ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: Ћизинг в –оссии
Ћизинг в –оссии
«м≥ст
¬ступ 3
1. ¬иди банк≥в та њх основн≥ функц≥њ. 5
2. омерц≥йн≥ банки в кредитно-грошов≥й пол≥тиц≥. 8
3. омерц≥йн≥ банки. 10
4. Ѕанк≥вська система ”крањни. 14
4.1. редитн≥ в≥дносини банк≥в ≥ п≥дприЇмств. 14
4.2. –озрахунков≥ операц≥њ банк≥в. 17
5. –инок ц≥нних папер≥в. 20
5.1. —учасн≥ тенденц≥њ в функц≥онуванн≥ ринку ц≥нних папер≥в. 22
5.2. ≈коном≥чний зм≥ст ц≥нних папер≥в. 25
¬исновки 33
—писок використаноњ л≥тератури. 36
¬ступ
ѕ≥сл¤ того ¤к в древн≥ часи почали використовувати при куп≥вл≥-продажу золото, стало очевидним, що ¤к покупц¤м, так ≥ продавц¤м незручно та небезпечно перевозити, важити та пров≥р¤ти на чистоту золото. “ому в практику вв≥йшло правило в≥ддавати золото на збер≥ганн¤ ювел≥рам, ¤к≥ мали п≥двали, або спец≥альн≥ м≥сц¤, ¤к≥ були готов≥ за певну плату надати њх. ќтримавши золотий вклад, ювел≥ри видавали квитанц≥ю. Ќевдовз≥ товари почали обм≥нювати на квитанц≥њ ювел≥р≥в, ≥ квитанц≥њ перетворились в ранню форму паперових грошей. јле ювел≥ри, побачивши, що люди готов≥ приймати квитанц≥њ в ¤кост≥ паперових грошей, почали видавати квитанц≥њ п≥д не≥снуючий золотий запас. “ак зародилас¤ банк≥вська система (система часткових резерв≥в).
¬ так≥й систем≥ банки можуть створювати грош≥. ’оча золото зараз не використовуЇтьс¤ дл¤ п≥дтримки грошовоњ пропозиц≥њ, банк≥вське кредитуванн¤ сьогодн≥ обмежуЇтьс¤ к≥льк≥стю резерв≥в, ¤к≥ банк вважаЇ за необх≥дне або зобовТ¤зуЇтьс¤ в юридичному пор¤дку утримувати.
Ѕанки, ¤к≥ д≥ють на основ≥ часткових резерв≥в вразлив≥ перед банк≥вською пан≥кою або УнапливуФ вимог. ”беспеченн¤ в≥д УнапливуФ вимог в банку Ц основна причина жорсткого контролю банк≥вськоњ системи.
Ѕанк≥вська справа Ц це специф≥чна п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть. Ѕанки Ц це кредитно-ф≥нансов≥ установи, головне призначенн¤ ¤ких акумулювати тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кошти п≥дприЇмств, населенн¤ та бюджетних установ ≥ надавати њх у кредит своњм кл≥Їмтам та обслуговувати грошовий об≥г.
Ѕанки ≥снували у середн≥ в≥ки в ≤тал≥њ (слово banko з ≥тал≥йськоњ означаЇ УлавкаФ, УконторкаФ, за ¤кою працювали м≥н¤йли грошей). —учасн≥ банки набули поширенн¤ у всьому св≥т≥. ¬они Ї переважно акц≥онерними товариствами. ѓх власний кап≥тал служить основою дл¤ зд≥йсненн¤ ф≥нансових операц≥й, але основним джерелом кредит≥в Ї кошти кл≥Їнт≥в, що збер≥гаютьс¤ на рахунках у банках. « того часу, ¤к банки почали роздавати кредити переважно за рахунок кошт≥в вкладник≥в, розвинулос¤ банк≥вське п≥дприЇмництво. Ѕезпосередньою метою њх д≥¤льност≥ Ї отриманн¤ прибутку в≥д своњх операц≥й, основним джерелом ¤кого Ї банк≥вський процент. ѕершоосновою процента Ї додатковий продукт, створений у виробництв≥, а на поверхн≥ прибуток банк≥в виступаЇ переважно ¤к р≥зниц¤ м≥ж сумою процент≥в, отриманих банком за надан≥ кредити ≥ виплачених по внесках кл≥Їнт≥в. –оль банк≥в ви¤вл¤Їтьс¤ в њх функц≥¤х.
Ѕанк≥вська система ”крањни знаходитьс¤ в стан≥ формуванн¤ та пошуку оптимальних форм прац≥. в ”крањн≥ ≥снуЇ система комерц≥йних банк≥в, ¤ка контролюЇтьс¤ центральним банком крањни Ц Ќац≥ональним Ѕанком. омерц≥йн≥ банки ”крањни працюють з ф≥зичними та юридичними особами, надають кредити, провод¤ть операц≥њ на ф≥нанових ринках, та ринках ц≥нних папер≥в, виступають посередниками при розрахунках м≥ж п≥дприЇмствами та державами. —таб≥льн≥сть банк≥вськоњ системи ”крањни визначаЇ стаб≥льн≥сть та р≥ст не т≥льки кредитно-ф≥нансовоњ системи, але й економ≥ки вц≥лому.
—аме тому ц¤ робота Ї актуальною. я намагатимусь висв≥тлити основн≥ тенденц≥њ розвитку банк≥вськоњ системи ”крањни, показати переваги та недол≥ки ≥снуючоњ кредитно-ф≥нансовоњ системи та основн≥ види д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в. ќсновним методами анал≥зу д≥¤льнст≥ роботи комерц≥йних банк≥в ”крањни Ї: статистичний, ≥ндуктивно-лог≥чний. ѕри написанн≥ роботи вткористовувалась пер≥одика, науков≥ роботи украњнських та заруб≥жних економ≥ст≥в, п≥дручники.
1. ¬иди банк≥в та њх основн≥ функц≥њ.
омерц≥йн≥ банки виконують певн≥ економ≥чн≥ функц≥њ по забеспеченню кредитноњ пол≥тики та грошового об≥гу. ƒо основних функц≥й банк≥в належать:
кредитуванн¤ п≥дприЇмств, держави, приватних ос≥б та операц≥њ з ц≥нними паперами;
регулюванн¤ грошового об≥гу;
залученн¤ тимчасово в≥льних грошових кошт≥в, нагромаджень ≥ перетворенн¤ њх у позич ковий кап≥тал;
зд≥йсненн¤ грошових розрахунк≥в та платеж≥в у господарств≥;
випуск кредитних засоб≥в об≥гу (депозитно-чекова ем≥с≥¤);
консультац≥њ ≥ наданн¤ економ≥чноњ та ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ.
ќсобливо важлива функц≥¤ банк≥в Ч њхн¤ здатн≥сть Ђробити грош≥ї, ≥накше кажучи Ч розширювати кредитн≥ ресурси народного господарства. Ѕанки називають Ђфаб риками кредитуї. —права у тому, що кредит в≥дбиваЇ рух позичкового кап≥талу (√ Ч √"), ¤кий в≥докремлюЇтьс¤ в≥д кругооб≥гу промислового кап≥талу (“'Ч √') ≥ набуваЇ са мост≥йного руху. Ќадаючи позичку п≥д боргов≥ зобов'¤зан н¤ своњх кл≥Їнт≥в (забезпечен≥ товаро-матер≥альними ц≥н ност¤ми, ¤к≥ не Ї гр≥шми) банк зараховуЇ њњ на рахунок позичальник≥в ≥ тим створюЇ можлив≥сть надходженн¤ в об≥г нових сум грошей. якщо кожен окремий банк може видати позичку, що перевищуЇ розм≥р обов'¤зкового резер ву (наприклад, при вклад≥ 100 дол.: 100Ч20=80), то вс¤ банк≥вська система на основ≥ вкладу 100 дол. може видати позичок на суму у к≥лька раз≥в б≥льшу (за принципом мультипл≥катора), оск≥льки позички, отриман≥ в одному банку, у ход≥ народногосподарського кругооб≥гу ресурс≥в потрапл¤ють в ≥нший банк у вигл¤д≥ вклад≥в ≥ знову виступають джерелом наданн¤ кредит≥в. ќтже, дуже важ лива роль кожного окремого банку, а ще важлив≥ша Ч вс≥Їњ банк≥вськоњ системи.
«а сучасних умов спостер≥гаЇтьс¤ два протилежн≥ про цеси Ч ун≥версал≥зац≥¤ банк≥в ≥ пор¤д з нею њх спец≥ал≥за ц≥¤. ¬ њх основ≥ лежать концентрац≥¤ виробництва (≥ в≥дпо в≥дно банк≥вського обслуговуванн¤) та паралельне утво ренн¤ малих, спец≥ал≥зованих п≥дприЇмств.
Ѕанки можна под≥лити на:
а) центральн≥ ем≥с≥йн≥;
б) комерц≥йн≥ депозитн≥;
в) ≥нвестиц≥йн≥;
г) ощадн≥;
д) банки спец≥ального призначенн¤ (наприклад, ≥потечн≥, зовн≥шньо торговельн≥, страхов≥, пенс≥йн≥ фонди).
” сукупност≥ вс≥ види банк≥в складають кредитну систе му ¤к взаЇмозв'¤зок ф≥нансово-кредитних установ. ƒл¤ нењ за сучасних умов характерн≥ концентрац≥¤ та злитт¤ з промисловим кап≥талом, а також ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ та створенн¤ м≥жнародних банк≥вських систем. редитна си стема характеризуЇтьс¤ конкуренц≥Їю ¤к м≥ж р≥зними вида ми банк≥в та ≥нших кредитних установ, так ≥ м≥ж банка ми одного виду (наприклад, комерц≥йними), що позитивно впливаЇ на кредитне ≥ розрахункове обслуговуванн¤ гос подарств.
—ерцевиною кредитноњ системи Ї центральн≥ (нац≥ональн≥) банки. ¬они або з самого початку виникали ¤к державн≥, або були нац≥онал≥зован≥, переважно п≥сл¤ кризи 30-х рок≥в чи п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни. ” —Ўј феде ральна система банк≥в ≥ у Ўвейцар≥њ нац≥ональн≥ банки формально не належать держав≥. ѕроте вони строго дотри муютьс¤ ≥нструкц≥й державних орган≥в щодо регулюванн¤ грошового об≥гу. Ќац≥ональн≥ банки у суверенних держа вах, що утворилис¤ на баз≥ колишнього —–—–, створюють с¤ п≥сл¤ проголошенн¤ њх незалежност≥ на баз≥ ƒержавного банку колишнього —–—–.[7]
‘ункц≥њ центральних (нац≥ональних) банк≥в ≥стотно в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д функц≥й комерц≥йних (чи спец≥ал≥зова них). ќсновн≥ з них так≥: 1) ем≥с≥¤ кредитних грошей та вилученн¤ грошей з об≥гу; 2) акумул¤ц≥¤ та збереженн¤ касових резерв≥в ≥нших кредитних установ; 3) збереженн¤ оф≥ц≥йних золото-валютних резерв≥в; 4) наданн¤ кредит≥в ≥ виконанн¤ розрахункових операц≥й дл¤ ур¤дових орган≥в; 5) зд≥йсненн¤ розрахунк≥в ≥ перев≥дних операц≥й дл¤ ко мерц≥йних банк≥в; 6) грошово-кредитне регулюванн¤ еко ном≥ки; 7) контроль за д≥¤льн≥стю кредитних установ; 8) наданн¤ л≥ценз≥й на операц≥њ ≥з заруб≥жною валютою; 9) обслуговуванн¤ державного боргу крањни.
ќтже, центральн≥ ем≥с≥йн≥ банки у б≥льшост≥ крањн виконують роль ем≥с≥йного, в≥дпов≥дального за грошове господарство, ≥ кредитного центру, а також роль касира держави ≥ Ђбанку банк≥вї. ¬они Ї Ђкредиторамиї останньоњ ≥нстанц≥њ, тобто до них комерц≥йн≥ банки звертаютьс¤ по допомогу у тому випадку, коли вичерпан≥ вс≥ ≥нш≥ способи моб≥л≥зац≥њ кредитних ресурс≥в. « п≥дприЇмствами та ф≥р мами центральний банк в операц≥њ не вступаЇ.
2. омерц≥йн≥ банки в кредитно-грошов≥й пол≥тиц≥.
ќсновна форма наданн¤ центральним банком кредит≥в комерц≥йним банкам Ч скуповуванн¤ у них ц≥нних папер≥в та переобл≥к (дисконт) вексел≥в, виданих п≥дприЇмствами ≥ прийн¤тими на обл≥к (дл¤ забезпеченн¤ кредиту) комер ц≥йними банками. ѕри цьому центральний банк регулюЇ процентну ставку.
√рошово-кредитна пол≥тика центральних банк≥в Ч це сукупн≥сть заход≥в, спр¤мованих на зм≥ну грошовоњ маси в об≥гу, обс¤г≥в кредиту й ем≥с≥њ, або на њх обмеженн¤ Ч за лежно в≥д стану економ≥ки. ≈м≥с≥¤ зд≥йснюЇтьс¤, коли потр≥бно подолати спад в економ≥ц≥, а њњ обмеженн¤ Ч п≥д час промислового п≥днесенн¤, щоб не допускати Ђперегр≥ вуї економ≥ки.
ћета грошово-кредитноњ пол≥тики центрального бан ку, Ч створити спри¤тлив≥ умови дл¤ зайн¤тост≥ робочоњ сили, стримуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ, регулюванн¤ темп≥в економ≥чного зростанн¤ та збалансованост≥ народного господарства ≥ плат≥жного фонду.
—еред метод≥в грошово-кредитноњ пол≥тики важливе м≥с це пос≥даЇ дисконтна пол≥тика, пов'¤зана з куп≥влею вексе л≥в. ÷е найстар≥ший метод кредитного регулюванн¤. «ни женн¤ дисконтноњ ставки центрального банку стимулюЇ комерц≥йн≥ банки розширювати кредитуванн¤ п≥дприЇмств, а п≥двищенн¤ Ч навпаки. ѕродаж ц≥нних папер≥в цент ральним банком означаЇ зменшенн¤ сум на резервних рахунках ≥ звуженн¤ кредитуванн¤ комерц≥йними банками своњх кл≥Їнт≥в.
√рошово-кредитна пол≥тика центральних банк≥в не по збавлена суперечностей. јдже коли дл¤ п≥двищенн¤ д≥ловоњ активност≥ банк п≥дн≥маЇ дисконтну ставку, щоб спри¤ти припливу грошового кап≥талу з-за кордону, то подорожчанн¤ кредиту гальмуЇ зростанн¤ виробництва ≥ пожвавленн¤ внутр≥шньоњ д≥ловоњ активност≥.
÷ентральний банк впливаЇ на процес кредитуванн¤ у народному господарств≥ також шл¤хом в≥дкритт¤ спец≥ альних резервних рахунк≥в комерц≥йних банк≥в, на ¤ких вони зобов'¤зан≥ розм≥щати депозити (вклади). –озм≥ри останн≥х (у %) залежать в≥д того, ¤к≥ вклади своњх кл≥Їнт≥в моб≥л≥зував комерц≥йний банк. ÷≥ депозити Ї резервом дл¤ розширенн¤ кредитуванн¤, ¤кщо цього потребуЇ кон'юнк тура розвитку народного господарства, ≥ страховим фон дом дл¤ комерц≥йних банк≥в в≥д банкрутства.
÷ентральний банк не може бути конкурентом комер ц≥йних банк≥в. …ого головна мета Ч забезпечувати стаб≥ль н≥сть грошового об≥гу та регулювати кредитн≥ в≥дносини. «аслуговуЇ на увагу досв≥д взаЇмозв'¤зку з комерц≥йними банками у ¬еликобритан≥њ. Ѕанк јнгл≥њ ставитьс¤ до своњх банк≥в з турботою, але й вимогливо. …ого керуючий кожно го тижн¤ зустр≥чаЇтьс¤ з президентами р≥зних кредитних, промислових ≥ торговельних асоц≥ац≥й. ќтже, центральн≥ банки застосовують ≥ адм≥н≥стративн≥ санкц≥њ (р≥зн≥ обме женн¤) до комерц≥йних банк≥в, але впливають на њх кре дитну пол≥тику переважно економ≥чними методами Ч че рез процентн≥ ставки та регулюванн¤ грошового об≥гу.
3. омерц≥йн≥ банки.
омерц≥йн≥ банки Ї основою-кредитноњ системи. ¬они утворюютьс¤ ¤к акц≥онерн≥ товариства або на пайових засадах ≥ Ї кредитними установами ун≥версального характеру. ѓх часто називають Ђф≥нансовими ун≥вермагамиї або Ђсупермаркетами кредитуї. ¬они пов'¤зан≥ з ус≥ма сфера ми та фазами в≥дтворенн¤. ’арактерна риса комерц≥йних банк≥в Ч повна самост≥йн≥сть п≥дприЇмств у сфер≥ торг≥вл≥ позичковим кап≥талом. ¬они не обмежен≥ централ≥зовано виданими ≥нструкц≥¤ми з кредитуванн¤ та проведенн¤ ≥н ших операц≥й, провод¤ть кредитну пол≥тику на св≥й страх ≥ ризик, що спри¤Ї оперативному впливу банк≥в на економ≥ку. ќднак це не означаЇ, що комерц≥йн≥ банки д≥ють безконтрольно. «окрема, у —Ўј комерц≥йн≥ банки належать до найб≥льш контрольованоњ сфери п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ќсновою такого контролю Ї спец≥альне законодавство й антимонопольн≥ закони. ўоб обмежити створенн¤ великоњ к≥лькост≥ Ђслабкихї банк≥в, ¤к≥ можуть легко банкрутувати ≥ викликати Ђланцюгову реакц≥ю банкрутствї серед своњх кл≥Їнт≥в, держави встановлюють до сить висок≥ квоти на њх статутний кап≥тал. р≥м того, центральний банк визначаЇ дл¤ комерц≥йних банк≥в розм≥р обов'¤зкових резерв≥в, ¤к≥ у б≥льшост≥ випадк≥в збер≥гають с¤ у центральному банку, розм≥р граничного ризику на одного позичальника (встановлюЇтьс¤ певний в≥дсоток в≥д загальноњ суми власних кошт≥в банку). “ак забезпечуЇтьс¤ л≥кв≥дн≥сть комерц≥йного банку, тобто його здатн≥сть у кожен певний момент задовольнити вимоги вкладник≥в на гот≥вку. ”р¤д, центральний банк ≥ страхов≥ компан≥њ (за допомогою спец≥ального страхуванн¤) гарантують, що комерц≥йн≥ банки забезпечать збереженн¤ кошт≥в своњх кл≥ Їнт≥в.[10]
ошти комерц≥йних банк≥в складаютьс¤ з власних, залучених ≥ ≥м≥тованих. ¬ласн≥ - це акц≥онерний кап≥тал, моб≥л≥зований шл¤хом продажу акц≥й на ринку ц≥нних папер≥в, ≥ резервний кап≥тал, що утворюЇтьс¤ з в≥драхувань в≥д поточного прибутку. –езервний кап≥тал призначе ний дл¤ покритт¤ непередбачених збитк≥в та втрат в≥д пад≥нн¤ курс≥в ц≥нних папер≥в. р≥м того, у комерц≥йних банках Ї рахунок нерозпод≥леного прибутку, ¤кий згодом буде або розпод≥лений серед акц≥онер≥в у форм≥ див≥денд≥в, або зарахований у резерв.
ќсновн≥ ресурси комерц≥йного банку - це залучен≥ кошти, депозити (вклади) кл≥Їнт≥в. л≥Їнти внос¤ть своњ кошти у вигл¤д≥ депозит≥в до вимоги або строкових. ќстанн≥ часто оформл¤ютьс¤ у вигл¤д≥ сертиф≥кат≥в. «окрема, у —Ўј вони випускаютьс¤ варт≥стю в≥д 100 тис. дол. ≥ б≥льше.[2]
≈м≥тован≥ фонди ¤к джерело ресурс≥в комерц≥йного банку утворюютьс¤ при акцепт≥ (згод≥) банку на оплату грошових документ≥в та при авал≥ - гарант≥њ платежу, ¤кий застосовуЇ банк у випадку банкрутства платника. јкцептован≥ та авальн≥ суми у вигл¤л≥ вимоги до платника ≥ Ї ресурсом комерц≥йного банку дл¤ кредитуванн¤.
редитн≥ операц≥њ комерц≥йних банк≥в под≥л¤ютьс¤ залежно в≥д њх забезпеченн¤, строку, на ¤кий видан≥ позички (коротко-, середньо- ≥ довгостроков≥), а також в≥д методу ст¤гненн¤ процента (при видач≥, при погашенн≥ позички або р≥вними частками). ѕозички под≥л¤ютьс¤ також залежно в≥д категор≥њ позичальник≥в: на поповненн¤ оборотного кап≥талу; представникам фондовоњ б≥рж≥ дл¤ б≥р жових операц≥й; на к≥нцеве споживанн¤ - споживчий кре дит п≥д заставу житлового фонду, на придбанн¤ товар≥в у кредит, с≥льськогосподарськ≥ позички, ≥потечн≥ (на ка п≥таловкладенн¤) ≥ короткостроков≥ на тимчасов≥ по треби.
‘ондов≥ операц≥њ банк≥в - це р≥зн≥ операц≥њ з ц≥нними паперами, придбанн¤ ц≥нних папер≥в дл¤ банк≥в, первинне розм≥щенн¤ випущених ц≥нних папер≥в, вторинний об≥г ц≥нних папер≥в (куп≥вл¤ та продаж за дорученн¤м кл≥Їн т≥в), розм≥щенн¤ державних позик та операц≥й з обл≥гац≥¤ми.
омерц≥йно-посередницьк≥ операц≥њ - це операц≥њ, за допомогою ¤ких банк за дорученн¤м своњх кл≥Їнт≥в отримуЇ грош≥. ÷е насамперед ≥нкасов≥ операц≥њ. Ќа ≥нкасо приймаютьс¤ чеки, вексел≥, ц≥нн≥ папери, ≥ноземна валюта. Ќайб≥льш поширен≥ ≥нкасов≥ операц≥њ чеками та акцепти банку. Ўироко практикуЇтьс¤ ≥нкасуванн¤ обл≥гац≥й державних позик. Ќабули також поширенн¤ розрахунки акредитива ми Ч грошовими ≥ товарними та перев≥дн≥ операц≥њ.
ѕоширен≥ також дов≥рч≥ операц≥њ Ч тимчасове управ л≥нн¤ майном приватних ос≥б, управл≥нн¤ кап≥талом, збереженн¤м ц≥нностей у сейфах банку. ƒл¤ п≥дприЇмств банк може виступати гарантом по позиках, випущених п≥дприЇмством, агентом з реЇстрац≥њ акц≥й, керуючим пенс≥йним фондом корпорац≥њ. ƒов≥рч≥ операц≥њ створюють сол≥дну основу дл¤ контрольних функц≥й банку.
Ћ≥зингов≥ операц≥њ за сучасних умов набули особливого поширенн¤. Ћ≥зинг означаЇ придбанн¤ банками машин та устаткуванн¤ дл¤ наданн¤ њх в оренду. «а умов Ќ“– це дуже виг≥дно дл¤ ф≥рм: зменшуЇ ризик втрат в≥д морально го зношуванн¤ техн≥ки. ÷е один з аспект≥в переплетенн¤ кредитних ≥ торговельних операц≥й.
¬заЇмовиг≥дн≥ дл¤ банк≥в ≥ њх кл≥Їнт≥в фактор≥нгов≥ операц≥њ - своЇр≥дна форма кредитуванн¤ оборотного кап≥талу, д≥Ївий спос≥б прискоренн¤ його об≥гу. ѕ≥дприЇмство-постачальник передаЇ банку вимогу на оплату в≥дправлених товар≥в, ¤к≥ банк негайно оплачуЇ, утримуючи пев ний процент (фактично кредитуЇ постачальника), а сам дал≥ маЇ справу з платником, отримуючи суми, що п≥дл¤га ють оплат≥.
р≥м комерц≥йних ун≥версальних банк≥в, д≥ють багато спец≥ал≥зованих банк≥в та небанк≥вських кредитних орган≥зац≥й. —еред них Ч ≥нвестиц≥йн≥ банки, що провод¤ть довгострокове кредитуванн¤ та ф≥нансуванн¤ кап≥таловкладень у р≥зних галуз¤х, переважно за рахунок кредит≥в комерц≥йних банк≥в. ќщадн≥ банки акумулюють, ¤к правило, в≥дносно др≥бн≥ вклади, ¤к≥ разом утворюють джерела кредитуванн¤ виробництва та торг≥вл≥. ѕозичково-ощадн≥ асоц≥ац≥њ акумулюють кап≥тал за допомогою реал≥зац≥њ сертиф≥кат≥в, що р≥внозначн≥ довгостроковим вкладам.
” кредитних сп≥лках кап≥тал утворюЇтьс¤ за рахунок пайових внеск≥в (через акц≥њ), а використовуЇтьс¤ дл¤ короткострокових позик членам асоц≥ац≥њ.
—трахов≥ компан≥њ Ч специф≥чн≥ кредитн≥ ≥нститути. ћоб≥л≥зован≥ за допомогою продажу страхових пол≥с≥в кошти вони використовують дл¤ наданн¤ довгострокових кредит≥в п≥дприЇмствам ≥ державам. ѕроводитьс¤ також страхуванн¤ кредит≥в.
ѕенс≥йн≥ фонди створюван≥ дл¤ виплати ненс≥й за рахунок кошт≥в держави, п≥дприЇмств ≥ самих працюючих, також використовуютьс¤ ¤к кредитн≥ ресурси переважно шл¤хом куп≥вл≥ ц≥нних папер≥в, акц≥й ≥ обл≥гац≥й.
≤нвестиц≥йн≥ компан≥њ, отримавши кошти в≥д реал≥зац≥њ своњх акц≥й др≥бним власникам, вкладають њх в акц≥њ р≥зних компан≥й. ќтже, п≥дприЇмства мають ≥стотну п≥дтримку кредитними ресурсами ¤к в≥д комерц≥йних банк≥в, так ≥ в≥д небанк≥вських кредитних орган≥зац≥й, а конкуренц≥¤ м≥ж р≥зними кредитними установами позитивно впливаЇ на д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств.
4. Ѕанк≥вська система ”крањни.
≤стотн≥ зм≥ни у в≥дносинах м≥ж банками та п≥дприЇмст вами вносить кредитна реформа 1990-1991 рр., зг≥дно з ¤кою сформувалас¤ двохр≥внева банк≥вська система: на першому р≥вн≥ Ч ÷ентральний банк, що обслуговуЇ широ ку мережу кредитних установ, на другому Ч комерц≥йн≥, ¤к правило, акц≥онерн≥ банки, ¤к≥ обслуговують п≥дриЇмства незалежно в≥д форм власност≥. «а таких умов в≥дносини м≥ж п≥дприЇмствами та банками перенос¤тьс¤ з адм≥н≥ стративноњ в економ≥чну Ђплощинуї. Ѕанк ≥ п≥дприЇмство стають взаЇмно зац≥кавленими партнерами.
4.1. редитн≥ в≥дносини банк≥в ≥ п≥дприЇмств.
Ѕанки нада ють кредити п≥дприЇмствам незалежно в≥д форми власно ст≥, ¤к≥ перебувають на господарському рахунку, мають самост≥йний баланс ≥ власн≥ оборотн≥ кошти.
«а сучасних умов центр ваги у кредитних стосунках банк≥в ≥ п≥дприЇмств переноситьс¤ з об'Їкт≥в на суб'Їкти кредитуванн¤.
ѕри утворенн≥ р≥зних банк≥в п≥дприЇмство маЇ право кредитуватись у тому банку, ¤кий його б≥льше влаштовуЇ оперативн≥стю обслуговуванн¤, р≥внем процентноњ ставки тощо.
¬≥дносини м≥ж п≥дприЇмствами та в≥дд≥ленн¤ми банку з питань кредитуванн¤ регулюютьс¤ кредитним договором, ¤кий укладаЇтьс¤ м≥ж ними переважно на р≥к, але при регул¤рних стосунках може бути укладений ≥ на тривалий строк, а в окремих випадках, при тимчасов≥й потреб≥ у кредитних ресурсах Ч на строк менше року. онкретний зм≥ст договору ≥ перел≥к умов визначаЇтьс¤ за згодою стор≥н. ѕри цьому одне ≥з завдань банку Ч п≥дтримувати ≥н≥ц≥ативу та самост≥йн≥сть п≥дприЇмств, не допускати др≥б'¤зкового втручанн¤ у виробничу д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства. ¬одночас банк ретельно вивчаЇ ф≥нансовий стан п≥дприЇмств, стан оборотних кошт≥в, ≥нвестиц≥йн≥ плани ≥ можливост≥, орган≥зац≥ю роботи щодо п≥двищенн¤ фондов≥ддач≥ та рентабельност≥ Ч виконуЇ свого роду ауди торськ≥ функц≥њ на проханн¤ кл≥Їнта.
редити надаютьс¤ п≥дприЇмствам на виробнич≥ та соц≥альн≥ ц≥л≥ в≥дпов≥дно до принцип≥в кредитуванн¤: за безпеченост≥, ц≥льового характеру, терм≥новост≥, поворотност≥ та плат≥жност≥. «абезпеченн¤м поворотност≥ кредиту служать застава товаро-матер≥альних ц≥нностей або про дукц≥¤ в м≥ру њњ випуску, а також гарант≥њ банк≥в, ≥нших кредитних установ, страхов≥ пол≥си.
р≥м банк≥вського кредиту, що його надають п≥дприЇм ствам комерц≥йн≥ банки, широко практикуЇтьс¤ комерц≥йний кредит, ¤кий, з одного боку, ≥стотно зменшуЇ потребу в банк≥вському кредит≥, а з ≥ншого Ч служить його забез печенн¤м на основ≥ обл≥ку вексел≥в. «а де¤кими даними 2/3 кредитного об≥гу зд≥йснюЇтьс¤ у вигл¤д≥ комерц≥йного кредиту. —уть його пол¤гаЇ в тому, що одне п≥дприЇмство надаЇ кредит ≥ншому з оформленн¤м його векселем. Ќай част≥ше такий кредит супроводжуЇ поставку товар≥в.[2]
¬ексель часто використовуЇтьс¤ дл¤ розрахунк≥в з ≥н шими п≥дприЇмствами шл¤хом ≥ндосамента Ч передатного напису. ÷е ≥стотно зменшуЇ потребу у грошов≥й мас≥ ≥ маЇ анти≥нфл¤ц≥йне значенн¤. япон≥¤ у 50-т≥ роки перейшла на ем≥с≥ю п≥д комерц≥йн≥ вексел≥, що спри¤ло стаб≥л≥зац≥њ ц≥н.
” колишньому —–—– комерц≥йний кредит був л≥кв≥дований у ход≥ кредитноњ реформи 1930 р., оск≥льки в≥н не в≥дпов≥дав тотальному державному контролю за умов адм≥н≥стративно-командноњ системи. «а сучасних умов демократизац≥њ господарського житт¤ ≥ переходу до зм≥шаноњ економ≥ки (регульованих ринкових в≥дносин) в≥д новлюЇтьс¤ комерц≥йний кредит ≥ швидко зростаЇ к≥льк≥сть р≥зних комерц≥йних банк≥в, що утворюютьс¤ ¤к товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю або ¤к акц≥онерн≥ товарист ва. ѓх засновниками виступають ≥нш≥ банки ≥ р≥зн≥ держав н≥ та корпоративн≥ п≥дприЇмства. ѕриватн≥ кап≥тали дл¤ заснуванн¤ банк≥в поки що використовуютьс¤ мало.[9]
Ќайб≥льшим серед комерц≥йних банк≥в в ”крањн≥ Ї акц≥онерний агропромбанк Ђ”крањнаї, створений на баз≥ державного спец≥ал≥зованого јгропромбанку. «а обс¤гом статутного кап≥талу та прибутк≥в це один з найб≥льших банк≥в на територ≥њ колишнього —–—–. Ќа початок 1992 р. в ньому вже було понад 5 тис. акц≥онер≥в.
” кожному адм≥н≥стративному район≥ ”крањни Ї в≥дд≥ленн¤ ”крощадбанку, до складу ¤ких вход¤ть ощадкаси. ÷е один з найб≥льших банк≥в ”крањни, ¤кий маЇ найрозгалужен≥шу мережу.[2,9]
омерц≥йн≥ банки самост≥йно встановлюють процентн≥ ставки на своњ кредити та ком≥с≥йн≥ винагороди за послуги.
Ќац≥ональний банк регулюЇ процентн≥ ставки за кредит не пр¤мим диктатом, а р≥внем процента за кредитн≥ ресур си, ¤к≥ в≥н передаЇ комерц≥йним банкам. ” пер≥од промислового п≥днесенн¤ ≥ особливо за умов економ≥чноњ кризи р≥зко зростаЇ попит на кредитн≥ ресурси, а отже, п≥двищуЇтьс¤ процентна ставка. Ќайб≥льше впливаЇ на њњ зростан н¤ ≥нфл¤ц≥¤. ўоб хоч дещо компенсувати та зменшити ризик знец≥ненн¤ грошей, наданих у кредит, банки п≥дви щують процентну ставку до 100Ч200 % ≥ нав≥ть вище. —аме такий р≥вень ставки склавс¤ в ”крањн≥ на початку 1993 р., хоча за нормальних умов процентна ставка стано вить 5Ч10 %.[4]
онкуренц≥¤ м≥ж комерц≥йними банками Ч ¤вище позитивне, але на¤вн≥сть багатьох др≥бних банк≥в веде до розпорошенн¤ кредитних ресурс≥в ≥ загрожуЇ Ђланцюговою реакц≥Їюї банкрутств др≥бних банк≥в, а разом з ними ≥ др≥бних п≥дприЇмств. “ому ÷ентральний банк п≥дн≥маЇ межу м≥н≥мального розм≥ру статутного фонду комерц≥йних банк≥в при њх перереЇстрац≥њ.
онкуренц≥¤ м≥ж комерц≥йними банками за кл≥Їнт≥в Ї впливовим фактором розвитку банк≥вськоњ справи, але у розвинут≥й ринков≥й економ≥ц≥ њњ не залишають без Ђпильного окаї центрального (нац≥онального) банку: конт роль за законн≥стю д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в, коригу ванн¤ кредитноњ пол≥тики за допомогою обл≥ковоњ процентноњ ставки та нормуванн¤ резерв≥в. ¬ ”крањн≥ Ќа ц≥ональний банк наст≥льки слабкий,'що в≥н не маЇ н≥¤кого впливу на комерц≥йн≥ банки, не надаЇ њм ≥нструктивноњ та контрольноњ допомоги, ≥ розвиток банк≥вського кредиту маЇ стих≥йний характер з ус≥ма його негативними насл≥дками, а комерц≥йний кредит п≥дм≥нюЇтьс¤ бартером. ƒос≥ не впроваджено вексельних розрахунк≥в. ÷е породжуЇ недов≥ ру вкладник≥в до банк≥в ≥ недостатню моб≥л≥зац≥ю кредит них ресурс≥в. Ќавпаки, Ќац≥ональний банк фактично без поворотне кредитуючи бюджетний деф≥цит (з дозволу ¬ерховноњ –ади), провокуЇ п≥двищенн¤ процентних ставок у комерц≥йних банках, що ставить у скрутне становище п≥дприЇмства, особливо мал≥, пригн≥чуЇ д≥лову активн≥сть, без ¤коњ неможливий вих≥д з економ≥чноњ кризи, ≥ стримуЇ подоланн¤ ≥нфл¤ц≥њ. ќтже, зм≥цненн¤ позиц≥й Ќац≥онально го банку ¤к основного регулюючого грошову ≥ кредитну пол≥тику центру Ч нев≥д'Їмна складова економ≥чного в≥д родженн¤ ”крањни.
4.2. –озрахунков≥ операц≥њ банк≥в.
ѕ≥дприЇмства розрахову ютьс¤ м≥ж собою безгот≥вкове через установи банку, в ¤ких вони мають розрахунков≥ рахунки. –озрахунки про вод¤ть за такими правилами:
1) платеж≥ зд≥йснюютьс¤, ¤к правило, п≥сл¤ в≥дванта женн¤ товароматер≥альних ц≥нностей або виконанн¤ роб≥т
2) за дорученн¤м платника;
3) за рахунок власних кошт≥в платника або в окремих випадках за рахунок кредиту банку;
4) сума спочатку списуЇтьс¤ з рахунку платника, а пот≥м зараховуЇтьс¤ на рахунок постачальника. ¬ин¤ток становл¤ть розрахунки чеками у межах окремоњ держави
ѕри р≥зноман≥тност≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ п≥д приЇмств за умов планом≥рно-ринкових в≥дносин орган≥за ц≥¤ розрахунк≥в виходить з принципу в≥льного вибору п≥дприЇмствами форм розрахунк≥в ≥ закр≥пленн¤ њх у дого ворах та невтручанн¤ банку у догов≥рн≥ в≥дносини п≥дпри Їмств. “акий п≥дх≥д поширюЇтьс¤ на вс≥ п≥дприЇмства юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи Ч незалежно в≥д форми влас ност≥ ошти з рахунку п≥дприЇмств списуютьс¤ за розпо р¤дженн¤м власника рахунку, при чому чергов≥сть платЂ1 ж≥в визначаЇ кар≥вник п≥дприЇмства, ¤кщо ≥нше н∞ перед бачене законом.
Ѕезгот≥вков≥ розрахунки зд≥йснюютьс¤ у таких формах плат≥жн≥ дорученн¤, чеки, акредитиви, вимоги-дорученн¤, вексел≥в
«а обставин масовоњ заборгованост≥ (при порушенн≥ нормального потоку товар≥в та грошей) ур¤д ≥ Ќац≥ональ ний банк ”крањни орган≥зовують масов≥ взаЇмн≥ зал≥ки. јле цей елемент адм≥н≥стративного втручанн¤ у роботу банк≥в ≥ п≥дприЇмств виправданий лише в екстремальн≥й ситуац≥њ “акий же характер маЇ розпор¤дженн¤ про лише поперед ню оплату товар≥в, зокрема хл≥бопродукт≥в, води, електро та теплоенерг≥њ та р¤ду послуг, зокрема транспортних.
«а домовлен≥стю платник ≥ постачальник можуть про вести м≥ж собою взаЇмне зарахуванн¤ заборгованост≥ без посередництва. Ќайчаст≥ше практикуютьс¤ розрахунк≥ плат≥жними дорученн¤ми платника банков≥ про перерахо вуванн¤ певноњ суми з його рахунку. Ћише платник пови нен вир≥шувати, чи перераховувати кошти за товари послуги. ÷е п≥двищуЇ в≥дпов≥дальн≥сть постачальника зг виконанн¤ договору поставок ≥ посилюЇ економ≥чну неза лежн≥сть п≥дприЇмств.
«а домовлен≥стю м≥ж п≥дприЇмствами дорученн¤ можуть бути строковими (наприклад, авансом, або п≥сл¤ в≥двантаженн¤ товару, або частков≥ платеж≥ при великю угодах), достроков≥ або в≥дстрочен≥ Ч без шкоди дл¤ ф≥нансового стану стор≥н.
–озрахунки акредитивами застосовуютьс¤ ¤к гарант≥Ї оплати товар≥в або послуг. «а дорученн¤м платника банк в ¤кому в≥н обслуговуЇтьс¤, переводить кошти у банк, ¤кий обслуговуЇ постачальника наперед, а при виконанн≥ умоњ акредитиву (наприклад, поставки товару) кошти в≥дразу перераховуютьс¤ постачальнику. јкредитив призначаЇтьс¤ дл¤ розрахунк≥в лише з одним постачальником.
–озрахунки вимогами-дорученн¤ми застосовуютьс¤ дл¤ оплати виконаних роб≥т ≥ наданих послуг, поставленоњ з≥ договором продукц≥њ. ¬имогу виписуЇ постачальник ч≥ виконавець роб≥т ≥ безпосередньо вручаЇ њњ платников≥ ѕлатник на цьому ж документ≥ виписуЇ дорученн¤ пр( повну або часткову оплату ≥ здаЇ у банк, ¤кий його обслуговуЇ.
якщо Ї п≥дстави дл¤ в≥дмови в≥д оплати, то платник њх пов≥домл¤Ї постачальников≥ теж безпосередньо. ” договор м≥ж п≥дприЇмствами передбачаЇтьс¤ в≥дпов≥дальн≥сть платника за несвоЇчасну оплату вимог-доручень. ÷¤ форм≥ набуваЇ все б≥льшого поширенн¤. ќтже, розрахунки, ще застосовуютьс¤ м≥ж п≥дприЇмствами, спр¤мован≥ на усуненн¤ автоматизму у розрахунках та п≥двищенн¤ в≥дпов≥ дальност≥ за виконанн¤ договор≥в.
Ѕанки забезпечують об≥г ресурс≥в м≥ж п≥дприЇмствами акумулюючи њх в одних точках господарського механ≥зму ≥ спр¤мовуючи в ≥нш≥. ѕри цьому стимулюють ефективна господарюванн¤
5. –инок ц≥нних папер≥в.
ѕриватизац≥¤ й акц≥онуванн¤ приватноњ власност≥, розвиток п≥дприЇмництва та кредит них ≥нститут≥в привод¤ть до поглибленн¤ розвитку грошо вих ≥ кредитних в≥дносин. ¬иникаЇ особливий сектор госпо дарюванн¤, ¤кий пов'¤заний з об≥гом ц≥нних папер≥в Ч ф≥нансовий ринок.
‘≥нансовий ринок потребуЇ не лише правового регулю ванн¤ об≥гу ц≥нних папер≥в, а й створенн¤ орган≥зац≥њ, ¤ка забезпечувала б цей об≥г. “акою орган≥зац≥Їю Ї фондова б≥р жа. ‘ондова б≥ржа Ч це орган≥зований ≥ регул¤рно функ ц≥онуючий ринок дл¤ куп≥вл≥ та продажу ц≥нних папер≥в, обов'¤зковий елемент регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в.
‘≥нансовий ринок умовно можна под≥лити на дв≥ части ни: ринок банк≥вських позичок ≥ ринок ц≥нних папер≥в. –инок ц≥нних папер≥в доповнюЇ систему банк≥вського кре диту та взаЇмод≥Ї з нею. омерц≥йний банк р≥дко видаЇ позички на тривалий час (б≥льше року). ÷≥нн≥ папери дають змогу отримати кошти на довгий пер≥од (на дес¤ти р≥чч¤Чобл≥гац≥њ) чи у безстрокове користуванн¤ (акц≥њ).
«авданн¤ ринку ц≥нних папер≥в пол¤гаЇ у тому, щоб забезпечити б≥льш повне та швидке переливанн¤ за ощаджень за ц≥ною, ¤ка влаштовуЇ обидв≥ сторони. ƒл¤ цього потр≥бн≥ б≥рж≥ та д≥юч≥ на ринку ц≥нних папер≥в посередники.
Ѕ≥ржа Ч це орган≥зований ринок ц≥нних папер≥в, ¤кий функц≥онуЇ на п≥дстав≥ оф≥ц≥йно зареЇстрованих правил веденн¤ торг≥вл≥, де угоди про розм≥щенн¤ та куп≥влю-про даж ц≥нних папер≥в зд≥йснюютьс¤ обмеженою к≥льк≥стю б≥ржових посередник≥в. ≈м≥тентами (ем≥тент Ч орган≥за ц≥¤ чи п≥дприЇмство, що випускаЇ в об≥г грош≥ або ц≥нн≥ папери) на ринку ц≥нних папер≥в виступають приватн≥ на ц≥ональн≥, державн≥ нац≥ональн≥, приватн≥ та державн≥ ≥ноземн≥ орган≥зац≥њ.
”с≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ обертаютьс¤ на ринку, можна под≥лити на три групи: акц≥њ, обл≥гац≥њ та спец≥альн≥ ц≥нн≥ папери. ўодо над≥йност≥ ≥нвестиц≥й та стаб≥льност≥ при пливу доходу найб≥льш ¤к≥сними вважаютьс¤ державн≥ обл≥гац≥њ, особливо короткостроков≥ скарбнич≥ вексел≥. ѕо т≥м ≥дуть приватн≥ обл≥гац≥њ й акц≥њ крупних компан≥й, ¤к≥ регул¤рно виплачують див≥денди. Ќайменш над≥йними в акц≥њ, що випускаютьс¤ т≥льки що створеними, нев≥домими ф≥рмами.
–озгл¤даючи сучасну ≥нституц≥ональну структуру рин к≥в ц≥нних папер≥в, сл≥д вид≥лити чотири категор≥њ учасни к≥в операц≥й: комерц≥йн≥ банки; ≥нвестиц≥йн≥ (торговельн≥) банки; власне б≥ржов≥ ф≥рми та кредитно-ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ об'Їднан≥ п≥д назвою Ђ≥нституц≥ональн≥ ≥нвесториї (страхов≥ компан≥њ, пенс≥йн≥ та ≥нвестиц≥йн≥ фонди).
” р≥зних крањнах сп≥вв≥дношенн¤ сил м≥ж ними р≥зне. ¬оно залежить в≥д р≥вн¤ розвитку ринк≥в та в≥д юридичних в≥дм≥нностей у законодавствах. “ак, у державах, де комер ц≥йн≥ банки мають право зд≥йснювати операц≥њ ≥з вс≥ма видами ц≥нних папер≥в, наприклад у ‘–Ќ, ≥нвестиц≥йн≥ банки не в≥д≥грають значноњ рол≥.
ошти, що моб≥л≥зуютьс¤ пенс≥йними фондами, страхо вими компан≥¤ми та ≥ншими орган≥зац≥¤ми, надход¤ть на ринок ц≥нних папер≥в, де вони використовуютьс¤ у тому числ≥ й ≥нвестиц≥йними банками чи б≥ржовими ф≥рмами (б≥ржовою ф≥рмою називають брокерську ф≥рму, ¤ка купи ла м≥сце на б≥рж≥) переважно дл¤ придбанн¤ акц≥й, обл≥га ц≥й чи ≥нших фондових ц≥нностей. ” де¤ких випадках ц≥ кошти передаютьс¤ на управл≥нн¤ у комерц≥йн≥ банки, сп≥льн≥ ≥нвестиц≥йн≥ ф≥рми. „астина в≥льних грошових надходжень населенн¤ потрапл¤Ї в≥дразу на ринок ц≥нних папер≥в, коли власник кошт≥в в≥ддаЇ своњ розпор¤дженн¤ б≥ржов≥й ф≥рм≥ щодо кожноњ операц≥њ.
«алежно в≥д значенн¤, ¤ке маЇ ринок ц≥нних папер≥в в економ≥ц≥, його можна под≥лити на два види: первинний ≥ вторинний. ѕервинний Ч це ринок, на ¤кому розм≥щую тьс¤ вперше випущен≥ папери. “ут в≥дбуваютьс¤ моб≥л≥за ц≥¤ грошових кошт≥в акц≥онерними товариствами та запози ченн¤ њх державою. ѕервинний ринок включаЇ ≥нвестиц≥йн≥ та комерц≥йн≥ банки, через ¤к≥ акц≥онерн≥ товариства ≥ держава зд≥йснюють розм≥щенн¤ своњх папер≥в.
¬торинний ринок Ч це ринок, на ¤кому продаютьс¤ ≥ купуютьс¤ випущен≥ ран≥ше ц≥нн≥ папери. “ут в≥дбува Їтьс¤ зм≥на власника цих папер≥в. « погл¤ду орган≥зац≥њ вторинний ринок под≥л¤Їтьс¤ на централ≥зований ≥ децент рал≥зований. ‘ормою централ≥зованого ринку ц≥нних папе р≥в Ї фондова б≥ржа, на ¤к≥й пост≥йно обертаютьс¤ ц≥нн≥ папери, але не вс≥, а лише т≥ що допущенн≥ до об≥гу б≥ржовими ком≥тетами.
ƒецентрал≥зований Ч це ринок, на ¤кому обертаютьс¤ ¤к допущен≥, так ≥ недопущен≥ до об≥гу на фондових б≥ржах ц≥нн≥ папери. ÷ей ринок складаЇтьс¤ ≥з значноњ к≥лькост≥ брокерсько-дилерських ф≥рм, розкиданих по вс≥й територ≥њ, ¤к≥ зд≥йснюють м≥ж собою зв'¤зки за допомогою телефон но-телеграфноњ мереж≥ та пошти. ƒо них належать ≥ комерц≥йн≥ банки, оск≥льки багато з них займаютьс¤ анало г≥чними операц≥¤ми з ц≥нними паперами.
5.1. —учасн≥ тенденц≥њ в функц≥онуванн≥ ринку ц≥нних папер≥в.
ƒл¤ сучасних ринк≥в ц≥нних папер≥в характерним Ї досить великий обс¤г угод, ¤к≥ укладаютьс¤ поза б≥ржею, ≥ це становить позаб≥ржовий об≥г. ÷е зумовлене ≥снуючою у багатьох крањнах системою високих ф≥нансових ком≥с≥й й обмежувальною практикою прийн¤тт¤ акц≥й до котуванн¤, високою варт≥стю послуг б≥рж≥, необх≥дн≥стю сплачува ти ком≥с≥ю та збори, монопол≥зац≥Їю членства б≥рж≥. ќтже, сучасний ринок папер≥в складаЇтьс¤ з б≥ржового об≥гу ≥з зареЇстрованими ≥ незареЇстрованими на б≥рж≥ ц≥нними паперами, а також позаб≥ржевого об≥гу. ” свою чергу позаб≥ржовий об≥г д≥литьс¤ на орган≥зований та неорга н≥зований.
ќрган≥зований об≥г перебуваЇ, ¤к правило, п≥д контро лем саморегульованих орган≥в, членами ¤ких Ї посередни ки цих ринк≥в. ” б≥льшост≥ крањн пров≥дну роль у зд≥йснен н≥ позаб≥ржових операц≥й в≥д≥грають б≥ржов≥ брокери.
ѕозаб≥ржовий та б≥ржовий ринки певною м≥рою про тисто¤ть один одному, проте водночас взаЇмно доповнюють один одного. “аке протир≥чч¤ виникаЇ через те, що, викону ючи загальну функц≥ю торг≥вл≥ та об≥гу ц≥нних папер≥в, вони керуютьс¤ специф≥чними методами њх в≥дбору та реал≥зац≥њ. ѕозаб≥ржовий об≥г, ¤к правило, охоплюЇ лише нов≥ випуски ц≥нних папер≥в ≥ головним чином розм≥щенн¤ обл≥гац≥й торговельно-промислових корпорац≥й. ќстанн≥ вступають у безпосередн≥й контакт через ≥нвестиц≥йн≥ бан ки, банк≥рськ≥ будинки з кредитно-ф≥нансовими ≥нститута ми, ¤к≥ придбали ц≥ ц≥нн≥ папери, навпаки, на б≥рж≥ котуютьс¤ стар≥ випуски ц≥нних папер≥в ≥ переважно акц≥њ торговельно-промислових корпорац≥й. якщо через позаб≥ржовий об≥г зд≥йснюЇтьс¤ в основному ф≥нансуванн¤ в≥дтворювального процесу, то на б≥рж≥ за допомогою скупову ванн¤ акц≥й в≥дбуваЇтьс¤ контроль над корпорац≥¤ми та ф≥рмами, йде формуванн¤ контролю та його перерозпод≥л м≥ж р≥зними ф≥нансовими групами. Ѕ≥ржа зд≥йснюЇ також в≥дпов≥дну частину ф≥нансуванн¤ в основному через др≥б ного та середнього вкладника.
ќсоблив≥сть б≥рж≥ пол¤гаЇ в тому, що тут активн≥ше д≥Ї ≥ндив≥дуальний вкладник, хоча йде процес монопол≥зац≥њ операц≥й кредитно-ф≥нансовими ≥нститутами. Ќавпаки, на позаб≥ржовому ринку д≥Ї колективний вкладник в особ≥ крупних кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в, передус≥м комер ц≥йних банк≥в ≥ страхових компан≥й. ќсоблив≥сть позаб≥р-жового ринку пол¤гаЇ й у тому, що через нього проход¤ть нов≥ випуски обл≥гац≥й, ¤к≥ при њх наступн≥й куп≥вл≥ та перекуп≥вл≥ надход¤ть на фондов≥ б≥рж≥. ѕроте переважна частина нових обл≥гац≥й не повертаЇтьс¤ на б≥ржу ≥ пере буваЇ у руках (активах) кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в.
ќсновн≥ функц≥њ фондових б≥рж Ч це: моб≥л≥зац≥¤ та концентрац≥¤ тимчасово в≥льних грошових нагромаджень та заощаджень шл¤хом продажу ц≥нних папер≥в б≥ржови ми посередниками на первинному ≥ вторинному ринках; кредитуванн¤ та ф≥нансуванн¤ держави ≥ приватного сек тора шл¤хом придбанн¤ њхн≥х ц≥нних папер≥в на первинно му ринку, а також б≥ржових спекул¤нт≥в ≥ ф≥нансово-кре дитних заклад≥в на вторинному ринку; концентрац≥¤ опе рац≥й з ц≥нними паперами, встановленн¤ ц≥н на них, що в≥дбивають р≥вень попиту та пропозиц≥њ, а також форму ванн¤ ф≥ктивного кап≥талу; забезпеченн¤ публ≥чност≥ ц≥н ний папер≥в.
‘≥ксуванн¤ та публ≥куванн¤ б≥ржею ц≥нних папер≥в на конкретний пер≥од даЇ змогу акц≥онерним компан≥¤м ≥ держав≥ розв'¤зувати питанн¤ про умови та доц≥льн≥сть випуску папер≥в у той чи ≥нший пер≥од. ѕубл≥чн≥сть курс≥в та можлив≥сть продажу ц≥нних папер≥в через б≥ржу ство рюЇ умови дл¤ широкого використанн¤ њх ¤к засобу забез печенн¤ банк≥вських позичок. р≥м публ≥кац≥њ середн≥х курс≥в кожного виду ц≥нних папер≥в, що обертаютьс¤ на б≥рж≥, обчислюютьс¤ та публ≥куютьс¤ середн≥ курси акц≥й в≥дпов≥дних груп компан≥й, а також вс≥х компан≥й, ¤к≥ зареЇстрован≥ на б≥рж≥.
ќб≥г ц≥нних папер≥в у крањнах ≥з соц≥альне ор≥Їнтова ною ринковою економ≥кою маЇ розвинуте правове регулю ванн¤. Ќаприклад, у —Ўј д≥ють федеральн≥ закони про ц≥нн≥ папери з 1933 р. ” вс≥х штатах ≥снуЇ закон, ¤кий встановлюЇ державний контроль за об≥гом ц≥нних папер≥в. ¬≥н отримав назву Ђзакон голубого небаї. Ќим захищають с¤ права власника в≥д спекул¤ц≥й, коли покупцев≥ не пропонують н≥¤коњ реальноњ ц≥нност≥. ƒ≥ють також правила нац≥ональноњ јсоц≥ац≥њ б≥ржових маклер≥в. ” ‘–Ќ д≥ють федеральн≥ закони про операц≥њ з ц≥нними паперами, про б≥рж≥ та б≥ржов≥ операц≥њ, про пор¤док збер≥ганн¤ вклад≥в, збер≥ганн¤ та придбанн¤ ц≥нних папер≥в ≥ ≥н. ƒержава створюЇ спец≥альн≥ органи, ¤к≥ контролюють об≥г ц≥нних папер≥в.
р≥м правового забезпеченн¤ об≥гу ц≥нних папер≥в важ ливу роль в≥д≥граЇ техн≥чне забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ фондових б≥рж. ” зв'¤зку з ≥снуванн¤м у багатьох крањнах в≥докремлених фондових б≥рж- ≥ великим значенн¤м дл¤ дилер≥в котувань на центральн≥й б≥рж≥, одн≥Їю з перших сфер впровадженн¤ сучасних засоб≥в передач≥ й обробки ≥нформац≥њ стало об'Їднанн¤ ринк≥в ц≥нних папер≥в Їдини ми системами електронного зв'¤зку. Ѕ≥рж≥ Ўвейцар≥њ об'Їднан≥ за допомогою електрон≥ки (в≥зуальних ≥ комп'ю терних систем) так, що замовленн¤, ¤ке надходить, вико нуЇтьс¤ на будь-¤к≥й з б≥рж з урахуванн¤м найб≥льш спри¤тливих котувань. « весни "1986 р. чотири д≥юч≥ б≥рж≥ √онконга об'Їднан≥ комп'ютеризованою системою ≥ фактич но Ї зараз одн≥Їю фондовою б≥ржею. јналог≥чн≥ процеси в≥дбуваютьс¤ у анад≥, јвстрал≥њ та ≥н. державах.
—учасна б≥ржа Ч це сучасний комп'ютерний центр, ¤кий маЇ засоби оперативного зв'¤зку з ус≥м св≥том.
5.2. ≈коном≥чний зм≥ст ц≥нних папер≥в.
ƒл¤ операц≥й на фондових б≥ржах допускаютьс¤ особлив≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ становл¤ть фондо в≥ ц≥нност≥.
≤снують р≥зн≥ види фондових ц≥нностей: ц≥нн≥ папери з ф≥ксованим доходом (њх ще називають борговим зо бов'¤занн¤) ; акц≥њ Ч св≥доцтво про участь у кап≥тал≥. ™ та кож њх зм≥шан≥ форми. ÷≥нн≥ папери, будучи фактичним кап≥талом, не мають н≥¤коњ реальноњ вартост≥, њхн¤ ц≥на чи курс визначаЇтьс¤ регул¤рно доходами у вигл¤д≥ див≥денд≥в по акц≥¤х чи процента по обл≥гац≥¤х, а також позичкового процента. Ѕ≥ржовий курс ц≥нних папер≥в зазнаЇ коливань ≥ у кожний момент залежить в≥д сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж пропозиц≥Їю цих папер≥в ≥ попитом на них. „ерез фондову б≥ржу в≥дбуваЇтьс¤ розм≥щенн¤ акц≥й, обл≥гац≥й, ¤ке зд≥й снюЇтьс¤ переважно крупними банками.
÷≥нн≥ папери з ф≥ксованим доходом Ч це боргов≥ зо бов'¤занн¤, в ¤ких ем≥тент зобов'¤зуЇтьс¤ виконати в≥дпов≥ дн≥ д≥њ. як правило, це зворотна виплата отриманоњ грошовоњ суми та процентноњ винагороди, що встановлю Їтьс¤ один раз у р≥к або на п≥вроку. ѕор¤д з назвою Ђ твердопроцентн≥ ц≥нн≥ папери ї вживаЇтьс¤ також пон¤тт¤ Ђрентн≥ ѕапериї, тобто так≥, що принос¤ть ф≥ксований доход, ренту. ѕри отриманн≥ позички йдетьс¤ про наданн¤ великоњ суми грошових кошт≥в "'на тривалий пер≥од. ÷¤ позичка не може бути достроково в≥д≥звана кредитором.
™ так≥ р≥зновиди ц≥нних папер≥в з ф≥ксованим доходом:
1.ƒержавна позичка (позика). —юди належить позичка ур¤ду на створенн¤ спец≥альних фонд≥в.
2. омунальна позичка. ¬она призначена дл¤ збалансу ванн¤ державних ф≥нанс≥в м≥сцевоњ влади. Ќа ем≥с≥ю таких ц≥нних папер≥в необх≥дно отримати дозв≥л в≥д центрального чи земельного (м≥сцевого) ур¤ду, проте останн≥ не зо бов'¤зан≥ надавати гарант≥њ щодо позики. омунальн≥ обл≥гац≥њ мають котуванн¤ на б≥рж≥, тобто з ними зд≥йсню ютьс¤ операц≥њ. р≥м позик м≥сцев≥ органи влади можуть отримувати позичку у спец≥альних ≥потечних (земельних) банках.
3. омунальн≥ обл≥гац≥њ та заставн≥ листи. ≤потечн≥ банки надають довгостроков≥ кредити п≥д заставу земель них д≥л¤нок чи п≥д боргове зобов'¤занн¤ товариств. –≥зниц¤ м≥ж заставним листом ≥ комунальною позикою (позич кою) Ч у форм≥ њх покритт¤. ≈м≥с≥¤ заставних лист≥в реф≥нансуЇтьс¤ в≥дпов≥дними ≥потечними кредитами. ому нальн≥ обл≥гац≥њ не мають ≥потечного покритт¤.
4. ѕромислов≥ обл≥гац≥њ. ÷е боргов≥ зобов'¤занн¤ з ф≥ксованим доходом промисловоњ компан≥њ. ѓх ем≥с≥¤ зд≥йсню Їтьс¤ крупними акц≥онерними компан≥¤ми та товариствами з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю. ¬≥дносна приваблив≥сть промислових обл≥гац≥й з ф≥ксованим доходом пол¤гаЇ у тому, що вони на в≥дм≥ну в≥д акц≥й можуть продаватис¤ за курсом нижчим в≥д њхньоњ ном≥нальноњ вартост≥. “ака знижка з ц≥ни зветьс¤ дизаж≥о. р≥м цього, може бути дос¤гнута домовлен≥сть, що погашенн¤ обл≥гац≥й буде зд≥йснюватис¤ не за ном≥налом, а за б≥льш високим кур сом. “ак виникаЇ надбавка Ч аж≥о, ¤ка при в≥дпов≥дному терм≥н≥ обл≥гац≥њ даЇ додатковий доход.
ѕромислов≥ обл≥гац≥њ не позбавлен≥ недол≥к≥в. ‘≥ксова ний процент по промислових обл≥гац≥¤х означаЇ дл¤ ф≥рми зростанн¤ пост≥йних витрат. ” кризов≥ пер≥оди так≥ витра ти особливо в≥дчутн≥ дл¤ компан≥й на в≥дм≥ну в≥д див≥ден д≥в, ¤к≥ залежно в≥д доходу можуть встановлюватис¤ на б≥льш низькому р≥вн≥.
ƒещо под≥бн≥ до промислових обл≥гац≥й конверс≥йн≥ боргов≥ зобов'¤занн¤ та опц≥йн≥ позики. ÷е перех≥дн≥ до акц≥й форми ц≥нних папер≥в з ф≥ксованим доходом. ѓх ем≥с≥¤ регулюЇтьс¤ в≥дпов≥дними нац≥ональними законами про акц≥онерну справу. як перший, так ≥ другий ц≥нний пап≥р маЇ твердо ф≥ксований процент. ¬≥дм≥нн≥сть цих ц≥нних папер≥в в≥д промисловоњ обл≥гац≥њ пол¤гаЇ у тому, що њх куп≥вл¤ пов'¤зана з можлив≥стю придбати у май бутньому акц≥њ. ” випадку конверс≥йних боргових зо бов'¤зань кредитору надано право обм≥нювати ц≥ ц≥нн≥ папери п≥сл¤ встановленого строку ≥ за умов оплати аж≥о у в≥дпов≥дн≥й пропорц≥њ на акц≥њ ц≥Їњ компан≥њ. ќпц≥йн≥ позики та конверс≥йн≥ зобов'¤занн¤, ¤к ≥ промислов≥ обл≥гац≥њ, котуютьс¤ на б≥рж≥, њх курс публ≥куЇтьс¤ щоден но. ¬ексель Ч це ц≥нний пап≥р, ¤кий засв≥дчуЇ безумовне зобов'¤занн¤ векселедавц¤. ≤снуЇ простий вексель ≥ пере-казний. ожен з них маЇ в≥дпов≥дн≥ рекв≥зити. ¬ексель, в ¤кому в≥дсутн≥й будь-¤кий з рекв≥зит≥в, не маЇ сили, за вин¤тком передбачених випадк≥в. ѕор¤док викуп≥вл≥ та обл≥ку вексел≥в визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в.[6]
јкц≥њ та њх види. јкц≥њ Ч це номерн≥ ц≥нн≥ папери, документи, що стверджують членство в акц≥онерному това риств≥ ≥ надають право на отриманн¤ див≥денду. Ќайчаст≥ ше у розвинутих крањнах вони бувають ≥менними. ожна угода з акц≥¤ми повинна реЇструватись акц≥онерним това риством чи банком за його дорученн¤м. ≈м≥с≥¤ акц≥й на пред'¤вника в ус≥х крањнах обмежена. ƒрукуванн¤ акц≥й зд≥йснюЇтьс¤ вузьким колом доручень. як правило, акц≥њ збер≥гаютьс¤ у брокер≥в чи в ≥нших спец≥ал≥зованих конторах. ¬ласник мав лише посв≥дченн¤ про к≥льк≥сть акц≥й. ≥льк≥сть акц≥й, випущених компан≥Їю, строго ф≥ксована, ≥ кожна нова ем≥с≥¤ повинна бути затверджена њњ директо рами або зборами акц≥онер≥в. ≤менний характер акц≥њ даЇ змогу компан≥¤м завжди знати, хто Ї њњ акц≥онерами, на ¤ку адресу надсилати пов≥домленн¤ про збори акц≥онер≥в, номер рахунку, на ¤кий переказувати див≥денди. јкц≥онер не товариство може випускати ¤к один вид акц≥й з однако вими правами, так ≥ дек≥лька вид≥в акц≥й з р≥зними стату сами. –озр≥зн¤ють звичайн≥ та прив≥лейован≥ акц≥њ. «вичайн≥ акц≥њ дають своЇму власнику право на один голос на зборах акц≥онер≥в. р≥м цього, власник звичайноњ акц≥њ маЇ право на отриманн¤ частини чистого прибутку, ¤кий роз под≥л¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ див≥денду. ѕри л≥кв≥дац≥њ акц≥онерно го товариства його претенз≥¤ на майно Ї останньою. ¬≥н отримуЇ те, що залишаЇтьс¤ п≥сл¤ сплати борг≥в ≥ розра хунку з прив≥лейованими акц≥онерами.
ѕрив≥лейован≥ акц≥њ дають власнику право переважного пос¤ганн¤ на прибуток ≥ власн≥сть акц≥онерного товари ства, ≥нод≥ гарантують ф≥ксований доход (у тому випадку, ¤кщо товариство отримало чистий прибуток), а також особлив≥ права при голосуванн≥, (дек≥лька голос≥в, право на участь у прийн¤тт≥ в≥дпов≥дних р≥шень на зборах акц≥ онер≥в).
Ќайб≥льш поширен≥ прив≥лейован≥ акц≥њ з ф≥ксованим доходом, але без права голосу. ¬иплата див≥денд≥в по цих акц≥¤х не обов'¤зкова дл¤ акц≥онерного товариства, њњ затримка чи невиплата не веде до банкрутства.
оли виникаЇ необх≥дн≥сть у власному кап≥тал≥, прив≥лейован≥ акц≥њ можна розгл¤дати ¤к прийн¤тну альтерна тиву звичайним акц≥¤м. Ќа¤вн≥сть ф≥ксованого див≥денду може служити додатковим стимулом дл¤ акумулюванн¤ кошт≥в, хоч ≥ за б≥льш високою ц≥ною, н≥ж при використан н≥ обл≥гац≥й. ¬одночас це даЇ змогу уникнути обмеженн¤ прав голосуванн¤ власник≥в звичайних акц≥й. оли ц≥ни звичайних акц≥й низьк≥, а кап≥тал необх≥дний, його можна залучити за допомогою прив≥лейованих акц≥й, оск≥льки конвертован≥сть даЇ змогу перетворити њх у звичайн≥ акц≥њ, ¤к≥ Ї конвертован≥, коли ц≥ни на них п≥двищилис¤.
≈м≥с≥¤ прив≥лейованих акц≥й обмежуЇтьс¤ законом. “ак, дл¤ њх випуску у ‘–Ќ необх≥дно отримати спец≥аль ний дозв≥л центральних орган≥в. ” ‘ранц≥њ власниками акц≥й, що дають право на два голоси, можуть бути лише громад¤ни ‘ранц≥њ та члени ™≈—.
≤нвестиц≥йний сертиф≥кат Ч це частка (участь) у спе ц≥альному фонд≥ ц≥нних папер≥в (≥нвестиц≥йному фонд≥) ¤ким керуЇ ≥нвестиц≥йна компан≥¤. ≤нвестиц≥йний сертиф≥ кат не може бути в≥днесений н≥ до твердопроцентних ц≥нних папер≥в, н≥ до акц≥й, хоча по ньому виплачують в≥дпов≥дний доход. ≤нвестиц≥йний фонд може бути складе ний за р≥зними принципами: може включати лише акц≥њ крупних компан≥й або лише обл≥гац≥њ. ќсновною метою формуванн¤ такого фонду Ї м≥н≥м≥зац≥¤ курсових див≥денд них ≥ в≥дпов≥дно процентних ризик≥в на п≥дстав≥ широкоњ диференц≥ац≥њ вкладень ≥ виплати власникам ≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в максимальних доход≥в. ≤нвестиц≥йн≥ сертиф≥ кати допущен≥ на б≥ржу лише у небагатьох крањнах, њхн≥ ц≥ни пост≥йно зм≥нюютьс¤ внасл≥док коливанн¤ курс≥в ак ц≥й ≥ обл≥гац≥й, включених в ≥нвестиц≥йний фонд. ≤нвести ц≥йна пол≥тика фонду спр¤мована на зниженн¤ ризику, наск≥льки це можливо за даних економ≥чних умов ≥ на збереженн¤ пост≥йно високого р≥вн¤ прибутк≥в. ќдним з елемент≥в м≥н≥м≥зац≥њ ризику Ї максимально Ўирока диверсиф≥кац≥¤ придбанн¤ акц≥й з метою зниженн¤ кризо вих коливань њхн≥х курс≥в.
” сфер≥ д≥¤льност≥ сучасних фондових б≥рж з'¤вивс¤ р¤д нових вид≥в ц≥нних папер≥в, що спричинене в основно му необх≥дн≥стю вдосконаленн¤ орган≥зац≥йноњ структури фондових ринк≥в. ¬они мають вторинний, пох≥дний харак тер щодо акц≥й ≥ обл≥гац≥й. ќперац≥њ з цими видами ц≥нних папер≥в дають змогу фондовим б≥ржам дещо компенсувати втрату своЇњ рол≥ у встановленн≥ валютних курс≥в ≥ ц≥н на державн≥ ц≥нн≥ папери. ƒо таких нових ц≥нних папер≥в належать конвертован≥ акц≥њ й обл≥гац≥њ, фючерси, опц≥они варанти.
‘ючерси Ч це стандартн≥ строков≥ контракти, укладен≥ м≥ж продавцем (ем≥тентом) ≥ покупцем на зд≥йсненн¤ куп≥ вл≥-продажу в≥дпов≥дного ф≥нансового паперу за заздале г≥дь ф≥ксованою ц≥ною.
—тандартизац≥¤ контракт≥в охоплюЇ вс≥ елементи угод Ч починаючи в≥д суми, конкретного виду паперу, умов розрахунк≥в до дати виконанн¤. ќск≥льки угоди укла даютьс¤ на б≥рж≥, то вона даЇ гарант≥ю њх виконанн¤. ƒл¤ цього ≥снують спец≥альн≥ системи, що передбачають вне сенн¤ страхових депозит≥в залежно в≥д руху ц≥н на ринку тих папер≥в, право на операц≥њ з ¤кими отримуЇ покупець контракту. як правило, ем≥тент фючерса не маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ тих техн≥чних ≥нструмент≥в, на ¤к≥ в≥н виписуЇ контракт, ≥ фактично зд≥йснюЇ операц≥ю на р≥зни цю м≥ж ф≥ксованою ц≥ною ≥ т≥Їю, ¤ка складетьс¤ на ринку на дату виконанн¤ контракту. ” зв'¤зку з цим в≥дпов≥дне поширенн¤ отримали контракти на ≥ндекси б≥ржових кур с≥в, коли продавець ≥ покупець домовл¤ютьс¤ про перера хуванн¤ в≥дпов≥дноњ суми залежно в≥д того, ¤кий р≥вень ≥ндекса буде зареЇстрований на момент зак≥нченн¤ строку контракту. орпорац≥њ та банки широко використовують ф≥нансов≥ фючерси дл¤ регулюванн¤ своњх актив≥в ≥ паси в≥в. Ќеобх≥дн≥сть такого регулюванн¤ зумовлена тим, що за сучасних умов лише теоретично ≥снуЇ можлив≥сть повного збалансуванн¤ актив≥в ≥ пасив≥в за строками зд≥йсненн¤ операц≥й, процентними ставками та видами валют. ј тому завданн¤м регулюванн¤ актив≥в ≥ пасив≥в Ї передус≥м врахуванн¤ ризик≥в ≥ п≥дтримка њх на р≥вн≥, спри¤тливому дл¤ даноњ орган≥зац≥њ.
ќпц≥онн в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д фючерс≥в тим, що вони передбачають право, а не зобов'¤занн¤ на проведенн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ операц≥њ, ¤кою користуЇтьс¤ покупець опц≥ону. ¬≥н обмежуЇ вплив на своњ активи ≥ пасиви негативного руху ринкових показник≥в сумою, сплаченою за контракт. ¬одночас така операц≥¤ даЇ йому змогу отримати додатков≥ прибутки, ¤кщо умови на ринку зм≥н¤тьс¤ на його ко ристь.
ќсновн≥ види опц≥он≥в виписуютьс¤ на акц≥њ, ≥ндекси њх курс≥в, валюти, а фючерси Ч на процентн≥ ставки, тобто на ц≥нн≥ папери з ф≥ксованим доходом, чи на строков≥ депозити. як ≥ у фючерсних контрактах, ≥снуЇ велика к≥льк≥сть р≥зновид≥в опц≥он≥в. ћожливе комб≥нуванн¤ опц≥ он≥в ≥ фючерс≥в. ѕроте ≥ндив≥дуальн≥сть опц≥он≥в пере шкоджаЇ њх широкому впровадженню, що ≥стотно обмежуЇ њх л≥кв≥дн≥сть, а тому ≥ можлив≥сть використанн¤ дл¤ страхуванн¤ ринкового ризику.
ќдним з р≥зновид≥в опц≥он≥в Ї варанти, що надають њх власнику право на придбанн¤ певних фондових ц≥нностей њх в≥др≥зн¤Ї в≥д опц≥ону б≥льш тривалий строк, а також той факт, що опц≥он звичайно випускаЇтьс¤ на ≥снуючий актив
¬ останн≥ роки варанти все част≥ше випускаютьс¤ з обл≥гац≥¤ми, що зробило останн≥ б≥льш привабливими в очах ≥нвестор≥в. упуючи обл≥гац≥ю, вкладник фактично видаЇ кредит, ¤кий при його ефективному використанн≥ повинен принести прибутки, достатн≥ дл¤ сплати процент≥в ≥ див≥денд≥в. –езультатом може ви¤витис¤ п≥двищенн¤ курс≥в акц≥й даноњ корпорац≥њ, ¤ке ≥нвестор може реал≥зу вати дво¤ко,Ч або шл¤хом продажу варанта на ринку, або придбанн¤м акц≥њ за ц≥ною нижчою в≥д ринковоњ.
онвертован≥ обл≥гац≥њ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д обл≥гац≥й з варантами тим, що њх власник не може продати право придбанн¤ акц≥њ за ф≥ксованою ц≥ною на ринку окремо в≥д обл≥гац≥њ.
ќрган≥зац≥¤ б≥рж≥ та б≥ржов≥ операц≥њ. «а формою орган≥зац≥њ б≥рж≥ бувають акц≥онерними товариствами або публ≥чно-правовими ≥нститутами. ¬ останн≥х прим≥щенн¤ дл¤ б≥ржових операц≥й належить держав≥, а члени б≥рж≥ призначаютьс¤ ур¤довими органами. ѕроте, незалежно в≥д форми орган≥зац≥њ, сп≥льним дл¤ вс≥х б≥рж Ї, по-перше, те, що правом торг≥вл≥ на б≥рж≥ користуютьс¤ лише њњ члени. ¬с≥, хто не Ї членом б≥рж≥, можуть купувати, продавати ц≥нн≥ папери лише через член≥в б≥рж≥ чи п≥д њх нагл¤дом; по-друге, к≥льк≥сть член≥в б≥рж≥ строго обмежена. ¬она може бути зб≥льшена лише за р≥шенн¤м б≥ржовик≥в, ¤кщо б≥ржа Ї акц≥онерною компан≥Їю, або ур¤довими органами, ¤к≥ призначають б≥ржовик≥в, коли б≥ржа Ї публ≥чно-право вою; по-третЇ, члени б≥рж≥ при укладанн≥ угоди з ц≥нними паперами д≥ють ¤к приватн≥ п≥дприЇмц≥.
ƒоступ у прим≥щенн¤ б≥рж≥ мають лише т≥ особи, дл¤ ¤ких б≥ржов≥ угоди Ї профес≥Їю. ¬они повинн≥ бути оф≥ц≥й но зареЇстрован≥ на б≥рж. Ќа кожн≥й б≥рж≥ Ї особлива галере¤ дл¤ спостер≥гач≥в за б≥ржовими операц≥¤ми, куди в≥дкритий в≥льний доступ дл¤ в≥дв≥дувач≥в. “ой, хто маЇ нам≥р зд≥йснити на б≥рж≥ угоду на куп≥влю чи продаж ц≥нних папер≥в, повинен звернутис¤ до б≥ржового посеред ника, ¤кий маЇ право зд≥йснювати так≥ операц≥њ. Ќим може бути маклер, б≥ржовий торговець, брокер, джоббер, дилер чи ≥нший комерсант, що визначаЇтьс¤ статутом б≥рж≥. ’то ≥ ¤к≥ види операц≥й може зд≥йснювати на б≥рж≥, залежить в≥д особливостей економ≥ки та законодавства окремих держав.
ћаклери Ч це державн≥ службовц≥, приведен≥ до прис¤ ги, в≥дпов≥дно до ¤коњ вони не повинн≥ зд≥йснювати б≥ржов≥ операц≥њ на св≥й кошт ≥ не можуть брати участь у будь-¤к≥й комерц≥йн≥й ф≥рм≥. ћаклери виступають посередниками у б≥ржових угодах з метою встановленн¤ оф≥ц≥йного курсу вотуванн¤. ≤снують ≥ так зван≥ в≥льн≥ (приватн≥) маклери. ¬они д≥ють на б≥рж≥ самост≥йно ≥ конкурують з б≥ржовими агентами банк≥в. ћаклери зд≥йснюють р≥зн≥ види угод. р≥м них, на б≥рж≥ Ї спец≥альн≥ представники банк≥в.
¬они виконують операц≥њ за св≥й кошт, тобто укладають угоди в≥д ≥мен≥ ≥ за кошти свого банку, а також виступають ком≥с≥онерами при зд≥йсненн≥ операц≥й дл¤ кл≥Їнт≥в банку. Ѕ≥ржов≥ агенти банк≥в та њх допом≥жний персонал станов л¤ть б≥льш≥сть учасник≥в б≥рж≥. ¬≥льних маклер≥в ≥ б≥ржо вих представник≥в банк≥в ще називають Ђкул≥союї б≥рж≥.
ƒл¤ отриманн¤ за¤вки на б≥ржову операц≥ю ¤к м≥н≥мум повинн≥ бути представлен≥ так≥ документи: точн≥ назви ц≥нних папер≥в та ц≥на, за ¤кою повинна бути зд≥йснена угода. ѕри зазначенн≥ ц≥ни сл≥д п≥дкреслити, чи Ї вона твердою, тобто л≥м≥тованою, чи допускаЇ де¤к≥ в≥дхиленн¤.
Ћ≥м≥тована ц≥нова за¤вка означаЇ, що у дорученн≥ банку закладаЇтьс¤ ц≥на, ¤ку не можна перевищити при угод≥ про куп≥влю ц≥нних папер≥в чи знизити при њх продажу. якщо банк чи маклер отримав нел≥м≥товане замовленн¤, то це означаЇ, що дорученн¤ буде виконано залежно в≥д сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ на б≥рж≥
¬ угодах на куп≥влю ц≥нних папер≥в зазначаЇтьс¤, що операц≥ю сл≥д зд≥йснювати за найнижними ц≥нами. ѕри продаж≥ кл≥Їнт визначаЇ, що ц≥нн≥ папери повинн≥ бути продан≥ за максимально високою ц≥ною.
ƒо обов'¤зкових характеристик за¤вки на зд≥йсненн¤ б≥ржовоњ операц≥њ належить терм≥н њњ д≥њ. ћожлив≥ р≥зн≥ вар≥анти. Ќаприклад, Ђд≥Ї лише на сьогодн≥ї, Ђд≥Ї до к≥нц¤ м≥с¤ц¤ї. ѕот≥м зазначаЇтьс¤ б≥ржа, де сл≥д виконувати операц≥њ. ¬иб≥р м≥сц¤ угоди може бути покладений на банк.
” зв'¤зку з тим, що за¤вки на продаж ≥ куп≥влю ц≥нних папер≥в, ¤к≥ надход¤ть щоденно у крупн≥ банки, дос¤гають значних обс¤г≥в, кредитн≥ ≥нститути створюють у своњх в≥дд≥ленн¤х спец≥альн≥ в≥дд≥ли дл¤ зд≥йсненн¤ ком≥с≥йних операц≥й за дорученн¤ми кл≥Їнт≥в. Ѕанк≥вськ≥ службовц≥, ¤к≥ консультують кл≥Їнт≥в про вар≥анти ≥нвестуванн¤ гро шових засоб≥в, повинн≥ мати особливо високу квал≥ф≥кац≥ю.
¬исновки
Ѕанк≥вська система в ”крањн≥ у ход≥ реформи наближена до зах≥дного типу. ќднак поки ще не завершено вт≥ленн¤ в житт¤ економ≥чних метод≥в впливу банк≥в на роботу п≥дприЇмств. √оловний насл≥док кредитноњ рефор ми - злам монопол≥стичних тенденц≥й. Ќав≥ть п≥сл¤ утво ренн¤ спец≥ал≥зованих банк≥в, ¤к≥ п≥д≥рвали Ђабсолютнуї монопол≥ю ƒержбанку, збер≥галас¤ галузева кредитна мо нопол≥¤: п≥дприЇмство не обирало не лише виду банку, нав≥ть ≥ в≥дд≥ленн¤, в ¤кому могло в≥дкрити розрахунковий рахунок. ” центр≥ уваги перебували не суб'Їкти, а об'Їкти кредитуванн¤. ѕроцентн≥ ставки також регулювались адм≥ н≥стративними методами.
¬ажлива роль у налагодженн≥ д≥ловоњ активност≥ п≥д приЇмств суверенноњ ”крањни належатиме утвореному у 1991 р. Ќац≥ональному банку ”крањни. …ого д≥¤льн≥сть регулюЇтьс¤ законом ”крањни, прийн¤тим у березн≥ 1991 р. Ѕудучи п≥дзв≥тним лише ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни, в≥н маЇ право законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи. —воЇ монопольне право ви пускати грошов≥ знаки та направл¤ти њх в об≥г Ќац≥ональ ний банк поЇднуЇ з операц≥¤ми, ¤к≥ в≥н проводить з резервними фондами та з касовим обслуговуванн¤м комерц≥йних банк≥в, з куп≥влею та продажем державних ц≥нних папер≥в та ≥ноземноњ валюти, з визначенн¤м курсу нац≥ональноњ валюти щодо валют ≥нших крањн. —в≥й вплив на д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств в≥н зд≥йснюЇ через обслуговуванн¤ комерц≥й них та ≥нших банк≥в, у ход≥ ¤кого проводить в≥дпов≥дну грошово-кредитну пол≥тику. ƒозв≥л на створенн¤ комерц≥й них банк≥в та на д≥¤льн≥сть на територ≥њ ”крањни ≥ноземних банк≥в в≥н даЇ шл¤хом њх реЇстрац≥њ. ” процес≥ становленн¤ власноњ ф≥нансово-кредитноњ системи та власноњ валюти роль Ќац≥онального банку ”крањни особливо в≥дпов≥дальна.
¬≥н почав њњ з впровадженн¤ у с≥чн≥ 1992 р. багаторазових купон≥в, ¤к≥ повинн≥ стати щаблем на шл¤ху впровадженн¤ украњнських конвертованих грошей.
Ќаприк≥нц≥ 1992 р. ”крањна вийшла з рубльовоњ зони крањн —Ќƒ, а у лютому 1993 р. впроваджено часткову конвертован≥сть украњнського карбованц¤. ѕроте у ц≥лому вплив Ќац≥онального банку ”крањни на стаб≥л≥зац≥ю еконо м≥ки та подоланн¤ г≥пер≥нфл¤ц≥њ поки що слабкий.
Ѕанк≥вська система ”крањни ще перебуваЇ в стан≥ становленн¤, причому цей процес в≥дстаЇ в≥д потреб реформуванн¤ економ≥ки. ” цьому ви¤вл¤Їтьс¤ взаЇмозалежн≥сть вс≥Їњ економ≥чноњ системи та системи банк≥в, ¤ка Ї Ђнерво вою системоюї господарського механ≥зму. ќсновною причиною слабкост≥ системи банк≥в Ї не ст≥льки сучасн≥ ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси (це зовн≥шн≥й про¤в, ¤кий у свою чергу посилюЇтьс¤ д≥¤льн≥стю банк≥в), ск≥льки економ≥чна криза спад виробництва, розрив традиц≥йних господарських зв'¤зк≥в ¤к ≥з заруб≥жж¤м, так й у межах ”крањни. Ћ≥берал≥зац≥¤ та безконтрольне зростанн¤ ц≥н спричинили велику нестачу оборотних засоб≥в ≥ кошт≥в дл¤ ≥нвестиц≥й, ¤к≥ практично, припинилис¤. ÷е у свою чергу спричинило масов≥ неплатеж≥, г≥пертрофовану потребу у кредитних ресурсах. ¬иникла суперечн≥сть: без дешевих кредит≥в не можливо зд≥йснити структурноњ перебудови у народному господарств≥ ”крањни ≥ конверс≥њ п≥дприЇмств в≥йськовоњ промисловост≥, в≥дродити ≥нвестиц≥њ, насамперед у прогресивн≥ технолог≥њ, не можуть Ђстати на ногиї мал≥ приват ний ≥ кооперативн≥ п≥дприЇмства, отже, неможливо наситити внутр≥шн≥й ринок товарами. јле гостра потреба в кредитиих ресурсах зумовлюЇ властиве дл¤ кризовоњ ситуац≥њ непом≥рне зростанн¤ процентних ставок.
ўе одна суперечн≥сть: л≥кв≥дац≥¤ державноњ монопол≥њ у банк≥вськ≥й справ≥ Їдиного у крањн≥ державного банку шл¤хом в≥дродженн¤ спец≥ал≥зованих (але все ж за фор мою власност≥ державних) банк≥в, а п≥зн≥ше перетворенн¤ њх у комерц≥йн≥ банки та виникненн¤ численних акц≥онер них ≥ приватних банк≥в створюють спри¤тлив≥ умови дл¤ здоровоњ конкуренц≥њ у банк≥вськ≥й справ≥ ¤к основи пол≥п шенн¤ кредитного та розрахункового обслуговуванн¤ п≥д приЇмств ус≥х форм власност≥. јле б≥льш≥сть з них Ч мал≥ банки, њх статутний фонд не даЇ њм змоги надавати кредити у великих розм≥рах, потр≥бн≥ дл¤ ≥нвестиц≥й у п≥дприЇмствах базових галузей. јдже банк маЇ право надавати кредит кл≥Їнту не б≥льший, н≥ж у розм≥р≥ половини його статутного фонду. ќтже, чим б≥льше буде утворюватис¤ малих банк≥в, тим гостр≥шою ставатиме проблема кредитуванн¤ великих п≥дприЇмств, розукрупненн¤ ¤ких не завжди доц≥льне. —тавитьс¤ питан н¤, щоб м≥н≥мальний статутний фонд комерц≥йних банк≥в зб≥льшити з 50 до 500 млн. крб. «а таких умов багато новостворених комерц≥йних банк≥в будуть або закриватись або -об'Їднуватись, що у свою чергу може привести до ол≥гопольних ≥ нав≥ть монопольних процес≥в.
¬одночас в ”крањн≥ об'Їктивно в≥дбуватиметьс¤ збли женн¤ та переплетенн¤ банк≥в з господарськими структу рами, з одного боку, ¤к засновник≥в ≥ акц≥онер≥в комерц≥й них банк≥в, а з ≥ншого Ч банки стають акц≥онерами п≥д приЇмств. Ћише за таких умов, що повсюдно мають м≥сце у ринков≥й економ≥ц≥, комерц≥йн≥ банки будуть зац≥кавлен≥ не просто отримувати проценти та збагатитис¤ на кризо вий ситуац≥њ в економ≥ц≥, а домагатис¤ процв≥танн¤ п≥д приЇмств.
¬ ”крањн≥ в≥дбуваЇтьс¤ в≥дродженн¤ фондових б≥рж, ¤к≥ активно впливали на економ≥ку до революц≥њ. ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла 18 червн¤ 1991 р. постанову про пор¤док введенн¤ в д≥ю закону Уѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондо ву б≥ржуФ з 1 с≥чн¤ 1992 р.
—писок використаноњ л≥тератури.
«акони ”крањни. .: √енеза, 1998.
≈коном≥ка ”крањни // єє 1-12, 1996 Ц 1998.
ќснови економ≥чних вчень. «а ред. √ур≥на ¬.≤. Ћ.:, 1996.
ќснови економ≥чноњ теор≥њ. «а ред. ¬атаманюка —. (“.1, 2), .:, 1997.
ќснови економ≥чноњ теор≥њ. «а ред. ћочерного —.¬. .:, 1997.
ѕиндайк "Ёкономика", ћ.:, 1993.
ѕол≥теконом≥¤. «а ред. упр≥¤на –.Ѕ. .:, 1994.
—.Ѕрю,–.ћакконнелл "Ёкономикс" (в 2-х томах) 1993г.
‘≥нанси ”крањни. // єє 1-10, 1999.
’айман "—овременна¤ экономика: анализ и применение" (в 2-х томах), ћ.:, 1994.
|
