ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: риминалистика
риминалистика
≤стор≥¤ будь-¤коњ науки в тому числ≥ ≥ крим≥нал≥стики - окрема галузь знань. —л≥д в≥дм≥тити, що ≥стор≥¤ крим≥нал≥стики розгл¤даЇтьс¤ ¤к ≥стор≥¤ спецеф≥чного роду д≥¤льност≥. ¬ нас час кримал≥стика ¤вл¤Їтьс¤ досить попул¤рною наукою. ”¤вленн¤ про нењ з б≥льшою чи меншою долею повноти ≥ правильност≥ мають нав≥ть школ¤р≥. ÷е пов"¤зано з високим ступенем ≥нформатизац≥њ, що характерезуЇ наше сусп≥льство. р≥м того крим≥нал≥стика по своњй сут≥ Ї прикладною юридичною наукою, ¤ка б≥льш н≥ж вс≥ ≥нш≥ науки асоц≥юютьс¤ в у¤в≥ перес≥чного громад¤нина з так званим "крим≥налом", ¤кий завжди ц≥кавив, ц≥кавить ≥ мен≥ здаЇтьс¤ буде ц≥кавити людей. Ќеобх≥дно також зазначити, що ≥стор≥¤ крим≥нал≥стики, ¤к наука вид≥лилась з загального вченн¤ про крим≥нал≥стику пор≥вн¤но недавно. ≤стор≥¤ крим≥нал≥стики дозвол¤Ї глибше зрозум≥ти њњ витоки, соц≥альну функц≥ю ≥ тенденц≥њ њњ розвитку. рим≥нал≥стика ¤вл¤лась спецеф≥чною формою д≥¤льност≥ з час≥в зародженн¤ людського сусп≥льства, виникненн¤ ¤коњ по¤снювалось необх≥дн≥стю вир≥шенн¤ тих конфл≥ктних ситуац≥й ( крим≥нально-релевантних под≥й, ¤к≥ час в≥д часу виникали ≥ виникають в сусп≥льств≥ ). ѕотр≥бно сказати, що зародженн¤ прийом≥в ≥ засоб≥в розсл≥дуванн¤ злочин≥в, ¤к≥ отримали п≥зн≥ше назву крим≥нал≥стичних, безумовно пов"¤зано з потребами крим≥нального судочинства, карного розшуку, ≥ судовоњ експертизи.( проблеми, потреби - породжують певн≥ д≥њ способи вир≥шенн¤.)
’очу зазначити, що предметом данноњ роботи буде розвиток ≥стор≥њ крим≥нал≥стики на територ≥њ ”крањни, а так ¤к неможливо отримати глибокого у¤вленн¤ про розвиток науки на територ≥њ окремоњ держави, тому паралельно буде розгл¤датись розвиток ≥стор≥њ крим≥нал≥стики в св≥т≥. ћетодом данноњ роботи буде анал≥з ¤к нормативних джерел минулого так ≥ досл≥дженн¤ монограф≥й з питань крим≥нал≥стики з метою пошуку виток≥в та тенденц≥й розвитку того чи ≥ншого напр¤мку (розд≥лу) крим≥нал≥стики.
јнал≥зуючи зокрема розвиток ≥стор≥њ крим≥нал≥стики на ”крањн≥, сл≥д сказати, що окрем≥ частини територ≥њ нашоњ держави в той чи ≥нший пер≥од входили до складу тоњ чи ≥ншоњ держави, тому анал≥з буде проводитись стосовно ≥стор≥њ розвитку цих держав.
¬иникненн¤ ≥ розвиток крим≥нал≥стики в св≥т≥ ≥ в ”крањн≥.
ѕ≥знанн¤ под≥њ злочину це складна багатопроф≥льна д≥¤льн≥сть, ¤ка потребуЇ ¤к емп≥р≥чних ( досв≥д ) так ≥ наукових знань ≥з р≥зних галузей науки, техн≥ки, мистецтва. “ому ще в давн≥ часи дл¤ розсл≥дуванн¤ злочин≥в, запрошувались особи, що розум≥лись на ц≥й справ≥, ¤к≥ допомагали розв"¤зувати задач≥, що поставали в процес≥ розсл≥дувнн¤.
Ќеобх≥дно сказати, що окрем≥ способи розсл≥дуванн¤ злочин≥в, експертизи ≥ в≥дкритт¤ датуютьс¤ ще XVII стол≥тт¤м, але народженн¤¤ крим≥нал≥стики ¤к самост≥йноњ науки в≥дбулось в к≥нц≥ XIX стол≥тт¤. ”загальнюючи джерела виникненн¤ крим≥нал≥стики можна вид≥лити чотири напр¤мки :
1. рим≥нал≥стика - ¤к наука виникла в межах формального крим≥нального права ≥ процесу.
2. рим≥нал≥стика - виникла, ¤к наука в рамках неправового розшуку злочинних елемент≥в.
3. рим≥нал≥стика - виникла ¤к продовженн¤ судовоњ медицини.
4. рим≥нал≥стика - виникла сама по соб≥, в силу необх≥дност≥ дл¤ вир≥шенн¤ проблем ефективноњ боротьби з злочинн≥стю.
¬≥дпов≥дно до цих чотирьох напр¤м≥кв, а також окремих розд≥л≥в крим≥нал≥стики ми будемо розгл¤дати ≥стор≥ю њњ розвитку в св≥т≥ ≥ на ”крањн≥.
ќтже одним з головних напр¤мк≥в на м≥й погл¤д, був розвиток спец≥альних знань, стосовно крим≥нл≥стики на баз≥ медицини. ўе ѕапа ≤нокент≥й ≤≤≤ (1200 р.) наказував при з"¤суванн≥ причин смерт≥ звертатись до л≥кар≥в, а в≥домий одекс " арол≥на" (1532 р.) закр≥пив обов"¤зкову участь л≥кар≥в при розсл≥дуванн≥ злочин≥в проти житт¤ ≥ здоров"¤. —л≥д зазначити, що перш≥ спец≥альн≥ знанн¤ мали б≥льше емп≥р≥чний характер н≥ж теоретичний.
“акож необх≥дно в≥дзначити про широке використанн¤ сл≥дчих д≥й при розсл≥дуванн≥ злочину у ’V ст. за час≥в Ћитовсько - –уськоњ держави. ќдним ≥з елемент≥в орган≥зац≥њ внутр≥шнього житт¤ були - копн≥ округи ( своЇр≥дн≥ адм≥н≥стративн≥ одиниц≥ ). опною округою вважавс¤ союз населенн¤ певноњ територ≥њ ¤кий кр≥м кер≥вництва житт¤м в окруз≥, виконував функц≥ю охорони в≥д вчиненн¤ правопорушень, розсл≥дуванн¤ злочин≥в, та њх покаранн¤. ќсновою дл¤ обвинуваченн¤ у вчиненн≥ злочину служили сл≥ди злочинц¤, ¤кий проб≥г через дворище, що накладало п≥дозру, що член данного дворища може бути злочинцем. якщо член данного дворища не м≥г в≥двести в≥д себе п≥дозру йому доводилось
в≥дпов≥дати за вчинений злочин. р≥м того згадуЇтьс¤ також про метод
розсл≥дуванн¤ злочин≥в по "гар¤чому сл≥ду" - "гар¤ча копа".
ѕро сл≥ди, ¤к≥ залишаютьс¤ на м≥сц≥ под≥њ злочину злочинцем згадуЇтьс¤ ще в визначн≥й пам"¤тц≥ права ’≤ - ’≤≤ ст. "–усской ѕравде" : "не будет ли тат¤ по последу женуть", тобто ¤кщо злод≥й не буде одразу ви¤влений, то необх≥дно його шукати по залишених сл≥дах . јле одною з особлив≥стю ро зсл≥дуванн¤ злочину Ї не т≥льки вм≥нн¤ ви¤вл¤ти ≥ використовувати сл≥ди под≥њ злочину, а й вм≥нн¤ њх закр≥пити.
¬ 1867 роц≥ журнал "јрхив судебной медецины" опубл≥кував статтю в≥йськового л≥кар¤ јдольфа Ѕорхмана про спос≥б зн≥мати за допомогою г≥псу в≥дбитки сл≥д≥в людини ≥ тварин.
¬ ≥стор≥њ Ї еп≥зодичн≥ випадки використанн¤ медичних знань дл¤ огл¤ду потерп≥лих, труп≥в, проведенн¤ так званих "медицинських експертиз". јле до створенн¤ јптекарського приказу медики не залучались ( маЇтьс¤ на уваз≥ регул¤рно) дл¤ огл¤ду ос≥б.
« час≥в царюванн¤ ќлек≥¤ ћихайловича почали зустр≥чатись х≥м≥чн≥ експертизи (в сучасному розум≥нн≥ ). ќсобливо вони проводились дл¤ досл≥дженн¤ властивостей р≥зного роду трав ≥ рослин, ¤к≥ розповсюджувались знахар¤ми та чаклунами. “акож Ї згадка датована 26 кв≥тн¤ 1686, про проведенн¤ на основ≥ челоб≥тноњ в≥д ≤вана ѕерм¤кова до ¬ерхохуторського воЇводи √ригор≥¤ Ќаришк≥на почеркознавчоњ експертизи. ƒо цього часу належать св≥дченн¤ про винекненн¤ псих≥атр≥чноњ експертизи, першими "екпертами" були монахи. ¬ зв"¤зку з розвитком цих напр¤мк≥в знань в держав≥ виникають спец≥ал≥зован≥ установи. ѕершими експертними установами були јптекарський приказ та ≤ван≥вська площа в ћоскв≥ ( з другоњ половини ’V≤≤ ст. - досл≥дженн¤ п≥дроблених документ≥в та наданн¤ "юридичних" послуг). ¬инекненн¤ першоњ експертноњ установи датуЇтьс¤ 1811 р. ћ≥н≥стерство пол≥ц≥њ заснувало ћедичну раду, що виконувала судово-медичну експертизу. ≈кпертна д≥¤льн≥сть на м≥сц¤х зд≥йснювалась Ћ≥карськими ”правами при губернських управл≥нн¤х пол≥ц≥њ в штат≥ ¤ких був судовий медик.
≈кспертизу документ≥в зд≥йснювала ≈кспедиц≥¤ загот≥вл≥ державних папер≥в. якщо в документ≥ знаходили ознаки п≥дробки, то документ п≥дл¤гав фотограф≥чному ≥ х≥м≥чному досл≥дженню дл¤ визначенн¤ способу п≥дробки. «а результатами досл≥дженн¤ складавс¤ акт про проведенн¤ експертизи.
–озвиток так званного "другого зору крим≥нал≥ста " - фотограф≥¤, завд¤чуЇ в≥домому вченому ™.‘.Ѕуринському, ¤кий вважаЇтьс¤ засновником судово-досл≥дноњ фотограф≥њ та техн≥чноњ експертизи документ≥в.
рим≥нал≥стика, ¤к самост≥йна наука, зародилась в к≥нц≥ ’≤’ ст. њњ засновниками приб≥чники тоњ чи ≥ншоњ теор≥њ вважають австр≥йського професора √анса √роса (1847-1915 рр.) та французького вченого јльфонса Ѕерт≥льона (1853 -1914 рр.)
—пробуЇмо подумки перенестис¤ в то далеке минуле, коли не ≥снувало н≥ фотограф≥њ, н≥ дактилоскоп≥њ, коли люди не вм≥ли описувати зовн≥шн≥сть людини по методу "словесного портрету" ≥ користуватись з метою встановленн¤ особи антропометр≥Їю ≥ ми зрозум≥Їмо, ¤к важко було вести боротбу ≥з злочинн≥стю без наукових метод≥в, ¤к легко вдавалось злочинц¤м приховувати своЇ минуле. —аме в цей час з"¤вл¤Їтьс¤ такий жахливий метод ≥дентиф≥кац≥њ, ¤к кал≥ченн¤ ≥ клеймуванн¤. ƒавньо≥нд≥йський пам"¤тник права "«акони ћану" предписував, за удар нищим вищого, в≥др≥зати ту частину т≥ла, ¤кою був нанесений удар. ¬ ƒавньму ™гипт≥ та ¬ав≥лон≥ де д≥¤ли досить жорстк≥ принципи закон≥в вав≥лонського цар¤ ’аммурап≥ за скоЇнн¤ крад≥жки винному в≥друбували руку ≥ т.д. Ўироко застосовувалась кал≥ченн¤ та катуванн¤ на територ≥њ ”крањни (зокрема про це згадуЇтьс¤ в "—оборном ”ложении" 1659 р.) леймуванн¤ було в≥дм≥нено в 1863 р. на передодн≥ введенн¤ судовоњ реформи 1864 р.
ѕершим з наукових метод≥в, ¤кий запрпонував ј.Ѕерт≥льон був метод словесного портрету - опис в певн≥й терм≥нолог≥њ ознак зовн≥шност≥ особи на основ≥ науково розробленоњ системи. «а ц≥Їю системою кожна частина обличч¤ ≥ голови отримувала точне визначенн¤ ≥ визначенн¤ з дек≥лькох букв (шифр), по ¤ких складалась формула зовн≥шност≥. Ќа основ≥ цього методу ≥дентиф≥кац≥њ виникаЇ досить сумн≥вна теор≥¤ стосовно особливих ознак, ¤к≥ властив≥ зовн≥шност≥ злочинц¤ ( ≥таль¤нський вчений „езаре Ћомброзо ). јнал≥зуючи ≥дентиф≥кац≥ю злочинц≥в, ¤ка проводилась на основ≥ цього методу необх≥дно в≥дм≥тити, що була висока ступ≥нь помилок. “ому з 1879 р. ј.Ѕерт≥льон розробл¤Ї метод антропометр≥њ, суть ¤кого пол¤гала в вим≥рюванн≥ р≥зних частин т≥ла. ¬ 1882 р. завд¤ки високопоставленим знайомим батька ј.Ѕерт≥льона в≥домого французького вченого Ћу≥ Ѕерт≥льона цей метод був введений в ‘ранц≥њ в повс¤кденну пол≥цейську практику. ™фект нового методу ≥дентиф≥кац≥њ швидко виправдав себе, вже в 1884 р. Ѕерт≥льон ≥дентиф≥кував близько 300 ос≥б, ¤к≥ ран≥ше були засудженн≥, але приховали це. –озроблений метод швидко завойовував визнанн¤ не т≥льки в ‘ранц≥њ, але й в јргентин≥, Ѕельг≥њ, ≤тал≥њ, ѕортугал≥њ, ƒан≥њ, јвстр≥њ, Ќ≥меччин≥ та в ≥нших крањнах. ¬ 1890 р. в ѕетербурз≥ було створене перше в царськ≥й –ос≥њ анторпометричне бюро, а метод розроблений Ѕерт≥льоном отримав назва "берт≥льонаж". ¬ к≥нц≥ ’≤’ ст. в змаганн¤ з антропометр≥Їю вступив метод дактилоскоп≥чноњ ≥дентиф≥кац≥њ особи по пальцевим узорам. ƒе¤кий час антропометр≥¤ ≥ дактилоскоп≥¤ прим≥нювались одночасно, але змаганн¤ м≥ж ними все част≥ше виводило на перше м≥сце дактилоскоп≥ю. —воЇр≥дними похоронами берт≥льонажу стала крад≥жка всесв≥тньо в≥домоњ картини "ћони Ћ≥зи". ¬перше науково описав пап≥л¤рн≥ л≥н≥њ ≥таль¤нський вчений ћ.ћальп≥ги в 1686, але в≥н не класиф≥кував њх. —л≥д зокрема зазначити, що в≥дбитки великого пальц¤ з давн≥х давен використовувались в давньому итањ, ¤к п≥дпис ( тобто ≥дентиф≥кац≥¤ особи). «а новий метод виступали три важлив≥ ознаки - неповторн≥сть, в≥дносна незм≥нн≥сть, в≥дновлюван≥сть. Ѕатьк≥вщиною дактилоскоп≥њ вважаЇтьс¤ јнгл≥¤, але це вже њњ друга батьк≥вщина. ƒактилоскоп≥¤ прийшла до нас з —ходу, зрештою, ¤к ≥ вс≥ прогресивн≥ дос¤гненн¤. јнгл≥чанин ¬≥ль¤м √ершель використовував пальцев≥ в≥дбитки в ≤нд≥њ в ¤кост≥ посв≥дченн¤ особи при видач≥ пенс≥й, а також дл¤ встановленн¤ особи злочинц≥в, ¤к≥ вт≥кли з тюрьми. ¬ 1877 р. його спроба розповсюдити св≥й досв≥д на вс≥ тюрьми Ѕенгал≥њ не отримала п≥дтримки з боку влади. ¬ 1880 р. в англ≥йському журнал≥ "ѕрирода" була опубл≥кована статт¤ √енр≥ ‘олдса, ¤кий вперше озайомив широк≥ кола англ≥чан з дактилоскоп≥Їю. јле все ж таки заслуга розробки наукових основ застосуванн¤ дактилоскоп≥њ належить третьму англ≥чанину ‘ренс≥су √альтону, ¤кий в 1892 р. видав книжку "¬≥дбитки пальц≥в", де вказав принципи, ¤к≥ повинн≥ бути покладен≥ в основу класиф≥кац≥≥ в≥дбитк≥в. ѕрактичну класиф≥кац≥ю в≥дбитк≥в зд≥йснив четвертий агл≥чанин - ≈двард √енр≥, ¤кий в 1901 р. був завд¤ки цьому призначений зам≥сником начальника Ћондонськоњ пол≥цц≥њ. ¬ 1906 р. дактилоскоп≥¤ була введена в –ос≥њ, ≥ ¤к по¤снював ур¤д, введенн¤ дактилоскоп≥њ було необх≥дне дл¤ боротьби з брод¤гами, так званими " ≥ванами , нЇ помн¤щ≥ми родства". ¬перше ≥дентиф≥кац≥¤ особи злочинц≥в за допомогою дактилоскоп≥чноњ експертизи була проведена в ¬аршав≥ в 1909 р. та в ќдес≥ в 1911 р..
—л≥д також зупинитись на допом≥жному метод≥ ≥дентиф≥кац≥њ злочинц≥в - фотографуванн≥. ‘отограф≥¤ нал≥чуЇ майже п≥вторастол≥тню ≥стор≥ю. ѓњ основоположниками ¤вл¤ютьс¤ три винах≥дники : ∆озеф Ќ≥сфоро ЌьЇпс, Ћу≥ ∆ак ƒагер ( ‘ранц≥¤ ) ≥ ‘окс “албот ( јнгл≥¤ ). ƒнем народженн¤ фотогаф≥њ вважаЇтьс¤ 7 с≥чн¤ 1939 р. , в цей день ѕарижська јкадем≥¤ Ќаук заслухала виступ ƒом≥н≥ка ‘. јраго стосовно винаходу ƒагера (закр≥пленн¤ зображенн¤, ¤ке було отримане на ср≥бн≥й пластинц≥ за допомогою пар≥в йоду. ћайже одночасно “албот опубл≥кував св≥й спос≥б закр≥пленн¤ зображенн¤ за допомогою хлористого ср≥бла.
ѕройшло дек≥лька рок≥в, ≥ новий винах≥д почали застосовувати в пол≥ц≥њ. ѕерш≥ в≥дом≥ зн≥мки були виготовленн≥ в 1843 - 1844 в бельг≥йськ≥й тюрьм≥ ‘орест. ¬же в 1864 р. на грош≥ з≥бран≥ за допомогою п≥дписки, в м.Ѕобринц≥, в≥дкрилось пол≥цейське фотограф≥чне ательЇ. јле вс≥ ц≥ випадки не створили н≥ системи, н≥ науковоњ бази дл¤ виникненн¤ судовоњ фотограф≥њ. ѕершу спробу створенн¤ правил вп≥знавальноњ зйомки зробив ќ.√.–ейландер. ¬агомий вклад в розвиток судовоњ фотограф≥њ вн≥с ј.Ѕерт≥льон. ¬≥н сконструював дек≥лька крупноформатних фотоапарат≥в дл¤ зйомки м≥сц¤ под≥њ злочину та спец≥альну установку дл¤ вп≥знавальноњ зйомки злочинц≥в. як вже згадувалось в ц≥й робот≥ засновником судово-досл≥дноњ фотограф≥њ був ™.‘.Ѕуринський, ¤кий за допомогою винайденн¤ методу п≥дсиленн¤ контраст≥в поставив на належний р≥вень досл≥дженн¤ документ≥в. ¬ судово-досл≥дн≥й фотограф≥њ широке застосуванн¤ отримали ≥нфракрасн≥ промен≥ ( в≥дкрит≥ ¬.√ершелем в 1800 р.), ультраф≥олетов≥ (≤.–≥ттер ≥ ”.¬олластон 1801 р. ), ренгеновське пром≥нн¤ ( в 1895 в≥дкрив н≥мецький вчений ¬.–енген ), гама-промен≥ (в≥дкрит≥ в к≥нц≥ ’≤’ ст. ѕ. ≥ ћ. юр≥).
ќкр≥м розвитку окремих напр¤мк≥в крим≥наластики, необх≥дною на мою думку Ї характеристика тих крим≥нал≥стично-експертних заклад≥в, що ≥снували в к≥нц≥ ’≤’ ст. . ѕ≥сл¤ судовою реформи 1864 р. до проведенн¤ досл≥джень залучались "об≥знан≥ " люди з числа л≥кар≥в, пол≥цейських, професор≥в, вчител≥в, ¤к≥ мали "спец≥альн≥ п≥знанн¤ ≥ набули особливого досв≥ду". як вже зазначалось медичну експертизу проводили л≥карськ≥ управи, експертизи в спавах п≥дробки грошових знак≥в - ≈кспедиц≥¤ заготовленн¤ державних папер≥в, в окремих випадках ÷ентральна х≥м≥чна лаборатор≥¤ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в. ƒосить часто при проведенн≥ складних експертиз звертались до јкадем≥њ наук, ¤ка зд≥йснювала переважно досл≥дженн¤ судово-медичного та х≥м≥чного характеру. « 1912 р. в великих м≥стах були створен≥ каб≥нети науково-судових експертиз зокрема так≥ каб≥нети були створен≥ в ќдес≥ ≥ иЇв≥. аб≥нети складались з трьох в≥дд≥л≥в : фотограф≥чного, крим≥нально-техн≥чного, та х≥м≥чного.
ќсобливу систему крим≥нал≥стичних заклад≥в становили крим≥нально-реЇстрац≥йн≥ п≥дрозд≥ли пол≥ц≥њ. ѕерший такий заклад був створений в 1890 р., ¤к антропометрична станц≥¤. ¬ 1892 в≥дкрилось ще 12 под≥бних станц≥й Їдина з ¤ких була на територ≥њ ”крањни - це ќдеська анторпометрична станц≥¤, ≥ лише в 1901 р. така станц≥¤ була створена в иЇв≥.¬ цих бюро за допомогою антропометр≥њ та частково дактилоскоп≥њ проводилась реЇстрац≥¤ та ≥дентиф≥кац≥¤ злочинц≥в. —л≥д зазначити, що в –ос≥њ дактилоскоп≥¤ не була належним чином оц≥нена ≥ розгл¤далась, ¤к допом≥жний метод до антропометр≥њ. ’оча можна в≥дм≥тити, що мало по малу по ≥н≥ц≥атив≥ окремих посадових ос≥б (начальник иЇвськоњ сискноњ пол≥ц≥њ - колежський секретар √.ћ.–удой) дактилоскоп≥¤ зайн¤ла належне м≥сце серед метод≥в ≥дентиф≥кац≥њ злочинц≥в.
« метою поширенн¤ позитивного досв≥ду та уникненн¤ помилок в крим≥нал≥стиц≥ провод¤тьс¤ з"њзди експерт≥в-крим≥нал≥ст≥в. ѕерший такий з"њзд був проведений 1-9 липн¤ 1915 р. в ѕетроград≥. …ого учасниками були кер≥вники каб≥нет≥в науково-судових експертиз, пом≥чники, окрем≥ судд≥, медики судов≥ сл≥дч≥.
Ќаука крим≥нал≥стика ≥ судов≥-експертн≥ установи в ”крањн≥ по справжньому почали створюватись т≥льки п≥сл¤ скасуванн¤ старих судових установ.
3 грудн¤ 1918 р. декретом “имчасового роб≥тничого-сел¤нського ур¤ду ”крањни була створена ¬сеукрањнська Ќадзвичайна ком≥с≥¤, 14 лютого 1919 р. було прийн¤те "“имчасове ѕоложенн¤ про народн≥ суди ≥ революц≥йн≥ трибунали", а 1 березн¤ 1919 р. - про Ќародний ком≥сар≥ат юстиц≥њ (Ќ ё), ¤кий контролював д≥¤льн≥сть суд≥в та сл≥дства. ƒл¤ ц≥ого в структур≥ юстиц≥цњ було створено контрольно-сл≥дчий в≥дд≥л.
16 кв≥тн¤ 1919 р. –ада Ќародних ом≥сар≥в ”—–– також прийн¤ла декрет "ѕро орган≥зац≥ю карного розшуку", ¤кий не т≥льки закр≥пив правове положенн¤ вже д≥ючих у де¤ких м≥стах карно-розшукових установ, але й визначив на територ≥њ держави Їдину орган≥зац≥ю карного розшуку. арний розшук ”—–– був п≥дпор¤дкований Ќ ё ≥ в структурному в≥дношенн≥ складавс¤ з судово-карного розшуку, в обов"¤зки ¤кого входило вжитт¤ оперативно-розшукових заход≥в ≥ судово-карноњ м≥л≥ц≥њ, на ¤ку покладалось проведенн¤ д≥знанн¤.
3 кв≥тн¤ 1920 р. –Ќ ”—–– прийн¤ла "ѕоложенн¤ про орган≥зац≥ю в≥дд≥л≥в карного розшуку", ¤ке закр≥пило в ”крањн≥ аналог≥чне, прийн¤тим у –—‘––, орган≥зац≥йно-правових форм побудови апарату карного розшуку. “епер в≥н був складовою частиною м≥л≥ц≥њ ≥ переходив у п≥дпор¤дкуванн¤ Ќ ¬—. –озшук злочинц≥в в основному зд≥йснювавс¤ за ознаками словесного портрета, дл¤ чого була прийн¤та "≤нструкц≥¤ по складанню словесного портрета", рекомендован≥ правила фотографуванн¤ злочинц≥в ≥ труп≥в сигнал≥тичним методом. ” 1922 р. губернськ≥ в≥дд≥ли розшуку були обладнанн≥ засобами дактилоскоп≥юванн¤ ≥ фотографуванн¤. ¬ ”крањн≥ формувалась Їдина дактилоскоп≥чна дес¤типальцева картотека, в ¤к≥й карти класиф≥кувались за основною ≥ додатковою формулою √альтона-√енр≥. Ќезважаючи на важк≥ умови ”крцентррозшук та м≥сцева влада приймали м≥ри по п≥дготовц≥ кадр≥в, проводили спец≥альн≥ курси дл¤ п≥двищенн¤ майстерност≥ сп≥вроб≥тник≥в карного розшуку з окремих напр¤мк≥в практичноњ д≥¤льност≥, швидкими темпами формувалась профес≥йна б≥бл≥отека.
ѕостановою –Ќ ”—–– в≥д 10 червн¤ 1923 р. у м≥стах иЇв≥, ’арьков≥, ќдес≥ були створен≥ каб≥нети науково-судовоњ експертизи, ¤к≥ в≥дновили свою роботу на баз≥ ран≥ше д≥ючих каб≥нет≥в. р≥м виконанн¤ експертиз при розсл≥дуванн≥ конкретних злочин≥в вони були зобов"¤зан≥ вести науково-досл≥дну роботу. ¬ 1925 р. ц≥ каб≥нети були перетворен≥ на ≥нтитути науково-судовоњ експертизи.
ћожна з впевнен≥стю сказати, що характерезуючи розвиток крим≥нал≥стики не можна згадати вс≥ в≥хи ≥стор≥њ, так ¤к крим≥нал≥стика наст≥льки багатогранна наука, ¤ку не можна охопити темою данноњ роботи. “ому не сл≥д забувати про окрем≥ досл≥дженн¤ стосовно розвитку того чи ≥ншого напр¤мку крим≥нал≥стики.
Ќеобх≥дно, ще в дек≥лькох словах дати оц≥нку сучасному стану крим≥нал≥стики.
Ќа сьогодн≥шн≥й день розвиток та впровадженн¤ крим≥нал≥стичних знань пов"¤заний з д≥¤льн≥стю науково-досл≥дних ≥нститут≥в ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни, кафедрами окремих ун≥верситет≥в, д≥¤льн≥стю експертно-крим≥нал≥стичних п≥дрозд≥л≥в ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ.
«араз, в систем≥ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни функц≥онуЇ три ≥нститути судових еспертиз, одна крим≥нал≥стична лаборатор≥¤ ≥ б≥л¤ дес¤ти ф≥л≥й в ¤ких виконуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ експертизи. ћ≥н≥стерство внутр≥шн≥х справ ”крањни маЇ мережу експертних крим≥нал≥стичних п≥дрозд≥л≥в. ” кожному обласному ≥ м≥ському ”¬— функц≥онуЇ експертно-крим≥нал≥стичний п≥дрозд≥л (в≥дд≥л, в≥дд≥ленн¤, група), а в ћ≥н≥стерств≥ внутр≥шн≥х справ ”крањни - ≈кспертно-крим≥нал≥стичне управл≥нн¤ ≥ рим≥нал≥стичний центр. —п≥вроб≥тники крим≥нал≥стичних п≥дрозд≥л≥в ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ виступають ¤к експерти в суд≥ або фах≥вц≥ при виконанн≥ сл≥дчих д≥й.
≈кспертн≥ крим≥нал≥стичн≥ п≥дрозд≥ли Ї у —лужби Ѕезпеки ”крањни ≥ в≥йськових округах ћ≥н≥стерства оборони ”крањни. ÷≥ лаборатор≥њ виконують в основному попердн≥ досл≥дженн¤ при виконанн≥ д≥знанн¤ ≥ попереднього сл≥дства, а також де¤к≥ види нескладних крим≥нал≥стичних експертиз.
ѕ≥двод¤чи п≥дсумки можна визначити наступн≥ положенн¤ :
1. рим≥нал≥стика - багатогранна наука, ¤ка межуЇ з багатьма ≥ншими науками. “ому розвиток ≥ впровадженн¤ крим≥нал≥стичних знань пов"¤заний в де¤к≥й м≥р≥ з ровитком окремих галузей спец≥альних знань.
2. Ќа сьогодн≥шн≥й день не ≥снуЇ Їдиного визначенн¤, що таке наука крим≥нал≥стика. Ќайб≥льш прийн¤тним на мою думку Ї наступне визначенн¤, " рим≥нал≥стика - наука, що вивчаЇ законом≥рност≥ утворенн¤, ви¤вленн¤, збиранн¤, досл≥дженн¤ ≥ використанн¤ сл≥д≥в крим≥нально-релевантних под≥й, з метою ≥дентиф≥кац≥њ ( в широкому розум≥нн≥ цього слова ).
3. ≤стор≥ю розвитку крим≥нал≥стики, можна под≥лити за р≥зними критер≥¤ми :
-- за часовим критер≥Їм : а) до середини ’≤’ ст. (до реформи 1864 р.)
б) з середини ’≤’ до початку ’’ ст.
в) крим≥нал≥стика ’’ ст.
-- за напр¤мком розвитку спец≥альних знань : а) розвиток метод≥в крим≥нал≥стичноњ реЇстрац≥њ ;
б) розвиток судовоњ медицини;
в) розвиток судовоњ таксиколог≥њ;
г) розвиток судовоњ бал≥стики;
д) розвиток крим≥нал≥стичноњ одоролог≥њ;
е) розвиток ≥нших напр¤мк≥в крим≥нал≥стики;
-- за розвитком наукових знань : а) донаукова крим≥нал≥стика;
б) крим≥нал≥стика на баз≥ наукових метод≥в;
-- за групами крањн в ¤ких проходив розвиток крим≥нал≥стики :
а) јвстр≥йсько-н≥мецький - достатньо високий р≥вень розвитку крим≥нал≥стики (теор≥њ)
б) ‘ранко - ≥тал≥йський - крим≥нал≥стика - це наука про крим≥нал≥стичн≥ засоби, що використовуютьс¤ сл≥дчими;
в) јнгло-саксонський - крим≥нал≥стика маЇ прикладне значенн¤, ¤ка вивчаЇтьс¤ в спец≥ал≥зованих пол≥цейських академ≥¤х ( обмежана к≥льк≥сть загально-теоретичних досл≥джень);
г) —х≥дноЇвропейський ( рад¤нський ) - достатньо високий р≥вень, пор≥вн¤но з ≥ншими напр¤мками, теоретичних розробок в област≥ науки, але недостатн≥й р≥вень техн≥чного забезпеченн¤;
4. ≤стор≥¤ розвитку крим≥нал≥стики дозвол¤Ї краще зрозум≥ти витоки, соц≥альну функц≥ю та тенденц≥њ розвитку крим≥нал≥стики.
5. Ќеобх≥дно в≥дм≥тити, що ≥стор≥¤ розвитку крим≥нал≥стики на ”крањн≥ на сьогодн≥шн≥й день недостатньо розвинута ≥ потребуЇ детального анал≥зу.
|
