиц≥ розсл≥дуванн¤ даних к≥бернетики. «араз ведетьс¤ розробка шл¤х≥в моделюванн¤ та алгоритм≥зац≥њ розсл≥дуванн¤ окремих вид≥в злочин≥в.
5. ѕон¤тт¤ крим≥нал≥стичноњ характеристики та њњ сп≥вв≥дношенн¤ з крим≥нально-правовою, крим≥нолог≥чною та психолог≥чною характеристиками
«лочин ¤к негативне соц≥альне ¤вище може бути охарактеризованим з р≥зних стор≥н, наприклад, крим≥нолог≥чноњ, крим≥нально-правовоњ, психолог≥чноњ, етичноњ, крим≥нал≥стичноњ. —пец≥ал≥сти р≥зного проф≥лю вивчаючи конкретний злочин або вид (групу) злочин≥в, а також злочинн≥сть в ц≥лому, ставл¤ть перед собою специф≥чн≥ завданн¤ ≥ досл≥джують т≥ особливост≥ злочину, ¤к≥ характеризують його зм≥ст з≥ сторони, ¤ка њх ц≥кавить. Ќаприклад, представники науки крим≥нального права вивчають елементи складу злочину та ≥нш≥ ознаки, ¤к≥ мають крим≥нально-правове значенн¤ (обставини, ¤к≥ спри¤ють ≥ндив≥дуал≥зац≥њ покаранн¤, впливають на обранн¤ виду ≥ м≥ри покаранн¤ ≥ умови його в≥дбутт¤); крим≥нологи - причини, стан, структуру ≥ динам≥ку злочинност≥.
рим≥нал≥стична характеристика злочину ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть таких даних про злочин, що спри¤ють його розкриттю. ¬она включаЇ в≥домост≥ про особливост≥ п≥дготовки, вчиненн¤ ≥ приховуванн¤ злочин≥в, використанн¤ ¤ких спри¤Ї найб≥льш усп≥шному, повному ≥ швидкому њх розкриттю. Ќаприклад, ¤кщо сл≥дчий волод≥Ї даними про типов≥ способи вчиненн¤ ≥ приховуванн¤ злочин≥в, що часто використаютьс¤ злочинц¤ми, розташуванн¤ тайник≥в, прийоми, що ускладнюють застосуванн¤ засоб≥в крим≥нал≥стичноњ техн≥ки, ≥ ≥нших способах маскуванн¤, ¤к≥ використовують, наприклад, розкрадач≥, спекул¤нти, шахрањ, йому значно легше розкрити злочин, його д≥њ по в≥дкриттю речовинних доказ≥в ≥ встановленню злочинц¤ будуть б≥льш ц≥леспр¤мованими ≥ усп≥шними.
рим≥нал≥стична характеристика злочин≥в на в≥дм≥ну, наприклад, в≥д крим≥нально-правовоњ немаЇ внутр≥шн≥х ознак, притаманних загальному пон¤ттю злочину. ≤снуЇ крим≥нал≥стична характеристика виду або групи злочин≥в, а також окремого конкретного злочину, але не злочин≥в взагал≥. рим≥нал≥стична характеристика злочин≥в випливаЇ не з загального пон¤тт¤ злочину, а складаЇтьс¤ на основ≥ вивченн¤ ≥ узагальненн¤ матер≥ал≥в про злочини ≥ висловлюЇ типов≥ крим≥нал≥стичн≥ особливост≥ р≥зноман≥тних вид≥в (груп) злочин≥в, вчинених в певний пер≥од в межах даного рег≥ону або в крањн≥ в ц≥лому.
рим≥нал≥стична характеристка даного виду (групи) злочин≥в - продукт наукового анал≥зу ≥ узагальненн¤ значного емп≥ричного матер≥алу, достатньо добро¤к≥сного ≥ репрезентативного, дл¤ щоб оц≥нка ≥ висновки були точними, повними ≥ реальними.
рим≥нал≥стична характеристика даного виду (групи) злочин≥в - категор≥¤ динам≥чна. ѕо м≥р≥ зм≥н способ≥в ≥ засоб≥в злочинноњ д≥¤льност≥ м≥н¤Їтьс¤ ≥ конкретний зм≥ст крим≥нал≥стичних характеристик окремих вид≥в злочин≥в. Ќаприклад, б≥льш хитр≥шими стають способи вчиненн¤ ≥ приховуванн¤ злочин≥в, зм≥нюютьс¤ мета ≥ мотиви злочинноњ д≥¤льност≥, предмети злочинного пос¤ганн¤, причини ≥ умови, спри¤тлив≥ вчиненню даноњ групи (виду) злочин≥в ≥ ≥н. ¬≥дпов≥дно м≥н¤ютьс¤ ≥ характеристики окремих вид≥в злочин≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д крим≥нально-правовоњ характеристики, зм≥ни ¤коњ в≥дбуваютьс¤ в≥дносно помал≥ше ≥ лише по вол≥ законодавц¤, крим≥нал≥стично значущ≥ елементи характеристики окремих вид≥в злочин≥в зм≥нюютьс¤ значно швидше, вони б≥льш рухом≥. “ому крим≥нал≥стична характеристика окремих вид≥в злочин≥в - не незм≥нна сукупн≥сть певних в≥домостей про дану групу (види) злочин≥в, а рухома категор≥¤, що в≥дображаЇ крим≥нал≥стичн≥ значущ≥ особливост≥ цих злочин≥в в певний пер≥од. ўоб крим≥нал≥стична характеристика усп≥шно виконувала свою службову роль, спри¤ла розкриттю злочин≥в, вона повинна бути не т≥льки реальноњ ≥ достатньо повною, але ≥ сучасною, в≥дображати результати крим≥нал≥стичного анал≥зу злочин≥в, вчинених в останн≥й пер≥од.
¬изначаючи крим≥нал≥стичну характеристику злочин≥в ¤к сукупн≥сть даних про злочин, спри¤тливих його розкриттю, не можна виключати ≥ того, що дл¤ усп≥шного розкритт¤ злочин≥в використовуютьс¤ також дан≥, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до крим≥нально-правовоњ, крим≥нолог≥чноњ, психолог≥чноњ ≥ ≥нших вид≥в характеристик злочин≥в. “ак, де¤к≥ дан≥ крим≥нолог≥чного анал≥зу злочин≥в, що використаютьс¤ з метою проф≥лактики, враховуютьс¤ ≥ при розкритт≥ злочин≥в. Ќаприклад, з крим≥нолог≥чноњ характеристики вбивств в≥домо, що б≥льш≥сть злочин≥в вчин¤Їтьс¤ в стан≥ сп'¤н≥нн¤, а серед ос≥б, що вчинили вбивство з хул≥ганських мотив≥в, дос¤гаЇ 90 в≥дсотк≥в ≥ вище. —ередн≥й в≥к ос≥б, що вчинили згвалтуванн¤, коливаЇтьс¤ в межах 26-27 рок≥в, майже 2/3 гвалт≥вник≥в не одружен≥. ѕриродно, що при розсл≥дуванн≥ вбивств ≥ згвалтувань дан≥ елементи крим≥нолог≥чних характеристик повинн≥ враховуватис¤ при висуненн≥ сл≥дчих верс≥й по в≥дношенню до суб'Їкта злочину. ќбгрунтоване вказаною крим≥нолог≥чною характеристикою припущенн¤ сл≥дчого (¤кщо воно не спростовуЇтьс¤ ≥ншими даними), що вбивство вчинене особою, ¤ка перебувала в стан≥ сп'¤н≥нн¤, повинно бути перев≥рене. “очно так само перев≥рка верс≥њ про вчиненн¤ згвалтуванн¤ особою в≥ком, близькому до 26-27 рок≥в ≥, можливо, не одруженим, може прискорити встановленн¤ ≥ затриманн¤ гвалт≥вника.
¬ зв'¤зку з цим виникаЇ питанн¤, чи не сл≥д включити в ¤кост≥ складник≥в в крим≥нал≥стичн≥ характеристики злочин≥в т≥ елементи крим≥нолог≥чних, крим≥нально-правових ≥ ≥нших вид≥в характеристик, що можуть бути використан≥ з метою розкритт¤ злочин≥в. Ќа це питанн¤ сл≥д в≥дпов≥сти запереченн¤м, тому що в протилежному випадку крим≥нал≥стичн≥ характеристики стали б в ¤к≥йсь частин≥ дублювати ≥нш≥ види характеристик злочин≥в, зам≥нювати њх.
« питанн¤ про сп≥вв≥дношенн¤ крим≥нально-правовоњ, крим≥нолог≥чноњ ≥ крим≥нал≥стичноњ характеристик злочин≥в в л≥тератур≥ висловлен≥ ≥ ≥нш≥ точки зору. ƒе¤к≥ автори ототожнюють ц≥ пон¤тт¤, в≥днос¤чи до крим≥нал≥стичноњ характеристики в числ≥ ≥нших обставин в≥домост≥ про сусп≥льну небезпеку ≥ розповсюдженн¤ злочин≥в, об'Їкти пос¤ганн¤ ≥ причини злочину. як в≥домо, вс≥ ц≥ елементи в≥днос¤тьс¤ до крим≥нально-правовоњ ≥ крим≥нолог≥чноњ характеристик злочин≥в. рим≥нал≥стична характеристика в наведен≥й ≥нтерпретац≥њ повторюЇ крим≥нально-правову ≥ крим≥нолог≥чну характеристики ≥, таким чином, втрачаЇ власний сенс ≥ значенн¤. “им б≥льш неприпустима п≥дм≥на крим≥нально-правовоњ характеристики крим≥нал≥стичною характеристикою злочин≥в. ÷е неприйн¤тно з теоретичноњ точки зору, а на практиц≥ призвело б до неправом≥рного розширенн¤ сфери крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥. ≤ така небезпека виникла б не т≥льки тод≥, коли п≥дм≥на в крим≥нально-правов≥й характеристиц≥ стосувалас¤ необх≥дних елемент≥в складу злочину, але ≥ у випадках п≥дм≥ни допом≥жних крим≥нально-правових пон¤ть
¬ л≥тератур≥ зустр≥чаютьс¤ твердженн¤, що до елемент≥в крим≥нал≥стичноњ характеристики злочин≥в в≥дноситьс¤ предмет доказуванн¤ по крим≥нальн≥й справ≥ ≥ що крим≥нал≥стична характеристика немовби визначаЇ предмет доказуванн¤, Ї основою методики розсл≥дуванн¤.
ѕредмет доказуванн¤ ≥ крим≥нал≥стична характеристика окремих вид≥в злочин≥в - р≥знопланов≥ пон¤тт¤. ѕон¤тт¤ предмету доказуванн¤ в≥дноситьс¤ до теор≥њ судових доказ≥в ≥ виражаЇ необх≥дну сукупн≥сть ≥стотних обставин, ¤к≥ п≥дл¤гаючих доказуванню по дан≥й крим≥нальн≥й справ≥. рим≥нал≥стична характеристика окремих вид≥в злочин≥в Ї приладд¤м крим≥нал≥стичного аспекту вченн¤ про злочин ≥ ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть крим≥нал≥стично значущих в≥домостей про дану групу (вид) злочин≥в. ћ≥ж предметом доказуванн¤ ≥ крим≥нал≥стичною характеристикою злочин≥в ≥снуЇ певний зв'¤зок. ¬она Ї аналог≥чною сп≥вв≥дношенню теор≥њ доказ≥в ≥ вченн¤ про злочин, але зовс≥м не характеризуЇтьс¤ в≥дношенн¤м частини ≥ ц≥лого ≥ тим б≥льше в≥дношенн¤м тотожност≥. ѕредмет доказуванн¤ не Ї елементом крим≥нал≥стичноњ характеристики злочин≥в. ќсновою визначенн¤ предмету доказуванн¤ по крим≥нальн≥й справ≥ Ї крим≥нально-процесуальний закон ≥ крим≥нально-правова характеристика злочину, норми крим≥нального закону, що визначають конкретн≥ склади злочин≥в. рим≥нал≥стична характеристика злочин≥в не може претендувати на таку роль.
≈лементи крим≥нал≥стичноњ характеристики окремих вид≥в злочин≥в
рим≥нал≥стична характеристика злочин≥в, ¤к було сказано, включаЇ в себе елементи, ¤к≥ знаход¤тьс¤ поза межами крим≥нально-правовоњ, крим≥нолог≥чноњ та ≥нших вид≥в характеристик злочин≥в. ÷≥ елементи у пор≥вн¤нн≥ з елементами, наприклад, крим≥нально-правовоњ характеристики злочину здаютьс¤ б≥льш Ђдр≥бнимиї, другор¤дними (в≥домост≥ про те, ¤к≥ типов≥ матер≥альн≥ сл≥ди залишаютьс¤ в результат≥ вчиненн¤ даного вигл¤ду злочину, ¤ка њхн¤ локал≥зац≥¤ ≥ т.п.). јле це т≥льки по в≥дношенню до крим≥нально-правовоњ квал≥ф≥кац≥њ вчиненого та ≥ндив≥дуал≥зац≥њ покаранн¤. ƒл¤ розкритт¤ ж злочину вони видаютьс¤ другор¤дними елементи набувають надто важливого значенн¤ ≥ ≥нколи Ї ключовими в ви¤вленн≥ ≥ викритт≥ злочинц¤.
≈лементи крим≥нал≥стичноњ характеристики р≥зноман≥тних вид≥в (груп) злочин≥в знаход¤тьс¤ м≥ж собою в р≥зноман≥тних сп≥вв≥дношенн¤х. Ќаприклад, в крим≥нал≥стичних характеристиках навмисних злочин≥в важливим елементом Ї сукупн≥сть даних, що характеризують засоби п≥дготовки до вчиненн¤ злочину: пошук ≥ приготуванн¤ необх≥дних знар¤дь ≥ засоб≥в, завчасне вжитт¤ заход≥в дл¤ приховуванн¤ сл≥д≥в злочину, вт¤гненн¤ в злочинну д≥¤льн≥сть сп≥вучасник≥в ≥ т.д. рим≥нал≥стичним характеристикам необережних злочин≥в цей елемент невластивий. ƒл¤ розкритт¤ навмисних вбивств важливе значенн¤ маЇ такий елемент њхньоњ крим≥нал≥стичноњ характеристики, ¤к сукупн≥сть в≥домостей про типов≥ сл≥ди, що залишаютьс¤ на м≥сц≥ вчиненн¤ злочину. ƒл¤ розкритт¤ де¤ких ≥нших навмисних злочин≥в, наприклад, що вчин¤ютьс¤ службовими особами, в≥н менш вагомий, проте крим≥нал≥стична характеристика сл≥д≥в розкраданн¤, що ви¤вл¤ютьс¤ в р≥зноман≥тних документах, в≥дображають виробнич≥, технолог≥чн≥, ф≥нансов≥, обл≥ков≥, транспортн≥ та ≥нш≥ операц≥њ п≥дприЇмств, набуваЇ першочергового значенн¤.
“аким чином, значенн¤ того чи ≥ншого елемента крим≥нал≥стичноњ характеристики злочин≥в обумовлюЇтьс¤ його роллю в розкритт≥ даноњ групи злочин≥в.
≈лементи крим≥нал≥стичноњ характеристики злочин≥в досить р≥зноман≥тн≥. ƒати њхн≥й вичерпний перел≥к практично неможливо, тому що в≥н пост≥йно зм≥нюЇтьс¤, так само ¤к м≥нлива ≥ сама крим≥нальна практика. “ому обмежимось лише узагальненим перел≥ком.
рим≥нал≥стична характеристика злочин≥в розкриваЇ, по-перше, типов≥ крим≥нальн≥ ситуац≥њ,¤к≥ застосовуютьс¤ до даного виду (групи) злочин≥в. “ак, багатор≥чна практика розкритт¤ вбивств ви¤вила р¤д типових крим≥нальних ситуац≥њ особливост¤ми розсл≥дуванн¤: вбивство з застосуванн¤м вогнепальноњ зброњ ≥ маскуванн¤м п≥д самогубство, з застосуванн¤м колючо-р≥жучих знар¤дь, що характеризуютьс¤, з розчленуванн¤м ≥ приховуванн¤м трупу, вбивство в б≥йц≥ з використанн¤м р≥зноман≥тних тупих предмет≥в ≥ знар¤дь (палок, каменюк ≥ ≥н.), вбивство в квартир≥ та в безлюдн≥й м≥сцевост≥ ≥ т.д. ¬и¤вленн¤ типових крим≥нальних ситуац≥й спри¤Ї правильному вибору ефективних техн≥чних засоб≥в ≥ тактичних прийом≥в розсл≥дуванн¤, швидкому розкриттю злочин≥в.
ѕевне крим≥нал≥стичне значенн¤ мають також узагальнен≥ в≥домост≥ про предмет злочинного пос¤ганн¤. Ќаприклад, дан≥ про те, що промисловий товар, вироби, матер≥али в даний пер≥од Ї найб≥льш розповсюдженим предметом спекул¤ц≥њ, крад≥жок або розб≥йних напад≥в, допомагають сл≥дчому ви¤вити джерело њхнього одержанн¤, викрити сп≥вучасник≥в злочину. ƒл¤ крим≥нально-правовоњ характеристики б≥льшост≥ злочин≥в ≥ квал≥ф≥кац≥њ вчиненого ц≥ в≥домост≥ несуттЇв≥, але в крим≥нал≥стичн≥й характеристиц≥ злочин≥в вони Ї необх≥дним елементом.
¬ажливий елемент крим≥нал≥стичноњ характеристики злочину - сукупн≥сть даних, що характеризують спос≥б його вчиненн¤. як в≥домо, в де¤ких випадках в≥н Ї необх≥дним елементом об'Їктивноњ сторони злочину ≥ входить в його крим≥нально-правову характеристику (таЇмне викраденн¤ майна - крад≥жка; в≥дкрите викраденн¤ майна - граб≥ж; напад з метою заволод≥нн¤ майном, поЇднане з насильством, небезпечним дл¤ житт¤ ≥ здоров'¤ потерп≥лого, або з загрозою застосуванн¤ такого насильства - розб≥й; заволод≥нн¤ майном шл¤хом обману або зловживанн¤ дов≥рою - шахрайство ≥ т.д.). ≤нколи спос≥б вчиненн¤ злочину Ї квал≥ф≥куючою обставиною (так, граб≥ж, поЇднаний з насильством, небезпечним дл¤ житт¤ ≥ здоров'¤ потерп≥лого, ¤вл¤Ї собою квал≥ф≥кований вигл¤д грабежу ≥ т¤гне б≥льш високу м≥ру покаранн¤). ƒе¤к≥ способи вчиненн¤ злочину, хоча ≥ не передбачен≥ в ¤кост≥ квал≥ф≥куючих обставин, але завжди грають роль обставин, що обт¤жують в≥дпов≥дальн≥сть (вчиненн¤ злочину з особливою жорсток≥стю або знущанн¤м над потерп≥лим, з використанн¤м умов сусп≥льного лиха, загальнонебезпечним способом - пп. 8, 9,10 ст. 41 ). ¬ багатьох випадках спос≥б вчиненн¤ злочину, не зазначений в диспозиц≥њ т≥Їњ або ≥ншоњ статт≥ рим≥нального кодексу, враховуЇтьс¤ судом при визначенн≥ м≥ри покаранн¤, отже, маЇ крим≥нально-правове значенн¤ ≥ Ї елементом крим≥нально-правовоњ характеристики злочину.
“а все таки характеристика способу вчиненн¤ злочину не вичерпуЇтьс¤ його крим≥нально-правовим значенн¤м. ¬ крим≥нально-правов≥й характеристиц≥ спос≥б вчиненн¤ злочину поданий в загальному вигл¤д≥ (спос≥б в≥дкритого або таЇмного викраденн¤, проникненн¤ в прим≥щенн¤ ≥ т.д.); дл¤ нењ байдуж≥ прийоми таЇмного викраденн¤, проникненн¤ в прим≥щенн¤, конкретн≥ техн≥чн≥ засоби, ¤к≥ при цьому використовуютьс¤, джерело њхнього одержанн¤ ≥ т.д. ќднак спос≥б вчиненн¤ злочину завжди конкретний. —еред них - розповсюджен≥сть даного способу злочину, конкретн≥ прийоми його застосуванн¤, техн≥чн≥ ≥ ≥нш≥ засоби, що використовуютьс¤, њхн≥ конструктивн≥ особливост≥, шл¤хи використанн¤ при п≥дготовц≥ ≥ вчиненн≥ злочину. ¬се це входить в крим≥нал≥стичну характеристику способ≥в вчиненн¤ злочин≥в. ¬ окремих складах спос≥б вчиненн¤ злочину взагал≥ не маЇ крим≥нально-правового значенн¤, але в крим≥нал≥стичн≥й характеристиц≥ в≥н залишаЇтьс¤ одним з важливих елемент≥в.
¬ багатьох випадках спос≥б ¤вл¤Ї собою ц≥лу систему д≥й з численними њњ елементами. ¬≥домост≥ про те, ¤к готуЇтьс¤ злочин, ¤ким чином провод¤тьс¤ тренуванн¤, ¤к ≥ де готуютьс¤ або пристосовуютьс¤ необх≥дн≥ знар¤дд¤ злочину ≥ ≥нш≥ техн≥чн≥ засоби, ¤к≥ джерела њхнього одержанн¤, ¤к≥ недол≥ки в обл≥ку ≥ збер≥ганн≥ цих засоб≥в полегшили доступ до них злочинних елемент≥в, ¤к≥ технолог≥чн≥ процеси, обладнанн¤, матер≥али використовувались дл¤ њхнього виготовленн¤, ¤ким чином вони застосовувались при вчиненн≥ злочину ≥ т.д. ¬с≥ ц≥ дан≥ також повинн≥ бути в≥днен≥ до крим≥нал≥стичноњ характеристики злочин≥в.
ќкр≥м означених особливостей, злочин з крим≥нал≥стичноњ точки зору характеризуЇтьс¤ певними зм≥нами матер≥альноњ обстановки, в ¤к≥й в≥н готуЇтьс¤ ≥ вчин¤Їтьс¤. Ќа м≥сц≥ злочину нер≥дко залишаютьс¤ р≥зноман≥тн≥ сл≥ди, знар¤дд¤ злочину ≥ ≥нш≥ предмети - н≥м≥ св≥дки усього при п≥дготовц≥ ≥ вчиненн≥ злочину. ÷е - майбутн≥ речов≥ докази по справ≥. —л≥ди злочину в р¤д≥ випадк≥в несуть на соб≥ р≥зноман≥тн≥ документи - речов≥ докази (п≥дроблен≥ рахунки, квитанц≥њ, нар¤ди ≥ ≥н.) ≥ ≥нш≥ письмов≥ акти (ф≥нансов≥, бухгалтерськ≥, обл≥ков≥, технолог≥чн≥ ≥ ≥нш≥ документи), що св≥дчать, наприклад, про вчинене розкраданн¤, випуск недобро¤к≥сноњ продукц≥њ. ожний вид (група) злочин≥в в≥др≥зн¤Їтьс¤ матер≥альними насл≥дками, узагальнен≥ дан≥ про ¤к≥ мають велике значенн¤ дл¤ розкритт¤ злочин≥в. “ому сукупн≥сть даних про матер≥альн≥ сл≥ди злочину, њхн≥ особливост≥ ≥ локал≥зац≥њ - важливий елемент крим≥нал≥стичноњ характеристики злочин≥в.
¬ крим≥нал≥стичному в≥дношенн≥ великий ≥нтерес в≥д≥грають ≥ насл≥дки злочину. ¬≥домо, що цей елемент об'Їктивноњ сторони злочину маЇ ≥стотне значенн¤ дл¤ квал≥ф≥кац≥њ вчиненого ≥ визначенн¤ м≥ри крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥. ѕсих≥чне в≥дношенн¤ винного до можливих насл≥дк≥в, що настали або злочину визначаЇ форму його вини; в р¤д≥ випадк≥в насл≥дки злочину Ї його квал≥ф≥куючою ознакою. јле окр≥м крим≥нально-правовоњ характеристики, реальн≥ насл≥дки злочинноњ д≥¤льност≥ мають св≥й крим≥нал≥стичний аспект. якщо, наприклад, злочини в област≥ господарськоњ д≥¤льност≥ призвели до зриву виконанн¤ державних план≥в, випуску недобро¤к≥сноњ або нестандартноњ продукц≥њ, до порушенн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, до деф≥циту товару та перебоњв в постачанн¤х населенню продовольчих або промислових товар≥в ≥ т.д., те ц≥ факти не можуть не використовуватис¤ в розкритт≥ злочину, в плануванн≥ розсл≥дуванн¤. ¬они допомагають визначити напр¤мок розсл≥дуванн¤, шл¤хи пошуку злочинц≥в ≥ њхн≥х сп≥вучасник≥в, викрити форми ≥ способи њхньоњ злочинноњ д≥¤льност≥. ќтже, сукупн≥сть в≥домостей про типов≥ реальн≥ насл≥дки т≥Їњ або ≥нший групи (виду) так званих матер≥альних злочин≥в Ї необх≥дним елементом њхньоњ крим≥нал≥стичноњ характеристики.
јнал≥з сл≥дчоњ практики показуЇ, що де¤к≥ злочини, особливо вчинен≥ в сп≥вучаст≥, ≥нколи пов'¤зан≥ з ≥ншими злочинними про¤вами, наприклад розкраданн¤ державного ≥ громадського майна - ≥з хабарництвом, спекул¤ц≥Їю, приватною п≥дпрЇмницькою д≥¤льн≥стю ≥ де¤кими ≥ншими посадовими ≥ господарськими злочинами, а ≥нколи з порушенн¤ми правил про валютн≥ операц≥њ; бандитизм - з розкраденн¤м вогнепальноњ зброњ. рим≥нал≥стична характеристика цих типових зв'¤зк≥в злочин≥в м≥ж собою важлива дл¤ методики розсл≥дуванн¤, оск≥льки узагальнен≥ дан≥ про под≥бн≥ взаЇмозв'¤зки дозвол¤ють повн≥ше ≥ глибше розкривати злочини, ви¤вл¤ти вс≥х сп≥вучасник≥в.
ўоб усп≥шно розкривати злочини, необх≥дно волод≥ти також узагальненими в≥домост¤ми про способи приховуванн¤ злочину, механ≥зми тайник≥в, виготовленн¤ або набутт¤ фальшивих документ≥в, нелегального зв'¤зку з сп≥вучасниками, типових прийомах, що ускладнюють застосуванн¤ крим≥нал≥стичноњ техн≥ки ≥ службово-розшукувальних собак, ≥нших прийомах маскуванн¤ злочинц≥в. ƒан≥ про засоби нелегального зв'¤зку ≥ способи маскуванн¤ набувають особливого значенн¤ в розкритт≥ групових злочин≥в. ѕри цьому можуть бути усп≥шно використан≥ узагальнен≥ дан≥ про крим≥нал≥стичн≥ особливост≥ сп≥вучаст≥ в злочин≥, зокрема в≥домост≥ про структуру злочинних груп, розпод≥л ролей м≥ж сп≥вучасниками, способи вт¤гненн¤ њх в злочинну д≥¤льн≥сть, форми ≥ засоби зв'¤зку, засоби консп≥рац≥њ, умови переходу на нелегальне положенн¤ ≥ т.д. ¬≥домост≥ про вс≥ ц≥ обставини також повинн≥ бути складником крим≥нал≥стичноњ характеристики злочин≥в, тоому що усп≥х розкритт¤ групових злочин≥в багато в чому залежить в≥д крим≥нал≥стичноњ характеристики сп≥вучаст≥.
ќсоба злочинц¤, ¤к в≥домо, складаЇ об'Їкт крим≥нолог≥чного досл≥дженн¤ ≥ б≥льш≥сть типолог≥чних даних про нењ Ї елементом крим≥нолог≥чноњ характеристики злочин≥в. ќднак рамки крим≥нолог≥чного вивченн¤ особи злочинц¤ обмежуютьс¤ тими особистими особливост¤ми, що необх≥дн≥ дл¤ використанн¤ з метою попередженн¤ злочин≥в. –¤д особистих рис злочинц≥в залишаЇтьс¤ за межами крим≥нолог≥чноњ характеристики. ÷е в основному Ђпрофес≥йн≥ї навики злочинц≥в, наприклад, навики кишенькових злод≥њв, фальшивомонетник≥в. Ќавики ви¤вл¤ютьс¤ в певних способах ≥ прийомах вчиненн¤ злочин≥в, залишають на м≥сц≥ злочину певний Ђпочеркї злочинц¤. Ќа м≥сц≥ вчиненн¤ злочину ви¤вл¤ютьс¤ так≥ речов≥ докази, що вказують не т≥льки на Ђпрофес≥йн≥ї навики злочинц¤, але ≥ на ≥нш≥ його особист≥ ¤кост≥: жорсток≥сть, неосв≥дчен≥сть ≥ ≥н. ÷е спостер≥гаЇтьс¤, наприклад, в випадках вбивства, коли злочинець вдаЇтьс¤ до особливо жорстоких засоб≥в вчиненн¤ злочину, виколюЇ жертв≥ оч≥, вважаючи, що в них ф≥ксуЇтьс¤ особа убивц≥. ¬с≥ ц≥ особист≥ особливост≥ злочинц≥в мають велике значенн¤ дл¤ розшуку ≥ повинн≥ бути в≥днесен≥ до крим≥нал≥стичноњ характеристики злочин≥в.
≈лементом крим≥нал≥стичноњ характеристики злочин≥в Ї також в≥домост≥ про найб≥льш розповсюджен≥ мотиви ≥ мету вчиненн¤ даноњ групи (виду) злочин≥в. ¬ де¤ких складах злочин≥в мотив ≥ мета Ї необх≥дними ознаками суб'Їктивноњ сторони навмисних злочин≥в (корисливий мотив при зловживанн≥ владою або службовим положенн¤м - ст. 165 ; мета наживи при спекул¤ц≥њ - ст. 154 ; мета збуту при виготовленн≥ п≥дроблених грошей або ц≥нних папер≥в - ст. 79 ≥ т.д.). ¬ окрем≥ же склади вони включен≥ в ¤кост≥ квал≥ф≥куючих ознак (зокрема, хул≥ганськ≥ мотив≥в ≥ мета приховуванн¤ ≥ншого злочину при квал≥ф≥кованому вбивств≥ - пп. Ђбї ≥ Ђеї ст. 93 ) або пом'¤кшуючих обставин (наприклад, при вчиненн≥ де¤ких в≥йськових злочин≥в). ƒе¤к≥ мотиви вказан≥ в крим≥нальному закон≥ в ¤кост≥ бт¤жуючих та пом'¤кшуючих обставин (вчиненн¤ злочину з корисливих ≥ ≥нших низьких переконань, внасл≥док зб≥гу важких особистих або с≥мейних обставин, п≥д впливом загрози або примушенн¤ або в силу матер≥альноњ, службовоњ або ≥ншоњ залежност≥ в≥д винного). ¬ перерахованих випадках елементами крим≥нально-правовоњ характеристики злочин≥в Ї мотив ≥ мета. ќднак дл¤ б≥льшост≥ умисних злочин≥в це - не необх≥дн≥ елементи суб'Їктивноњ сторони ≥, отже, не вход¤ть в крим≥нально-правову характеристику. ѕроте в ус≥х випадках при розсл≥дуванн≥ мотив ≥ мета повинн≥ бути з'¤сован≥. ÷е маЇ важливе значенн¤ не т≥льки дл¤ визначенн¤ судом покаранн¤ за вчинене, але ≥ спри¤Ї повному розкриттю злочини. ¬≥домост≥ про найб≥льш розповсюджен≥ мотиви ≥ мету вчиненн¤ т≥Їњ або ≥нший групи (виду) злочин≥в використовуютьс¤ при висуненн≥ верс≥й в≥дносно суб'Їкта ≥ суб'Їктивноњ сторони злочину, а також при орган≥зац≥њ ц≥леспр¤мованого пошуку злочинц¤. —л≥дча практика св≥дчить, що метою п≥дпал≥в в р¤д≥ випадк≥в Ї приховуванн¤ розкраданн¤ державного ≥ громадського майна. “ому при розсл≥дуванн≥ пожеж≥, ¤ка виникла, наприклад, в орган≥зац≥њ, що займаЇтьс¤ торговлею або на склад≥, де збер≥галис¤ товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥, перев≥рка верс≥њ про п≥дпал з метою переховати вчиненерозкраденн¤ може навести на сл≥д злочинц≥в, спри¤ти повному розкриттю њхньоњ злочинноњ д≥¤льност≥.
ќтже, в≥домост≥ про найб≥льш розповсюджен≥ мотиви ≥ мету вчиненн¤ злочин≥в, ¤к≥ не Ї елементами крим≥нально-правовоњ ≥ крим≥нолог≥чноњ характеристик, повинн≥ бути в≥днесен≥ до крим≥нал≥стичноњ характеристики злочин≥в. ѓњ елементом повинн≥ бути також крим≥нал≥стично значущ≥ дан≥ про типов≥ обставини, спри¤тлив≥ провадженню конкретноњ групи (виду) злочин≥в. ¬казан≥ в ст. 64 ѕ ¤к обставини, що з'¤совуютьс¤ по кожн≥й крим≥нальн≥й справ≥, ц≥ дан≥ ц≥кавл¤ть передус≥м крим≥нолог≥в в план≥ проф≥лактики злочин≥в. ќднак ц≥ обставини важлив≥ ≥ з крим≥нал≥стичноњ точки зору, оск≥льки допомагають розкрити засоби вчиненн¤ злочину, ви¤вити засоби використанн¤ злочинц¤ми конкретних, м≥сцевих умов з метою зд≥йсненн¤ своњх злочинних нам≥р≥в.
рим≥нал≥стична характеристика злочин≥в маЇ ≥ св≥й в≥ктимолог≥чний аспект. ƒан≥ про повед≥нку потерп≥лого в≥д злочину нер≥дко допомагають роз≥братис¤ в обставинах ≥ причинах його вчиненн¤, спри¤ють його усп≥шному розкриттю. ¬иход¤чи на р≥вень крим≥нал≥стичноњ характеристики злочин≥в окремих вид≥в злочин≥в, узагальнен≥ в≥ктимолог≥чн≥ дан≥ набувають особливого значенн¤. ¬≥домост≥ про повед≥нку потерп≥лих в типових крим≥нальних ситуац≥¤х, њхн≥ д≥¤х, про зв'¤зок повед≥нки потерп≥лих з злочинними д≥¤ми обвинувачених, про характерн≥ об'Їктивн≥ про¤ви повед≥нки потерп≥лих перед початком ≥ п≥д час вчиненн¤ злочину (про сл≥ди ≥ ≥нш≥ зм≥ни обстановки на м≥сц≥ пригоди ≥ т.д.) усп≥шно використовуютьс¤ при побудов≥ сл≥дчих верс≥й ≥ плануванн≥ розсл≥дуванн¤. “ому типов≥ в≥ктимолог≥чн≥ компоненти крим≥нальних ситуац≥й - необх≥дний елемент крим≥нал≥стичноњ характеристики злочин≥в.
≈лементами крим≥нал≥стичноњ характеристики можуть бути дан≥ ≥ про де¤к≥ ≥нш≥ особливост≥ п≥дготовки, вчиненн¤ ≥ приховуванн¤ злочин≥в, що використовуютьс¤ з метою усп≥шного њхнього розкритт¤. —л≥д лише ще раз п≥дкреслити, що ц≥ елементи, що утворюють крим≥нал≥стичну характеристику, не повинн≥ дублювати крим≥нально-правову, крим≥нолог≥чну ≥ ≥нш≥ види характеристик злочину. рим≥нал≥стична характеристика окремих вид≥в злочин≥в тим зм≥стовн≥ша ≥ ц≥нн≥ша дл¤ сл≥дчоњ практики, чим б≥льше ≥ детальн≥ше подан≥ в н≥й елементи, що мають крим≥нал≥стичне значенн¤.
7. «наченн¤ крим≥нал≥стичноњ характеристики окремих вид≥в злочин≥в у розробц≥ методики розсл≥дуванн¤
ѕ≥дкреслюючи важливе значенн¤ крим≥нал≥стичноњ характеристики окремих вид≥в злочин≥в в розробц≥ техн≥ки, тактики ≥ методики њхнього розкритт¤, неправильно було б стверджувати, що крим≥нал≥стична характеристика злочин≥в Ї основою методики розсл≥дуванн¤. ќсновоположним в методиц≥ розсл≥дуванн¤ злочин≥в Ї крим≥нальне ≥ крим≥нально-процесуальне законодавство та сучасн≥ можливост≥ природних, техн≥чних ≥ сусп≥льних наук, що визначають р≥вень розвитку крим≥нал≥стики. ¬ласне крим≥нальний закон, крим≥нально-правова характеристика, дана законодавцем, визначаЇ, з приводу чого повинно бути проведене розсл≥дуванн¤ ≥ ¤к≥ елементи даного складу злочину необх≥дно встановити по крим≥нальн≥й справ≥. ÷е - головне у визначенн≥ напр¤мку ≥ завдань розсл≥дуванн¤.
—пособи ≥ засоби встановленн¤ елемент≥в складу злочину визначаютьс¤ крим≥нально-процесуальним законодавством, ¤ке детально регламентуЇ весь процес розсл≥дуванн¤ ≥ встановлюЇ ч≥тк≥ критер≥њ припустимост≥ тактичних прийом≥в. рим≥нал≥стичн≥й характеристиц≥ злочин≥в в розробц≥ методики розсл≥дуванн¤ належить важлива, але у пор≥вн¤нн≥ з крим≥нальним ≥ крим≥нально-процесуальним законами допом≥жна роль.
рим≥нал≥стична характеристика окремих вид≥в злочин≥в ¤к наукова категор≥¤ крим≥нал≥стики маЇ важливе значенн¤ не т≥льки дл¤ методики розсл≥дуванн¤ окремих вид≥в злочин≥в, але ≥ дл¤ крим≥нал≥стичноњ техн≥ки ≥ сл≥дчоњ тактики. рим≥нал≥стична техн≥ка, тактика розкритт¤ злочин≥в ≥ тактичн≥ прийоми виконанн¤ сл≥дчих д≥й розвиваютьс¤ з урахуванн¤м крим≥нал≥стичних характеристик окремих вид≥в злочин≥в з використанн¤м даних про сучасн≥ особливост≥ злочинноњ д≥¤льност≥, зм≥н њњ способ≥в ≥ засоб≥в, що злочинц≥ прагнуть пристосувати до обстановки, що зм≥нюЇтьс¤ ≥ зробити њх б≥льш прихованими ≥ над≥йними.
рим≥нал≥стична характеристика, розкриваючи типов≥ особливост≥ п≥дготовки, вчиненн¤ ≥ приховуванн¤ даноњ групи (виду) злочин≥в, допомагаЇ завд¤ки цьому знаходити найб≥льш ефективн≥ тактичн≥ прийоми ≥ техн≥чн≥ засоби њхнього розкритт¤. ¬ цьому сенс≥ вона Ї одн≥Їю з важливих методолог≥чних проблем крим≥нал≥стики.
—писок л≥тератури:
риминалистика ћ.,1973
римилистика ѕод ред. проф.».‘.ѕантилеева//ћ.,1984
¬озгрин ».ј. ќбщие положени¤ методики расследовани¤ отдельних видов преступлений. Ћ., 1976
ћитричев —.ѕ. ћетодика расследовани¤ отдельних видов преступлений. ћ.,1973
“анасевич ¬.√. “еоретичиские основи методики расследовани¤ преступлений // —ов.государство и право.1976.є1
√ерасимов ».‘. риминалистические характеристики преступлений в методике расследовани¤ /ћ., 1976
—еливанов Ќ.ј. риминалистическа¤ характеристика преступлений и следственние ситуации в методике расследовани¤ // —оц.законность,1977.є2
|
