ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: урсова¤ работа по экономической кибернетике
урсова¤ работа по экономической кибернетике
¬—“”ѕ
ќбл≥к на кожному етап≥ розвитку економ≥ки значним чином зумовлюЇтьс¤ д≥ючим господарським механизмом, процесси ¤кого в≥н в≥дображаЇ ≥ контролюЇ. ¬ умовах переходу до ринковоњ економ≥ки особливоњ актуальност≥ набирають обл≥к та анал≥з властного кап≥талу, на¤вн≥сть ¤кого дозвол¤Ї функц≥онувати п≥дприЇмствам вс≥х форм власност≥.
јктуальн≥сть обл≥ку власного кап≥талу виникла через по¤ву нових орган≥зац≥йно-правових форм п≥дприЇмств, внасл≥док прийн≥тт¤ нормативних документ≥в, ¤к≥ найближче до умов функц≥юванн¤ ринковоњ економ≥ки. “ак, ¤к побудова цього обл≥ку забезпечить власникам ефективний контроль за формуванн¤м джерел власних кошт≥в на њх фикористанн¤.
≈коном≥чний анал≥з, у свою чергу виконуЇ на п≥дприЇмств≥ дек≥лька функц≥й: пошук резерв≥в п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, оц≥нка результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, розробка заход≥в щодо використанн¤ ви¤влених резерв≥в, а також контроль за виконанн¤м план≥в ≥ управл≥нських р≥шень, за ощадливих використанн¤м ресурс≥в. “аким чином без даних бехгалтерського обл≥ку ≥ зд≥йсненн¤ функц≥й економ≥чного анал≥зу неможливо дати обТЇктивну оц≥нку стану ≥ результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
” тепер≥шн≥й час, коли б≥л¤ 80% п≥дприЇмств мають недержавну форму власност≥, власний кап≥тал набуваЇ важливе економ≥чне значенн¤, так ¤к показуЇ к≥льк≥сть власних засоб≥в п≥дприЇмства, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в його розпор¤дженн≥, та ¤к≥ знаход¤тьс¤ в його розпор¤дженн≥, та ¤к≥ представл¤ють собою фонди та резерви.
“аким чином, економ≥чна важлив≥сть власного кап≥талу ≥ багатогранн≥сть його структури обумовлюють необх≥дн≥сть проведенн¤ правильного та достов≥рного обл≥ку, а так саме зд≥йсненн¤ анал≥зу власного кап≥талу на кожному п≥дприЇмств≥, тим самим п≥дтверджуючи актуальн≥сть вивченн¤ данноњ проблеми, що визначило виб≥р теми випускноњ роботи та њњ мету.
ћетою випускноњ роботи Ї вивченн¤ методики обл≥ку та анал≥зу власного кап≥талу на базовому п≥дприЇмств≥.
ƒос¤гненн¤ данноњ мети потребуЇ р≥шенн¤ таких задач:
розгл¤д вид≥в п≥дприЇмств за формою власност≥ та њх функц≥юванн¤;
визначенн¤ складу власного кап≥талу та його економ≥чна сутн≥сть;
досл≥дженн¤ нормативних документ≥в, що регулюють питанн¤ обл≥ку та анал≥зу власного кап≥талу;
розгл¤д орган≥зац≥йних принцип≥в обл≥ку власного кап≥талу;
вивченн¤ обл≥ку статутного фонду;
розгл¤д обл≥ку фонд≥в та резерв≥в п≥дприЇмств, що вход¤ть до складу влансого кап≥талу;
вивченн¤ обл≥ку прибутку та його використанн¤;
визначенн¤ основних напр¤мк≥в удосконаленн¤ методики обл≥ку власного кап≥талу;
проведенн¤ анал≥зу складу, структури та динам≥ки власного кап≥талу п≥дприЇмства;
розгл¤д анал≥зу прибутку п≥дприЇмства та його використанн¤;
проведенн¤ анал≥зу формуванн¤ ≥ використанн¤ фонд≥в та резерв≥в;
досл≥дженн¤ удосконаленн¤ методики анал≥зу власного кап≥талу.
ќбТЇктом вивченн¤ випускноњ роботи виступають р≥зноман≥тн≥ питанн¤ ≥ проблеми сучасного обл≥ку та анал≥зу власного кап≥талу на приклад≥ п≥дприЇмства, а також саме п≥дприЇмство «акрите акц≥онерне товариство "¬овно пр¤д≥льна фобр≥ка" («ј“ Ф¬ѕ‘Ф).
јкц≥онерне товариство належить до п≥дприЇмств легкоњ промисловост≥ ≥ Ї представником текстильноњ галуз≥ народного господарства ”крањни виробл¤юч≥ швейно-трикотажн≥ вироби, вовну ≥ нап≥вшерст¤ну пр¤жу. ћетою д≥¤льност≥ товариства Ї забезпеченн¤ сировиною швейно-трикотажних обТЇднань ”крањни, одержанн¤ прибутку, зб≥льшенн¤ ринк≥в збуту продукц≥њ, задоволенн¤ ≥нтерес≥в трубового калективу, тобто акц≥онер≥в.
–озм≥р статутного фонду складаЇ 1028950 гривень, средньосписочна чисельн≥сть на 1.01.99 року Ц 1580 чолов≥к, з них промислового персоналу Ц 1488 чолов≥к, у тому числ≥ роб≥тник≥в Ц 1281 чолов≥к, службовц≥в Ц 207 чолов≥к. «ј“ "¬ѕ‘" випустило акц≥й ном≥нальною варт≥стю 10 гривень за одну акц≥ю в к≥лькост≥ 102895 штук, загальна сума ем≥с≥њ акц≥й склала 1028950 гривень.
ѕрот¤гом останн≥х трьох рок≥в фабрика мала балансовий збиток, що у 1998 роц≥ склав 3001900 грн., а збиток в≥д реал≥зац≥њ Ц 2227000 грн. ќсновними причинами виникненн¤ збитку Ї: перебоњ в постачанн¤х сировини ≥ палива, подорож¤анн¤ енергонос≥њв, в≥дсутн≥сть налагодженого ринку збиту, загальна нестаб≥льн≥сть економ≥ки ”крањни.
¬ипускна робота написана на основ≥ вивченн¤ л≥тературних джерел, що видан≥ авторами, ¤к≥ досл≥джували дану проблему: ¬.¬. —опко, ј.—. ЅакаЇвим, Ќ.√. ¬олковим, “.¬. √оловко, Ћ.“. ѕл¤ровськой та ≥ншими, що вивчають проблеми сучасного обл≥ку влансого кап≥талу Ц ¬.≤. —тажевим, ≤.≤. аракоз, ј.ƒ. Ўеремет, ≤.¬. —авицька та ≥нш≥ автори, що опубл≥кували матер≥али з економ≥чного анал≥зу власного кап≥талу.
” процес≥ написанн¤ роботи використовувались ¤к традиц≥йн≥ методики (л≥тературний, граф≥чний, пор≥вн¤льний) так ≥ науков≥ (методи бухгалтерського обл≥ку, економ≥чного анал≥зу, економ≥чно-математичн≥ методи, методи групуванн¤, балансовий та ≥нш≥). “ак само в робот≥ був використанний практичний матер≥ал обл≥ку та анал≥зу власного кап≥талу «ј“ "¬ѕ‘", а так само ф≥нансова зв≥тн≥сть, розгл¤нут≥ та вивчен≥ нормативн≥ та законодавч≥ документи ”крањни, що регулюють обл≥к власного кап≥талу.
–ќ«ƒ≤Ћ 1
—оц≥ально-економ≥чна характеристика п≥дприЇмств та складу власного кап≥талу
¬иди п≥дприЇмств та њх функц≥юванн¤
¬ тепер≥шн≥й час, у звТ¤зку з розвитком ринковоњ економ≥ки на ”крањн≥, п≥дприЇмства мають р≥зн≥ форми вланост≥. ÷е обумовлено прийн¤тт¤м «акону ”крањни "ѕро власн≥сть" (1). ” ст. 2. цього «акону говоритьс¤, що "право вланост≥ Ц це урегульован≥ законом сусп≥льн≥ в≥дносини щодо волод≥нн¤, користуванн¤ ≥ розпор¤дженн¤ майном". ƒержава в ”крањн≥ забезпечуЇ цим законом стаб≥льн≥сть правов≥дносин власност≥. ÷е означаЇ, що в ”крањн≥ власн≥сть виступаЇ в р≥зних формах: приватна, колективна, державна. ”с≥ три форми власност≥ Ї р≥вноправними. «акон "ѕро власн≥сть" допускаЇ обТЇднанн¤ майна, що Ї власн≥стю громад¤н, юридичних ос≥б ≥ держави, та створенн¤ на ц≥й основ≥ зм≥шаних форм власност≥, у тому числ≥ власност≥ сп≥льних п≥дприЇмств з участю юридичних громад¤н ≥нших держав. «гадно з формами власност≥ ≥снують наступн≥ види п≥дприЇмств: ≥ндив≥дуальне-п≥дприЇмство, засноване на особист≥й власност≥ ф≥зичноњ особи ≥ виключно його прац≥; с≥мейне-п≥дприЇмство, засноване на власност≥ ≥ прац≥ громад¤н ”крањни Ц член≥в одн≥Їњ родини, ¤к≥ мешкають разом; приватне-п≥дприЇмство, засноване на власност≥ окремого громад¤нина ”крањни з правом нањму робочоњ сили; колективне-п≥дприЇмство, засноване на власност≥ трудового колективу п≥дприЇмства, кооперативу, ≥ншого статутного товариства, громадськоњ та рел≥г≥йноњ орган≥зац≥њ; державно-комунальне п≥дприЇмство, засноване на власност≥ адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць; сп≥льне п≥дприЇмство, засноване на баз≥ обТЇднанн¤ майна р≥зних власник≥в (зм≥шана форма власност≥); державне п≥дприЇмство, засноване на загальнодержавноњ власност≥.
ѕрийн¤тий «акон ”крањни "ѕро внесенн¤ зм≥н до закону "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" (2) передбачаЇ ≥снуванн¤ названих п≥дприЇмств, заснованих на державн≥й власност≥. ƒекретом ћ” в≥д 31.12.92 р. є24/92 встановлено, що державн≥ п≥дприЇмства не можеть бути засновниками субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
‘ункц≥юванн¤ господарських товариств, таких ¤к акц≥онерн≥ товариства, товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, та з доюдатковою в≥дпов≥дальн≥стю, створюютьс¤ та д≥ють на п≥дстав≥ уставного договору та статуту, а повн≥ та командитн≥ товариства Ц на п≥дстав≥ уставного договору.
ўо стосуЇтьс¤, державних та казенних п≥дприЇмств, то вони функц≥юнуть п≥д контролем державних орган≥в управл≥нн¤, ¤к≥ призначають кер≥вника п≥дпримства, затверджують його статут. —татут казенного п≥дприЇмства встановлюЇ зв≥тн≥сть, в≥дпов≥дальн≥сть кер≥вника за результати господарськоњ д¤льност≥.
Ќеобх≥дно в≥дм≥тити, що базове п≥дприЇмство ¤вл¤Ї собою «ј“, тобто маЇ колективну форму власност≥. јкц≥онерним Ї товариство, що маЇ статутний фонд, розпод≥лений на певну к≥льк≥сть акц≥й ном≥нальноњ вартост≥, що несе в≥дпов≥дальн≥сть по зобовТ¤занн¤м т≥¤льки своњм майном. ƒосв≥д розвинених закордонних крањн св≥дчить, що акц≥онерн≥ товариства, вступають одн≥Їњ з найб≥льше ефективних форм орган≥зац≥њ п≥дприЇмств у ринковому господарств≥. јкц≥онерн≥ товариства Ц це форма централ≥зац≥њ кап≥талу, основна орган≥зац≥йна форма сучасних великих кап≥тал≥стичних п≥дприЇмств. “ак ¤к, ц¤ форма орган≥зац≥њ дозвол¤Ї: моб≥л≥зувати в≥льн≥ кошти п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, власн≥ заощадженн¤ населенн¤ дл¤ утворенн¤ нових, розвиток ≥ модерн≥зац≥¤ чинних виробник≥в, швидко перероспод≥л¤ти ф≥нансов≥ ресурси м≥ж р≥зноман≥тними сферами сусп≥льного виробництва. ѕри вс≥х скласност¤х ≥ протер≥чч¤х утворенн¤ ≥ розвитку акц≥онерноњ форм господарюванн¤ в наш≥й крањн≥ Ц це майбутнЇ нашоњ економ≥ки, тому правильн≥сть обл≥ку власного кап≥талу акц≥онерних товариств, ¤к основи його функц≥онуванн¤ дуже важливо.
“аким чином, були розгл¤нут≥ види п≥дриЇмств, та п≥дстави дл¤ њх функц≥онуванн¤, сл≥д в≥дм≥тити, що в залежност≥ в≥д формив власност≥, п≥дприЇмство маЇ ту чи ≥ншу орган≥зац≥йну форму, ¤ка вплимваЇ на формуванн¤ власного кап≥талу п≥дприЇмства, а саме його статутного фонду. “ому в подальшому доц≥льно розгл¤нути нормативн≥ та законодавч≥ документи, що регулють питанн¤ обл≥ку власного кап≥талу, та дати њм критичну оц≥нку.
1.2 Ќормативн≥ документи, ¤к≥ регулюють обл≥к власного кап≥талу
“рансформац≥¤ економ≥ко-правового середовища, курс на ринков≥ перетворенн¤ в ”карањн≥, супроводжуЇтьс¤ реформуванн¤м бухгалтерського обл≥ку. «аконодавче регулюванн¤ нових напр¤мк≥в господарськоњ практики супроводжувалось нормативним урегулюванн¤м бухгалтерського обл≥ку власного кап≥талу п≥дприЇмств. ќтже, на ц≥й момент нормативна та законодавча база ”крањни м≥стить сл≥дуюч≥ основн≥ елемнети, кр≥м ран≥ше названих.
ќдним ≥з важливих документ≥в Ї ѕогодженн¤ "ѕро орган≥зац≥ю бухгалтерського обл≥ку та зв≥тност≥ в ”крањн≥" (3) ¬оно встановлюЇ Їдин≥ методичн≥ основи бухгалтерського обл≥ку й зв≥тност≥ в ”крањн≥ дл¤ п≥дприЇмств, њх обТЇднанн¤ ≥ орган≥зац≥й (кр≥м банк≥в) незалежно в≥д форми власност≥, бюджетних заснувань. ѕоложенн¤ маЇ п≥дпрозд≥ли "‘онди ≥ резерви" ≥ "ѕрибуток (збиток) виробництва", що розкриваЇ сутн≥сть ≥ меж≥ утворенн¤ окремих складового власного кап≥талу, наприклад: статутного фонду, резервного фонду та ≥нш≥.
“акий нормативний документ Ц «акон ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" (4) визначаЇ правов≥ основи зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥, розкриваЇ сутн≥сть п≥дприЇмництва, його субТЇкти й обТЇкти, орган≥зац≥йн≥ форми, обмеженн¤ в зд≥йсненн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ќкремим под≥лом вид≥лен≥ умови зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥ пор¤док державноњ реЇстрац≥њ.
Ѕудь-¤ке п≥дприЇмство при орган≥зац≥њ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥, спираЇтьс¤ на «акон ”крањни "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмства". (5) ¬≥н м≥стить у соб≥ так≥ питанн¤, ¤к обТкт ≥ субТЇкт оподаткуванн¤, тобто визначаЇ з чого утворюЇтьс¤ прибуток п≥дприЇмства, хто Ї платником податку. “ак само в закон≥ розкрит≥ пон¤тт¤ валових втрат ≥ прибутк≥в п≥дпрЇмства, амортизац≥йних в≥драхувань. ÷ей закон дуже важливий, тому що визначаЇ сутн≥сть доход≥в ≥ витрат, що дозвол¤Ї будь-¤кому п≥дприЇмству в≥дпов≥дно до закону визначити суму оподаткованого прибутку.
«акон ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" (6) визначаЇ орган≥зац≥не, економ≥чне, правов≥ норми утворенн¤ господарських товариств. ” закон≥ сказано, що акц≥онерн≥ товариства утвор¤тьс¤ на основ≥ встановленого договору ≥ статуту. ”становч≥ документи повинн≥ м≥стити в соб≥ зведенн¤ про вид д≥¤льност≥, склад засновник≥в, назва, м≥сце переб≥ванн¤, розм≥р ≥ пор¤док утворенн¤ статутного фонду, пор¤док розпод≥лу прибутку ≥ збитк≥в, склад ≥ компетенц≥ю обТЇднанн¤.
«акон ”крањни "ѕро ц≥нн≥ пап≥ри ≥ фондову б≥ржу" (7) упор¤дкуЇ види ц≥нних папер≥в, що можуть бути випущен≥ в ”крањн≥. «аконом затверджуЇтьс¤, що акц≥онерне товариство, що прийн¤ло внеску вкладчик≥в повинно розпод≥лити м≥ж ними ац≥њ в≥дпов≥дно њхн≥м внеска ≥ виплачува по акц≥¤х в≥дпов≥дн≥ диведенти.
ѕри розгл¤д≥ даноњ теми використана ≤нструкц≥¤ "ѕро пор¤док заповненн¤ форм р≥чноњ зв≥тност≥" (8). ” н≥й утримуютьс¤ дан≥ про слушн≥сть занесенн¤ в окрем≥ статт≥ власного кап≥талу њх складових, а так само дана њхн¤ оц≥нка.
ѕерегл¤нут≥ документи були прийн¤ти в пер≥од переходу до ринкових в≥дносин, але вони незадовольн¤ють ц≥лком вимогам сучасного обл≥ку, ¤кий був ор≥Їнтован на м≥жнародн≥ стандарти. ” звТ¤зку з цим 16 липн¤ цього року був прийн¤ти «акон "ѕро бухгалтерський обл≥к ≥ ф≥нансову зв≥тн≥сть в ”крањн≥" (9), ¤ким законодавче закр≥плено ор≥Їнтац≥ю бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥ на застосуванн¤ м≥жнародних стандарт≥в ф≥нансовоњ зв≥ьтност≥. « метою реал≥зац≥њ йього «акону ћ” затвердив "ѕрограму реформуванн¤ бухгалтерського обл≥ку" (10), а ћ‘” затвердило ѕерел≥к та тер≥м затвердженн¤ ≥ запровадженн¤ у практику положень (стандарт≥в) бухгалтерського обл≥ку ѕЅќ 10. ѕЅќ 5 "«в≥т про власний кап≥тал" надаЇ узагальнену за зв≥тний р≥к ≥нформац≥ю про зм≥ни (зб≥льшенн¤, зменшенн¤) статутного фонду, кап≥талу, пайового кап≥талу, додаткового, резервоного, несплаченого ≥ вилученого кап≥талу, а також про нерозпод≥льний прибуток. ƒодаткова ≥нформац≥¤ розкритт¤ ¤коњ в по¤сненн¤х зв≥ту вимагаЇтьс¤ ѕЅќ 5, висв≥тить призначенн¤ та умови використанн¤ вс≥х елемент≥в власного кап≥талу п≥дприЇмства.
ѕерех≥д ”крањни на м≥жнародн≥ стандарти обл≥ку вимагаЇ в≥дпов≥дн≥ зм≥ни д≥ючоњ системи бухгалтерського обл≥ку. ÷е надаЇтьс¤ перш за все у ѕлан≥ рахунк≥в, в ¤кому власний кап≥тал у¤вл¤Ї собою рахунки 4 класу. 4 клас обТЇднуЇ дв≥ групи рахунк≥в: до першоњ групи належать рахунки 40-46, ¤к≥ призначенн≥ дл¤ визначенн¤ та в≥дображенн¤ в баланс≥ величини власного кап≥талу. ƒруга група рахунк≥в (47-49) призначена дл¤ обл≥ку джерел ф≥нансуванн¤ майбутн≥х витрат та платежей, ¤к≥ мають ц≥льове призначенн¤. Ќовий план рахунк≥в буде використаний з 1.01.2000 р.
÷е основн≥ зм≥ни та доповненн¤ в нормативно-законодавч≥й баз≥ ”крањни, ¤к≥ стосуютьс¤ питаннь обл≥ку власного кап≥талу.
¬ сучасних умовах важливим моментом дл¤ господарських п≥дприЇмств Ї прийн¤тт¤ «акону "ѕро власн≥сть" (1), в ¤кому розгл¤даЇтьс¤ сутн≥сть, пон¤тт¤ "власн≥сть", даЇтьс¤ загальна характеристика ус≥х форм власност≥, ¤к≥ ≥снують на ”крањн≥. ј також в≥дпов≥дно форм власност≥ в≥дображенн≥ орган≥зац≥йн≥ форми п≥дприЇмств, тобто види п≥дприЇмств.
ѕоложенн¤ "ѕро проведенн¤ ≥ндексац≥њ балансовоњ вартост≥ основних фонд≥в" (11) регламентуЇ питанн¤ власного кап≥талу ¤к додатковий кап≥тал, ¤кий в≥д≥граЇ дуже важливу роль у д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
“ому в третьому п≥дрозд≥л≥ розгл¤нуте питанн¤ складу влансого кап≥талу та його економ≥чна сутн≥сть.
1.3 —клад власного кап≥талу та його економ≥чна сутн≥сть
“ерм≥н "власний кап≥тал" почав застосуванн¤ на ”крањн≥ не так давно. …ого по¤ва повТ¤зана з тим, що набули розвиток р≥зн≥ орган≥зац≥йн≥ форми п≥дприЇмств на основ≥ р≥зних форм власност≥. ¬ залежност≥ в≥д форми власност≥ складов≥ елементи власного кап≥талу створюютьс¤ по-р≥зному. Ќа думку ¬.—. —опко : "Ѕудь ¤ке господарство з точки зору сусп≥льних в≥дносин ринкового характеру маЇ подв≥йну характеристику: - з одного боку, ¤к сукупн≥сть актив≥в Ц обТЇкт≥в нос≥њв характеристик вартост≥, а з ≥ншого Ц ¤к сукупн≥сть пасив≥в Ц обТЇкт≥в обл≥ку ¤к субТЇкт≥в нос≥њв права власност≥ на активи" (12, с.4). “аким чином, в бухгалтерському обл≥ку зТ¤вл¤ютьс¤ дв≥ характеристики: перша Ц вкладенн¤ засновник≥в (власник≥в) господарства; друга Ц залучен≥ до господарства чуж≥ (невласн≥) кошти, тобто зобовТ¤занн¤ п≥дприЇмства (засновник≥в) по в≥дношенню до ≥нших ф≥зичних чи юридичних ос≥б або держави. ” бухгалтерському обл≥ку маЇ бути не т≥льки ч≥тко в≥дображено право власност≥ кожного засновника, але маЇ бути також ч≥тке розмежуванн¤ м≥ж власним кап≥талом (тобто власн≥стю засновник≥в) та чужим (залученим) кап≥талом (тобто власн≥тю ≥нших субТЇкт≥в власност≥). « точки зорубалансовоњ ≥нтерпретац≥њ власност≥ засновник≥в вони формують перший розд≥л пасиву балансу господарства. ƒругий та трет≥й розд≥л Ц це зобовТ¤занн¤ п≥дприЇмства.
≤.≤. ≤ванов даЇ таке визначенн¤ кап≥талу: "¬ласний кап≥тал (власн≥ вкладенн¤) Ц це власн≥ джерела п≥дприЇмства, що без визначеного терм≥на поверненн¤ внесен≥ засновниками або залише≥ ними на п≥дприЇмств≥ з чистого прибутку" (13, с.20). “аким чином, власний кап≥тал складають: статутний-зареЇстрований фонд, резерв майбутн≥х витрат, резервний фонд, резерв майбутн≥х витрат ≥ платеж≥в, нерозпод≥лений прибуток минулих рок≥в ≥ ≥нш≥ фонди ≥ резерви. —кладового власного кап≥талу в≥дображають: суму, що власники передали в розпор¤дженн¤ п≥дприЇмства ¤к внески, або залишки у форм≥ нерозпод≥ленного прибутку, або ¤ку суму одержало п≥дприЇмство з боку без поверненн¤ в≥д ≥нших ф≥зичних або юридичних ос≥б у своњ розпор¤дженн¤.
ѕоказник Ц власний кап≥тал Ц Ї одним з ≥стотних ≥ важливих дл¤ п≥дприЇмства показник≥в, оск≥льки показуЇ зебезпечен≥сть коштами дл¤ функц≥юванн¤ п≥дприЇмства, кредитоспроможн≥сть (це критер≥й на¤вност≥ достатньоњ к≥лькост≥ власного кап≥талу дл¤ покритт¤ на¤вних у п≥дприЇмства кредит≥в) ≥ платоспроможн≥сть (це на¤вн≥сть власних оборотних кошт≥в дл¤ покритт¤ борг≥в ≥ платеж≥в п≥дприЇмства).
Ќеобх≥дно в≥дм≥тити, що складов≥ елементи власного кап≥талу на п≥дприЇмствах державноњ чи казенноњ форми власност≥ створюютьс¤ п≥д контролем м≥н≥стерств та ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, ¤к≥ зд≥йснюють плануванн¤ ≥ ф≥нансовий контроль за господарською д≥¤льн≥стю, визначають пор¤док використанн¤ чистого прибутку. —татутний фонд таких п≥дприЇмств Ц це сума джерел кошт≥в, переданих державою на баланс п≥дприЇмства дл¤ зд≥йсненн¤ господарюванн¤. ј ≥нш≥ елементи власного кап≥талу формуютьс¤ зг≥дно норматив≥в розпод≥лу чистого прибутку, затвердженних державною установою.
ѕ≥дприЇмства ≥нших форм власност≥ (колективноњ, приватноњ) створюють власний кап≥тал самост≥йно, зг≥дно законодавчоњ бази ”крањни.
¬ ”крањн≥, ¤к ≥ у св≥тов≥й практиц≥, при формуванн≥ власност≥ (кап≥талу) засновник≥в п≥дприЇмства (¤кщо воно ј“, “ќ¬, кориорац≥¤ або холдингова компан≥¤) за економ≥ко-правовим характером розр≥зн¤ють два пон¤тт¤:
вклад;
додатков≥ внески заснвник≥в (учасник≥в).
¬клади та додатков≥ внески виконують р≥зн≥ функц≥њ. ƒл¤ того, щоб зрозум≥ти ц≥ функц≥њ, сл≥д≥ спочатку зТ¤сувати складов≥ елементи власного кап≥талу.
¬ласний кап≥тал засновник≥в (учасник≥в) под≥л¤Їтьс¤ на дв≥ частини: реЇстрований та нереЇстрований. ѕерший (реЇстрований) Ц це фонди та резерви, створенн≥ п≥дприЇмством в процесс≥ господарюванн¤, а також нерозпод≥лений прибеток (непокритий збиток).
”с≥ складов≥ Ї власн≥стю засновник≥в (учасник≥в). јле вклади виконуютьс¤ набагато б≥льше функц≥й ≥ мають значно глибший зм≥ст, н≥ж просте внесенн¤ додаткових кошт≥в (майна), в тому числ≥ ≥ шл¤хом залишанн¤ у склад≥ власного кап≥талу нерозпод≥леного прибутку.
¬клад Ц це частка засновника (учасника) у статутному фонд≥ (кап≥талу) п≥дприЇмства. ¬клад виконуЇ так≥ функц≥њ:
а) забезпечуЇ ≥нвестуванн¤ д≥¤льност≥ п≥дриЇмства (це першочергове джерело формуванн¤ майно п≥дприЇмства);
б) регулюванн¤ в≥дносин власност≥ (тобто розпод≥л майна, виробленоњ продукц≥њ, державного прибутку тощо). ÷е особливо важливо при виход≥ учасника (засновника) з п≥дприЇмства;
в) управл≥нн¤ п≥дприЇмством, оск≥льки к≥льк≥сть голос≥в дор≥внюЇ (пропорц≥йно) часткам (вкладам).
‘ормуванн¤ статутного фонду (кап≥талу) за рахунок вклад≥в засновник≥в (учасник≥в) Ї обовТ¤зковим елементом установчих документ≥в п≥дприЇмства. —ума статутного фонду (кап≥талу) п≥дл¤гаЇ обовТ¤зков≥й реЇстрац≥њ у державному реЇстр≥ господарюючих одиниць. –≥шенн¤ про зб≥льшенн¤ (або зменшенн¤) штату п≥дл¤гаЇ обовТ¤зков≥й реЇстрац≥њ. —ума статутного фонду (кап≥талу) за балансом п≥дприЇмства не може бути ≥ншою, н≥ж та, ¤ка зареЇстрована в державному реЇстр≥. Ќе вкладен≥ кошти засновник≥в (учасник≥в) показуютьс¤ в актив≥ балансу.
Ќеобх≥дно в≥дм≥тити, що акц≥онерним рахуЇтьс¤ товариство, що маЇ статутний фонд, розпод≥лений на визначену к≥льк≥сть акц≥й однаковоњ ном≥нальноњ вартост≥, що несе в≥дпов≥дн≥сть по забовТ¤занн¤х т≥льки своњм майном. јкц≥њ розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж засновниками пропорц≥йно њх вкладам. “аким чином, статутний фонд Ї акц≥онерним кап≥талом п≥дприЇмства. ѕот≥м в≥н може бути зб≥льшений шл¤хом додатковоњ ем≥с≥њ акц≥й та реал≥зац≥њ њх м≥ж засновниками (учасниками) (14, с.27).
ўо стосуЇтьс¤ переЇстрованого кап≥талу, що додатков≥ грошов≥ внески або майно засновник≥в (учасник≥в) можуть бути спр¤мован≥ дл¤ розвитку п≥дприЇмства, закуп≥вл≥ товарно-матер≥альних ц≥нностей, покритт¤ збитк≥в тощо.
¬арт≥сна оц≥нка вкладу становить частку засновника (учасника) у статутному фонд≥ (кап≥тал≥), тод≥ ¤к додатков≥ внески, кр≥м спец≥ально обумовлених випадк≥в самими засновниками, не впливають на њњ розм≥р.
ƒодатковий внесок Ц це частка засновника (учасника) в ≥нших формах власного кап≥талу п≥дприЇмства (резервному, страховому або ≥ншому фонд≥) та нерозпод≥леному прибутку (непокритому збитку) минулих рок≥в. ÷е означаЇ, що додатков≥ внески, ¤к≥ робл¤тьс¤ або в резервний (страховий кап≥тал), або до нерозпод≥леного прибутку (шл¤хом) залишенн¤ неспожитоњ частки прибутку поточного року), виконують лише першу функц≥ю, тобто функц≥ю ≥нвестуванн¤.
ўо стосуЇтьс¤ додаткових внеск≥в, то вони Ї добров≥льними. ѓх внесенн¤ приймаютьс¤ простою б≥льш≥стю голос≥в засновник≥в (учасник≥в).
¬нос¤тьс¤ вклади до статутного фонду чи просто додатков≥ внески до власност≥ (кап≥талу) Ц це дуже важлива р≥зниц¤. ј дл¤ побудови бухгалтерського обл≥ку власност≥ маЇ першор¤дне значенн¤.
ƒл¤ кожного складового власного кап≥талу у бухгалтерському обл≥ку планом рахунк≥в вид≥лено окремий рахунок з в≥дпов≥дною назвою. ”с≥ рахунки обл≥ку власного кап≥талу Ї пасивними ≥ можуть мати т≥льки кредитове сальдо. ¬заЇмозвТ¤зок власного кап≥талу з рахунками бухгалтерського обл≥ку показан на рис. 1.1.
—татутний фонд (кап≥тал)
(рахунок 85)
ƒодатковий кап≥тал
(рахунок 88)
–езервний фонд (кап≥тал)
(рахунок 88)
¬икористанн¤ прибутку
(рахунок 81)
¬ласний кап≥тал
‘онди економ≥чного стимулюванн¤
(рахунок 87)
–езерв майбутн≥х платеж≥в ≥ виплат
(рахунок 89)
ѕрибуток ≥ збиток
(рахунок 80)
Ќерозпод≥лений прибуок минулих рок≥в
(рахунок 98)
‘онди спец≥ального призначенн¤
(рахунок 88)
÷≥льове ф≥нансуванн¤ ≥ ц≥льов≥ надходженн¤
(рахунок 96)
–ис. 1.1. ¬заЇмозвТ¤зок власного кап≥талу з рахунками бухгалтерського обл≥ку
¬ласн≥ засоби акц≥онерних товариств в орган≥зац≥йно-правовому в≥дношенн≥ укладаютьс¤ з≥ статутного фонду, резервного кап≥талу, що формуЇтьс¤ за рахунок т≥Їњ частини прибутку, що не п≥дл¤гаЇ розпод≥лу м≥ж учасниками-акц≥онерами, у розм≥рах, передбачених статутним, але не б≥льш 25% у р≥к. ‘ункц≥ональне призначенн¤ складових власних засоб≥в по р≥зному. Ќаприклад, статутний фонд Ц кап≥тал служить дл¤ ф≥нансового забезпеченн¤ виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥. –езервний кап≥тал передбачений дл¤ виплат (при в≥дсутност≥ прибутку) в≥дсотк≥в кредиторам ≥ див≥дент≥в по прив≥лейованих акц≥¤х, списанн¤ борг≥в ≥ збитк≥в. (12, с.24). ”творенн¤ ≥нших фонд≥в (спец≥альних фонд≥в, фонд≥в економ≥чного стимулюванн¤) повинно бути передбачатис¤ статутом або р≥шенн¤м збор≥в акц≥онер≥в.
Ќа розм≥р власного кап≥талу впливають:
≥нвестиц≥њ, що дозвол¤ють зб≥льшити активи за рахунок додаткових засоб≥в власник≥в п≥дприЇмства;
прибутки, що м≥ст¤ть у соб≥: прибуток в≥д основноњ д≥¤льност≥, прибутки (див≥денти, в≥дсотки) по акц≥¤х ≥ обл≥гац≥¤х, прибутки в≥д ≥нших вид≥в д≥¤льност≥. Ѕудь-¤кий прибуток веде до росту власного кап≥талу п≥дприЇмства;
вилученн¤ засоб≥в власниками п≥дприЇмства веде до зменшенн¤ актив≥в п≥дприЇмства;
витрати (покритт¤, отриманих ран≥ше збитк≥в, виплата див≥дент≥в, в≥дсотк≥в, витрати власних засоб≥в на ц≥льове використанн¤) ведуть до зменшенн¤ розм≥ру власного кап≥талу.
¬плив наведених операц≥й за зв≥тний пер≥од прибутки перевищують витрати, то п≥дприЇмство маЇ прибуток≥, навпаки, коли витрати перевищують прибутки п≥дприЇмства Ц воно маЇ збиток.
¬еликий вплив на формуванн¤ й обл≥к власного кап≥талу маЇ таке ¤вище, ¤к збитков≥сть п≥дприЇмства, тому що тод≥ немаЇ можливост≥ сформувати велику частину фонд≥в ≥ резерв≥в, що ≥снуЇ на «ј“ "¬ѕ‘".
¬еличина власного кап≥талу Ц це важлива економ≥чна категор≥¤, так ¤к вона показуЇ платоспроможн≥сть п≥дприЇмства, що дуже важливо в пер≥од розвитку ринкових в≥дносин. “ому питанн¤ обл≥ку власного кап≥тал≥ дуже актуальна. ќрган≥зац≥¤ обл≥ку та його зд≥йсненн¤ на приклад≥ базового п≥дприЇмства розгл¤нута в другому розд≥л≥.
–ќ«ƒ≤Ћ 2
ќбл≥к власного кап≥талу
2.1 ќрган≥зац≥йн≥ принципи обл≥ку власного кап≥талу
ќрган≥зац≥¤ обл≥ку власного кап≥талу Ц це процес беззупинного, ц≥леспр¤мованого вибору ≥ застосуванн¤ найб≥льш рац≥ональних засоб≥в ≥ технолог≥чних прийом≥в збору та обробки обл≥ковоњ ≥нформац≥њ й упор¤дкуванн¤ зв≥тност≥ про на¤вн≥сть, формуванн¤ ≥ використанн¤ фонд≥в, резерв≥в ≥ ф≥нансових результат≥в. Ќайб≥льш важливими обТЇктами орган≥зац≥њ обл≥ку Ї так≥ складов≥ обл≥кового процесу:
обл≥к статутного фонду;
обл≥к формуванн¤ ≥ використанн≥ фонд≥в ≥ резерв≥в п≥дприЇмства;
визначенн¤ й обл≥к ф≥нансових результат≥в.
ќбл≥к фонд≥в резерв≥в ≥ ф≥нансових результат≥в у «ј“ "¬ѕ‘" ведетьс¤ ф≥нансово-розрахунковим сектором бухгалтер≥њ. ќбл≥к статутного кап≥талу проводитьс¤ заступником головного бухгалтера. ѕерел≥к роб≥т ≥з ф≥нансово-розрахункового сектора визначаЇтьс¤ в нормативному документ≥ "ѕоложенн¤ про в≥дд≥л по обл≥ку ф≥нансово-розрахункових операц≥й". ÷ей документ розроблений й затверджений кер≥вником. ожний роб≥тник, що займаЇтьс¤ обл≥ком власного кап≥талу, маЇ своњ обовТ¤зки, що утримуютьс¤ в посадов≥й ≥нструкц≥њ.
ѕлановуванн¤ ≥ контроль терм≥н≥в виконанн¤ обл≥кових роб≥т проводитьс¤ за допомогою системи граф≥к≥в, ¤к≥ в≥дображають обл≥ков≥ процеси.
—утн≥сть орган≥зац≥њ обл≥ковоњ роботи з граф≥ка складаЇтьс¤ в тому, що зб≥р первинноњ обл≥ковоњ ≥нформац≥њ, передача в органи обл≥ку, опрацюванн¤ даних, упор¤дкуванн¤ зв≥тност≥ ≥ видача ≥нформац≥њ споживачам виконуЇтьс¤ в зазхдалег≥дь установленн≥ терм≥ни строки.
—л≥д зазначити, що в «ј“ "¬ѕ‘" ≥снуЇ ¤к журнально-ордерна форма обл≥ку, так ≥ таблична-автоматизована форма обл≥ку, що значно полегшила веденн¤ документооб≥гу власного кап≥талу.
ќбл≥к власного кап≥талу, ¤к ≥ обл≥к у загал≥, позаначаЇтьс¤ з первинних документ≥в. ќрган≥зац≥¤ первинноњ обл≥ковоњ ≥нформац≥њ починаЇтьс¤ з ви¤вленн¤м складу господарських операц≥й ≥ обТЇкт≥в, що повинн≥ знайти в≥дображенн¤ в систем≥ обл≥ку на п≥дприЇмств≥. ƒл¤ цього по кожному з под≥л≥в обл≥ковоњ роботи складаЇтьс¤ перел≥к ≥нформац≥њ. “акий перел≥к називаЇтьс¤ обл≥ковою номенклатурою. ” табл. 2.1 в≥дображен перел≥к номенклатур по обл≥ку власного кап≥талу. —пециф≥ка ц≥Їњ таблиц≥ в тому, що по власному кап≥талу майже немаЇ конкретних первинних документ≥в, тому вс≥ дан≥ про номенклатуру утримуютьс¤ в зв≥тност≥ ≥ машинограммах синтетичного й анал≥тичного урахуванн¤.
“абл. 2.1.
ѕерел≥к обл≥кових номенклатур власного кап≥талу
’арактеристика необх≥дних даних (номенклатур)
ƒл¤ чого необх≥дн≥ дан≥
¬им≥-рюЇтьс¤ в грош. одиниц¤х
” ¤ких нос≥¤х ф≥ксуЇтьс¤
–озм≥р фонд≥в
(або резерв≥в)
ƒл¤ правильного обл≥ку фонд≥в
“ак
Ќормативн≥
документи, форми зв≥тност≥
‘ормуванн¤ фонд≥в ≥ резерв≥в
ƒл¤ контролю за спр¤муванн¤м засоб≥в ≥ в≥рност≥ обл≥ку
“ак
ошториси,первин≥ документи, анал≥тичн≥ дан≥, форми 1-3 зв≥тност≥, нормативн≥ документи
ѕлановий розм≥р використанн¤ засоб≥в фонд≥в ≥ резерв≥в
ƒл¤ контролю за в≥рн≥стю використанн¤ засоб≥в власного кап≥талу
“ак
ошторис, планов≥ калькул¤ц≥њ, використанн¤ засоб≥в, фонд≥в ≥ резерв≥в.
–озм≥р прибутку (збитк≥в)
ƒл¤ ви¤вленн¤ й обл≥ку ф≥нансового результату ≥ його використанн¤
“ак
ќборотн≥ в≥домост≥, форми зв≥тност≥, ““Ќ
ожне робоче м≥сце бухгалтер≥њ забезпечено нормативно-дов≥дковими джерелами, зразками чинних форм зв≥тност≥ ≥ документ≥в, зразками п≥дпис≥в ос≥б, що мають право п≥дписувати документи. «а роботою бухгалтер≥в ф≥нансово-розрахункового сектора стежить кер≥вник сектора, що береже зв≥тн≥ дан≥ по власному кап≥талу ≥ даЇ њх на перев≥рку головному бухгалтеру або його заступнику.
«г≥дно розгл¤нутого перел≥ку обм≥нових норм зд≥йснюЇтьс¤ орган≥зац≥¤ обл≥ку власного кап≥талу на «ј“ "¬ѕ‘", що в≥дпов≥даЇ законодавч≥й баз≥ ”крањни, а також —татуту п≥дприЇмства. ƒал≥ доц≥льно роздивитись обл≥к статутного фонду, ¤к одноњ з важливих складових частин власного кап≥талу.
2.2 ќбл≥к статутного фонду
—татутний фонд Ц це сума грошових внеск≥в або варт≥сть майна, що власник надаЇ в повне господарське волод≥нн¤ (використанн¤, розпор¤дженн¤) п≥дприЇмству, що в≥н утворюЇ.
—татутний фонд Ї основним видом влансих джерел п≥дприЇмства. ¬≥н утворюЇтьс¤ за рахунок засновник≥в або учасник≥в. ¬несками можуть б≥ти кошти, права, на використанн¤ земл≥, води й ≥нших природних ресурс≥в, матер≥альних ц≥нностей (у тому числ≥ майнове право на ≥нтелектуальну власн≥сть). —ума внеску встановлюЇ частину кожного учасника в статутному фонд≥ (кап≥тал≥). јкц≥онерн≥ товариства, у тому числ≥ ≥ «ј“ "¬ѕ‘" мають статутний фонд, под≥лений на визначений розм≥р акц≥й однаковоњ ном≥нальноњ вартост≥. ѕри цьому необх≥дно зд≥йснювати обл≥к акц≥й, ¤к≥ Ї бланками суровоњ зв≥тност≥. —ума виданоњ або поверненоњ акц≥њ кожному акц≥онеру повинна п≥дтверджуватис¤ прибутковим або видатковим касовим ордером. –ух акц≥й та виплата див≥дент≥в по ним на «ј“ "¬ѕ‘" за досл≥джуЇмий пер≥од не в≥дбувались. —интетичний обл≥к статутного кап≥талу ведетьс¤ на рахунку 85 "—татутний фонд", рахунок пасивний, фондовий. ÷ей рахунок використовуЇтьс¤ дл¤ обл≥ку даних ≥ узагальненн¤ ≥нформац≥њ про стан ≥ формуванн¤ статутного фонду (кап≥талу) п≥дприЇмства. —альдо рахунка 85 повинно в≥дпов≥дати розм≥ру статутного кап≥талу, ¤кий заф≥ксований у статут≥ п≥дприЇмства ≥ зареЇстрований у державному реЇстр≥. «аписи по рахунку 85 ведутьс¤ т≥льки у випадках зб≥льшенн¤ або зменшенн¤ статуного фонду, що провод¤тьс¤ у встановленному законодавством пор¤дку ≥ т≥льки п≥сл¤ внесенн¤ в≥дпов≥дних зм≥н у статут≥ п≥дприЇмства. ѕ≥сл¤ державноњ реЇстрац≥њ п≥дприЇмства статутний кап≥тал у сум≥ внеск≥в засновник≥в, що передбачен≥ статутними документами (наприклад, у сум≥ виконаноњ п≥дписки в ј“) в≥дображаЇтьс¤ по кредиту рахунку 85 у кореспонденц≥њ з рахунком 75 "–озрахунки з засновниками".
‘актичн≥ надходженн¤ власник≥в провод¤тьс¤ по кредиту рахунку 75 у кореспонденц≥њ з рахунками по обл≥ку ≥ ≥нших ц≥нностей (актив≥в).
” ј“ до рахунку 85 можуть бути в≥дкрит≥ субрахунки:
по видам акц≥й Ц прост≥, прив≥лейован≥;
по ознакам внеск≥в Ц проголощений фонд, п≥дписаний фонд, оплачений фонд, виплачений фонд.
” табл. 2.2 показан≥ основн≥ бухгалтерськ≥ проводки, що використовуютьс¤ при формуванн≥ статутного кап≥талу акц≥онерного товариства.
—татутний ≥ анал≥тичний обл≥к ведетьс¤ в журнал≥-ордер≥ є13. ѕри зменшен≥й журнально-ордерн≥й форм≥ використовуЇтьс¤ журнал-ордер є04, а при ззпрощенноњ форм≥ в≥домость ¬-4. Ќа «ј“ "¬ѕ‘" використовуЇтьс¤ ж/о є13.
—татутний фонд державних п≥дприЇмств ¤вл¤Ї собою совокупн≥сть засоб≥в асигнованих державою з бюджета в момент формуванн¤ п≥дприЇмства (варт≥сть ус≥х витрат на буд≥вельн≥ монтажн≥ роботи, а також варт≥сть обладненн¤ ≥ оборотних засоб≥в).
“аблиц¤ 2.2
ќсновн≥ бухгалтерськ≥ проводки при формуванн≥ статутного кап≥талу акц≥онерного товариства
«м≥ст операц≥њ
ƒт
т
—ума
(грн.)
(з реЇстрац≥њ акц≥онер≥в)
¬нески в рахунок вклад≥в до моменту реЇстрац≥њ акц≥онер≥в, ¤к≥ п≥дписалис¤ на акц≥њ:
в нац≥ональн≥й валют≥ (грн.)
валютн≥
Ќезакончен≥ обТЇкти кап. вкладеннь:
матер≥альн≥ ц≥нност≥;
р≥зн≥ товари;
ц≥нн≥ папери;
ѕраво використанн¤м майна та ≥ншими нематер≥альними активами:
основн≥ засоби по величен≥ первинноњ вартст≥
на суму зноса
¬≥дображена зареЇстрована сума статутного фонду.
¬несен≥ вклади до реЇстрац≥њ:
ќтриман≥ в рахунок к≥нцевоњ оплати акц≥й у власн≥сть р≥зн≥ внески (на «ј“ "¬ѕ‘" зроблен≥ 100% внески до реЇстрац≥њ)
ѕри анулюванн≥ акц≥й:
50,51
52
33
05,12
41
58
04
01
75
75
75
05-12
50-52
56
85
75
75
75
75
75
75
75
75
02
85
85
75
50,51
56
368000
12000
24300
227000
970
-
11000
378000
28030
1029000
1029000
-
–озм≥р статутного фонду ф≥ксуютьс¤ в —татут≥ п≥дприЇмства. ƒан≥ про зм≥ни провод¤тьс¤ у зв≥т≥ "ѕро ф≥нансово-мацновий стан п≥дприЇмства" (дод. ). ƒжерелом складенн¤ донного зв≥ту служать анал≥тичн≥ показики до рахунку 85 (ж/о є13), до рахунк≥в 88, 96 (ж/о є12). ¬еличина статутного фонду на «ј“ "¬ѕ‘" прот≥гом досл≥дженого пер≥ода не зм≥нювалась, тому що його розм≥р повинний бути пост≥йний, такий, ¤к зазначений в статут≥ п≥дприЇмства.
“ому що «ј“ "¬ѕ‘" випустило акц≥њ ном≥нальною варт≥стю 10 грн. ≥ ем≥с≥¤ склала 102890 грн, тобто на весь розм≥р статутного кап≥талу, варто роздивитис¤ можлив≥сть зм≥ни статутного фонду акц≥онерного товариства.
” процес≥ д≥¤льност≥ “ј може зм≥нювати св≥й кап≥тал Ц первинний статутний фонд за рахунок операц≥й, повТ¤заних з≥ зм≥ною його розм≥р≥в ≥ структури. (рис. 2.1.) ≥ за умови його переЇстрац≥њ. ј“ маЇ право зб≥льшувати статутний фонд, ¤кщо ус≥ випущенн≥ ран≥ше акц≥њ ц≥лком оплачен≥ по вартост≥ не нижче ном≥нальноњ.
—татутний фонд ј“
–озм≥р
—труктура
«б≥льшенн¤
«меншенн¤
ќбс¤г прив≥Їльованих акц≥й на прост≥
«б≥льшенн¤ ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й
«ниженн¤ ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й
–оздробленн¤ або консол≥дац≥¤
ќбм≥н ран≥ше випущених обл≥гац≥й на акц≥њ
«меншенн¤ к≥лькост≥ акц≥й шл¤хом њх в≥купу ≥ анулюванн¤
–ис. 2.1. «м≥на статутного фонду ј“
«б≥льшенн¤ статутного фонду в сл≥дств≥ додатковоњ ем≥с≥њ (випуску) акц≥й, а так само зб≥льшенн¤ ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й за рахунок додаткових внеск≥в акц≥онер≥в в≥дбиваЇтьс¤ бухгалтерською проводкою:
ƒт 75 т 85
якщо ном≥нальна варт≥сть акц≥й зросла за рахунок прибутку ј“, запис вигл¤даЇ:
ƒ“ 81(88) т 85
јкц≥онерне товариство, що проводить ≥ндексац≥ю основних фонд≥в, може додаткове випустити акц≥њ або зб≥льшити ном≥нальну варт≥сть акц≥й за рахунок суми ц≥Їњ ≥ндексац≥њ.
” цьому випадку оформл¤ють запис:
ƒ“ 95 т 85
—татутний фонд ј“ може зменшитис¤ за рахунок двох чинник≥в:
зниженн¤ ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й, що в≥дбиваЇтьс¤ так:
ƒт 85 т 75;
зменшенн¤ к≥лькост≥ акц≥й, шл¤хом њх викупу за рахунок сум, що перевищують статутний фонд дл¤ подальшого розпод≥лу м≥ж своњми роб≥тниками, перепродаж≥ або анулюванн¤. ¬икуп акц≥й в≥дбуваЇтьс¤ в обл≥ку таким записом:
ƒт 56 т 50,51
якщо акц≥њ викуплен≥ по ц≥н≥, що перевищуЇ њх ном≥нальну варт≥сть, то р≥зниц¤ списуЇтьс¤ в кредити рахунку 88 "‘онди спец≥ального призначенн¤" субрахунок (≈мис≥йний прибуток). ¬икуплен≥ акц≥њ повинн≥ бути реал≥зован≥ або анулюван≥ прот¤гом року, њх анулюванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ записом:
ƒт 85 т 56
(субрахунок "¬ласн≥ акц≥њ, викуплен≥ в акц≥онер≥в").
ѕерерахуванн≥ вище бухгалтерськ≥ проводки не використовуютьс¤ на базовому п≥дприЇмств≥, тому що по ним в≥дсутн≥ господарськ≥ операц≥њ, тому показн≥ теоретично.
—утн≥сть обл≥ку статутного фонду акц≥онерного товариства дуже важлива, тому що статутний фонд Ї складового власного кап≥талу, на¤вн≥сть ¤кого даЇ можлив≥сть зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.
2.3.‘ормуванн¤ ≥ використанн¤ фонд≥в ≥ резерв≥в п≥дприЇмства
р≥м статутного фонду до складу власного кап≥талу вход¤ть де¤к≥ фонди ≥ резерви, утворенн¤ ¤ких передбачено статутними докуметами.
“ак, велике значенн¤ маЇ додатковий кап≥тал п≥дприЇмства. ƒодатковий кап≥тал Ц це такий вид власного кап≥талу, котрий не зареЇстрований у склад≥ статутного фонду ≥ в≥н не може утворюватис¤ за рахунок результат≥в д≥¤льност≥.
ќсновн≥ джерела додаткового кап≥талу:
р≥зниц¤ м≥ж ном≥нальною ≥ продажною варт≥стю акц≥й (ем≥с≥йний дох≥д);
внески засновник≥в;
надходженн¤ майна безкоштовно в≥д ≥нших п≥дприЇмств;
дооц≥нка основних засоб≥в.
ќбл≥к додаткового кап≥талу проводитьс¤ на пасивному рахунку 88. ¬ баланс≥ «ј“ "¬ѕ‘" "ƒодатковий кап≥тал" складаЇ 82642 ≥ 93061 тис. грн. в≥дпов≥дно на початок ≥ к≥нець 1998 року (дод. ).
Ќа п≥дприЇмств≥ в≥дкрит≥ до додаткового кап≥талу сл≥дуюч≥ субрахунки:
88/3 Ц "≤ндексац≥¤ балансовоњ вартост≥ основних фонд≥в";
88/4 Ц "ѕереоц≥нка товарно-матер≥альних ц≥нностей";
88/5 Ц "Ѕезоплатно отримане майно";
88/6 Ц "«асоби використанн¤ на ф≥нансуванн¤ статутного фонду ≥ придбанн¤ акц≥й";
88/8 Ц " ап≥тальн≥ вкладенн¤ ≥ придбанн¤ нематер≥альних актив≥в".
ƒо додаткового кап≥талу можуть бути в≥дкрит≥ й ≥нш≥ субрахунки: 88/7 Ц "‘онд ≥ндексац≥њ незавершаного буд≥вництва" та ≥нш≥.
—интетичний обл≥к в≥дображений у "ќборотн≥й в≥домост≥ по анал≥тичному рахунку 88" (дод. ). Ќайб≥льше загальн≥ дан≥ проо додатковий кап≥тал можна також знайти в "√оловн≥й книз≥" ≥ "ќбратному баланс≥" (дод. , ). ќсновн≥ операц≥њ по додатковому кап≥талу утримуютьс¤ в табл. 2.3.
“акож на 88 рахунку в≥дображаЇтьс¤ резервний кап≥тал, що утворюЇтьс¤ господарськими товариства в≥дпов≥дно до статутних документ≥в.
” закритому акц≥онерному товариств≥ "¬овнопр¤дильна фабрика" статутними документами передбачено утворенн¤ резервного кап≥талу (не б≥льш 25% в≥д р≥чноњ суми прибутку) в≥дпов≥дно до законодавства.
“аблиц¤ 2.3
ќсновн≥ операц≥њ по додатковому кап≥талу
«м≥ст операц≥њ
ƒт
т
—ума
(грн.)
(дод. )
‘ормуванн¤ додаткового кап≥талу:
проведена дооц≥нка матер≥альних ц≥нностей
проведена ≥ндексац≥¤ основних фонд≥в
придбанн¤ акц≥й за рахунок засоб≥в ¤к≥ утриманн≥ з зароб≥тноњ плати
¬икористанн¤ додаткового кап≥талу:
погашенн¤ частини збитку кап≥талу;
використанн¤ засоб≥в на кап≥тальний ремонт;
передан≥ безкоштовно потр≥бне на п≥дприЇмств≥:
а) товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥
б) основн≥ фонди
14
01
70/1
88
88/8
88/5
88/5
88/4
88/3
88/6
80
03
05(76)
01(76)
15347820
26700250
180
1497221
1950
-
-
¬сього:
617244
Ќараховано прем≥й роб≥тникам за зб≥р, збереженн¤, ремонт та здачу тари:
88/2
70/1
2770
≤нше:
“аким чином, резервний кап≥тал утворюЇтьс¤ за рахунок прибутку, тому на «ј“ "¬ѕ‘" в≥н в≥дсутн≥й, тому що в≥дсутнЇ джерело його ф≥нансуванн¤. ” звТ¤зку з цим, немаЇ потреби в обл≥ку резервного фонду. Ќеобх≥дно визначити, що статут «ј“ "¬ѕ‘" передбачаЇ утворенн¤ резервного кап≥талу у випадку одержанн¤ щокварталу в розм≥р≥ 5% чистого прибутку. ѕризначенн¤ резервного кап≥талу пол¤гаЇ в тому, щоб покрити можлив≥ балансов≥ збитки п≥дприЇмства й ≥нш≥ витарти, що виникнуть у результат≥ випадк≥в.
” акц≥онерних товариствах резервний кап≥тал може бути спр¤мований на виплату диведент≥в по прив≥лейованих акц≥¤х, при в≥дсутност≥ або нестач≥ прибутку. Ќе поповненн¤ резервного кап≥талу п≥дприЇмство може направити св≥й нерозпод≥лений прибуток. ¬ласники (застовники, акц≥онери) можуть прийн¤ти р≥шенн¤ про напр¤мок засоб≥в резервного кап≥талу на зб≥льшенн¤ в≥дпов≥дних спец≥альних фонд≥в (12, с.25).
ќсновн≥ операц≥њ по резервному кап≥талу в≥дображен≥ теоретично (через в≥дсутн≥сть на «ј“ "¬ѕ‘") у табл. 2.4.
ѕ≥дприЇмства можуть утворювати р≥зноман≥тн≥ спец≥альн≥ фонди в≥дпов≥дно до статутних документ≥в.
” «ј“ "¬ѕ‘" передбачено утворенн¤ "‘онду економ≥чного стимулюванн¤" ≥з под≥лом на два субрахунка "‘онд виробничого ≥ соц≥ального розвитку" ≥ "‘онд матер≥ального заохоченн¤". ¬≥драхуванн¤ в ц≥ фонди провод¤тьс¤ за рахунок прибутку. “ому що у нашому випадку прибуток в≥дсутн≥й, то засоби, ¤к≥ дл¤ йього необх≥дн≥ повинн≥ бути списан≥ за рахунок збитк≥в зв≥тнього року (тобто, спец≥ально ц≥ фонди не утворюютьс¤).
“аблиц¤ 2.4
–езервний кап≥тал в кореспонденц≥њ з ≥ншими рахунками (теоретично)
«м≥ст операц≥њ
ƒт
т
‘ормуванн¤ резервного фонду:
проведенн¤ в≥драхуваннь в≥д прибутку у в≥дпов≥дному розм≥р≥ на утворенн¤ (поповненн¤) резервного кап≥талу;
направленн¤ на поповненн¤ резервного фонду нерозпод≥леного прибутку.
використанн¤ засоб≥в резервного фонду:
направленн¤ засоб≥в резервного кап≥талу на покритт¤ збитк≥в зв≥тнього року;
виплачен≥ акц≥онерам див≥денти по прив≥лейованим акц≥¤м при в≥дсутност≥ прибутку;
розпод≥лен≥ засоби фонду м≥ж засновниками;
списан≥ витрачен≥ в результат≥ надзвичайних обставин в межах резервного фонду ќ‘, матер≥али, продукц≥¤
¬итрати п≥дприЇмства по л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й:
нарахована зароб≥тна плата по л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в (зг≥дно в≥драхуванн¤м)
за послуги допом≥жних виробництв
81(80)
98
88
88
88
88
88
88
88
88
88
80
75/2
75
05
40
70,69,6
23
ќбл≥к даних засоб≥в ведетьс¤ на пасивному рахунку 87 у розр≥з≥ двох субрахунк≥в: 87/1 ≥ 87/2. ¬≥драхуванн¤ у фонди за рахунок прибутк≥в в≥дображають бухгалтерським записом:
ƒт 81(98) т 87/2
«асоби фонду матер≥ального заохоченн¤ (87/1) використовуютьс¤ на: нарахуванн¤ прем≥й за п≥дсумками роботи за р≥к; наданн¤ матур≥альноњ допомоги; виплату Їдиночасових допомог; див≥дент≥в по акц≥¤х ≥ ≥нш≥ ц≥л≥.
«асоби фонду виробничого й економ≥чного розвитку фикористовуютьс¤ на: розвиток виробництва (розширенн¤, реконструкц≥¤, модерн≥зац≥¤); п≥дготовка ≥ переп≥дготовка кадр≥в; ф≥нансуванн¤ прирост≥ власних оборотних кошт≥в, проведенн¤ оздоровчих заход≥в ≥ ≥нше (18, с.267).
ќбл≥к ‘онд≥в економ≥чного стимулюванн¤ ведетьс¤ в журнал≥-ордер≥ є12, а також до р≥чного зв≥ту додаЇтьс¤. –озшифруванн¤ 87 рахунку, що м≥ст¤ть п≥дсумков≥ суми по операц≥¤м.
ƒодатков≥ зведенн¤ утримуютьс¤ в "√оловн≥й книз≥". ¬≥дпов≥дно до цих документ≥в «ј“ "¬ѕ‘" використовувало за зв≥тний пер≥од по 87/2 рахунку б≥льш 398 тис. грн. на розвиток виробництва й економ≥чне стимулюванн¤. ѕрактично в≥дсутн≥ господарськ≥ операц≥њ по "‘онду матер≥ального заохоченн¤", тому що п≥дприЇмство не маЇ на це засоб≥в. ќсновн≥ бухгалтерськ≥ проводки по рахунку 87 в≥дображен≥ в табл. 2.5.
ожний зв≥тний пер≥од засоби, ¤к≥ використовуютьс¤ по соц≥альному призначенню цих двох фонд≥в, списуютьс¤ на збитки зв≥тнього року проводками:
ƒт 80 т 87/1 727,52 грн.
ƒт 80 т 87/2 398012,03 грн.
Ќа п≥дприЇмств≥ можуть виникнути витарти, що не зд≥йснен≥, але передбачаютьс¤ в майбутньому. ѓх називають майбутн≥ми витратами або наступними платежами. ƒл¤ ф≥нансуванн¤ таких витрат на п≥дприЇмств≥ можуть утворюватис¤ резерви майбутних витрат ≥ платеж≥в, обл≥к ¤ких ведетьс¤ на посивному балансовому рахунку 89 (23, с.11).
“аблиц¤ 2.5
ореспондентск≥ рахунки по господарським операц≥¤м використанн¤ фонду виробничо-економ≥чного стимулюванн¤
«м≥ст операц≥њ
ƒт
т
—ума
(грн.)
(дод. )
ѕерерахуванн¤ засоб≥в на доброц≥нн≥ ц≥л≥:
шефська допомога
одночасова матер≥альна допомога роб≥тникам «ј“ "¬ѕ‘".
–азом:
”триманн¤ обТЇкт≥в соц≥ально-культурного побуту:
списанн¤ матур≥ал≥в за рахунок фонд≥в, ¤к≥ витрачен≥ на виробнич≥ ц≥л≥
списанн¤ ћЅѕ за рахунок фонд≥в, ¤к≥ витрачен≥ на невиробнич≥ ц≥л≥.
–азом
¬≥драхуванн¤ у фонд соц≥ального страхуванн¤
ѕогашенн¤ позички
ќздоровч≥ заходи
¬идача кол≥йних за рахунок фонд≥в
–еал≥зац≥¤ ф≥рмового спец. од¤гу своњм роб≥тникам (з ѕƒ¬)
Ќарахуванн¤ р≥зним орган≥зац≥¤м за надан≥ послуги:
—писанн¤ частини фонду мат. заохоченн¤ у фонд розвитку виробництва
ѕридбанн¤ основних засоб≥в
ќренда основних засоб≥в невиробничого характеру
”сього витрачено засоб≥в за 1998 р≥к
87(96)
87
87
87
87
87
87
87
87
87
87
87
87
51
50
05
12
69
51
51
50
46
68
76
87/2
88
3000
1876
4876
346350
4007
350357
239,62
692
10
1433
480,51
325,18
160,3
281,28
61
398739
ƒо таких резерв≥в можуть бути в≥днесен≥: резерв по оплат≥ в≥дпусток, витрати на ремонт основних засоб≥в, виробничих витрат на п≥дготовч≥ роботи в звТ¤зку з сезонним характером виробництва, що Ї м≥йбутн≥ витрати на оплату заохочень за вислугу рок≥в, за п≥дсумками роботи за р≥к, та за ≥нш≥ ц≥л≥, передбачен≥ законодавством (22, с.6).
—татутними документами «ј“ "¬ѕ‘" передбачене утворенн¤ такого резерву ≥ в≥дкрит≥ так≥ субрахунки:
89/1 Ц резерв по оплат≥ в≥дпусток;
89/2 Ц резерв витрат на ремонт основних засоб≥в, що забезпечують безпереб≥йну роботу виробничих цех≥в.
Ќа багатьох п≥дприЇмствах суми, що нарахован≥ по в≥дпускам, включаютьс¤ у витрати виробництва (дебет рахунк≥в 20, 23, 25, 26, 29 ≥ ≥нш≥, кредит рахунку 70). јле вд≥пустки даютьс¤ членами трудового колективу прот¤гом року нер≥вном≥рно, що може призвести до р≥зних зм≥н соб≥вартост≥ продукц≥њ. ўоб цього не трапилос¤, доц≥льно сформувати резерв по оплат≥ в≥дпусток: ƒт 20, 23, 25, 26, 29, 43 т 89/1, ≥ в≥дпускн≥ суми нарахувати з утворенн¤м резерву: ƒт 89/1 т 70. ўом≥с¤чн≥ в≥драхуванн¤ в резерв оплати в≥дпусток п≥дприЇмства визначають самост≥йно, виход¤чи з р≥чного фонду оплати прац≥ (15%).
“аким чином, прот¤гом 1998 року 89 рахунок кореспондуЇтьс¤ з 70 рахунком:
ƒт. 89 т 70,
а також з 20, 23 рахунками:
ƒт 20, 23, т 89,
тому обороти по рахунку ≥ проводки в≥дображен≥ т≥льки в "√оловн≥й книз≥" ≥ в оборотному баланс≥ (дод. ), а ≥нш≥ форми обл≥ку не ведутьс¤ на п≥дприЇмств≥. «алишок по фонду на к≥нець 1998 року склав 105000 гривень, а його перерахувань фонду резерва по оплат≥ в≥дпусток. ¬ табл. 2.6 приведен≥ основн≥ операц≥њ по 89 рахунку за грудень м≥с¤ць 1998 року.
” процесс≥ створенн¤ обл≥ковоњ пол≥тики на майбутн≥й р≥к «ј“ "¬ѕ≤" вважаЇ недоц≥льним утворенн¤ цоьго резерву, тод≥ його залишки за станом на 31 грудн¤ списують на прибуток:
ƒт 89/1 т 80
“аблиц¤ 2.6
ќсновн≥ операц≥њ по рахунку 89 за грудень 1998 року
«м≥ст операц≥њ
ƒт
т
—ума
(грн.)
(дод. )
ѕроведено в≥драхуванн¤ в резерв майбутн≥х витрат ≥ платеж≥в, що в≥днос¤тьс¤ до витрат:
¬икористано на оплату в≥дпусток робочим п≥дприЇмства:
ѕроведено в≥драхуванн¤ в бюджет ≥з зарплати:
ѕроведено в≥драхуванн¤ у фонд соц≥ального страхуванн¤:
—писанн¤ сум резерва на прибуток (с 1.01.99)
20
23
89/1
89
89
89
89/1
70
68
69
80
5613,15
244,81
13,5
78,3
104403,71
“акож на п≥дприЇмств≥ ведетьс¤ обл≥к засоб≥в ц≥льового ф≥нансуванн¤ ≥ ц≥льових надходжень. ƒо цих засоб≥в в≥днос¤тьс¤: засоби на утриманн¤ дит¤чих сад≥в; на п≥дготуванн¤ кадр≥в; науково-досл≥дн≥ роботи й ≥нше.
—интетичний обл≥к ц≥льового ф≥нансуванн¤ на п≥дприЇмствах проводитьс¤ на пасивному фондовому рахунку 96. "÷≥льове ф≥нансуванн¤ ≥ ц≥льов≥ надходженн¤".
јнал≥тичний обл≥к по рахунку 96 ведетьс¤ по окремим видам ц≥льового ф≥нансуванн¤ ≥ ц≥льових надходжень на: компенсац≥њ на д≥тей, компенсац≥њ громад¤нам, що постраждали в сл≥дство „орнобильскоњ катастрофи; винагорода по соцстраху, ≥нш≥ надходженн¤ ≥ ф≥нансуванн¤. ÷≥ субрахунки на в≥дприЇмств≥ пост≥йно зм≥нюютьс¤ по причинам виникненн¤ втарт або ц≥льового ф≥нансуванн¤. ‘ормуванн¤ засоб≥в на цьому рахунку в≥дображаЇтьс¤ в журнал≥-ордер≥ є12, що заповнюЇтьс¤ щом≥с¤чно.
ѕо кредиту рахунка 96 враховуютьс¤ суми фактично отриманого ф≥нансуванн¤, фактично отриман≥ засоби в≥д профсп≥дкових орган≥зац≥й, а також отриман≥ в≥д батьк≥в суми на утриманн¤ д≥тей у дит¤чих садках ≥ ≥нше. як приклад, можна знайти кредитов≥ обороти за останн≥й м≥с¤ць минулого року.
ƒт 70 т 96 1744,3 грн
Ц утриманн¤ ≥з зароб≥тноњ плати кошт≥в за дит¤ч≥ садки, пут≥вки й ≥нше.
—уми, витрачен≥ на т≥ або ≥нш≥ засоби, списуютьс¤ на дебет рахунку 96 "÷≥льове ф≥нансуванн¤ ≥ ц≥льове надходженн¤" з т рахунк≥в 50, 70, 76.
јнал≥тичний обл≥к по разхунку 96 ведетьс¤ по окремим видам ц≥льового ф≥нансуванн¤:
витрати на утриманн¤ дит¤чих заклад≥в (наприк≥нц≥ м≥с¤ц¤), культурно-побутових колектив≥в (≥з кредиту рахунку 29 "Ќепромислов≥ виробництва ≥ господарства");
виплати з бюджетного рахунку, витрати, ¤к≥ списуютьс¤ за рахунок ф≥нансуванн¤ (з кредиту рахунка 55 "≤нш≥ рахунки в банках").
ошти фонду використовуютьс¤ також на п≥дготовку кадр≥в ≥ ф≥нансуванн¤ винах≥дництва кадр≥в ≥ ф≥нансуванн¤ винах≥дництва, а також на виплату компенсац≥й на д≥тей ≥ часткове в≥дшклдуванн¤ малозабезпеченим с≥мТ¤м члени ¤ких працюють на «ј“ "¬ѕ‘".
Ќа державних п≥дприЇмствах до складу власного кап≥талу вход¤ть ≥ амортизац≥йний фонд. ѕо ст. "јмортизац≥йний фонд" п≥дприЇмство, ¤ке маЇ рахунок 86 "јмортизац≥йний фонд" показуЇ залишок засоб≥в, нарахованоњ амортизац≥њ основних засоб≥в. ƒл¤ анал≥тичного обл≥ку таких сум застосовуютьс¤ субрахунки 86/1 "ѕо власним основним засобам" ≥ 86/2 "ѕо арендованим основним засобам".
ѕ≥д терм≥ном "амортизац≥¤" основних фонд≥в ≥ нематер≥альних актив≥в розум≥ють поступове в≥днесенн¤ витрат на њх придбанн¤, виготовленн¤ або покраженн¤, на зменшенн¤ коригованого прибутку в межах норм амортизац≥йних в≥дхилень, ¤к≥ встановленн≥ ц≥Їю статтею.
—уми амортв≥драхувань зв≥тного пер≥оду визначаютьс¤ шл¤хом застосуванн¤ норм амортизац≥њ до балансовоњ вартост≥ груп основних фонд≥в на початок зв≥тного пер≥оду.
Ѕалансова варт≥сть групи основних фонд≥в на початку зв≥тного пер≥оду розраховуЇтьс¤ по формул≥:
Ѕ(а)=Ѕ(а-1)+ѕ(а-1) -ј(а-1) , де
Ѕ(а) Ц балансова варт≥сть групи на початок зв≥тного пер≥оду;
Ѕ(а-1) Ц балансова варт≥сть групи на початок пер≥оду, сл≥дуючим за зв≥тним;
ѕ(а-1) Ц сума витрат, ¤к≥ витрачен≥ на придбанн¤ основних фонд≥в, зд≥йсненн¤ кап. ремонт≥в, реконструкц≥й, модерн≥зац≥й та ≥нших пол≥пшень основних фонд≥в на прот¤з≥ пер≥оду, сл≥дуючим за зв≥тним;
¬(а-1) Ц сума виведених з експлуатац≥њ основних фонд≥в на прот¤з≥ пер≥оду, сл≥дуючим за зв≥тним;
ј(а-1) Ц сума амортв≥драхувань, ¤к≥ нарахован≥ у пер≥од, сл≥дуючим за зв≥тним.
Ќорми амортизац≥њ, ¤к≥ встановлюютьс¤ у в≥дсотках до балансовоњ вартост≥ кожноњ з груп основних фонд≥в на початок зв≥тного (налогового) пер≥оду в сл≥дуючих розм≥рах (у розрахунку на календарний квартал):
група 1 Ц 1,25%;
група 2 Ц 6,25%;
група 3 Ц 3,75%.
Ќа базовому п≥дприЇмств≥ амортизац≥йний фонд не входить до складу власного кап≥талу, тому розгл¤д питанн¤ формуванн¤ та використанн¤ на практиц≥ амортизац≥йного фонду неможливо.
–озгл¤д обл≥ку фонд≥в ≥ резерв≥в п≥дприЇмства св≥дчить, що њх бажаЇ бути кращим, тему що багато з них фонд≥в не мають джерела утворенн¤ (прибутку), ≥нш≥ ж недостатньо ф≥нансуютьс¤, ≥ ¤к насл≥док, фонди ≥ резерви не виконують ц≥лком своњх функц≥й ≥ свого призначенн¤. “ому дал≥ доц≥льно перегл¤нути обл≥к ф≥нансових результат≥в п≥дприЇмства ≥ використанн¤ прибутку.
2.4 ќбл≥к ф≥нансових рехультат≥в п≥дприЇмства ≥ використанн¤ прибутку
–езультатом д≥¤льност≥ п≥дприЇмства Ї (прибуток) або збиток. ѕрибуток в основному утворюЇтьс¤ за рахунок результат≥в реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в), роб≥т, послуг ≥ ≥нших матер≥альних ц≥нностей.
ќбл≥к прибутку ≥ збитк≥в ведетьс¤ на рахунку 80 "ѕрибуток ≥ збиток". ” анал≥тичному обл≥ку прибуток ≥ збитки групуютьс¤ по видам продукц≥њ, видам д≥¤льност≥, статт¤м прибутку ≥ збитку.
ѕо кредиту рахунку 80 в≥дображаЇтьс¤ прибуток, а по дебету-збитки ≥ втати. «агальний прибуток п≥дприЇмства утворюЇтьс¤ за рахунок:
процент≥в до отриманн¤;
прибутки (збитки) в≥д реал≥зац≥њ основноњ продукц≥њ;
ф≥нансового результату в≥д ≥ншоњ реал≥зац≥њ;
позареал≥зац≥йного прибутку (збитку) п≥дприЇмства;
доход≥в в≥д волод≥нн¤ корпоративними правами.
ѕ≥д прибутком в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ розум≥ють перевищенн¤ виручки в≥д продукц≥њ без ѕƒ¬ ≥ акцизу над витратами на виробництво ≥ реал≥зац≥ю, що включаютьс¤ в соб≥вартость продукц≥њ. ” протилежному випадку п≥дприЇмство одержуЇ збиток. ѕрибуток (збиток) формуЇтьс¤ поступово прот¤гом ф≥нансово-господарського (року).
ѕрибуток (збиток) в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й Ї сума засоб≥в, отриманих (витрачених) п≥дприЇмством вд≥ позареал≥зац≥йних операц≥й ≥ зменшена на суму витрат по цих операц≥¤х. ƒо таких операц≥й в≥днос¤ть реал≥зац≥ю основних засоб≥в (≤ гр.), товарно-матер≥альних ц≥нностей, нематер≥альних актив≥в ≥ ц≥нних папер≥в.
‘≥нансовим результатом в≥д ≥ншоњ реал≥зац≥њ Ї прибуток (збиток) отриманий в≥д реал≥зац≥њ товар≥в (роб≥т, послуг), що в≥днос¤тьс¤ до продукц≥њ неосновного виду д≥¤льност≥. Ќо «ј“ "¬ѕ‘" до таких товар≥в в≥днос¤ть: ширпотреб, ковдри, трикотажн≥ та швейн≥ вироби.
–езультатом реал≥зац≥њ продукц≥њ основноњ д≥¤льност≥ визначаЇтьс¤ щом≥с¤ц¤, ¤к р≥зниц¤ м≥ж виручкою в≥д реал≥зац≥њ (кредитовий оборот рахунка 46) без ѕƒ¬ ≥ акцизу ≥ фактичноњ соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ (дебетовий оборот 46 рахунку). –езультат в≥днос¤ть на рахунок 80:
ƒт 46 т 80 Ц прибуток;
ƒт 80 т 46 Ц 2270000 грн., збиток.
“аким чином, п≥дприЇмство в≥д основноњ реал≥зац≥њ маЇ збиток. ѕо позареал≥зац≥йних операц≥¤х отриманий прибуток. ѕри продаж≥ основних засоб≥в, товарно-матер≥альних ц≥нностей прибуток 29000 грн., решта окремого майна в оренду Ц 14000 грн. “ому балансовий збиток склав 2227000 грн., але зважаючи на те, що п≥дприЇством було використано в рахунок прибутку ще 775000 грн., що загальн≥ збитки зв≥тного 1998 року склало 3002000 грн. (дод. ).
¬итрати на виробництво продукц≥њ склали 3585000 грн., а загальн≥ витрати по п≥дприЇмству Ц 5576000 грн. (дод. ), ≥ ¤кщо пор≥вн¤ти ц≥ дан≥ з виторгом в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (1586000 грн.), то стаЇ ¤сно, ¤к утвориис¤ так≥ велик≥ суми збитк≥в (1586000 Ц 5576000 грн.).
ƒокументи по ф≥нансових результатах у загальному вид≥ в≥дображен на рис. 2.2.
јнал≥тичн≥ дан≥ по рахунку є46
Ќакладна ““Ќ, рахунок фактура ≥ ≥нш≥ первинн≥ документи
јнал≥тичн≥ дан≥ по рахунку є88
ќборотна в≥дом≥сть по рахункам 43, 46, 62 (ж/о 11)
«в≥т про ф≥нансов≥ результати
√оловна книга
«в≥тн≥ дан≥ про ф≥нансов≥ результати
Ѕаланс п≥дприЇмства (ф. є1)
–ис. 2.2. —хема документооб≥гу при визначен≥ ф≥нансових результат≥в «ј“ "¬ѕ‘"
¬икористанн¤ прибутку прот¤гом року в бухгалтерському обл≥ку ведетьс¤ на рахунку 81 "¬икористанн¤ прибутку". ореспонденц≥¤ рахунку 81 з ≥ншими рахунками показана в табл. 2.7. ќбл≥к по цьому рахунку повинний бути орган≥зований на напр¤мках використанн¤ прибутку виход¤чи з ф≥нансового стану п≥дприЇмства ≥ його ф≥нансовго плану. ÷ими напр¤мками можуть бути: платеж≥ до бюджету, на виробничий розвиток, соц≥альний розвиток, заохоченн¤, на виплату див≥дент≥в, на поповненн¤ оборотних кошт≥в ≥ ≥нш≥ ц≥л≥.
“аблиц¤ 2.7
ореспонденц≥¤ рахунку 81 "¬икористанн¤ прибутку" з ≥ншими рахунками
«м≥ст операц≥њ
ƒт
т
—ума
(грн.)
(дод. )
ѕерерахуванн¤ засоб≥в у бюджет (податок ≥з прибутку, на землю, ≥нш≥ податки):
ѕерерахуванн¤ у фонд матер≥ального заоохоченн¤:
ѕерерахуванн¤ у фонд розвиток виробництва, на соц≥альний розвиток:
¬≥драхуванн¤ до резервного фонду:
¬≥драхуванн¤ на ц≥льове ф≥нансуванн¤:
ќплата нарахованих банком в≥дсотк≥в за кредит, терм≥н ¤кого просрочений:
ѕƒ¬ за рахунок прибутку:
ѕен¤ по податку за ѕƒ¬, за його несвоЇчасну сплату:
81
81
81
81
81
81
81
81
68
87/1
87/2
88
96
90
68
68
227000
38000
350000
-
160000
57132,18
212000
42328,11
ќперац≥њ по 81 рахунку в≥дображаютьс¤ в У√оловн≥й книз≥Ф ≥ Уќборотному баланс≥Ф (дод. ), в також в кожному м≥с¤ц≥ складаЇтьс¤ робочий документ, що м≥стить анал≥тичн≥ дан≥ по 81 рахунку (дод. ). Ќа «ј“ "¬ѕ‘" використан¤ засоб≥в прибутку обмежено по причинам одержанн¤ збитк≥в, тобто в≥дсутност≥ прибутку. “ому використанн¤ прибутку маЇ (в≥дпов≥дно до форми є2 ≥ зв≥тност≥) (дод. ) напр¤мки, ¤к≥ в≥дображен≥ на рис. 2.3.
¬иробничо-соц≥альний розвиток (87/2)
¬икористанн¤ прибутку (81 рахунок) за 1998 р≥к (дод. )
«аоохоченн¤ (89/1)
ѕлатеж≥ до бюджету (68)
≤нш≥ ц≥л≥: банк≥вськ≥ в≥дсотки житлово-комунальне господарство й ≥нш≥.
–ис. 2.3. —хема використанн¤ прибутку «ј“ "¬ѕ‘"
—писанн¤ нарахованих за зв≥тковий р≥к сум по рахунку 81 "¬икористанн¤ прибутку" виконуЇтьс¤ п≥сл¤ затвердженн¤ розрахунк≥в прибутку (у процес≥ реформац≥њ балансу) записом в дебет рахунку 80 "ѕрибуток ≥ збитки". якщо сальдо кредитове, це означаЇ, що прибуток залишивс¤ нерозпод≥лений ≥ буде зроблений запис:
ƒт 80 т 98
якщо сальдо дебетове, запис буде такий:
ƒт 98 т 80
Ќа базовому п≥дприЇмств≥ сума ¤ка буде ≥снувати на використанн¤ прибутку списуЇтьс¤ на збиток зв≥тнього року, тобто таким записом:
ƒт 80 т 81 Ц775000 грн.
ќдержуЇмо фактичний розм≥р збитку зв≥тнього року, що складаЇ 3002000 грн. Ќа початок такого зв≥тнього року ц¤ сума була списана:
ƒт 98 т 80 Ц 3002000 грн.
ѕо дебету 98 рахунку "«битки минулих рок≥в" вже була сума в розм≥р≥ 4399000 грн. “ому загальна сума зб≥тк≥в в розм≥р≥ 4399000 грн. “ому загальна сума збитк≥в минулих рок≥в складаЇ 7401000 грн. у баланс≥ «ј“ "¬ѕ‘" (дод. ).
ѕри журнально-ордерн≥й систем≥ обл≥ку систематичний ≥ анал≥тичний обл≥к прибутку ≥ збитк≥в ≥ використанн¤ засоб≥в ведетьс¤ ≥ журнал≥-ордер≥ є15, при автоматизованноњ: у машинограммах, анал≥тичних розшифруванн¤х (дод. ), оборотних в≥домост¤х, що взаЇмозалежн≥ з головною книгою, оборотним балансом ≥ зв≥тн≥стю.
–озгл¤нувши обл≥к ф≥нансових результат≥в збитка ≥ прибутка, можна зробити висновок, що на¤вн≥сть прибутку граЇ важливу роль у життЇд≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ¬≥н дозвол¤Ї розширити виробництво, пол≥пшити ≥ модерн≥зувати основн≥ фонди ≥ багато чого ≥ншого. Ѕазов п≥дприЇмство Ї збитковим, тому в≥дсутнЇ основне джерело утворенн¤ власного кап≥талу. ƒал≥ розгл¤немо напр¤мки вдосконаленн¤ питанн¤ в сучасних умовах.
¬досконаленн¤ методики обл≥ку власного кап≥талу
–озвиток економ≥чних в≥дносин ”крањни веде до вдосконаленн¤ системи бухгалтерського обл≥ку. ќсновними напр¤мками вдосконаленн¤ бухгалтерського обл≥ку Ї «акон ”крањни "ѕро бухгалтерський обл≥к та ф≥нансову зв≥тн≥сть в ”крањн≥", ¤кий починаЇ розвиток 1 с≥чн¤ 2000 року. “а ѕоложенн¤ (стандарти) бухгалтерського обл≥ку, в≥с≥м з ¤ких затверджен≥ наказом ћ≥нф≥на ”крањни в≥д 31 березн¤ 1999 р. є87.
ѕеревагою нового закону Ї те, що в ньому поЇднаний позитивний в≥тчизн¤ний досв≥д веденн¤ обл≥ку з м≥жнародними стандартами. ѕоложенн¤ (стандарт) бухгалтерського обл≥ку є5, ¤кий осв≥тлюЇ питанн¤ обм≥ну власного кап≥талу, нарахуванн¤ див≥дент≥в, питанн¤ ем≥с≥њ ≥ ≥ншими елементами власного кап≥талу. ¬с≥ ц≥ елементи власного кап≥талу передбачуютьс¤ обл≥кувати на окремому синтетичному рахунку тому в≥дпов≥дна анал≥тика на них, а також постанови ѕЅќ 2 "Ѕаланс" ≥ ѕЅќ 6 "¬иправленн¤ помилок ≥ зм≥ни у ф≥нансових зв≥тах" та ≥нструкц≥њ по застосуванню ѕлану рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку дозвол¤ють спод≥втис¤ на транспарентн≥сть цього зв≥ту.
¬ажливим шл¤хом до вдосконаленн¤ обл≥ку в ”крањн≥ Ї новий ѕлан рахунк≥в, де власний кап≥тал в≥дображаЇтьс¤ рахунками 4 классу. ¬они мають сл≥дуюч≥ коди, назви та застосуванн¤:
рахунок 40 "—татутний кап≥тал" призначений дл¤ обл≥ку власник≥в (учасник≥в) п≥дприЇмства, величина ¤ких заф≥ксована в його статутних документах;
рахунок 41 "ѕаЇвий кап≥тал" буде застосовуватись п≥дприЇмствами, в ¤ких зам≥сть статутного кап≥талу (кредитн≥ союзи та ≥нш≥) або нар¤ду з ним (наприклад, п≥дприЇмства потреб кооперац≥њ) частка власного кап≥талу формуЇтьс¤ у вигл¤д≥ паЇвих внеск≥в;
рахунок 42 "ƒодатковий кап≥тал" призначений дл¤ обл≥ку ≥ншого кап≥талу, внесеного учасниками (ем≥с≥йний доход та ≥нше) або отриманн¤ кошт≥в в процесс≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства в результат≥ дооц≥нки його актив≥в, безкоштовного отриманн¤ майна та ≥нше;
рахунок 43 "–езервний кап≥тал" буде використаний дл¤ в≥дображенн¤ суми резерв≥в, ¤к≥ утворюютьс¤ за рахунок чистого прибутку зг≥дно з д≥¤ючим законодавством;
рахунок 44 "ѕрибутки ≥ збитки нерозпод≥лен≥" призначений дл¤ накопиченн¤ чистих ф≥нансових результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
¬икористанн¤ прибутку на виплату див≥дент≥в або дл¤ створенн¤ резервного кап≥талу на прот¤з≥ зв≥тного пер≥оду буде в≥дображатис¤ по дебету субрахунку 44/2 "ѕрибуток, використаний в зв≥тньому номер≥" в кореспонденц≥њ зг≥дно з рахунком 67 "–озрахунки з учасниками" або 43 "–езервний кап≥тал".
“реба в≥дм≥тити, що ≥нш≥ витрати, ¤к≥ сьогодн≥ роздивл¤ютьс¤ ¤к використанн¤ прибутку (в≥драхуванн¤ в фонди заохоченн¤ та розвитку, податки з прибутку та ≥нш≥) будуть в≥дображатис¤ ¤к витрати на в≥дпов≥дних рахунках (23, 90, 91, 93 та ≥нш≥). ¬ к≥нц≥ року сальдо субрахунку 44/2 буде снижуватис¤ за рахунок нерозпод≥леного прибутку в дебет рахунку 44/1.
–ахунок 45 "вилучений кап≥тал" призначений дл¤ в≥дображенн¤ фактичноњ соб≥вартост≥ акц≥й власноњ ем≥с≥њ або долей, ¤к≥ викуплен≥ товариством у його учасник≥в. ÷ей рахунок Ї регулюючим контрпасивним рахунком до ≥нших рахунк≥в власного кап≥талу, а його сальдо в≥дн≥маЇтьс¤ при визначен≥ п≥дсумку власного кап≥талу в баланс≥.
–ахунок 46 "Ќесплачений кап≥тал" буде використаний дл¤ в≥дображенн¤ деб≥торськоњ заборгованност≥ учасник≥в по внескам в кап≥тал п≥дприЇмства. —альдо цього рахунку також в≥дн≥маЇтьс¤ при визначенн≥ п≥дсумку власного кап≥талу в баланс≥.
≤нша група рахунк≥в (47-49) призначена дл¤ в≥дображенн¤ обовТ¤зк≥в п≥дприЇмства, дл¤ ¤ких сума або час майбутн≥х платеж≥в не визначен≥. ÷ей рахунок в значн≥й м≥р≥ буде виконувати функц≥ю д≥ючого рахунку 89 "–езерв майбутн≥х витрат ≥ платеж≥в". јле треба п≥дкреслити, що рахунок 47 призначений дл¤ обл≥ку реальних обовТ¤зк≥в, ¤к≥ вит≥кають з вже зроблених операц≥й (наприклад, реал≥зац≥¤ подукц≥њ з гарант≥Їю).
ўо стосуЇтьс¤ фонд≥в заохоченн¤ та розвитку, обл≥к ¤ких в тепер≥шн≥й час ведетьс¤ на рахунку 87 "‘онди економ≥чного призначенн¤", то п≥дприЇмство маЇ витрачати грошов≥ кошти на вказан≥ ц≥ни, але це ще не Ї реальним обовТ¤зком з точки зору бухгалтерського обл≥ку.
“ому грошов≥ засоби, фактично витрачен≥ на заохоченн¤, соц≥альний або виробничий розвиток, необх≥дно в≥дносити на витрати у тому пер≥од≥, коли були зд≥йсненн≥ в≥дпов≥дн≥ заходи або виплати.
–ахунок 48 "÷≥льове ф≥нансуванн¤ ≥ ц≥льов≥ надходженн¤" Ї аналогом д≥¤ючого рахунку 96, так ¤к визначений дл¤ обл≥ку грошових засоб≥в, ¤к≥ отриман≥ в≥д ≥нших ф≥зичних та юридичних ос≥б (в тому числ≥ гарант≥њ, субсид≥њ) дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в ц≥льового призначенн¤. јле механ≥зм використанн¤ рахунку 48 дуже в≥др≥зн¤Їтьс¤ там, що в дебет цього рахунку не будуть списуватиис¤ витрати на зд≥йсненн¤ заход≥в ц≥льового призначенн¤. —ума отриманого ф≥нансуванн¤ Ї часткою доходу п≥дприЇмства, тому рахунок 48 буде кореспондуватис¤ по дебету з кредитом в≥дповдного рахунку классу 7.
” випадку в≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень сальдо рахунку 48 списуЇтьс¤ на рахунок 69 "ƒоходи майбутн≥х пер≥од≥в" та вже з цього рахунку буде поступово списуватис¤ на доходи в≥дпов≥дного зв≥тнього пер≥оду одночасно з амортизац≥Їю обТЇкта кап≥тальних вкладеннь. “акий п≥дх≥д обумовлений принципом в≥дпов≥дност≥ дозоду та витрат, на ¤кому засновуЇтьс¤ новий ѕлан рахунк≥в.
ўе одним важливим аспектом нового ѕлану рахунк≥в Ї перех≥д в≥д фондового обл≥ку, до обл≥ку кап≥талу ¤к дол≥ актив≥в, ¤к≥ належать власникам (учасникам) п≥дприЇмства. ” звТ¤зку з цим проект ѕлана рахунк≥в не передбачаЇ рахунк≥в або субрахунк≥в дл¤ в≥дображенн¤ прибутку (або ≥нших джерел), використаного на кап≥тальн≥ та ф≥нансов≥ вкладенн¤.
ƒл¤ ц≥лей контрол¤ за ефективним використанн¤м грошових засоб≥в призначений "«в≥т про рух грошових кошт≥в".
–ахунок 49 "јсигнуванн¤ з бюджету" буде використовуватис¤ виключно бюджетними орган≥зац≥¤ми.
ѕроанал≥зувавши «акон ≥ стандарти можна зробити висновок, що бухгалтерський обл≥к в ”крањн≥ зробив значний крок вперед до переходу на загальн≥, прийн¤т≥ в св≥тот≥вй практиц≥ стандарти.
”мови функц≥юванн¤ ринку вимагають особливоњ моб≥льност≥, оперативност≥ в отриманн≥ управл≥нських р≥шень, точност≥ при обробц≥ великих обс¤г≥в обл≥ковоњ ≥нформац≥њ. ѕо¤ва компТютер≥в ≥ в≥дпов≥дного програмного забезпеченн¤ дала можлив≥сть вир≥шувати задач≥ ≥ проводити глибший анал≥з ¤вищ. “ому, бухгалтерський обл≥к Ї обТЇктом компТютер≥зац≥њ.
ѕри орган≥зац≥њ обл≥ку влансого кап≥талу на п≥дприЇмств≥ «ј“ "¬ѕ‘" не складають зведених даних по фондам. “ому треба продемонструвати таку можлив≥сть на приклад≥ фонд≥в спец≥ального призначенн¤ (дод. ). ѕерел≥к первиноњ ≥нформац≥њ дл¤ складенн¤ такого документу наведений у табл. 2.9. Ѕ≥льш точне ≥ повне описанн¤ документооб≥гу вланого кап≥талу, в часност≥ фонд≥в спец≥ального призначенн¤ надано та в≥дображено в табл. 2.10.
“аблиц¤ 2.9
ѕерел≥к первиноњ ≥нформац≥њ та њњ опис
ƒокумент
‘орма надходженн¤
„астота надходженн¤
ƒжерело надходженн¤
Ќазва
≤ндеф≥катор
–озрахунков≥ таблиц≥
–“
в≥льна
у випадку необх≥дност≥
Ѕухгалтер обл≥ку власного кап≥талу
јнал≥тичн≥ дан≥ (з в≥домостей по фондам)
ј¬
автоматизована
щом≥с¤чно
ј–ћ, бухгалтер≥¤
“аблиц¤ 2.10
ƒокументооб≥г власного кап≥талу
(дл¤ фонд≥в спец≥ального призначенн¤)
Ќазва документу
бухга-лтер
ј–ћ
ер≥вник сектору
√лав. бух.
ер≥вник п≥дприЇ.
¬ищ≥ орган≥зац≥њ
јрх≥в
–озрахунков≥ таблиц≥
Z
O
P
ZB
ќборотна в≥дом≥сть по анал≥тичному рахунку
Z
O
P
R O
W R
ZB
јнал≥тичн≥ дан≥ (в≥дом≥сть) по рахунку
Z
P R
R
ZB
ќборотний баланс
Z
P
P R
W R
ZB
√оловна книга
Z
W
P R
W R
ZB
‘орми зв≥тност≥ є1,3
Z
P R
W P
ZB
”мовн≥ скороченн¤, ¤к≥ використовуютьс¤ в табл. 2.10:
Z Ц зародженн¤;
P Ц перев≥рка;
O Ц обробка;
R Ц п≥дпис;
W Ц використанн¤;
ZB Ц збереженн¤;
- основна дл¤ заповненн¤;
передача.
ƒл¤ роботи на компТютер≥ кр≥м основноњ бази був утворений дов≥дник, ¤кий м≥стить допом≥жну ≥нформац≥ю про дан≥ (табл. 2.11).
“аблиц¤ 2.11
ѕерел≥к та опис дов≥дковоњ ≥нформац≥њ
ƒокумент
‘орма надходженн¤
„астота надходженн¤
ƒжерело надходженн¤
Ќазва
≤ндеф≥катор
ласиф≥катор субрахунк≥в 87 рахунку
SB
ласиф≥катор
ѕри впровадженн≥ ј–ћ
–озробник
¬х≥дна ≥нформац≥¤ охарактеризована в табл. 2.12.
“аблиц¤ 2.12
ѕерел≥к та опис вих≥дноњ ≥нформац≥њ
ƒокумент
‘орма надходженн¤
„астота надходженн¤
ƒжерело надходженн¤
Ќазва
≤ндеф≥катор
«ведена в≥дом≥сть по фондам спец≥ального призначенн¤
ZWFSP
”н≥ф≥кована
в к≥нц≥ зв≥тного пер≥оду
ј–ћ
ƒл¤ визначенн¤ структурних одиниць ≥нформац≥њ складена табл. 2.13. ј перел≥к використаних ≥нформац≥йних масив≥в та њх опис наведен≥ в табл. 2.14 та 2.15.
“аблиц¤ 2.13
ќпис структурних одиниць ≥нформац≥њ
Ќазва рекв≥зиту
“очн≥сть
ƒжерело ≥нформац≥њ
Ќазва
≤нденти-ф≥катор
Ќазва субрахунку
—альдо за ’ м≥с¤ць
—альдо за ’≤ м≥с¤ць
—альдо за ’≤≤ м≥с¤ць
—альдо за V≤ м≥с¤ць
-
0,01
0,01
0,01
0,01
ласиф≥катор
јнал≥тичн≥ данн≥ ≥ данн≥ √оловноњ книги
SB
AN
ZV
“аблиц¤ 2.14
ѕерел≥к ≥нформац≥йних масив≥в на машиному нос≥њ
ћасив
ƒжерело ≥нформац≥њ
ћакси- мальна довж. запису
ƒов- жина
запису
Ќос≥й ≥нфор- мац≥њ
ќрга- н≥за- ц≥¤
Ќазва
≤ндентиф≥катор
Ќазва
≤нденти-ф≥катор
ћасив класиф≥-катор субрахунк≥в
KSB
ласиф≥-катор субрахун-к≥в (по анал≥тичнимданим)
—Ѕ
3
15
∆ћƒ
табл.
Ѕаза даних
√оловна книга, ж/о є12
ј¬
«¬
3
41
∆ћƒ
табл.
«ведена в≥дом≥сть по фондам спец≥ального призначенн¤
ZWFSP
јнал≥тична в≥дом≥сть, √оловна книга, ж/о є12
ј¬
«¬
3
51
∆ћƒ
табл.
“аблиц¤ 2.15
ќпис масив≥в
Ќазва
рекв≥зиту
≤нден- тиф≥ка- тор
“ип рекв≥- зиту
ƒовжи- на в знаках
ƒ≥а- пазон зм≥н
«вТ¤зок з ≥ншими масивами
ћасив класиф≥катор
—убрахунок
Ќазва субрахунку
ћасив база даних
—убрахунок
’ м≥с¤ць
’≤ м≥с¤ць ’≤≤ м≥с¤ць
≤V квартал
KSB
SB
NS
SB
K1
K2
K3
K4
C
C
C
N
N
N
N
4
10
4
8
8
8
9
-
-
-
-
-
-
-
з базою даних
ZWFSP
KSB, ZWFSP
ћасив зведена в≥дом≥сть по фондам спец≥ального призначенн¤
—убрахунок
Ќазва субрахунку
’ м≥с¤ць
’≤ м≥с¤ць ’≤≤ м≥с¤ць
≤V квартал
ZWFSP
SB
NS
K1
K2
K3
K4
C
C
N
N
N
N
4
10
8
8
8
9
-
-
-
-
-
-
KSP
база даних
¬сього за р≥к
K1+K2+ +K3+K4
N
9
-
Ќа рисунку 2.4 наведена схема технолог≥чного р≥шенн¤ задач≥, на основ≥ ¤кого був отриманий п≥дсумковий документ бухгалтерськоњ зв≥тност≥ (дод. ).
–ис. 2.4 —хема технолог≥чного процесу р≥шенн¤ задач≥ "ќбл≥к власного кап≥талу"
“аким чином, на даному приклад≥ продемонстрован≥ можливост≥ ≈ќћ при орган≥зац≥њ обл≥ку власного кап≥талу. Ќа цей час будь ¤ке п≥дприЇмство маЇ обчислювальну техн≥ку, так ¤к вона полегшуЇ та п≥двищуЇ точн≥сть веденн¤ бухгалтерського обл≥ку. ƒл¤ цього створен≥ спец≥альн≥ бухгалтерськ≥ програми: "1— Ѕухгалтер≥¤", "ќф≥с 2000" та ≥нш≥, ¤к≥ дозвол¤ють вдосконалити бухгалтерський обл≥к та зв≥тн≥сть.
ƒл¤ того, щоб всеб≥чно вивчити власний кап≥тал, кр≥м обл≥ку необх≥дно розгл¤нути ≥ анал≥з, ¤кий представлений в 3-ому розд≥л≥ випускноњ роботи.
–ќ«ƒ≤Ћ 3
јнал≥з власного кап≥талу
3.1 јнал≥з складу, структури ≥ динам≥ки власного кап≥талу п≥дприЇмства
‘≥нансове становище п≥дприЇмства в б≥льшост≥ залежить в≥д того, ¤к≥ засоби воно маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ ≥ куди вони вкладен≥. Ќеобх≥дн≥сть у власному кап≥тал≥ обумовлене вимогами самоф≥нансуванн¤ п≥дприЇмств, тому що в≥н Ї основною самост≥йност≥ ≥ незалежност≥.
јнал≥з власного кап≥талу буде зроблений на основ≥ ж/о 12, ф. є1, 2, 3, √оловн≥й книз≥, тому що в цих документах найб≥льш в≥дображен≥ анал≥тичн≥ дан≥.
Ќа початку анал≥зу в≥докремим власний кап≥тал в≥д ≥нших джерел ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмства (табл. 3.1.).
«а даними табл. 3.1 очевидно, що власний кап≥тал ј“ У¬ѕ‘Фдор≥внюЇ 76820 тис. грн. ≥ 88486 тис. грн. в≥дп≥в≥дно на початку ≥ к≥нець року, тобто його розм≥р зб≥льшивс¤ п≥д к≥нець року на 11666 тис.грн., що складаЇ 2,35%.
ƒан≥ табл. 3.1 св≥дчать про те, що власний кап≥тал Ї основним джерелом ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмства, його питома вага склала на к≥нець року 90,45% до загального розм≥ру ф≥нансових ресурс≥в. ÷е св≥дчить про те що п≥дприЇмство у раз≥ потреби, при л≥кв≥дац≥њ зможе покрити своњ борги за рахунок власного кап≥талу. “емп росту власного кап≥талу 115,2%, що вище, чим у джерел майна в ц≥лому. ÷е св≥дчить про швидке зб≥льшенн¤ розм≥ру власного кап≥талу в господарськ≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
“аблиц¤ 3.1
јнал≥тичн≥ групуванн¤ й анал≥з пасиву балансу «ј“ У¬ѕ‘Ф за 1998 р.
є
п/п
ѕасив баланса
ћетодика розрахунку
Ќа початок 1998р .
Ќа
к≥нець
1998 р.
¬≥дхиленн¤
(+,-)
“емп
росту
(%)
тис.грн
тис.грн
абсол. тис.грн.
питома
вага (%)
1.
ƒжерела майна:
валюта балансу нетто
87191
100%
97832 100%
+10641
-
112,2
1.1
¬ласний кап≥тал
п≥дсумок 1 розд≥лу пасива
76820
88,1%
88486
90,45
+11666
+2,35
115,2
1.2
¬ласний оборотний кап≥тал
сума п≥дсу-мков. 1 ≥ 2 розд≥л≥в пас-иву, п≥дсу-мок 1 роз-д≥лу активу
-2260
14636
14,96%
+16896
+14,96
-
2.
ѕозичковий кап≥тал у тому числ≥
—ума 2 ≥ 3 розд≥лу пасиву
10371 11,89%
9346
9,55%
-1025
-2,34
-
2.1
ƒовгостроков≥ кредити та займи
ѕ≥дсумок 2 розд≥лу п≥сиву
-
-
-
-
-
2.2
ороткостроков≥ кредити та займи
—ума р¤дк≥в (600-620) « розд≥лу пасива
1690
1,94%
747
0,76%
-943
-1,18
-
2.3
редиторська заборгован≥сть
сума р¤дк≥в (630-720) « розд≥л пасиву
3698
4,24%
2037
2,08
-1681
-2,16
Ќаступним етапом анал≥зу Ї анал≥з складу, структури ≥ д≥нам≥ки власного кап≥талу (табл. 3.2).
јнал≥з показав, що розм≥р статутного фонду ј“ "¬ѕ‘" сладаЇ 1,16% власного кап≥талу, ≥ дор≥внюЇ 1029 тис. грн., тобто зареЇстрованого в татут≥ розм≥ру. ƒодатковий кап≥тал за зв≥тний, кап≥тал значно зб≥льшивс¤ (на 12009 тис.грн. або 14,53%) ≥ по розм≥ру перевищуЇ загальну суму власного кап≥талу на 6,97%. ÷е в≥дбулос¤ через ≥ндексац≥ю балансовоњ вартост≥ основних засоб≥в, дооц≥нки “ћ÷ ≥ по ≥ншим причинам. –езервний кап≥тал на п≥дприЇмств≥ в≥дсутн≥й через збитков≥сть.
“аблиц¤ 3.2
јнал≥з складу, структури ≥ динам≥ки власного кап≥талу за 1998 р≥к
—татт≥ влансого кап≥талу
Ќа початок року,
тис. грн.
Ќа к≥нець року, тис.грн
¬≥дхиленн¤
¬≥дсоток на к≥нець року до величини власного кап≥талу
тис.грн
%
¬ласний кап≥тал, прот¤гом року
76820
88486
+11666
+15,19
100
—татутний фонд
1029
1029
0
0
1,16
ƒодатковий кап≥тал
82642
94,651
+12,009
+14,53
106,97
–езервний фонд
-
-
-
-
-
—татутний фонд ≥ ц≥льове ф≥нансуванн¤
193
102
-91
-47,15
0,11
–езерви майбутн≥х витрат ≥ платеж≥в
80
105
2,5
+31,25
0,12
ѕрибуток використ-аний у зв≥тньому роц≥
’
775
’
’
0,88
«битки зв≥тнього року
’
-3002
’
’
-3,39
«битки минулих рок≥в
-7124
-4399
+2725
-38,25
-4,97
—пец≥альн≥ фонди ≥ ц≥льове ф≥нансуванн¤ зменшилис¤ на 91 тис.грн., що складаЇ (50% в≥д суми на початок року, ≥ њхн≥й розм≥р займаЇ 0,11% у структур≥ власного кап≥талу. Ќа розм≥р резерву майбутн≥х витрат ≥ неплатеж≥в (105 тис. грн.) припадаЇ 0,12% розм≥ру власного кап≥талу, резерви майбутн≥х платеж≥в в ц≥лому на 25 тис. грн., тобто на 31,25%, збитки зв≥тнього року, склали 3002 тис.грн., а минулого року 4399 тис.грн. «агальн≥ сума збитк≥в займаЇ Ц 8,36% структури власного кап≥талу. ÷е означаЇ, що вони за зв≥тн≥й р≥к не покривалис¤.
Ѕ≥льш повно рух фонд≥в можна побачити у форм≥ є3 (дод. ), де в≥дображено надходженн¤ ≥ витрати сум фонд≥в ≥ резерв≥в за зв≥тн≥й р≥к.
ƒал≥, у процес≥ анал≥зу необх≥дно розрахувати коеф≥ц≥Їнт ефективност≥ власного кап≥талу що допоможуть проанал≥зувати власний кап≥тал п≥дприЇмства (табл. 3.3).
як св≥дчать дан≥ табл. 3.3 коеф≥ц≥Їнт автоном≥њ ( а), що важливий дл¤ ≥нвестор≥в ≥ кредитор≥в, характеризуЇ частку засоб≥в, ¤к≥ вкладен≥ власниками в загальну варт≥сть майна.
“аблиц¤ 3.3
јнал≥з коеф≥ц≥Їнт≥в власного кап≥талу
Ќазва коеф≥ц≥Їнта
ћетодика розрахунку
«а 1998 р.
«м≥ни за р≥к (+;-)
Ќорма-тив. меж≥
на початок року
на к≥нець року
1. оеф≥ц≥Їнт автоном≥њ
0,88
0,91
+0,03
( 0,5
2. оеф≥ц≥Їнт ф≥нансуванн¤
7,4
9,47
+2,07
-
3. оеф≥ц≥Їнт ≥нвестуванн¤ власних засоб≥в
0,97
1,20
+0,23
-
4. оеф≥з≥Їнт оборотност≥ вла-сного кап≥талу
(за 1997р.)
0,02
(за 1998 р.)
0,06
+0,04
(1
5. оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ власних ≥ пози-кових кошт≥в
0,14
0,11
-0,03
(0,03
6. оеф≥ц≥Їнт заможност≥ вла-сними засобами
-
0,8
+0,8
0,6-0,8
÷е св≥дчить, про те що п≥дприЇмство не залежить в≥д своњх борг≥в (тому що а > 0,5), а зб≥льшенн¤ коеф≥ц≥Їнта на 3% св≥дчить, про зменшенн¤ розм≥ру кредитв≥ ≥ позик.
оеф≥ц≥Їнт ф≥нансуванн¤ ( ф), ¤кий показуЇ в ¤кому розм≥р≥ майно п≥дприЇмства ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок р≥зном≥н≥тних джерел, не маЇ обмежеть, тобто, чим в≥н вище, тим над≥йна позиц≥¤ кредитор≥в (44, с.257). …ого зб≥льшенн¤ на 2,07 св≥дчить про те, що майно п≥дприЇмства в здеб≥льшого формуЇтьс¤ за рахунок власних засоб≥в.
оеф≥ц≥Їнт ≥нвестуванн¤ ( ≥) показуЇ на ск≥льки власн≥ джерел формуютьс¤ ≥нвестиц≥њ јт. як очевидно з табл. 3.3., частка власних засоб≥в у виробничих фондах зб≥льшилось на 23% п≥д к≥нець року ≥ склала 120%.
оеф≥ц≥Їнт оборотност≥ ( о) показуЇ швидк≥сть обороту власного кап≥талу, що дл¤ ј“ У¬ѕ‘Ф значить активн≥сть засоб≥в, ¤ким ризикують акц≥онери. –≥ст о (з 2% до 6%) означаЇ п≥двищенн¤ м≥рою забезпечуватис¤ кредитами ≥ в≥дпов≥дно знижувати частку власник≥в у загальному кап≥тал≥ п≥дприЇмства.
«меншенн¤ на 0,03 коеф≥ц≥Їнта сп≥вв≥дношенн¤ позикових ≥ власних засоб≥в ( с) св≥дчить, про зб≥льшенн¤ розм≥ру кап≥талу ≥ його активност≥. оеф≥ц≥Їнт покритт¤ власними засобами знаход¤тьс¤ в межах нормативного обмеженн¤ (0,8), це св≥дчить про повну заможн≥сть власним кап≥талом господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
Ќа п≥дстав≥ зроблених розрахунк≥в можн≥ зробити висновок, що ф≥нансове положенн¤ «ј¬ "¬ѕ‘" щодо власного кап≥талу значно пол≥пшилос¤ п≥д к≥нець року в результат≥ зб≥льшенн¤ його на 11666 тис. грн. або 15,19%. √оловною причиною цього ¤вилос¤ зб≥льшенн¤ додаткового кап≥талу на 10419 тис.грн. (12,61%) ≥ зб≥льшенн¤ резерву майбутн≥х витрат ≥ платеж≥в (на 25 тис.грн. або 21,35%). ƒл¤ б≥льш глибокого анал≥зу власного кап≥талу необх≥дно зробити детальний анал≥з його складових, а так само њх динам≥ку впливу на розм≥р власного кап≥талу.
3.2 јнал≥з прибутку п≥дприЇмства
ѕрибуток п≥дприЇмства впливаЇ на утворенн¤ власного кап≥талу, ≥ в той же час, Ї його складовою. “ому анал≥з складових частин власного кап≥талу необх≥дно почати з анал≥зу прибутку. ” процес≥ анал≥зу потр≥бно вивчити склад балансового прибутку, його структуру, динам≥ку ≥ виконанн¤ плану прибутку за зв≥тний р≥к (табл. 3.4). ѕри анал≥з≥ використовують дан≥ форми зв≥тност≥. (дод. ).
“аблиц¤ 3.4
јнал≥з складу, динам≥ки ≥ використанн¤ плану балансового прибутку за зв≥тн≥й 1998 р≥к
—лад балансового прибутку
(збиток)
1997 р≥к
«в≥тний 1998 р≥к
¬≥дхиленн¤ в≥д плану (+,-)
сума тис. грн.
стр-ра
ѕлан
‘акт
сума тис.грн
структура (%)
у % до сл≥дуючого року
сума тис.грн.
структура (%)
у % до сл≥дуючого року
сума тис.грн.
у % до сл≥дуючого року
% до балансового прибутку
ј
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
1.
Ѕалансовий прибуток (збиток) у т.ч.
3874
100
2285
100
-
2227
100
-
+58
-
-
1.1
ѕрибуток (збиток) в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ
3855
99,5
2300
102,66
-
2270
102
-
+30
-
+0,34
1.2
ѕрибуток в≥д ≥ншоњ реал≥зац≥њ
+12
0,3
+15
-0,66
125
14
0,62
116,6
-1
-8,4
+0,04
1.3
ѕозареал≥за-ц≥йн≥ ф≥нансов≥ результати
+7
0,2
-
-
-
29
1,3
414,2
+29
414,2
-1,3
як показують дан≥ табл. 3.4 план по балансовому прибутку перевищений, тобто отриман≥ збитки менше запланованих на 58 тис.грн., а фактична њх сума складаЇ 2227 тис. грн. Ќайб≥льша питома вага в балансовому прибутку займають збитки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (102%), њх сума дор≥внюЇ 2270 тис. грн., що менше запланованоњ на 30 тис. гн. ѕ≥дприЇмством був отриманий прибуток в≥д ≥ншоњ реал≥зац≥њ Ц 14 тис. грн., що менше плановоњ на 0,04% або 1 тис.грн.. ј також позареал≥зац≥йн≥ ф≥нансов≥ результати ви¤вилис¤ позитивним, тобто був отриманий прибуток у розм≥р≥ 29 тис. грн., що б≥льше н≥ж у попередньому роц≥ на 44,2%.
“ак ¤к результати анал≥зу, показали, що п≥дприЇмство маЇ негативний балансовий прибуток, то подальший анал≥з необх≥дно проводити ¤к анал≥з збитк≥в п≥дприЇмства. Ќа початку необх≥дно визначити ≥ проанал≥зувати причини утворенн¤ збитк≥в, структуру, њх даним≥ку.
ѕрибуток в основному утворюЇтьс¤ за рахунок результат≥в продукц≥њ (товар≥в), роб≥т, послуг ≥нших матер≥альних ц≥нностей.
ѕ≥д прибутком в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ розум≥ють перевищенн¤ виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ без ѕƒ¬ ≥ акцизу над витратами на виробництво ≥ реал≥зац≥ю, що включаютьс¤ в соб≥варт≥сть продукц≥њ. ” протилежному випадку п≥дприЇмство одержуЇ збиток. ѕрибуток (збиток) формуЇтьс¤ поступово прот¤гом ф≥нансо-господарського року.
ѕрот¤гом останн≥х трьох рок≥в «ј“ "¬ѕ‘" маЇ балансовий збиток, що формуЇтьс¤ в такий спос≥б: за зв≥тний 1998 р≥к п≥дприЇмство в≥д основноњ реал≥зац≥њ маЇ збитки 2270 тис.грн. ѕо позареал≥зац≥йних операц≥¤х отриманий прибуток. ѕри продаж≥ основних засоб≥в “ћ÷, прибуток склав 29 тис. грн., а в≥д здач≥ майна в оренду Ц 14 тис. грн. «агальна сума балансового збитку з урахуванн¤м одержаного прибутку склала 2227 тис. грн. (227000-43000). ќдночасно «ј“ "¬ѕ‘" було випостинало прибутку ще 775 тис. грн., то перерозпод≥лений збиток за 1998 р≥к склав 3002 тис. грн. (дод. ). «битки минулих рок≥в склали на к≥нець 1997 року 4399 тис. грн. (дод. ).
јнал≥з збитк≥в можна зробити за допомогою ≈ќћ ≥ програмних пакет≥в "–¤ди динам≥ки" ≥ "ѕрогнозуванн¤ на основ≥ р¤д≥в динам≥ки". ≤нформац≥¤ (табл. 3.5) уз¤та за три останн≥х роки по кварталах. “епер доц≥льно розгл¤нути дан≥ про збитки за 1996, 1997, 1998 р≥к у табл. 3.5.
“аблиц¤ 3.5
ƒинам≥ка збитк≥в «ј“ "¬ѕ‘" за 1996, 1997, 1998 роки,
(тис. грн)
вартал
1996 р≥к
1997 р≥к
1998 р≥к
≤
93,2
342,50
499,60
≤≤
127,4
398,10
557,10
≤≤≤
111,3
462,70
570,20
≤V
130,8
455,60
600,10
¬их≥дна ≥нформац≥¤ (дод. ) представл¤Ї собою показники загальноњ тенденц≥њ р¤ду. якщо брати остан≥й квартал 1998 року, то очевидно, що абсолютний прир≥ст збитку в пор≥вн¤нн≥ з баз≥сним пер≥одом (≤ квартал 1998р.) склав 506 тис. грн., а в пор≥вн¤нн≥ з попередн≥м пер≥одом 30 тис. грн. “емп росту пор≥вн¤но з баз≥сним пер≥одом дор≥внюЇ 638,29%, пор≥вн¤но з ≤≤≤ кварталом 1998 року Ц 105,26%. “емп приросту збитк≥в ≤V кварталу 1998 року в пор≥вн¤нн≥ з ≤ кварталом 1996 року складаЇ 538,29% , пор≥вн¤но з ≤≤≤ кварталом 1998 року дор≥внюЇ 5,261%. јбсолютне утриманн¤ 1% прир≥сту збитку базисного 0,932 тис.грн., цепного приросту Ц 24,739 тис.грн.
“ак само вих≥дн≥ дан≥ м≥ст¤ть середн≥ показники р¤ду д≥нам≥ки: середн≥й р≥вень р¤ду динам≥ки Ц 362,5 тис. грн.; середн≥й абсолютний прир≥ст Ц 181,84 тис.грн.; середн≥й темп р≥сту (%) - 132,70%; середн≥й темп прир≥сту (%) - 32,696%.
ѕодано також граф≥к р¤ду динам≥ки ви¤влене р≥вн¤нн¤ основноњ тенденц≥њ р¤ду:
”=ј0+ј1’, тобто
пр¤ма, але њњ коеф≥ц≥Їнт корел¤ц≥њ достатньо високий (0,96), тому тенденц≥¤ обрана правильно. р≥м перерахованого вище, отриан≥ згладжен≥ значенн¤ р¤ду (дод. ). ” результат≥ анал≥зу отриман≥ прогнозн≥ значенн¤ на ≤ квартал 1998 року (дод. ), у ¤ких м≥н≥мальний прогнозний збиток склав 600,1 тис. грн. по к≥нцевому р≥вн≥ р¤ду, максимальний 730,7 тис. грн. по середньому темпу росту.
« проведеного анал≥зу очевидно, що сума збитк≥в зб≥льшуЇтьс¤ з року в р≥к. ¬елику частину (98,1%) складають збитки в≥д реал≥зац≥њ. ѓх виникненн¤ по¤сн¤Їтьс¤ тим, що продукц≥¤ «ј“ "¬ѕ‘" маЇ негативну рентабульн≥сть, тобто збиткова (дод. ). —ередн¤ збитков≥сть складаЇ 82,32%. ћаксимальною збитков≥стю волод≥Ї вовн¤на ≥ нап≥вшерст¤на пр¤жа (89,56%), що Ї основною продукц≥Їю ј“ У¬ѕ‘Ф (83% в≥д загального обс¤гу виробленоњ продукц≥њ в 1998 роц≥). ћ≥н≥мальною збитков≥стю (16,58%) волод≥Ї ≥нша продукц≥¤ (швейн≥ вироби), що в≥днос¤тьс¤ не до основноњ реал≥зац≥њ ≥ займаЇ маленьку питому вагу (17% в≥д загального обс¤гу продукц≥њ). “аким чином, стаЇ ¤сно, що випускаючи здоб≥льшого збиткову продукц≥ю, п≥дприЇмство буде мати збиток.
Ќаступним етапом анал≥зу прибутку Ї анал≥з розпод≥лу ≥ використанн¤ його. “ак ¤к, п≥дприЇмством було використано 775 тис. грн. чистого прибутку, то необх≥дно зробити анал≥з розпод≥лу ≥ використанн¤ ц≥Їњ суми (дод. ).
ƒл¤ анал≥зу напр¤мк≥в використанн¤ прибутку використовуЇмо кругову д≥аграму (рис. 3.1).
Ќа прот¤з≥ зв≥тного 1998 року п≥дприЇмством було зроблено вр≥драхувань з прибутку на суму 1731,46 тис.грн. (дод. ). ÷≥ засоби б≥ли сикористан≥ на:
оплату нарахованих банком в≥дсотк≥в за просрочений кредит;
ѕƒ¬ за рахунок прибутку;
пен¤ по податку по ѕƒ¬.
р≥м цього, у процес≥ анал≥зу необх≥дно вивчити виконанн¤ плану по використанню прибутку, дл¤ чого фактичн≥ дан≥ про використанн¤ прибутку в ус≥х напр¤мках сп≥вставл¤ютьс¤ з даними плану ≥ зТ¤совуютьс¤ причини в≥дхиленн¤ плану по кожному напр¤мку використанн¤ прибутку. “ому що п≥дприЇмство збиткове, то анал≥з буде виконаний з розрахунку сум, ¤к≥ використовувалис¤ у рахунок пибутку (табл. 3.6).
як очевидно з анал≥зу даних табл. 3.6 основну частку використаних засоб≥в займають платеж≥ до бюджету Ц 63% в≥д загальноњ суми використаних засоб≥в складаЇ 32% або 548 тис. грн., що б≥льше запланованоњ суми усього на 1 тис. грн., це св≥дчить про те, що п≥дприЇмство не маЇ у своЇму розпор¤джен≥ зайв≥ кошти ≥ зд≥йснюЇ у фонди ≥ резерви по ран≥ше запланованому плану використанн¤ прибутку. ѕеревитрати кошт≥в на 14% ≥ спостер≥гаЇтьс¤ в звТ¤зку з переплатою ресурсних платеж≥в на 31%, що склало 103 тис. грн., ≥нших податк≥в ≥ збор≥в на 68% (212 тис. грн). ÷е могло трапитись через п≥двищенн¤ податкових ставок, а так само по¤ви нових вид≥в податк≥в, що не були передбачен≥ планом використанн¤ кошт≥в у рахунок прибутку. “аким чином, розгл¤немо табл. 3.6.
“аблиц¤ 3.6
¬икористанн¤ кошт≥в «ј“ "¬ѕ‘" за рахунок прибутку за 1998 р≥к,
(тис.грн.)
ѕоказник
ѕлан
‘акт
¬≥дхиленн¤ (+;-)
—труктура, % використо-вуваних засоб≥в по факту
тис. грн.
%
1. —ума засоб≥в, залишенна п≥дприЇмством за рахунок прибутку
772
775
+3
+0,39
45
2. ƒодатково використан≥ засоби в рахунок прибутку прот¤гом року
316
956
+240
+25,0
55
”сього витрачених кошт≥в, у т.ч.:
–есурсн≥ платеж≥
ѕодаток з прибутку по чинн≥й ставц≥
ѕеререрахован≥ засоби до бюджету
ѕƒ¬ в рахунок прибутку
% по кредиту
% по ссуд≥
≈коном≥чн≥ санкц≥њ
≤нш≥ податки ≥ збори
—ума на в≥драхуванн¤ у фонди ≥ резерви п≥дприЇмства
14,88
231
-
225
330
38
18
-
99
547
1731
334
-
227
212
37
20
42
311
548
243
+103
-
+2
-118
-1
+2
-
+219
+1
14
+31
-
+0,88
-56
-2,7
+10
-
+68
+0,18
100
19
-
13,1
12,2
2,1
1,1
2,4
18,1
32
ѕитома вага фонд≥в ≥ резерв≥в (%) в≥дпов≥дно до статуних документ≥в:
резервний фонд;
спец≥альн≥ фонди
фонди ц≥льового ф≥нансуванн¤
резерв майбутн≥х витрат платеж≥в
5
65
25
5
-
66
30
4,5
-
-
-
“аким чином, проанал≥зувавши пор¤док розпод≥лу кошт≥в за рахунок прибутку п≥дприЇмства, а також утворенн¤ ≥ динам≥ку його збитковост≥, можна зробити висновок, що в≥дом≥сть прибутку позбавл¤Ї п≥дприЇмства утворенн¤ фонд≥в ≥ резерв≥в у повному обс¤з≥, джерела утворенн¤ власного кап≥талу.
√оловними чинниками, що впливають на в≥дсутн≥сть прибутку Ї: збиткова рентабульн≥сть основного виду ринку збуту, низькою в≥дпускною ц≥ною. јнал≥з прибутку показав, що п≥дприЇмством були витрачен≥ суми на поповненн¤ фонд≥в ≥ резерв≥в. “аким чином, наступним етапом анал≥зу власного кап≥талу буде анал≥з формуванн¤ ≥ використанн¤ фонд≥в ≥ резерв≥в п≥дприЇмства.
3.3 јнал≥з формуванн¤ ≥ використанн¤ фонд≥в ≥ резерв≥в п≥дприЇмства
јнал≥з фонд≥в ≥ резерв≥в необх≥дно почати з моменту њх формуванн¤, тобто проанал≥зувати використанн¤ прибутку з погл¤ду в≥драхувань у фонди резерв≥в. ƒан≥ табл. 3.6 в≥дображають процес розпод≥лу кошт≥в у рахунок прибутку на р≥зноман≥тн≥ потреби п≥дприЇмства, у тому числ≥ фонди ≥ резерви. јнал≥з формуванн¤ ≥ використанн¤ фонд≥в повинний показати, на ск≥льки ≥ за рахунок чких чинник≥в зм≥нилас¤ загальна сума засоб≥в в≥драхувань фонд≥в.
ќсновними факторами, що визначаЇ розм≥р в≥драхувань у фонди ≥ резерви, Ї суми чистого прибутку („ѕ) (у нашому випадку, суми кошт≥в витрачених за рахунок прибутку) ≥ коеф≥ц≥Їнт в≥драхувань з прибутку у в≥дпов≥дн≥ фонди ( ≥). —ума в≥драхувань визначаЇтьс¤ по формул≥:
‘≥=„ѕ* ≥ (1)
ƒл¤ розрахунку њх впливу необх≥дно використати один ≥з прийом≥в детерм≥н≥рованого факторного анал≥зу (табл. 3.7).
јнал≥зуючи данн≥ табл. 3.7 можна зробити висновок, що суми в≥драхувань пом≥тно в≥дхил¤ютьс¤ в≥д запланованих, причиною цього Ї зм≥на частки в≥драхувань у фонди ≥ резерви.
“аблиц¤ 3.7
јнал≥з формуванн¤ фонд≥в ≥ резерв≥в
Ќайменуванн¤ фонду або резерву
—ума, що розпод≥л¤Ї-тьс¤ прибутку (тис.грн).
„астка в≥драхуван (%)
—ума в≥драхувань (тис.грн.)
¬≥дхиленн¤ в≥д плану
ѕлан
‘акт
ѕлан
‘акт
ѕлан
‘акт
”сього
—ума в≥драху-вань
„астка в≥драху-ванн¤
1. ‘онд ц≥льового ф≥нансуванн¤
547
548
25
29,5
136
160
+23,3
+0,25
+23,75
2. ‘онд матер≥ального заохоченн¤
547
548
10
7
57,7
38
-16,3
+0,1
-16,4
3. ‘онд розвитку виробництва
547
548
55
59
301,7
325
+22
+0,55
+21,45
4. ‘онд спец≥ального призначенн¤
547
548
-
-
-
-91
-
-
-
5. –езервний фонд
547
548
5
-
27,3
-
-
-
-
6. –езерви майбутн≥х витрат ≥ платеж≥в
547
548
5
4,5
27,3
25
-2,3
+0,05
-2,35
“ому що сама сума, розпод≥л¤Їмих кошт≥в практично не зм≥нилас¤, то вона не Ї головним фактором, випливаючим на суму в≥драхувань у фонди ≥ резерви. “ому немаЇ необх≥дност≥ в розрахунку впливу фактор≥в другого р≥вню на суму в≥драхувань у фонди п≥дприЇмства.
Ќаступним етапом Ї анал≥з складу ≥ структури окремих клемент≥в власного кап≥талу, ¤к≥ вход¤ть до складу фонд≥в ≥ резерв≥в. ƒо них в≥днос¤тьс¤ додатковий кап≥тал ≥ статутний фонд.
–озм≥р статутного фонду «ј“ "¬ѕ‘" дор≥внюЇ 1029 тис. грн. ÷ей розм≥р Ї пост≥йною величиною в≥дповд≥но до статутних документ≥в ≥ не зм≥нюютьс¤ прот¤гом року. ѕри зб≥льшенн≥ або зменшенн≥ статутного фонду п≥дприЇмства необх≥дно його переЇрестрац≥њ. …ого склад ≥ структура в≥дображен≥ в табл. 3.8.
јнал≥зуючи дан≥ табл. 3.8 можна зробити висновок, що основна питома вага в структур≥ статутного кап≥талу займають внесен≥ акц≥онерами кошти (36,8), а також основн≥ засоби (36,7). Ќайменша питома вага в структур≥ мають внески акц≥онер≥в, зроблен≥ у вид≥ р≥зноман≥тних товар≥в (0,09).
“аблиц¤ 3.8
ѕроцес формуванн¤ статутного фонду «ј“ "¬ѕ‘"
«м≥ст операц≥њ
—ума, тис. грн. (≥з реЇстру акц≥онер≥в)
—труктура
¬нески в статутний фонд до моменту реЇстрац≥њ акц≥онерного товариства особами, що п≥дисалис¤ на акц≥њ:
кошти
валютн≥ засоби
не зак≥нчен≥ обТЇкти устаткуванн¤
матер≥альн≥ ц≥нност≥
р≥зн≥ товари
право користуванн¤ майном ≥ ≥нш≥ нематер≥альн≥ активи
368
12
24
207
0,97
11
36,8
1,26
2,3
20
0,09
1,2
основн≥ засоби
початковоњ вартост≥
на суму зносу
зареЇстрована сума статутного фонду
470
378
28,03
1029
-
36,7
2,76
100
ѕри анал≥з≥ додаткового кап≥талу сл≥д зазаначити, що в≥н зб≥льшивс¤ прот¤гом року на 10419 тис.грн. (13%) ≥ склав на к≥нець 1997 року 93061 тис.грн. јнал≥з його складу ≥ структури поданий у табл. 3.9.
“аблиц¤ 3.9
јнал≥з складу ≥ стрктури додаткового кап≥талу на к≥нець 1998 року
Ќазва статт≥
—ума (грн.)
—труктура (%)
1.
ƒодатковий кап≥тал усього: у т.ч.
93061
100
1.1
ƒооц≥нка “ћ÷
15347
16,5
1.2
≤ндексац≥¤ основних фонд≥в
2670
2,8
1.3
ѕридбанн¤ акц≥й за рахунок засоб≥в в утриманих ≥з зароб≥тноњ плати
0,18
0,0002
1.4
¬икористанн¤ засоб≥в на кап. ремонт
-1,95
-0,0002
1.5
Ѕезплатно отримано (передано) майна
-617
-0,66
1.6
«асоби, використан≥ на покритт¤ збитк≥в
-1497
-1,6
1.7
Ќарахуванн¤ прем≥њ роб≥тникам
-2,77
-0,003
1.8
«асоби, використанн≥ на ф≥нансуванн¤ вкладеннь
проект ј
проект Ѕ
37580
39661
40,3
42,6
« табл. 3.9 видно, що основна питома вага додаткового кап≥талу займаЇ ф≥нансуванн¤ проекту Ѕ (42,6%) ≥ проекта ј (40,3%). Ќа третьому м≥сц≥ при формуванн≥ додаткового кап≥талу несе покритт¤ збитк≥в за рахунок засоб≥в (1497 тис. грн.) у такий спос≥б додатковий кап≥тал зб≥льшивс¤ за рахунок ф≥нансуванн¤ вкладеннь, що грають велику роль у розвитку виробництва.
ƒал≥ дл¤ б≥льш повного анал≥зу, необх≥дно роздивитис¤ використанн¤ засоб≥в фонд≥в ≥ резерв≥в. ‘онди економ≥чного стимулюванн¤ (‘≈—) м≥ст¤ть у соб≥ фонд матур≥ального заохоченн¤ ≥ фонд розвитку виробництва. ¬икористанн¤ засоб≥в ‘≈— показана в табл. 3.10.
“аблиц¤ 3.10
¬икористанн¤ засоб≥в ‘≈—
«м≥ст операц≥њ
—ума, грн. (дод. )
—труктура
ѕерерахуванн¤ засоб≥в на благод≥йн≥ ц≥л≥:
шефська допомога;
одноразова матер≥альна допомога
3000
1876
0,83
0,53
–азом:
4876
1,36
”триманн¤ обТЇкт≥в соц≥ально-культурного побуту:
списанн¤ матур≥ал≥в за рахунок фонд≥в, ¤к≥ витрачен≥ на виробнич≥ ц≥л≥;
теж ћЅѕ
346350
4007
96,5
1,1
–азом:
350357
97,6
¬≥драхуванн¤ у фонд соц. страхуванн¤
239,62
0,06
ѕогашенн¤ кредит≥в
692
0,2
ѕогашенн¤ позички
10
0,003
ќздоровч≥ заходи
-
-
¬идача пут≥вок за рахунок фонд≥в
1433
0,04
–еал≥зац≥¤ ф≥рмового од¤гу своњм роб≥тникам
480,51
0,1
Ќарахуванн¤ р≥зним орган≥зац≥¤м за наданн¤ послуг
325,18
0,09
—писанн¤ частини фонду матер≥ального заохоченн¤ у фонд розвитку виробництва
160,3
0,04
ѕридбанн¤ основних засоб≥в
287,28
0,07
ќренда основних засоб≥в
61
0,02
”сього, витрачених засоб≥в за 1998 р≥к
398739
100
як очевидно з табл. 3.10 засоби ‘≈— використовуютьс¤ в основному на утриманн¤ обТЇкт≥в соц≥ально-культурного побуту (до 98%), тобто використовуютьс¤ засоби фонду розвитку виробництва. ≤нш≥ витрати ‘≈— Ї незначними ≥ займають малу питому вагу в структур≥ витрачених засоб≥в.
јнал≥з резервного фонду не можливий, тому що його формуванн¤ передбачене статутними документами, але фактично не проводитьс¤ через в≥дсутн≥сть прибутку на п≥дприЇмств≥.
јнал≥з фонду ц≥льового ф≥нансуванн¤ показав, що прот¤гом 1998 року було використано засоб≥в цього фонду на суму 91 тис. грн., ≥ утриманн¤ дит¤чих садк≥в, виплату з бюджетного рахунка, утриманн¤ культурно-побутових комплекс≥в. „ерез велику обл≥кову ≥нформац≥ю проанал≥зувати використанн¤ цих засоб≥в не продоставл¤Їтьс¤ можливим. –езерв майбутн≥х витрат ≥ платеж≥в у 1998 роц≥ не використовувавс¤, а нарахован≥ суми призвели до його зб≥льшенн¤ на 25 тис. грн. (дод. ).
“аким чином, проанал≥зувавши формуванн¤ ≥ використанн¤ фонд≥в ≥ резерв≥в п≥дприЇмства, можна зробити висновок, що майже ус≥ фонди ≥ резерви зб≥льшили св≥й розм≥р (за вийн¤тком фонду ц≥льового ф≥нансуванн¤). ÷е говорить про те, що п≥дприЇмству вдалос¤ зробити в≥драхуванн¤ у фонди, в≥дпов≥дно до план≥в ≥ використовувати засоби у в≥дпов≥дност≥ з кошторисами використанн¤ засоб≥в фонд≥в ≥ резерв≥в. јле стаЇ ¤сно, що њх стан бажаЇ бути краще, тому що, де¤к≥ з них не мають джерела утворенн¤ (резервний фонд, ≥нш≥ ж недостатньо ф≥нансуютьс¤ (фонд ц≥льового ф≥нансуванн¤), ≥ ¤к у насл≥док, фонди ≥ резерви не виконують ц≥лком своњх функц≥й ≥ свого призначенн¤.
јнал≥з власного кап≥талу показав, що хоч в≥н ≥ зб≥льшивс¤ прот¤гом року, завд¤ки додвтковому кап≥талу, але фонди ≥ резерви не мають належного розвитку через в≥дсутн≥сть джерел њх ф≥нансуванн¤ (прибутки). “аким чином, на п≥дприЇмств≥ майже не виконуютьс¤ т≥ функц≥њ, що повинн≥ виконувати фонди ≥ резерви. јнал≥з прибутку показав, що збитки, одержан≥ п≥дприЇмствам мають тенденц≥ю до зб≥льшенн¤, що приведе до скороченн¤ формуванн¤ фонд≥в ≥ резерв≥в п≥дприЇмства, тобто до зменшенн¤ розм≥ру власного кап≥талу. “аким чином, необх≥дно роздивитис¤ питанн¤ про напр¤мок вдосконаленн¤ матодики анал≥зу власного кап≥талу.
3.4 ¬досконаленн¤ методики анал≥зу власного кап≥талу
јнал≥тична обробка економ≥чноњ ≥нформац≥њ дуже важка та потребуЇ б≥льшого обс¤гу р≥зноман≥тних обчислень. ѕри переход≥ до ринкових в≥дносин потреба до анал≥тичноњ ≥нформац≥њ значно зб≥льшилас¤. ÷е повТ¤зано з потребою розробки та обгрунтован≥стю перспективних б≥знес-план≥в п≥дприЇмства, комплексноњ оц≥нки еффективност≥ короткострокових та довгострокових управл≥нських р≥шень. ¬ звТ¤зку з цим автоматизац≥¤ анал≥тичних розрахунк≥в Ї обТЇктивною необх≥дн≥стю. “ак ¤к за допомогою ≈ќћ б≥льш глибше та всеб≥чно вивчаютьс¤ економ≥чн≥ ¤вища та процеси, б≥льш повно вивчаютьс¤ резерви зб≥льшенн¤ ефективност≥ виробництва.
“ак, наприклад, проведемо анал≥з зм≥ни власного кап≥талу п≥дприЇмства «ј“ "¬ѕ‘", використовуючи пакет прикладних програм "«агальний анал≥з р¤д≥в динам≥ки" обчислювального центру ун≥верситета (дод. ).
“реба в≥дм≥тити, що вих≥дн≥ данн≥ в≥дображають квартальну величину власного кап≥талу за останн≥ три роки (з 1996 Ц 1998 р≥к). ѕри цьому наблюдаЇтьс¤ пост≥йне зб≥льшенн¤ ц≥Їњ величини на прот¤з≥ вказаного пер≥оду. “ак, максимальний р≥вень власного кап≥талу заф≥ксований в грудн≥ 1998 року ≥ складав 88486 тис. грн., а м≥н≥мальний Ц в с≥чн≥ 1996 року Ц 67038 тис.грн. ўо св≥дчить про пост≥йне зб≥льшенн¤ власного кап≥талу на прот¤з≥ трьох рок≥в.
—ередн≥й р≥вень власного кап≥талу за данний пер≥од складаЇ 82516 тис. грн. «аконом≥рн≥сть зм≥ни власного кап≥талу можна охарактеризувати за допомогою казниковоњ л≥н≥њ (пораболи): Y=66561,5+390,646X+120,720X2,
¤ка на 99,6% зглажуЇ р¤д динам≥ки (коеф≥ц≥Їнт детерм≥нац≥њ = 99,56%), тобто виключаЇ вплив випадковост≥.
¬≥дхиленн¤ теоретичних р≥вн¤нь (значень р¤ду) в≥д емперичних у¤вл¤Ї собою р≥зн≥ велечини. “ак, найб≥лше в≥дхиленн¤ наблюдаЇтьс¤ в ≤≤ квартал≥ 1997 року (+859,7 тис.грн.), що складаЇ 1,174%, а найб≥льше в IV квартал≥ 1996 року ≥ складаЇ 7,363% (Ц954,6 тис.грн.). ÷е вказуЇ на в≥дпов≥дну р≥зницю м≥ж теор≥Їю та практикою.
оеф≥ц≥Їнт корел¤ц≥њ служить дл¤ вим≥ру т≥сноти взаЇмозвТ¤зку м≥ж анал≥зованими признаками та його значенн¤ дор≥внюЇ 0,9997808, що вказуЇ за шкалою „еддока на т≥сний пр¤мий взаЇмозвТ¤зок м≥ж вивчаЇмими величинами власного кап≥талу.
“аким чином, анал≥з власного кап≥талу за три роки на баз≥ ≈ќћ даЇ нагл¤дне ¤вище про характер власного кап≥талу та дозвол¤Ї простежити динам≥ку зм≥ни та встановити основну тенедунц≥ю зб≥льшенн¤ влансого кап≥талу (дод. ).
ƒл¤ ви¤вленн¤ фактор≥в, ¤к≥ впливають на величину власного кап≥талу необх≥дно провести корел¤ц≥йно-регрес≥йний анал≥з, тобто побудова та анал≥з однофакторних та багатофакторних регрес≥йних моделей за допомогою ≈ќћ (дод. ).
¬икористанн¤ корел¤ц≥йно-регрес≥йного анал≥зу в економ≥чних умовах потребуЇ проведенн¤ перев≥рки в≥дпов≥дност≥ вих≥дних даних вимогам цього методу. —початку розрахувуютьс¤ статистичн≥ характеристики вивченн¤ сукупн≥ст≥ (X1, X2, Y), де X1, X2 Ї факторними показниками, а Y Ц результативним. Ќа основ≥ обробки вих≥дноњ ≥нформац≥њ на ≈ќћ маЇ статистичну характеристики, ¤к≥ наведен≥ в пункт≥ 2 (дод. ). « цього видно, що вих≥дна ≥нформац≥¤ Ї однородною та пригодна дл¤ подальшого вивченн¤., так ¤к розрахован≥ показники вар≥ац≥њ (Vy=4,32%, Vx1=0,91%, Vx2=0,71%) Ї меншими н≥ж Vкрит. - 35%.
ѕерев≥рка на нормальн≥сть розпод≥ленн¤ вих≥дних даних проводитьс¤ шл¤хом пор≥вн¤нн¤ асиметр≥њ ≥ ексцес≥в з њх помилками. ѕри в≥дпов≥дност≥ закону розпод≥лу повинно додержуватис¤ нер≥вност≥:
на основ≥ п. 3.1 (дод. ) маЇмо в≥дпов≥дн≥сть вс≥х зм≥нних нормальному закону розпод≥лу. ѕерев≥рка незалежност≥ ¤вищ результатного признаку (див. п. 3.2 дод. ) проведена по критер≥ю ƒарб≥на-¬атсона ≥ показала на значим≥сть автокорел¤ц≥њ. ÷е п≥дтверджуЇтьс¤ ≥ по критер≥ю коеф≥ц≥Їнта —тТюдента (“вич.>“табл.).
ѕерев≥рка статистичноњ незалежност≥ (мульт≥кол≥неарност≥) фактор≥в проведена за допомогою критер≥¤ ’»-квадрат. ¬она показала на¤вн≥сть мультикол≥н≥арн≥ст≥ (див. п. 3.3.1, дод. ).
ѕарна оц≥нка взаЇмозвТ¤зку фактор≥в показала на¤вн≥сть т≥сних взаЇзвТ¤зк≥в м≥ж ними, що п≥дтверджуЇ корн≥ коеф≥ц≥Їнти корел¤ц≥њ ≥ детерм≥нац≥њ (див. п. 3.3.2, дод. ). ѕри будуванн≥ багатофакторноњ регрес≥йноњ модел≥ важливий правильний виб≥р р¤ду р≥вн¤нн¤, ¤ке описуЇ залежн≥сть результативного показника (y-власний кап≥тал) в≥д прийн¤тих фактор≥в (’1 Ц обс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ). ƒл¤ (Y) оптимальна л≥н≥йна формула взаЇмозвТ¤зку з вивчаЇмими показниками, ¤ка маЇ вигл¤д:
Y=A0+A1X1+A2X2 (2)
де ј0 Ц в≥льний член р≥вн¤нн≥;
ј2 ≥ ј1 Ц коеф≥ц≥Їнти рагрес≥њ.
Ќа основ≥ обробки вих≥дних даних на ≈ќћ маЇ значенн¤ коеф≥ц≥Їнти, ¤к≥ наведен≥ в п. 5.2 (дод. ).
« усього видно, що ј0=6446, ј1=2798, ј2=-1622, тод≥ р≥вн¤нн¤ приймаЇ вид багатогранноњ регрес≥њ:
Y=6446+2798X1+(-1622)X2
ќтриман≥ показники адекватност≥ р≥вн¤нн¤ наведен≥ в п. 5.4. (дод. ) св≥дчать, що коеф≥ц≥Їнт багатограноњ корел¤ц≥њ (R) дор≥внюЇ 0,55968.
ѕерев≥рка R провдена по кретер≥ю ‘ашера (F), ¤ка показала, що корел¤ц≥¤ вм≥ру. јле так, ¤к Fвич.“очн≥сть отриманого р≥вн¤нн¤ регрес≥њ можна перев≥рити ≥ по в≥дносн≥й помилц≥ (≈), ¤кщо вона ( 5, то р≥вн¤нн¤ достатньо точне. —ередн¤ в≥дносна помилка в нашому випадку дор≥внюЇ 2,74%, а максимальна в≥дносна помилка Ц 6,84%. ÷е говорить про неповну над≥йн≥сть данного р≥вн¤нн¤, тобто воно не Ї точним.
–озрахован≥ також показники еластичност≥, ¤к≥ в≥дображають зм≥ну Y при зм≥нах X1 та X2 на 1%. ƒан≥ п. 5.7 св≥дчать, що величина власного кап≥талу зб≥льшитьс¤ на 9,324%, ¤кщо зб≥льшитьс¤ обс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ, ≥ зеншитис¤ на 9,099%, ¤кщо витрати на виробництво продукц≥њ зб≥льшатьс¤ на 1%.
“аким чином, регрес≥йна модель маЇ середн≥ оц≥ночн≥ показники ≥ рекомендуютьс¤ дл¤ попередньоњ оц≥нки виливу даних фактор≥в на величину власного кап≥талу.
« зробленоњ роботи можна зробити висновок, що багатофакторний корел¤ц≥йний анал≥з маЇ важливу наукову ≥ практичну значим≥сть. ¬≥н дозвол¤Ї вивчити законом≥рност≥ зм≥ни результативного показника в залежност≥ в≥д повед≥нки р≥зних фактор≥в, визначити њх вплив на величину результативного показника, встановити, ¤к≥ з них Ї основними, а ¤к≥ другими. ÷им дос¤гаЇтьс¤ б≥льш обТЇктивна оц≥нка д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, б≥льш точне та повне визначенн¤ внутр≥ господарського резерв≥в ≥ планових показник≥в.
¬исновок
¬ласний кап≥тал п≥дприЇмства Ц важлива ф≥нансова характеристика будь ¤кого п≥дприЇмства. Ќа ций показник звертають велику увагу вс≥ зац≥кавлен≥ сторони, тому що по ньому можна судити про ф≥нансову ст≥йк≥сть, незалежн≥сть, можливост≥ п≥дприЇмства. «авд¤ки цьому, важливе значенн¤ одержують обл≥к ≥ анал≥з власного кап≥талу, що ≥ були розгл¤нут≥ на стор≥нках випускноњ роботи.
ѕри виконанн≥ роботи ≥ вивчен≥ методики обл≥ку й анал≥зу власного кап≥талу були використан≥ данн≥ «ј“ "¬ѕ‘", що виступало в рол≥ базового п≥дприЇмства.
” випускн≥й робот≥ була розгл¤нута д≥¤льн≥сть акц≥онерного товариства за зв≥тний пер≥од (1998 р≥к), дана оц≥нка його ф≥нансового стана ≥ характеристика його д≥¤льност≥.
Ќами надана економ≥чна природа власного кап≥талу. його сутн≥сть, значенн¤, а також структурн≥ елементи. р≥м цього розгл¤нута система рахунк≥в ≥ анал≥тичних показник≥в, що охоплюЇ складов≥ власного кап≥талу й умови його зб≥льшенн¤ або зменшенн¤.
” ход≥ вивченн¤ особливостей обл≥ку власного кап≥талу на базовому п≥дприЇмств≥, у робот≥ Ї присутн≥м характеристика д≥¤льност≥ акц≥онерних п≥дприЇмств у ц≥лому й особливост≥ даного обТЇкту обл≥ку дл¤ досл≥дженн¤.
—л≥д зазначити що, дл¤ слушност≥ методики веден¤ обл≥ку необх≥дно ознайомленн¤ ≥ вивченн¤ законодавчоњ бази ≥ норматив≥в, що регулюють обл≥к власного кап≥талу. “ому в робот≥ розгл¤даЇтьс¤ перел≥к нормативних документ≥в, що регламентують обл≥к досл≥джуваноњ проблеми ≥ дана њх стисла характеристика.
–озгл¤д обл≥ку власного кап≥талу почато з орган≥зац≥йних принцип≥в, на приклад≥ роботи ф≥нансово-розрахункового сектру, ¤кий займаЇтьс¤ обл≥ком та контролем формуванн¤м ≥ використанн¤м власного кап≥талу. Ќайважлив≥ша складового власного кап≥талу Ц статутний фонд, тому пор¤док його обл≥ку дуже важливо.
…ого розм≥р зареЇрестрований у статут≥ п≥дприЇмства ≥ складаЇ 1028950 грн., в≥н залишаЇтьс¤ незм≥нним, за вийн¤тком випадку переЇстрац≥њ за р≥шенн¤м зас≥данн¤ фундатор≥в. Ѕули розгл¤нут≥ випадки зменшенн¤ або зб≥льшенн¤ статутного фонду, а також процесс його формуанн¤.
ќбл≥к фонд≥в ≥ резерв≥в п≥дприЇмства, що вход¤ть до складу власного кап≥талу подан≥ в робот≥ обл≥ком: резервного фонду, що в≥дсутн≥ на «ј“ "¬ѕ‘", через в≥дсутн≥сть джерела ф≥нансуванн¤ Ц прибутку; додаткового кап≥талу (93061 тис. грн. на к≥нець зв≥тного року), по кредиту 88 рахунку в≥дбуваЇтьс¤ його формуванн¤ ≥ зб≥льшенн¤, по дебету Ц використанн¤ кошт≥в фонду; фонд≥в спец≥ального призначенн¤ ≥ ц≥льового ф≥нансуванн¤ (у баланс≥ сума усього 102000 грн.), серед ¤ких фонди економ≥чного стимулюванн¤, що не мають джерела формуванн¤ прибутку, тому сума, дебетована на 87 рахунок списуЇтьс¤ наприк≥нц≥ пер≥оду в дебет 80 рахунка, тобто збитки (що не було в≥дображено в обл≥ку наприк≥нц≥ зв≥тного пер≥оду); резерв майбутн≥х витрат ≥ платеж≥в, що враховуютьс¤ на 89 рахунку ≥ використовують на оплату в≥дпусток ≥ використовуютьс¤ на оплату в≥дпусток ≥ ремонту що забезпечуЇ безпереб≥йну роботу виробничих цех≥в, а формуютьс¤ засоби фонду ≥ резерву розгл¤нут≥ документи по њх обл≥ку, показан≥ проводки по њх формуванню ≥ використанню засоб≥в, продемонстрован≥ напр¤мки використанн¤ ≥ ц≥льове призначенн¤ фонд≥в ≥ резерв≥в.
ќбл≥к ф≥нансових результат≥в показний в анал≥тичному розр≥з≥, а також формуванн¤ прибутку (збитку) розгл¤нут≥ теоретично з п≥дкр≥пленн¤м данними п≥дприЇмства (збиток зв≥тнього року склав 3002000 грн., минулих рок≥в Ц 4399000 грн.).
¬ласний кап≥тал знаходить широке в≥дображенн¤ у формах зв≥тност≥. ѕравильне формуванн¤ зв≥тних даних маЇ велике значенн¤, тому важливо роздивитис¤ й охарактеризувати зв≥тн≥ в≥домост≥ по власному кап≥талу ≥ повному його в≥дображенн¤ в баланс≥, у зв≥т≥ про ф≥нансов≥ результати й в зв≥т≥ про ф≥нансово-майновий стан п≥дприЇмства.
–озгл¤д анал≥зу власного кап≥талу почато з≥ складу, структури ≥ його динам≥ки. јнал≥з показав, що розм≥р власного кап≥талу зб≥льшивс¤ на 11666 тис.грн. (15%), це обумовлено зб≥льшенн¤м окремих його складових (додаткового кап≥талу на 10419 тис.грн., що складаЇ 13% резерву майбутн≥х витрат ≥ платеж≥в на 25 тис.грн. (31%)).
ƒал≥ був розгл¤нутий анал≥з структури ≥ склад складових частин власного кап≥талу. јнал≥з фонд≥в ≥ резерв≥в п≥дприЇмства, складаЇтьс¤ з анал≥зу: резервного фонду, що в≥дсутн≥й на «ј“ "¬ѕ‘", через в≥дсутн≥сть джерела ф≥нансуванн¤ Ц прибутку; додаткового кап≥талу (93061 тис.грн. Ц на к≥нець зв≥тного пер≥оду); фонду спец≥ального призначенн¤ ≥ ц≥льового ф≥нансуванн¤ (у баланс≥ сума усього 102000 грн.), серед ¤ких фонди економ≥чного стимулюванн¤, що не мають джерела формуванн¤ прибутк; резерв майбутн≥х витрат ≥ платеж≥в, що використовують на оплату в≥дпусток ≥ ремонту, що забезпечуюЇ безпереб≥йну роботу виробничих цех≥в. ѕо кожному фонду ≥ резерву розгл¤нути первинн≥ документи ≥ бухгалтерськ≥ реЇстри Ц джерела анал≥зу, у ¤ких в≥дображен≥ напр¤мки формуванн¤ ≥ використанн¤ засоб≥в ≥ ц≥льове призначенн¤ фонд≥в ≥ резерв≥в.
јнал≥з ф≥нансових результат≥в показний в анал≥тичному розр≥з≥. ¬ робот≥ розгл¤даЇтьс¤ пор¤док формуванн¤ прибутку (збитку) теоретично з п≥дпкр≥пленн¤м даними п≥дприЇмства (збиток зв≥тнього року склав 3002000 грн., минулих рок≥в Ц 4399000 грн.), а так сам використанн¤ прибутку, що зб≥льшуЇ суму збитк≥в. јнал≥з збитк≥в був зроблений за допомогою ≈ќћ ≥ програми "«агальнй анал≥з р¤д≥в д≥нам≥ки", що показав тенденц≥ю збитк≥в до зб≥льшенн¤. «а допомогою програми був отриманий прогнозний результат на ≤ квартал 1999 року, максимальна сума ¤кого склала 730 тис. грн., що в пор≥вн¤нн¤х з IV кварталом 1998 року б≥льш на 130 тис.грн. або 21%. ” процес≥ анал≥з був ви¤влений головний фактор, що впливаЇ на розм≥р збитк≥в Ц це негативна рентабельн≥сть ус≥х вид≥в випускаЇмоњ продукц≥њ. ≤ншими словами продукц≥¤ «ј“ "¬ѕ‘" збиткова, тому чим б≥льше обс¤г зробленоњ продукц≥њ, тим б≥льший збиток одержуЇ п≥дприЇмство. якщо п≥дприЇмство може п≥двищити рентаббельн≥сть продукц≥њ за рахунок зниженн¤ њњ соб≥вартост≥, зб≥льшенн¤ в≥дпускноњ ц≥ни й отриманн¤ нових ринк≥в зб≥ту, то воно може мати прибуток ≥ можлив≥сть покращити своЇ ф≥нансове становище ≥ зб≥льшити розм≥р власного кап≥талу. “ому що збитков≥тсь не даЇ п≥дприЇмству працювати на повну потужн≥сть, виконувати в повному обс¤з≥ виробничу програму. ѕри в≥дсутност≥ прибутку неможливо формуванн¤ фонд≥в ≥ резерв≥в в≥дпов≥дно до затверджених норматив≥в, у чому в≥дпов≥дно до затверджених норматив≥в, у чому ми переконалис¤ на приклад≥ базового п≥дприЇмства.
” процес≥ написанн¤ курсовоњ роботи використан≥ документи п≥дприЇмства «ј“ "¬ѕ‘", основна частина ¤ких виконана з використанн¤м ≈ќћ, тому що на п≥дприЇмств≥ переважаЇ автоматизована форма обл≥ку. “ому, у робот≥ приведений приклад використанн¤ ≈ќћ в обл≥ку з розкритт¤м де¤ких особливостей методолог≥њ упор¤дкуванн¤ документ≥в за допомогою компТютерноњ програми УExcelФ з сер≥њ допом≥жн≥х програм "Microsoft Office". ј так само приклад використанн¤ ≈ќћ в анал≥з≥ в п≥дтвердженн¤ ефективност≥ ц≥Їњ форми керуванн¤ з розкритт¤м де¤ких особливостей методолог≥њ одержанн¤ прогнозних ≥ анал≥тичних матер≥ал≥в за допомогою програм Ујнал≥з р¤д≥в динам≥киФ ≥ Ујнал≥з багатофакторних регрес≥йних моделейФ.
“аким чином, сл≥д зазначити, що п≥дприЇмство маЇ у своЇму розпор¤джен≥ трудов≥, матер≥альн≥ ресурси, маЇ основн≥ фонди й оборотн≥, що Ї перспективою його подальшого розвитку за допомогою над≥йноњ системи керуванн¤ ≥ на¤вност≥ висококвал≥ф≥кованих обл≥кових кадр≥в.
|
