А
Б В
Г Д
Е Ж
З И
К Л
М Н
О П
Р С
Т У
Ф Х
Ц Ч
Ш Э
Ю Я
Реферат: Земельные ресурсы России.
Земельные ресурсы России.
Вибчр теми даннощ роботи пчдказаний щщ актуальнчстю. Пчс- ля розпаду Радянського Союзу на окремч держави перед народа- ми кожнощ з них повстало питання про конституцчю - основний закон, по якому знов створена незалежна держава буде жити й розвиватися. Попереднч конституцчщ республчк СРСР, написанч чиновника- ми на зразок "Сталчнськощ конституцчщ" 1936 року, навчть з численними виправленнями, не можуть бути пристосованч для са- мостчйних держав. У кожнощ з них "особлива постать" ч щщ, як ч Росчю, про котру цч слова говорять, "аршином загальним не змчряти". Виникла потреба у нових конституцчях, для створення яких, вкрай необхчдно ч дуже важливо знати чсторчю становлен- ня конституцчйного устрчю чнших держав, що пройшли цей шлях ранчше. Задача даннощ роботи - прослчдкувати становлення консти- туцчйнощ системи на прикладч однчхщ з найбчльш розвинених та передових свчтових держав - Сполучених Штатчв Америки. Амери- канський народ живе по положенням свохщ конституцчщ вже понад 200 рокчв, практично не змчнюючи щщ. Вчдсутнчсть виражених змчн у конституцчщ свчдчить про оптимальнчсть прийнятих зако- нчв. Не тчльки професчоналчзм та грамотнчсть вчдзначають ав- торчв цього зводу закончв. В ньому сконцентрованч знання, му- дрчсть та культура останнчх вчкчв розвитку людства, револю- цчйна непримиреннчсть першопроходцчв суспчльства вчльних, ви- соке почуття справедливостч. Статтч Конституцчщ мчстять ччткч формулювання, якч не надають можливостч по-рчзному щх тракту- вати. - 2 - Про конституцчю США у нас в Укращнч й чнших кращнах був- шого Радянського Союзу опублчковано багато наукових робчт. У них розглядахться тема з точки зору зовнчшньощ та внутрчш- ньощ полчтики, економчки, юриспруденцчщ та т.п. Особливо ба- гато лчтератури виходить до ювчлещв прийняття Конституцчщ. Так, до 200-лчтнього ювчлею в 1987 роцч вийшло багато статей, особливо критичного характеру. Критика Конституцчщ США 1787 року з позицчй сучасностч не входить у задачу даннощ роботи. Хронологччнч рамки теми: початок 17 столчття - вчд почат- ку британського колончального правлчння до прийняття Консти- туцчщ 1787 року включно. Доба великих географччних вчдкрить спричинила до захоп- лення величезних територчй. У щх числч був ч американський контчнент. Першими колончзаторами Америки були цспанчя ч Пор- тугалчя, якч захопили землч Центральнощ та Пчвденнощ Америки з кчнця 15 - 17 столчть. Захоплення та початок британського колончального правлчння вчдноситься до початку 17 столчття, коли на територчщ Пчвнччнощ Америки був заснований форт Джеймстаун. На початку 18 столчття Англчя виявилась володаркою зе- мель в цндчщ, Пчвнччнчй Америцч. Вона вчдчбрала у Францчщ Канаду. Крчм того, Англчя, ставши по площч територчщ у 95 разчв меншою за захопленч хю територчщ, придбала монополчю на торгчвлю неграми. Ранчше, нчж перейти до розглядання зовнчшньощ полчтики Англчщ, слчд дати коротку характеристику щщ внутрчшнього - 3 - положення. Англчйська буржуазна революцчя 1640-60-х рокчв привела до економччнощ влади капчталчстичнч елементи кращни- буржуазчю та збуржуазнчле дворянство. Росла щх опозицчя ко- ролчвський владч. З другого боку, в Англчщ зростало зубожчн- ня селянства, мчсцевощ бчдноти, зчгнаних з земель дрчбних фермерчв. Англчйське суспчльство кипчло незадоволенням проти абсолютизму. Новч, прихднанч до Англчщ землч, надавали прекраснч мож- ливостч для збагачення. Спочатку на новч землч прибували люди, що були вимушенч покинути метрополчю. Це - розоренч селяни, дрчбнч фермери, боржники, паупери, а чнодч навчть ув"язненч. На початку 17 столчття на американському континентч з"являються першч раби-негри. Пчзнчше у колончщ в"щзджають вчльнч переселенцч - люди, що залишали метрополчю з полч- тичних та релчгчйних мчркувань. шдуть плантатори ч буржуа, вчльнч дрчбнч фермери. Однорчдним це суспчльство не було. На соцчальнч протирчччя накладались протирчччя релчгчйнч, котрч були мчж рчзними напрямками протестантизму. Все це були люди, якч пчзнали смак власностч та пчдприхмництва, вчльнч вчд феодальних пережиткчв. Соцчальнч протирчччя у колончях були менш гострими, нчж у метрополчщ, але вони бу- ли менш сильними, нчж невдоволення англчйським володарством. Доказ цього - збереження рабства у Декларацчщ незалежностч та Конституцчщ США до перших поправок. - 4 - Як же управлялася Англчхю ця огромна територчя, що кипч- ла невдоволенням проти колончального гнчту ? Система британського колончального правлчння склалася до кчнця 17 столчття. 13 колончй управлялися губернаторами та двопалатними законодавчими зборами, пчдпорядкованими губерна- торам. Таким чином, колончщ жили за англчйськими законами та пчдкорялися щм. Тому з самого початку у конституцчоналчзмч ко- лончй зростали двч протилежнч тенденцчщ - реакцчйна та демо-
111ћ кратична. Перша була у тих штатах, де Англчщ вдалося укласти договори з акцчонерами колончй. Тут придушувався усякий прояв демократчщ. Влада належала аристократичним та буржуазним еле- ментам. Так було у восьми колончях британськощ корони, серед яких були: Масачусетс, Вчрджинчя, Плчмут, Нью-Гемпшир, Нью-Йорк, Нью-Джерсч та чн. Друга демократична тенденцчя зростала у коло- нчях, де органи управлчння: губернатори та генеральний суд були виборними та надане жителям колончй активне виборче право не пов"язувалося з будь-якими релчгчйними вимогами. Такч демокра- тичнч тенденцчщ отримали розвиток у колончщ Конектикут у ре- зультатч впливу десидентчв, яких вигнали з Масачусетса. Ще бчльший демократизм мала самоврядувальна колончя Род-Айленд. Тут було введено представницьку форму правлчння з однопалат- ним законодавчим органом, здчйснено вчддчлення церкви вчд "держави", передбачалися багаторазовч вибори, право колектив- нощ та чндивчдуальнощ законодавчощ чнчцчативи громадян, яким були наданч рчвнч права, проведення референдумчв. Була й третя група, що належала приватним власникам. Це Пенсчльванчя, Делавер та Ме- - 5 - рчленд. У вчдповчдностч встановленим територчальним особливостям аме- риканського колончального суспчльства ч його управлчнню знаходи- лися ч полчтико-правовч установи в англчйських колончях. Розвива- лися вони пчд впливом Англчщ, виражаючи економччнч потреби коло- нчального суспчльства. На протязч всього перчоду до проголошення незалежностч 1776р. полчтико-економччнч вчдносини з метрополчхю визначалися полчтикою штучного стримання розвитку капчталчстичних вчдносин, обмеження економччнощ свободи буржуазчщ колончй, зовнчшня торгчвля яких, повнчстю контролювалася Англчхю. Весь перчод до американськощ революцчщ англчйський парламент приймах закони, якч душили промисловчсть та торгчвлю у колончях. Вони визивали обурення в усчх верствах колончального суспчльства. Паралельно з посиленням гнчту метрополчщ у колончях зростах праг- нення звчльнитися вчд колончального гнчту. З"являються похднуючч тенденцчщ, що виявились у встановленнч конфедеративних вчдносин. Першорядною формою похднуючого руху у колончях була конфедерацчя - союз незалежних держав. Боротьба за незалежнчсть у Пчвнччнчй Аме- рицч носила характер буржуазнощ революцчщ. Вчдбуваючись мчж ан- глчйською ч Великою французською революцчями, вона мах ряд осо- бливостей. Перша - американський революцчщ не передував феодаль- ний лад. Пояснити це можна тим, що поток колонистчв складався з буржуазних чи збуржуазнчлих елементчв. Американське суспчльство не знало спадковитощ аристократчщ, помчщикчв та крчпакчв, держав- нощ демократчщ привчлейного духовенства. Це суспчльство було де- - 6 - мократичним за свощм духом, настроями та переконаннями. Це була буржуазна революцчя у суспчльствч, яке вже пережило одну буржуаз- ну революцчю. Друга особливчсть американськощ революцчщ - у тому, що вона переслчдувала нацчонально-визвольну мету. Це була бороть- ба з британським колончальним гнчтом, коли нацчонально-визвольний рух перерчс у вчйну за незалежнчсть. Ми не будемо зупинятися на ходч американськощ революцчщ, видчляючи з нещ тчльки подчщ, що стосуються подальшого роз- витку конституцчйного ладу в Америцч. 5 вересня 1774 р. у Фчладельфчщ зчбрався Перший Конти- нентальний Конгрес, в якому були представленч майже всч ко- лончщ (окрчм Джорджчщ). Серед делегатчв були Джордж Вашчнг- тон, Бен"ямчн Франклчн, Джордж Адамс. Рчшення Конгресу про- голошували розрив з британською Метрополчхю. Фактично це озна- чало початок вчйни. 10 травня 1775 року у Фчладельфчщ зчбрався Другий Конти- нентальний Конгрес. У прийнятчй декларацчщ лунав заклик взя- тися за зброю, об"хднати вчйська колончй. очолив армчю Джордж Вашчнгтон. Почалася вчйна за незалежнчсть. На подальший хчд революцчйних подчй значно вплинула Декларацчя прав Вчрджчнчщ (Декларацчя незалежностч), яка ста- ла одним з найважнчших документчв в становленнч американськощ конституцчщ. Саме щщ мав наувазч К.Маркс, коли у листч до А.Лчнкольна писав про Америку , як про кращну, де виникла вперше чдея великощ демократичнощ республчки, де була прого- - 7 - лошена перша декларацчя прав людини та було дано перший по- штовх европейськчй революцчщ 17 столчття. Декларацчя прого- лосила, що люди по природч свощй в однаковому ступчнч вчльнч ч незалежнч, вибчр рчшення та сросчб його чсповчдання "мо- жуть бути визначенч тчльки розумом та переконанням, а не си- лою та насильством"*. У декларацчщ проголошувалося, що вся влада перебувах у народч та твориться народом, а правителч х слугами народу та несуть перед ним вчдповчдальнчсть. У ст.3 Декларацчщ було закрчплено право народу на змч- ну уряду, його повалення, якщо вчд буде дчяти всупереч чнте- ресам народу. Унчкальною особливчстю Декларацчщ було п 111ћ оло- ження про те, що "свобода друку х одним з оплотчв волч вза- галч, ч вона нчколи не може бути обмежена нчким, крчм деспо- тичного уряду"*. 4 липня 1776 р. Третчм Континентальним Конгресом була затверджена Декларацчя незалежностч. Документцей був написа- ний Т.Джефесоном та вчдчграв велику роль у розвитку амери- канськощ демократчщ та конституцчоналчзму. За Версальським миром 1783р. Англчя визнала незалежнчсть США. Проголшення декларацчщ незалежностч бувших англчйських колончй "вчльними та незалежними штатами" означало появу на Атлантичному узберчжжч Пчвнччнощ Америки 13-ти незалежних --------------------------------------------------------------- * "История государства и права зарубежных стран". ч.2. М7, изд.МГУ, 1991. с.35 - 8 - суверенних держав. Це ще не були Сполученч Штати Америки у сучасному розумчннч цього слова, як хдина федеративна респу- блчка, хоч у Декларацчщ вже була назва "Сполученч Штати Аме- рики". У Декларацчщ було проголошено: "Ми вважахмо самооче- видними слчдуючч чстини: що всч люди створенч рчвними та на- дчленч "Творцем" визначеними невчд"хмними правами". * Хоч Декларацчя замовчувала питання про рабство, принцип рчв- ноправностч вона розповсюдила не на всчх людей, а тчльки на бчлих чоловчкчв-власникчв, таким чином, корчннч жителч Амери- ки - чндейцч, хоч ч не були рабами, не включалися в полчтичну спчльнчсть, як ч раби. Не дивлячись на обмеженнчсть ряду положень Декларацчщ, значення Американськощ революцчщ, яку вона увчнчувала, було величним: завоювання незалежностч, створення хдинощ федера- тивнощ республчки, конституцчйне затвердження буржуазних прав та свобод. Вона була найкрупнчшим етапом у становленнч амери- канського конституцчйного ладу. Пчсля вчйни перед Сполученими Штатами постала необхчд- нчсть вирчшення внутрчшнчх проблем. Це були: переборювання економччних труднощчв та вжиття заходчв по укрчпленню держав- но-полчтичного устрою. Вчд щх рчшення залежала доля досягну- тощ незалежностч. -------------------------------------------------------------- * "История государства и права зарубежных стран". ч.2. М7, изд.МГУ, 1991. с.35 - 9 - У чому полягали та чим були викликанч економччнч тру- днощч? Американська економчка знаходилась у важкому станч. Глибокий спад господарства, зруйнована сфера фчнансчв, поси- лена чнфляцчя вохнних рокчв загрожували крахом всчй системч. цнфляцчя призвела до росту цчн, особливо на предмети першощ необхчдностч. Дорожнеча пчдняла заборгованчсть бчдних шарчв населення, положення яких було надзвичайно важким. За перчод вчйни конгрес та мчсцевч органи влади у штатах випустили бчльше нчж пчвмчльярда папчрових грошей, для того часу то була колосальна сума. Вартчсть паперових грошей постчйно знижувалася, щх вчдмовлялися приймати як платню за борги та погашення податкових забов"язань. Це означало, що весь тягар фчнансових труднощчв був перекладений на плечч народу. Продаж счльськогосподарськощ продукцчщ та ремчсничих виробчв був ускладнений несприятливою кон"юнктурою ринку, на- повненого дешевими британськими товарами. Конкурувати з ними американський продукцчщ було не пчд силу. Люди виявлялися неплатежеспроможними, ставали боржниками. Важке економччне становище визивало обурювання у народч. Юрби бчдноти, страж- даючч вчд вилучення боргчв приймали участь у зборах, висту- паючи з скаргами на дчщ судчв. Такч збори отримали назву на- родних конвентчв. - 10 - У 1782 р. у Нортгемптонч (штат Масачусетс) вчдбулися конвенти, якч прийняли резолюцчщ, засуджуючи вирок боржникам. Головував у цьому русч С.Елч, закликавший бчдноту озброщтись та боротися за прийняття конституцчщ. Цей рух, як ч ряд чн- ших, носив стихчйний, неорганчзований характер, що визначило його поразку. Так ч було ч з повстанням у 1787р. пчд керчв- ництвом Данчеля Шейса - мчлкого фермера у штатч Масачусес. Повстанцч вимагали передчлу землч та вчдмчни боргчв. Це було спробою народних мас вирчшити економччнч питання револючйним шляхом. Пчдсумком повстання було те, що представники правля- чих класчв зрозумчли необхчднчсть переглянути систему влади у сторону щщ укрчплення ч централчзацчщ. Повстання було поштов- хом для прискорення прийняття новощ конституцчщ. Не дивлячись на жорстоке придушення повстання Шейса, невдовзч пчсля цього був скликаний Конституцчйний конвент. Скликанню Конституцчйного конвенту передували подчщ по- чатку 1787 року, коли в Анаполчсч (штат Мерчленд) у лютому 1787р. вчдбулася конференцчя представникчв штатчв. На нчй об- говорювалися правила внутрчшньощ тогчвлч. цнчцчатива скликан- ня належала Вчргчнський законодавччй асамблещ, котра зверну- лася з закликом до чнших штатчв вибрати делегатчв та зчбрати- ся в Анаполчсч. Делегатчв, що прибули, представляли тчльки 5 штатчв з 13, тобто, 111ћ меншчсть. Обговорення було вирчшено не проводити. Тодч А.Гамчльтон запропонував направити всчм шта- там звернення з закликом зчбратися у травнч 1787 року на кон- - 11 - вент, щоб "привести у вчдповчднчсть з насущними потребами со- юзу конституцчю федерального уряду"**. Ця пропозицчя була прийнята делегатами в Анаполчсч та всчм штатам було надчслано пропозицчю зчбратися для обговорення не тчльки торговельних, а й чнших насущних питань державного переустрою США. Пчд насущними питаннями народ розумчв заклик - разом розробити справедливу конституцчю, яка б вчдповчдала загальним чнтересам. Нова конституцчя була вимогою всього суспчльства. Но якщо народ чекав справедливу конституцчю, яка б вчдповчдала його чнтересам, то представники заможних класчв розраховува- ли по новчй конституцчщ встановити в кращнч "закон та поря- док", закрчпити законодавчо в кращнч владу заможних, щоб по- збавитися "жахчв демократчщ, що не контролюхться". Так були визначенч рчзнч тлумачення "справедливостч". Один з тих, хто створював конституцчю, Дж. Медчсон, писав: "Тч, хто воло- дчх власнчстю, а також тч, хто щщ не мах завжди представляли рчзнч чнтереси у суспчльствч. Теж саме можна сказати про кре- диторчв та боржникчв. Земельнч, промисловч, торговельнч та грошовч чнтереси, а також чнтереси менших груп обов"язково проявляються в цивчлчзованих нацчях та подчляють щх на рчзнч класи, що керуються у свощх дчях рчзними почуттями та погля- дами. Регулювання цих неоднакових та протирччних чнтересчв х ------------------------------------------------------------- ** "История США" т.1 М., 1987. с.185 - 12 - основною метою сучасного законодавства."*** Делегати конституцчйного конвенту, що взяли на себе мчсчю розробки нового законодавства, привласнили собч право регулювати чнтереси рчзних класчв та груп населення строго у вчдповчдностч з чнтересами багатих власникчв. Перейдемо до безпосередньощ дчяльностч конвенту по розробцч Конституцчщ США та щщ характеристики. Конституцчйний конвент розпочав свою роботу у травнч 1787 р. Складався вчн в основному з представникчв буржуазчщ та заможних землевласникчв, що закрчпилися у влади в ходч вчйни за незалежнчсть. Так, з 55 делегатчв у конвентч - 24 були банкчрами й лихварями, 11 - купцями та мануфактурника- ми, 15 - рабовласниками. У конвентч розгорчлася боротьба з питання органчзацчщ влади. Бчльшчсть делегатчв була прихильниками федерального державного устрою з мчцною центральною владою. Буржуазчя, що закрчпилася у влади, мала потребу в хдиному нацчонально- му ринку. Згчдно новощ конституцчщ Сполученч Штати перетво- рювалися з конфедерацчщ майже самостчйних штатчв в хдину федеральну державу. Це перетворення на союз штатчв здчйсню- валося для можливостч проведення спчльнощ зовнчшньощ полч- тики, внутрчшньощ ч зовнчшньощ торгчвлч, оборони та регулю- вання вчдносин як мчж штатами, так ч мчж окремими громадяна- ми. ------------------------------------------------------------- *** "История США" т.1, М., 1983, с.183 - 13 - В той же час, розроблений конвентом документ був кла- совим за свощм характером ч ставив за мету закрчпити права та владу заможньощ меншостч - володарчв великощ власностч. У конституцчщ, яку розробив конвент, законодавча влада уч кращнч належала представницький установч - Конгресу, який складався з двох палат: Сенату та Палати представникчв. Кожний штат республчки надсилав у Сенат по два депутати, якч висувалися мчсцевими законодавчими зборами. Це були сена- тори, термчн повноважень яких, встановлювався у 6 рокчв. Кож- нч 2 роки склад сенаторчв змчнювався на одну тритину. Палата представникчв складалася з депутатчв, якч виби- ралися вчд кожного штату у вчдповчдностч з чисельнчстю його населення. Термчн повноважень членчв палати представникчв визначався у два роки. Виборчим правом користувалися тчльки чоловчки, що до- сягли 21 року. У зв"язку з тим, що у кожному штатч мали мчс- це свощ конституцчщ з рчзними видами обмежень у виборчих правах (ценз осчдлостч, вмчння читати та тлумачити конститу- цчю та чн.), кчлькчсть виборцчв дуже обмежувалася. З 3,5 млн. чоловчк населення це право мали лише 120 тис. чол. (4,8 %). Не мали виборчого права жчнки, чндейцч та негри. Виконавчу владу очолював Президент. Вчн був головою як держави, так ч уряду. Кращною вчн управляв через секретарчв, виконуючих роль мчнчстрчв, якч несли вчдповчдальнчсть тчльки перед Президентом. Президент надчлявся широкими повноваженнями. Вчн не - 14 - тчльки головував у федеральному урядч, а й був головнокоман- дуючим усчма вчйськовими силами. Обирався Президент строком на чотири роки непрямими виборами: спочатку вибиралися ви- борники, якч безпосередньо вибирали Президента. Закони розглядалися та затв 111ћ ерджувалися в обох палатах. Кожний законопроект повинен був отримати пчдпис Президента, який мав право "затримуючого вето". Але, якщо палати бчльшчс- тю у двч тритини складу повторно пчдтверджували свою волю видати закон (пчсля другого обговорення), то вчн мчг набра- ти силу ч без санкцчщ Президента. Для регулювання взахмодчй мчж окремими штатами й грома- дянами, а також чнших положень, що прийнятч конгресом, кон- ституцчхю був заснований Верховний чи Федеральний суд, який був вищою апеляцчйною чнстанцчхю на рчшення та вироки апеля- цчйних судчв. Верховний суд складався з голови та членчв, що назначалися Президентом на все життя. Верховний суд слчдку- вав за вчдповчднчстю закону Конституцчщ, мчг визнати чи вчд- мчнити його. Такою була структура вищих полчтичних органчза- цчй по Конституцчщ 1787 року. На цьому я закчнчую тему про становлення конституцчй- ного ладу у Сполучених Штатах Америки. Розглянуто, прочитано, вивчено багато робчт по темч. З них я старалася брати тчльки фактичний матерчал без полч- тичних та тим бчльш тенденцчозних оцчнок. Я розумчю, що так було треба, чнакше неможна. Особливо це вчдноситься до ювчлейнощ лчтератури. Та й зараз не хочеться застосовувати - 15 - штампи "буржуазна обмеженчсть конституцчщ", "пропагандиськч мчфи", "сумне 200-рчччя" та тому подчбне. Безумовно, час, умови ч обставини, в яких створювалася Конституцчя, наклали на нещ свчй вчдбиток. Це так. Але закон, що проголосив свохю задачею встановити правосуддя, забезпечи- ти внутрчшнчй спокчй, потурбуватися про спчльний захист, спри- яти загальному добробуту та забезпечити нам самим та нашому потомству блага свободи - не може не викликати глибоку пова- гу, визнання та захоплення. Мета даннощ роботи полягах у тому, щоб показати процес дослчд- жень проблем конституцчйнощ системи Сполучених Штатчв Америки. Яскравч подчщ, що пов'язанч з виникненням новощ держави на американському континентч багато рокчв привертють увагу чсторикчв, лчтераторчв, юристчв, полчтикчв. Колончзацчя, що майже знищила аборигенчв, широке розповсюджен- ня торгчвлч неграми, трагччнч та герощчнч подчщ тих часчв сприяли появленню безсмертних творчв Бчтчер Стоу, Фенчмора Купера, Марка Твена, Вальтера Скотта та чнших американських письменникчв. Для чсторикчв цей перчод залишив величезну кчлькчсть докумен- тчв та праць полчтичних дчяччв. За бчльш як 200 рокчв було створено багато великих та малих праць чсторикчв, що надали широке поле дч- яльностч для розвитку чсторчографчщ теми, яка нами розглядахться та питань, що з нею пов'язанч. Викликах здивування та прикрчсть те, що на сьогодняшнчй день перекладено дуже мало праць американських чсторикчв. Невже нашч чс- торики з книги у книгу, чз статтч в статтю користуються одними й тими же перекладами? Особливо збчднюх це роботу з чсторчографчщ. Американська чсторична наука розвивалася разом з американським суспчльством. Першими документами Пчвнччно-Американськощ державнос- тч були мемуари, хрончки, щоденники, якч вмчщували чсторчю англчй- ських поселень, певнч класовч чдещ, що були направленч проти англчй- ськощ метрополчщ чи на обгрунтування щщ панування. Першими чсторчографами американських колончй були поселенцч, якч прибули з Англчщ, в числч яких були секти пуритан, що пчддавали- ся в Англчщ переслчдуванням. Вони записували все те, що бачили. Це були природоописи, географччнч маршрути, описи зручних корабельних гаваней тощо. Описи були з практичними цчлями та порадами - писалися вони для жителчв метрополчщ та сповчщали про потреби колончй у нових поселенцях. Першими авторами хрончк прийнято вважати: капчтана Джона - 2 - Смчта, сина фермера пуританчна Учльяма Бредфорда, англчйського ари- стократа теоретика пуританчзму Джона Учнтропа, який пчзнчше став гу- бернатором Масачусетсу та чнших. У другчй половинч 17 столчття визначився новий етап у освохннч колончй. Вчн прийняв релчгчйну форму. Це була спроба вчдстояти "чс- тине вчення церкви", спроба, що доходила до середньовччного фанатиз- му. Втчлення пуританчзму, заклик до гноблення хретикчв та безжалчс- ного знищення чндейцчв - це змчст робчт самих видатних представникчв цього напрямку - цркчза Мезера та його сина Коттона. На початку 18 столчття з'являються ч критики ранчшнчх пуритан- ських ортодоксчв. Суддя Самюель Сьюоол, що з симпатчхю писав у свох- му щоденнику про чндейцчв, аристократ-вчргинець Роберт Беверлч, за- можний володар найкрупнчшощ бчблчотеки у колончщ Учльям Бчрд та чншч. Це був новий етап американськощ чсторчографчщ - обгрунтування пре- тензчй американськощ буржуазчщ на владу в колончях. Саме з цього часу тема боротьби за незалежнчсть стах провчдною. Це важливий перчод чсторчографчщ - саме в ньому з'являються паростки майбутнчх напрямкчв боротьби у формуваннч американськощ державностч. 111ћ Перчод вчйни за незалежнчсть став подальшим етапом розвитку американськощ чсторичнощ думки. Зростання нацчональнощ самосвчдо- мостч народило прогресивний буржуазний свчтогляд. Цей перчод пред- ставлений роботами та дчяльнчстю вчених-просветителчв Бенджамчна Франклчна * , Томаса Джефферсона ** , Томаса Пейна *** та чнших. ------------------------------------------------------------------ * Б.Франклин. "Избранные произведения". М.,1956. ** Т.Джефферсон. "Проект декларации независимости". 1776 и "Заметки о Виргинии" 1787г. ***Т.Пейн. Избранные сочинения. М., 1959. - 3 - Бенджамчн Франклчн - один з авторчв Декларацчщ Незалежностч 1776р. та Конституцчщ США 1787р. Видатний вчений-економчст, фчзик, з 1789р. - Почесний член Петербурськощ Академчщ Наук. У працч "Ис- торический очерк конституции и правительства Пенсильвании" змалю- вав боротьбу проти деспотчщ метрополчщ, що порушувала свободу жи- телчв Пенсильванчщ, висунув вимогу шодо права колончй на самостчй- нчсть. Томас Джефферсон - автор проекту Декларацчщ Незалежностч, Державний секретар (1790 - 1793рр.), третчй Президент США (1801 - 1809рр.). Захищаючи теорчю суспчльного договору, стверджував, що х суспчльнч права, вчд яких люди не можуть вчдмовитись, це - пра- во на життя, свободу та прагнення до щастя. Джефферсон виступав проти рабства та чнших станових обмежень, вчдстоював право народу на опчр тиранчщ. Томас Пейн - не тчльки активний учасник вчйни за незалежнчсть в Америцч, а й учасник Французькощ революцчщ 1789 року. У свощх роботах та дчяльностч вчдстоював чдею суверенчтету народу та його право на революцчйне повстання. Твори Пейна "Здравый смысл" та пам- флети "Американские кризисы" зачитувалися в американськчй армчщ як бойовч накази. Вчн дав рчзку обгрунтовану критику англчйськчй мо- нархчщ та пчдкреслив мчжнародне значення американськощ революцчщ. Радикальнч представники революцчйного руху сприймали роботи Пейна як республчканську декларацчю, яка обгрунтувала необхчднчсть зни- щення абсолютизму в усьому свчтч. У свощх працях вчн чнколи пчдчй- мався до засудження капчталчстичнощ експлуатацчщ, критики приватнощ власностч як основи громадськощ нерчвностч та вимагав щщ обмеження. Вченч-просветителч зробили великий крок вперед у поясненнч розвитку чсторичного процесу. Замчсть божого розуму у напрямку чсторичного розвитку вони висунули чдею розумностч "здорового глуз- - 4 - ду" людини, як основного критерчю мчркувань та думок чсторика. У щх роботах пчдкреслювалась чдея чсторичного процесу, розвитку люд- ського суспчльства вчд найнижчих форм до вищих. Разом з тим вони дотримувались чдеалчстичних поглядчв на чсторчю, пов' язуючи про- грес суспчльства переважно з розвитком знань, моралч, лише чнколи визнавали значення факторчв економччного життя. Серед активних полчтичних дчяччв, що зробили свчй внесок в розвиток американськощ чсторичнощ думки були чдеологи великощ бур- жуазчщ, прибччники федерацчщ - федералчсти. Алекс. Гамчльтон, Джейм Медчсон, Д.Джей та чншч. В чсторичному коментарч до бороть- би колончй проти Англчщ вони, вдступаючи вчд рацчоналчзму просве- тителчв, висунули "Теорчю пристрастей" окремих людей. Пчд прис- трастями вони розумчли суперництво, властолюбство, матерчальнч чн- тереси. Найбчльш значною постаттю серед федералчстчв був Гамчльтон. В значнчй мчрч з ним пов'язана розбудова державностч. Саме йому нале- жить думка про заснування державного союзу. У 1780 р. в листч до члена Нью-Йоркського конгресу Гамчльтон писав: "Якщо Конгрес не захоче вчдкрито проявити владу, яка належить йому за природним пе- ребчгом справ, тодч доведеться скликати збори делегатчв всчх штатчв та надати цим делегатам право затверджувати порядок речей ч головним чином заснувати тверду виконавчу владу, народ же слчд пчдготувати до цього шляхом друкованощ пропаганди. Тодч уряд Союзу буде мати право вирчшувати всч питання стосов- но ведення вчйни, торговельнощ полчтики, технчки та карбування мо- нет * . Тут була висловлена основна думка Конституцчщ: союз пови- -------------------------------------------------------------------- * Г.Геффердинг "Алекс. Гамильтон и Северо-Американская кон- ституция". С-Пб. изд. О.Н.Поповой, 1905, с.25. - 5 - нен бути заснований на волевиявленнч всього народу, а не на згодч урядчв окремих штатчв. Гамчльтон настояв на тому, щоб до преамбули Конституцчщ був покладений вислчв: "Мы, народ соединенных свободных штатов, утверждаем нижеследующую Конституцию". Ще одна цитата, що характеризух особистчсть та дчяльнчсть Га- мчльтона з книги, яка вийшла до 100-рчччя Конституцчщ: "Слава свер- шения этого великого дела принадлежит прежде всего кружку выдающих- ся людей, которые, проникнутые новыми идеями и в тоже время знакомые с местными условиями и духом своего народа, - на войне и во время мира 111ћ боролись за его свободу и отвоевывали ему самоуправление... Это они, политики-философы осуществили гениальную мысль: государ- ственный союз должен быть основан на согласии всего народа, а не на согласии правительств отдельных штатов" *. Конвент у Фчладельфчщ вчдкрився 14 травня 1789 року. Видатнч люди Пчвнччнощ Америки зчбрались як делегати. Вашингтон був обраний головою. На Конвентч були присутнч: Бенджамен Франклчн, Джеймс Ме- дчсон, Олександр Гамчльтон. Коли пчсля тривалих обговорень, палких суперечок та нескчнче- них компромчсчв Конституцчю залишилось тчльки пчдписати Дж. Вашинг- тон, взявши перо в руки, сказав: "Якщо ця вчдмчнно вчдрегована Конституцчя не буде прийнята штатами, то навряд чи прийдеться складати чншу, слчдуюча буде написана кров"ю". Складати чншу не прийшлося. Повертаючись до холоднощ чсторчографчщ слчд повернутися до за- гальнощ характеристики федералчстчв. Вчдступивши вчд рацчоналчзму просвчтителчв, вони висунули "теорчю пристрастей" окремих людей. ------------------------------------------------------------------- * Г.Геффердинг "Алекс. Гамильтон и Северо-Американская кон- ституция". С-Пб. изд. О.Н.Поповой, 1905, с.6. - 6 - Пчд пристрастями вони розумчли суперництво, влистволюбство, матерч- альнч чнтереси. Так вони засуджували повстання Данчеля Шейса. Працч федералчстчв пройнятч ненавистю до народних мас. Вчдкрито обгрунту- вали необхчднчсть тримати "чернь" в шорах. Перша половина 19 столчття внесла змчни в економччне ч полч- тичне життя кращни. На Пчвночч починався промисловий переворот. На Пчвднч змчцнювалась рабовладне плантаторське панування. Конфликт мчж Пчвноччю та Пчвднем став головним протирчччям у життч суспчль- ства та зумовив рчзноманчтнч напрямки в чсторчографчщ. Найбчльш важливим моментом, який сприяв розвитку американськощ чсторчографчщ, було подальше зростання публчкацчщ джерел: "Дебаты и протоколы Конгресса" за перчод 1789-1824 рр. Разом з доданими до них офчцчйними документами вони мчстили багато матерчалчв стосовно зовнчшньощ та внутрчшньощ полчтики держави. Вийшла 38-томна публч- кацчя "Государственные документы Америки", яка охопила перчод з 1787 по 1828 рр. Видавались матерчали колончальних асамблей, збчрки про вчйну за незалежнчсть, матерчали власних осчб, збчрки речей, статей, листчв суспчльних дчяччв, полчтичних лчдерчв. У 1822 р. Найлз видав "Законы и постановления Американской революции", у 1833 р. Д.Спаркс видав 12-томну "Корреспонденцию Американской рево- люции". З хвропейських кращн було привезено в Америку 80 томчв до- кументчв. У 1837 р. вийшов перший том "Американского архива", а до 1853 р. - ще вчсчм томчв. Зростало значення бчблиотеки Конгресу. Гарвардський унчверситет пишався свохю колекцчхю чсторичних свч- дотств раннього перчоду. Особливчстю чсторчографчщ цього перчоду було те, що в техницч публчкацчщ вона вчдставали вчд хвропейського рчвня. Бчльшчсть аме- риканських чсторикчв не мали професчйнощ освчти. У виданнч джерел не було хдинощ науковощ системи. Позитивним була кчлькчсть та зна- - 7 - чимчсть опублчкованих джерел. Головне положення в чсторчографчщ займах так звана "рання школа" на чолч з щщ засновником Джорджем Банкрофтом - американ- ським дипломатом, чсториком, морським мчнчстром (1845-1846рр.) з його десятитомною "Историей Соединенных Штатов Америки". Перший щщ том перевидавався 26 разчв. Чотири томи його дослчджень обгрунтува- ли цчлеспрямованчсть та пчдготовку до боротьби за незалежнчсть. Його праця була важливим етапом американськощ чсторчографчщ ч по- слчдуючч школи народжувались вже на його критицч. Критикували за значнч упущення, за уривчастчсть в описч подчй. Але Банкрофт ч не ставив задачч викладання чсторчщ колончального перчоду. Вчн пчдби- рав матерчали, якч приводили до необхчдностч боротьби за незалеж- нчсть. Через дослчдження проходила думка, що чсторичнч долч народу направляються перстом провидчння, що генчй народу знаходить свох виявлення у духовному життч суспчльства та у великих особах. Вчйну за незалежнчсть та вчдокремлення колончй вчд Англчщ вчн роз- глядав у романтичному дусч, як визволення "духу свободи", що вирчс вчд пригноблення. Вчн безмчрно чдеалчзував буржуазну демократчю. (На вчдмчну вчд хвропейського романтизму його напрямок не критикух дчйснчсть з позицчй чдеалчзованого минулого, а веде до його освя- чення). Американська чсторчя у нього - це прогресивний розвиток чдей свободи, яка була закладена з початку чснування Америки. "Дух колоний с самого начала требовал свободы. Американская революция - часть божественного плана улучшения общества" * Американська революцчя, чсторчя США у Банкрофта пройнятч чдеалами нацчоналчзму. США - модель для чншого миру. В "Истории ------------------------------------------------------------------- * Цитовано по книзч: "Очерк новой и новейшей истории США", М. изд. АН СССР, 1 111ћ 960, в 2-х томах, т.1, гл.12, с.632. - 8 - создания Конституции США" вчн писав про народ, який не мах вчдмчн- ностей за походженням, думками, привчлейованими класами, пануючощ релчгчщ, полчтичнощ могутностч власностч. Безмчрно чдеалчзуючи бур- жуазну демократчю, примиренськч вчдносившись до рабства, Банкрофт робить крок назад вчд чсторикчв-публчцистчв 18 столчття, якч конста- тували наявнчсть в США не тчльки класчв, але ч класовощ нерчвностч. "Рання школа" була представлена також Ф.Паркманом * , Д.Мот- лчх (Д.Мотлей), В.Прескоттом та чншими. Паркман у свощх працях пч- дчймах питання англо-французького суперництва в Америцч, про взахмо- вчдносини колонистчв з чндейцями. Продовжуючи лчнчю Банкрофта, пере- могу над Францчхю вчн тлумачив як торжество самих досконалих полч- тичних чдей, втчлених у американську демократчю. цндейцч у нього "кровожаднч дикуни", Паркман виправдовував винищувальнч вчйни проти них. Д.Мотлч (Д.Мотлей) публчкух працю "Возвышение Голландии" ** та "История Нидерландов" *** . Цч дослчдження, написанч в основному на хвропейських архчвних матерчалах, поклали початок середньовччнощ фвро- пи в американськчй чсторчографчщ. У працях Прескотта засуджувався католчцизм та чспанський абсолю- тизм, що з схваленням було стрчнуто демократичним суспчльством Амери- ки. В чнших книгах Прескотт писав про герощзм корчнного населення Мексики та Перу в боротьбч з загарбниками, наводив свчжий матерчал про давнчшню культуру чнкчв та ацтекчв ****. ------------------------------------------------------------------- * Паркман Ф. - перекладу немах. Бостон, 1951. ** Д.Мотлей - "История нидерландськой революции и основание республики соединенных провинций", т.1-3, С-Пб 1865-1871. *** Д.Мотлей - "Возвышение Голландии,- перекладу немах. **** В.Прескотт "История царствования Филиппа Второго, Короля испанского", т.1-2, С-Пб, 1858. - 9 - Новим в працях цих чсторикчв було те, що вони розглядали нчдер- ланську ч англчйську революцчщ 17 столчття та вчйну в США за неза- лежнчсть як кчльце одного ланцюга у розвитку духу свободи. Одночасно з "ранньою школою" у американськчй буржуазнчй чсторч- ографчщ склався рух за скасування рабства - аболчцчончстський напря- мок. Найбчльш видатним його представником був Рччард Хчльдрет * . Його книга "Белый раб" антирабовласницькощ спрямованостч неоднора- зово перевидавалась на росчйськчй мовч. У 1849-1856 рр. була опублч- кована його шеститомна "История Соединенных Штатов". В цчй працч вчн висвчтлив несумчснчсть рабства з "Декларацчхю незалежностч", яка проголошувала рчвнчсть людей. Хчльдрет засуджував полчтику пчвнччнощ буржуазчщ за щщ поступки рабовласникам. На вчдмчну вчд чсторикчв "ранньощ школи" вчн пчдкреслював важливу роль американських фермерчв Новощ Англчщ у вчйнч за незалежнчсть. У рядч випадкчв Хчльдрет проч- люстрував економччнч причини партчйнощ боротьби в США. Проти аболчцчончстського напрямку в чсторчографчщ з позицчй за- хисту рабовласницького устрою виступила група чсторикчв Пчвдня. Полчтичний дчяч Пчвдня Д.Теккер ** у чотиритомнчй "Истории США" ч плантатор Ч. Гайар з реакцчйних позицчй намагалися зобразити рабовласницький Пчвдень спадкохмцем демократичних традицчй. Засуджу- ючи експлуатацчю робчтникчв на Пчвночч, вони проповчдували расист- ську теорчю та будували реакцчйну утопчю чдеальнощ "грецькощ демо- кратчщ", якчй нчби-то судилося вчдродитися на грунтч американського рабовласництва. Таким чином, питання про рабство к серединч 19 столчття займало все бчльш важливе мчсце в американськчй чсторчографчщ. Так, якщо чсторики, ________________________________________________________________________ * Хильдрет Ричард. "Белый раб". М-Лен., 1951. ** Д. Теккер "История США" - перекладу немах. - 10 - висвчтлюючи погляди лчберальнощ буржуазчщ, займали примиренську по- зицчю стосовно рабства, то аболчцчончстський напрямок вчв енергчйну, послчдовну боротьбу проти рабовласницькощ чсторчографчщ. Середина 19 столчття була переломним етапом в розвитку свчтовощ чсторичнощ науки, зокрема американськощ. Центральною подчхю амери- канськощ чсторчщ 1850-1877 рр. стала боротьба проти рабства. Рчзке загострення протирчч двох соцчальних систем призвели до громадян- ськощ вчйни 1861-1865 рр. Полчтична та чдеологччна боротьба в перчод громадянськощ вчйни ч реконструкцчщ зумовили розвиток американськощ чсторчографчщ. В нчй вчдбувалася запекла боротьба "пчвнччнощ" та "пчвденнощ" точок зору. цз закчнченням перчоду буржуазнощ реконструкцчщ Пчвдня почався новий етап чсторчщ США, а також новий перчод в американськчй чсторчо- графчщ. В останнчй чвертч 19 столчття в США вчдбуваються змчни в орга- нчзацчщ чсторичнощ освчти, ч в структурч праць. Пчсля вчйни чсторчя вперше стала викладатися в середнчх та вищих учбових заклада 111ћ х. В цей перчод зросла джерелознавча база американськощ чсторчографчщ. Видавалися документи з чсторчщ окремих штатчв. Так, П.Маргрч видав документи з чсторчщ французськощ колончзацчщ Пчвнччнощ Америки. В кчнцч столчття були перевиданч з бчльшою науковою корект- нчстю документи вчдомих полчтичних дчяччв перчоду вчйни за незалеж- нчсть. У 1884р. на установчому з"щздч в мчстч Саратога була створена "Американська чсторична асоцчацчя" * , яка отримала кошти вчд ------------------------------------------------------------------------- * Е.Б.Черняк. Американская историческая ассоциация.Вопросы истории, 1955, N6. - 11 - уряду та вчд "покровителчв науки". шщ звчти почали друкуватися в офчцчйних виданнях Конгресу. До кчнця столчття "Американська чсто- рична асоцчацчя" об"хднувала ч координувала дчяльнчсть близько 200 мчсцевих чсторичних громад. При нчй були створенч секцчщ, якч пра- цювали по окремим проблемам ч перчодам чсторчщ. На щорччних з"щздах обирався президент асоцчацчщ, який у свощх зверненнях формулював "основнч чдещ часу". З 1895р. асоцчацчя почала видавати журнал "American Historical Review". Слчд вчдзначити зростаючу дослчдниць- ку технчку роботи з джерелами. В межах широкого потоку буржуазнощ чсторчографчщ чснували рчз- номанчтнч теччщ. Одна група обгрунтовувала погляди переможнощ буржу- азчщ та не висловлювала зацчкавленостч чншими питаннями ч не висува- ла новощ методологччнощ постановки чсторичних проблем. Д.Скаупер намагався продовжити концепцчю чсторчщ США засновника "ранньощ школи" Банкрофта вчд вчйни за незалежнчсть до громадянськощ вчйни. Його багатотомна "История США" * охопила вузьке коло полч- тичних ч юридичних питань з перчодизацчхю по скликанням Конгресчв. Цчй працч притаманно багато рис "ранньощ школи" - культ герощв, пу- ританчзм ч тому подчбне. На вчдмчну вчд Банкрофта, Скаупер негативно ставився до рабства та загарбницьких вохн проти Мексики. З чнших чсторикчв Дж. Мак-Мастер почав видавати восьмитомну "Историю американского народа" ** вчд вчйни США за незалежнчсть до громадянськощ вчйни. В свощй працч вчн намагався висвчтлити чсто- ричний розвиток США як плавний еволюцчйний процес без соцчальних по- трясчнь. Так, у нього вчйна за незалежнчсть перетворилась у "респек- _____________________________________________________________________ * Д. Скаупер. "История США" - перекладу немах. ** Дж Мак Мастер."История американского народа"- перекладу немах. - 12 - табельную революцию, соединенную с умеренностью и достоинством, лю- бовью к законам и порядку" * . Вчн заперечував класовий характер революцчщ. Мак-Мастер не сворив свохщ школи в американськчй чсторчо- графчщ. Значне мчсце в буржуазнчй чсторчографчщ займав Г.Б.Адамс. Вчн займався вивченням земельних вчдносин ч полчтичних органчзацчй у ра- нчшнчх колончальних поселеннях новощ Англчщ. Його "порчвняльна полч- тика" - це порчвняння американських подчй з подчями в фвропч, осо- бливо германських пуританських общин в Америцч з общинним самоуправ- лчнням у давнчх германцчв. Окреме мчсце в чсторчографчщ другощ половини 19 столчття зай- мала праця французького чсторика Едуарда Лабуле ** . Вона стосухть- ся питання конституцчйнощ системи перчоду пчдготовки та прийняття Конституцчщ. Даючи позитивну оцчнку основам американського консти- туцчоналчзму, вчн порчвнюх прийняття Конституцчщ у Францчщ ч в Аме- рицч. Порчвняння йде явно на користь останньощ. "В Америке уважают народ, было решно предварительно предоставить ее на рассмотрение та- ким образом, чтобы он мог ее обсудить и сделать все необходимые за- мечания...". Автор докладно зупиняхться на ходч обговорення: "Было очевидно, что по таком испытании она делается творением всей Амери- ки" ***. У книзч наведено циркуляр на чм'я президента Конгресу, пчд- писаний Вашингтоном. Там, зокрема, говориться: "...конституция, ко- торую представляем есть результат духа дружбы, уважения и взаимных ------------------------------------------------------------------- * "Очерки новой и новейшей истории США", т.1, гл.12,с.560-602 ** Лабулэ Эдуард "История Соединенных Штатов Америки. Третья эпоха. История Конституции Соединенных Штатов Америки". С-Пб, 1870, 424с. *** Там же с.385 - 13 - уступок... наше самое пламенное желание состоит в том, чтобы она могла доставить прочное благоденствие нашему дорогому отечеству и обеспечить ему свободу и счастье"*. Конституцчя була створена для самого себе великим народом, патрчотичним та схильним до нацчо- нальнощ хдностч, таким як французи та англчйцч. Даючи загальну оцчнку американськчй Конституцчщ, Лабуле пише: "...есть народы более облагодетельствованные судьбою и может быть своею мудростью, которые сумели сделать из политической свободы не- что прочное и плодотво 111ћ рное... Вот страна, которая облагодетельство- вала под охраной своей конституции, столь уважаемой, что в между- усобной войне за нее стоит как за собственную. В ней заключается великий урок, и я хотел указать вам на достоинства этой конститу- ции и на недостатки наших. Я не думаю, что я был плохим патриотом действуя таким образом... Чего я желаю - это того, чтобы Франция сделалась образцом для нации в политике также как и во всем другом. Мы часто были первыми в войне, литературе, искуствах, почему же нам не быть первыми на свободе?" **. В останнчх пчвтора-два десятилчття 19 столчття в буржуазнчй чсторчографчщ США складахться расистська школа, яка вчдкрито вислов- лювала агресивне спрямування американських капчталчстчв. цсторики- расисти Д.Фчске, Д.Борджесс, Д.Госмер та чншч стверджували, що здчбнчстю до створення конституцчйних установ володчх тчльки арчй- ська раса, що англо-сакси у 5 столчттч перенесли тевтонську полч- тичну спадщину в Англчю, а англчйськч колончсти у Пчвнччну Америку. -------------------------------------------------------------------- * Лабулэ Эдуард "История Соединенных Штатов Америки. Третья эпоха. История Конституции Соединенных Штатов Америки". С-Пб, 1870, с. 420. ** Там же с.424. - 14 - Намагаючись замаскувати революцчйний характер вчйни за неза- лежнчсть Д.Фчске зображав щщ як "британську громадянську вчйну", яка завершила "славну революцчю" 1688 року як перемогу вчгов над торч на обох берегах Атлантичного океану. Вчд проповчдч класового миру ч "обгрунтування" пригноблення народчв не англосакського по- ходження в кращнч чсторики-расисти незабаром прийшли до пропаганди агресивних вохн ч чдещ свчтового панування США. Вчн писав, що неда- лекий той час, коли американська федеративна система пошириться "вчд полюсу до полюсу" ч на "обох пчвкулях" будуть панувати "ми- сливцч за доларами". Серед експансчончстчв особливе мчсце займав А.Мехен * , один з родоначальникчв так званощ "геополчтики". Вчн закликав до захоплення стратегччних позицчй далеко за межами США. На прикладч морських вохн Англчщ 17-18 столчття Мехен намагався обгрунтувати тезис про "морську могутнчсть" як фактор, який визначав мчжнародну полчтику. Морськч перемоги Англчщ над Голандчхю ч Францчхю Мехен у дусч геополчтичнощ доктрини пояснював географччним положенням ме- трополчщ. Вчн вчдокремлював "морську силу" вчд таких факторчв, як соцчальний устрчй кращни та щщ економччна могутнчсть. Але саме цч фактори зумовили перемогу економчки могутньощ Англчщ над слабкою Голандчхю, буржуазнощ Англчщ над феодальною цспанчхю. Слчд зазначити, що до сторчччя Конституцчщ вийшли ряд праць, якч поповнили американську чсторчографчю. Двч з них були виданч на росчйськчй мовч. Це вже згадана книга Гарольда Геффердинга ** ---------------------------------------------------------------- * Мэхэн,А "Влияние морской силы на историю 1660 - 1783гг". М.-Л., 1941. ** Г.Геффердинг "Алекс. Гамильтон и Северо-Американская кон- ституция". С-Пб. изд. О.Н.Поповой, 1905, с.6. - 15 - "Александр Гамильтон и Северо-Американская конституция" та Ольги Волькенштейн "Страна равенства и свободы" * . Книги написано у пчднесеному "ювчлейному" стилч. Перша з них являх собою бчогра- фччний матерчал про Гамчльтона, змальовуючи подчщ пчдготовки та прийняття Конституцчщ. Докладнчше про це написано в чсторчографчщ подчй 70-80-х рокчв 18 столчття. Друга книга починахться з опису символччнощ статущ Свободи у порту Нью-Йорку: "... Свобода, о ко- торой говорит железная женщина, и гражданским равенством проник- нута вся жизнь американцев". Автор вчдмччах, що такою Америка стала тчльки завдяки вчдмчнч рабства. Пчвнччнч штати, якч не визнали раб- ства, були вимушенч поступитися, щоб не викликати розколу, а за ним - загибелч союзу. Пчсля вчдмчни рабства кожен американець "мо- жет быть избирателем и избранным, а все должностные лица, - начиная с президента и губернаторов, - избираются всем народом... Следова- тельно, в Северо-Американских Соединенных Штатах господствует де- мократический строй" **. В останнх десятилчття 19 столчття буржуазнч чсторики почали придчляти увагу питанням робчтничого руху. У 1886 р. Р.Елч - один з засновникчв "Американськощ економччнощ асоцчацчщ" опублчкував книгу "Рабочее движение в Америке". На матерчалах з чсторчщ тред'юнчончст- ського руху вчн проводив думку про можливчсть запобчгти соцчальним протирчччям, досягти класового спчвробчтництва робчтникчв та капч- талчстчв. Елч був одним з засновникчв буржуазно-реформчстського на- прямку в американськчй чсторчографчщ. ------------------------------------------------------------------- * О.Волькенштейн "Страна равенства и свободы", М., "Труд и воля", 1906., 61с. ** О.Волькенштейн "Страна равенства и свободы", М., "Труд
111ћ и воля", 1906., с. 50. - 16 - Одночасно в США розвивахться прогресивний напрямок чсторчо- графчщ робчтничого руху. З позицчй пролетарчату була написана книга Дж.Мак-Нейла "Рабочее движение - проблема нашего времени", яка охо- пила перчод вчд колончального часу по 1886 рчк. Також питаннями ро- бчтничого руху в США займався Фрчдрчх Зорге * - нчмецький марк- сист, учень та соратних К.Маркса та Ф.Енгельса, який з 1852 р. жив в Америцч. Вчн був органчзатором 1-го цнтернацчоналу в США, а також був одним з засновникчв Соцчалчстичнощ робчтничощ парчтчщ в Пчвнчч- нчй Америцч. Ф.Зорге написав працю "Рабочее движение в Соединенных Штатах". Ця праця про бчльш пчзнчй перчод чсторчщ, але в нчй зма- льовувалися суспчльнч вчдносини колончальнощ Америки. Не дивлячись на чделччнч тони, в яких показанч цч вчдносини, Зор- ге у нових умовах продовжив та розвив прогресивну лчнчю в амери- канськчй чсторчографчщ. До початку 20 столчття американська буржуазна чсторична наука досягла високого рчвня, оволодчвши технчкою чсторичнощ критики. Зросла спецчалчзацчя та розподчл працч мчж допомчжними чсторичними дисциплчнами. Продовжухться публчкацчя нових джерел. Так були вида- нч "Протоколы федерального Конвента 1787г.", в яких були розмчщенч офчцчйний журнал Конвенту, нотатки Медчсона про дебати. Були виданч першч томи "Протоколов континентального Конгресса". Подальший розвиток чсторчографчщ зумовило не тчльки поширення джерелознавчощ бази. Визначальною рисою того часу було загострення суспчльно-полчтичнощ боротьби. Новч джерела дозволили чсторикам глибше розкрити значення до- слчджуваних нами подчй. Цим перчодом займались чсторики Герберт ______________________________________________________________________ * Ф.Зорге."Рабочее движение в Соединенных Штатах", С-Пб,1907 - 17 - Осгуд *,**, Д. Бчр ***, ****, *****. Вони були близькч до методо- логчщ "порчвняльнощ полчтики". Г. Осгуд був першим за часом ч значенню чсторик так званощ "чмперськощ школи". Вчн вперше в американськчй чсторчографчщ взяв- ся дослчджувати тему чмперськощ системи колончального управлчння. Запустивши до обчгу велику кчлькчсть англчйських документчв, вчн висвчтлив полчтичне та адмчнчстративне значення цчхщ проблеми, показав перехчд вчд системи привчлейованих колончй до системи ко- ролчвських провчнцчй. Розвиваючи чдещ Фчске вчн намагався довести, що нова полчтична система в Америцч сформувалась задовго до вчйни за незалежнчсть, ч революцчя 1776-1783 рокчв "была лишь эпизодом" у розвитку ан- глчйськощ колончальнощ системи. У працях Дорджа Бчра - учня Осгуда, була спроба доповнити роз- гляд суто полчтичних проблем аналчзом меркантильнощ економччнощ полчтики Англчщ: фчскальнощ системи, навчгацчйних актчв та чнш. Якщо Осгуд намагався бути стороннчм спостерчгачем при при розглядч хрончк полчтичних установлень, то Бчр розглядах цч проблеми з точ- ки зору Англчщ. Користуючись англчйським чмперським архчвом вчн, так би мовити, виправдовух метрополчю. Репресивнч заходи вчдносно колончй вчн вважах природними з точки зору англчйськощ економчки. Третчй представник "чмперськощ школи" Чарльз Ендрюс поряд з ------------------------------------------------------------------- * Г. Осгуд "Американские колонии в 17 веке. ** Г. Осгуд "Американские колонии в 18 веке. *** Д. Бир "Британская колониальная политика 1754-1765 гг. **** Д. Бир "Старая колониальная система". ***** Д. Бир "Происхождение британской колониальной системы 1578- 1660 гг." - 18 - розробкою економччних питань в англо-американських вчдносинах при- дчляв щм бчльше уваги, нчж релчгчйним. Вчн основну увагу концентрух на конституцчйнчй чсторчщ. В цчлому "чмперська школа" виправдовувала репресивну полчтику метрополчщ, ч тим самим члюструвала свою обмеженчсть. Ще в кчнцч 19 столчття в американськчй чсторчографчщ виникла школа прибччникчв "теорчщ кордону". шщ засновника Фрчдерчка Тернера та його послчдовникчв цчкавив рух переселенцчв вчд Антлатичного до Тихого океану. Цчхю теорчхю заперечувалась можливчсть виходу "аме- риканскощ демократчщ з хвропейськощ колиски". Прибччники "теорчщ кордону", щщ народження пов"язували з досвчдом переселенцчв, що укрчплювали свощ позицчщ рухаючись на захчд. цсторчографом цього перчоду був Джеймс Траслоу Адамс. Головними причинами первчснощ емчграцчщ вчн вважах економччнч, а не релчгчйнч, як намагалися до- вести автори перших хрончк. Адамс вважах стрижнем колончального життя не боротьбу з метрополчхю, а боротьбу внутрчшню з пуританським пасторатом. Далч, Адамс переносить акцент внутрчшнього напруження на боротьбу мчж купецькою арчстократчхю та нижчими класами. Саму амери- канську революцчю вчн вважах громадянською вчйною. Недолчком його трактування колончальнощ чсторчщ була замчна поняття "класчв" рчзно- манчтними груповими о 111ћ б"хднаннями. В кчнцч 19 столчття в чсторчографчщ посилюхться увага да мчсце- вощ чсторчщ на Пчвднч. Працч Фчлчпа Брюса *, Ульрчха Фчлчпса ** опи- сують економччнч вчдносини на Пчвдчнч. ---------------------------------------------------------------------- * Брюс Ф., "История Южной Каролины", "Економическая история Виргинии в 17 ст." ** Филиппс У., "Жизнь и труд на старом Юге" - 19 - В американськчй чсторичнчй лчтературч про колончальний перчод основним напрямком був буржуазний економчзм. "Новий курс" вчдобра- жався у лчберальному реформаторському курсч. Однчхю зч спроб висвчт- лити колончальну чсторчю з лчберальних позицчй був твчр Неттелса Ку- трчса "Истоки американской цивилизации" * . У свощй працч вчн писав: "Основные институты управления в Америке и превалирующая ныне фило- софия являются в большей степени созданием колониального периода". Це насправдч щире визнання. Сполученч Штати створились в результатч взахмодчщ двох сил: першощ - хвропейськощ емчграцчщ з щщ звичаями та чдеями, та другощ - впливу американського оточення (ресурси, клч- мат, земля). Неттелс Кутрчс розглядах ч пояснюх соцчальнч ч полчтичнч кон- флчкти феодально-аристократичних елементчв з демократичними силами, зчткнення чмперських ч власно американських чнтересчв. У 30-х рр. вчдбулися змчни в поглядч на ранню чсторчю пуритан- ських поселень в бчк непомчрного пчдвищення його значення. В книзч Самююеля Морчсона "Исследование интеллектуальной жизни Новой Англии в 17ст." **, вчдкидаючи економччний мотив, вчн пчдтверджував, що пу- ританчзм Пчвнччнощ Америки зберчг ч розвинув гуманчстичний спадок англчйського Ренесансу. Морчсон повертахться до традицчйнощ в аме- риканськчй чсторчографчщ чдеалчзацчщ цього перчоду. З розвитком в 20-му столчттч бчографччного жанру почали видава- тися книги про дчяльнчсть провчдних осчб колончального перчоду. Так, --------------------------------------------------------------------------- * Кутрис Неттелс "Истоки американской цивилизации" Нью-Йорк, 1938 г. - перекладу немах. ** С. Морисон "Исследование интеллектуальной жизни Новой Англии в 17 ст." Нью-Йорк, 1936, - перекладу немах. - 20 - Кеннет Мердок * зобразив цнкрчза Мезера як "видатного пуританчна", назвавши його "прогресивним мислителем", Саммюель Брокан'хр ** ви- дав книгу про Учльяма Роджера, стверджуючи що джерела демократизму слчд шукати у сектанськчй боротьбч 17 столчття. В чсторчографчщ ко- лончального питання " чмперська школа" користувалась впливом до по- чатку 30-х рокчв. У 1936р. Лоуренс Джчпсон *** опублчкував в семи томах працю "Британская империя перед американской революцией", де вчн звернув увагу на англчйську урядову полчтику, роблячи екскурс у британську чсторчю. Загальною помилкою Джчпсона, як ч чнших чсторикчв "чмперськощ школи" було те, що вони визначали причини провалу британськощ коло- нчальнощ полчтики, проте не могли зрозумчти економччних ч полчтич- них процесчв у колончях. Пчсля другощ свчтовощ вчйни увага до вивчення полчтичного та економччного життя в колончях не послабла. У 1946 роцч була опублч- кована книга Рччарда Моррчса ****, яка була присвячена аналчзу вчльнощ ч залежнощ працч в колончях. У результатч вивчення великого обсягу матерчалчв вчн зробив висновок: "Демократчя нчяким чином не була досягнута з перемогою революцчщ", був лчквчдований лише меркан- тилчзм. Вчн вважах можливим порчвнювати втручання буржуазнощ держави в регулювання виробництва з заходами колончальнощ влади. ----------------------------------------------------------------------- * Кеннет Мердок "Инкриз Мезьер - выдающийся пуританин", Кембридж, 1935 (перекладу немах). ** Самюель Броканьер "Роджер Уильямс - неукротимый демократ" *** Лоренс Джипсон "Британская империя перед американской революци- ей". Нью-Йорк, 1936-49 **** Ричард Моррис "Правительство и труд в ранней Америке", Нью-Йорк, 1946. - 21 - У пчслявохннч роки чсторчю колончй вивчав чсторик-економчст Джон Памфрет - засновник чнституту ранньощ американськощ чсторчщ та культури. В працях Перрч Мчллера, Хелла та Дана висвчтлюхться тема пури- танчзму. Ряд чсторикчв видали працч про пчденне рабовласництво. Вони намагалися довести, що чнститут рабовласництва виник у пчвденних колончях значно пчзнчше, нчж прийнято вважати ч що рабовласництво не мало такого всеосяжного впливу на життя поселенцчв Пчвдня - це було праве крило американськощ чсторчографчщ. У радянськчй чсторчографчщ 40-вч роки вчдмчченч появою в чс- торичному журналч статтч Н.Дмчтрихвського "Создание конституции Соединенных Штатов Америки" *. Це одна з перших робчт критичного характеру. Конституцчя США критикухться за "антинароднчсть", за невч 111ћ дповчднчсть закону, що написаний, реалчям. У 1948 роцч вийшла стаття М.Н.Захаровощ "О генезисе идей Г.Джеферсона" ** - одного з найкрупнчших дчяччв перчоду становлення конституцчйного ладу в Америцч. 50-тч роки вчдмчченч створенням сховища документчв по колонч- альнчй чсторчщ - Бчблчотеки Хантчнгтона. На честь щщ засновника -------------------------------------------------------------------- * Н.Дмитриевський. "Создание конституции Соединенных Штатов Аме- рики"./ Исторический журнал, 1942, кн.11-12, с.112. ** М.Н.Захарова. "О генезисе идей Г.Джеферсона"/"Вопросы истории", 1948. N 3. - 22 - чсторика Джона Памфлета була видана збчрка дослчдницьких статей * . В тчй же збчрцч мчститься короткий очерк розвитку чсторчографчщ, написаний Грчном. Автор прийшов до невтчшного висновку: "Незважа- ючи на значнчсть зробленого за останнч три десятилчття, нашч знан- ня ще надто фрагментарнч, а характер предмету надто складний для будь-якощ форми спчлкування. Характерна риса пчслявохннощ американськощ буржуазнощ чсторчо- графчщ - це перегляд лчберальних оцчнок 20-30-х рокчв. "Неоконсер- ватизм пчслявохнних рокчв вчдобразився у новому поглядч на внутрчш- ню боротьбу в колончях. Загальний напрямок перегляду минулого - прагнення послабити все протилежне в оцчнках американськощ чсторч- ографчщ, втчлити гармончю там, де мах мчсце конфлчкт. Погляд "нео- консерватизму" викладений в книзч Леонарда Лабаре ** "Консерватизм в ранней стадии американской истории" та в оглядч колончальнощ по- лчтичнощ думки, зроблений у 1953 роцч Клчнтоном Россчтером ***. В обставинах гончнь на лчвч сили чсторикчв "неоконсерватизм" в чсторчографчщ сформулював свчй постулат: священнчсть влади ч амо- ральнчсть посягань на нещ. З таких позицчй, наприклад, оцчнюються подчщ у Вчргчнчщ 1676 року - повстання Бекона проти великих земле- власникчв. В чсторчографчщ 20 столчття висловлювалось обурення про- ти повсталих, проти щх намагань конфчскувати великч махтки та роз- дчлити щх. ------------------------------------------------------------------ * Р.А.Виллингтон. "Интерпретация ранней американской истории". Нью-Йорк, 1968, перекладу немах. ** Леонард Лабара "Консерватизм в ранней американской истории". Нью-Йорк, 1948, перекладу немах. *** Россчтер,К "Seedtime of the Republik& - 23 - Неоконсерватизм виступив проти лчберальних тенденцчй в амери- канськчй чсторчографчщ попереднчх десятилчть. цсторик пчслявохнних рокчв Данчель Бурстчн * вчдроджух теорчю Коттона Мезера, стверджу- ючи, що в Америку переселенцчв спрямовувало не переслчдування на батькчвщинч, а можливчсть створити свчт "по-свохму". З позицчй неоконсерватизму написана книга О.Барка та Х.Лефле- ра ** "Колониальная Америка". Схема книжки проста: сучасна структу- ра США розглядахться як вершина, у пчдгрунтя якощ закладенч 13 ко- лончй. За методику дослчдження обирахться традицчйний чнституцчона- лчзм, тобто приховування класового характеру буржуазнощ держави, в протилежнчсть класовому аналчзу. У досвчдч колончй автори бачать цчлеспрямованч кроки до демократчщ, до народного представництва, до доктрини розподчлу влади, до всебччного виборчого права. Навчть рабство вони зображують у рожевому свчтлч. Колончальне минуле Америки х об'хктом дослчдження прогресив- нощ американськощ чсторчографчщ. Праця Учльяма Фостера ***, **** х ударом по буржуазнчй чсторчографчщ. Вчн визначах основну рису пер- шого етапу колончзацчщ - захоплення земель, якч належали чндейцям. Герберт Аптекер ***** у книзч "Колониальная эра" охоплюх перчод всього дореволюцчйного розвитку. Вчн пчдняв значення земельного пи- ----------------------------------------------------------------------- * Д.Бурстин "Американский колониальный опыт", Нью-Йорк,1958 (пе- рекладу немах). ** О.Барк и Н.Лефлер "Колониальная Америка", Нью-Йорк, 1958 (пе- рекладу немах). *** У.З.Фостер "Очерк политической истории Америки. М., 1955. **** У.З.Фостер "Негритянский период в истории Америки". М., 1955. ***** Г.Аптекер "История американского народа", т.1 "Колониальная эра". М., 1961. - 24 - тання в американськчй чсторчщ. У 1958 роцч вийшла робота Корлчса Ламонта - видатного американ- ського прогресивного дчяча "Свобода должна быть свободой на деле" *. Книга присвячена критицч положення а Америцч у 50-тч роки. Широко представлена картина придушення демократичних прав та свобод. "За все более, чем 160 лет со времени принятия американской конституции никогда не было полного и реального осуществления записанных в ней свобод". Кризис в области гражданских свобод достиг таких масштабов, что это не может не свтревожить всех без исключения граждан, вер 111ћ ящих в демократию. В стране создана такая обстановка, что американцы от- крещиваются от прошлого своей страны. Билль о правах, Декларация независимости, Конституция США усилиями мракобесов вызывают страх у простого американца " ** . Ламонт приймав активну участь у дчяльностч Американського союзу боротьби за громадянскч свободи, був одним з керчвникчв Надзвичайно- го комчтету боротьби за громадянськч свободи та головою Фонду Бчля про права. Cумну картину положення у кращнч вчн резюмух: "Плохие за- коны являются следствием болезни всей политической системы" *** . У напрямку критики американськощ демократчщ у 50-тч роки напи- -------------------------------------------------------------------- * К.Ламонт "Свобода должна быть свободной на деле". М., 1958. 330с. ** К.Ламонт "Свобода должна быть свободной на деле". М., 1958. с.6. *** К.Ламонт "Свобода должна быть свободной на деле". М., 1958. с.9. - 25 - санч роботи Г.Трофименка "За кулисами американской демократии" * , Зупинимося на нчй бчльш докладно, як на найбчльш характернчй для всього перчоду радянськощ чсторчщ та чсторчографчщ. Стаття "Рекла- ма пронизывает всю жизнь Америки". У нчй приведено багато фактчв про повсягденне життя американцчв. Переходячи до полчтики, автор пише: " С одной стороны Декларация независимости и конституция, провозглашающая равенство граждан, их право на жизнь, свободу, стремление к счастью, конгресс, избираемый путем тайного голосова- нияна общенациональных выборах; с другой - всевластие монополий и банков, вопиющее экономическое и социальное неравенство, полное фактическое бесправие трудящегося человека" **. Проттирчччя мчж рекламою та дчйснчстю автор продовжух, говорячи про роботу конгре- су, наводить приклади про його склад за журналом "Юнайтед Стейтс ньюс Уорлд рапорт" вчд 12 сччня 1957 року. "В обеих палатах кон- гресса: нижней, палате представителей и верхней - сенате - насчи- тывается 531 человек... Из них было юристов - 314, дельцов - 119, издателей - 27, преподавателей - 32, фермеров - 22 и "прочих" - 15. Таким образом, в конгрессе нет ни одного рабочего ... Что касается 22 фермеров, то это такие же "фермеры", чронизух автор,"каким кре- стьянином в старой России был граф Шереметьев". Критика у стилч пчслявохнних рокчв. Такий напрямок, який продов- жухться на десятилчття. У 1959 роцч вийшла з друку книга Г.Г.Бойченка "Конституция Сое- -------------------------------------------------------------------- * Г.Трофименко "За кулисами американской демократии". М., 1958. ** Г.Трофименко "За кулисами американской демократии". М., 1958, с.6. - 26 - диненных Штатов Америки" * . У 1956 роцч опублчкована стаття ц.А.Белявськощ, котра якби продовжувала роботи про дчяччв держави та полчтикчв Америки пчсля статтч М.Н.Захаровощ про Г.Джеферсона. У 1960 роцч вийшов двотомний труд "Очерки новой и новейшей ис- тории США" **. Особливо цчкава та важлива у розвитку радянськощ чсторчографчщ дванадцята глава книги "Обзор развития исторической науки в США". Окрчм фактичного матерчалу по конституцчйному ладу, представлена його передчсторчя. Показано як проростали зерна кон- стуцчоналчзму, яка боротьба точилася навкруги, як формувалося су- спчльство, яке створило конституцчю. За словами американського чсторика Г.С.Коммаджера "американцы снабдили себя блестящим, бага- тым, романтическим и почти безукоризненным прошлым, в котором бы- ли одни герои и победы, - прошлым, служившим прологом восходящей славы Америки" ***. Якщо навчть убрати пафос, все одно залишиться сповнене боротьби та герощзму минуле. Збчрка робчт, що вийшла у 1960 роцч, не доповнила нччим новим чсторчографчю 60-х, та й чнших пчслявохнних рокчв. Америка у нчй показана як кращна расизму та безправ'я народу ****. У цьому ж дусч видержана робота Нчрчнга Скотта "Свобода: обещание и угроза. ------------------------------------------------------------------ * Г.Г.Бойченко "Конституция Соединенных Штатов". М., изд. ИМО, 1959. гл.1, с.6-34. ** Обзор развития исторической науки в США (1776-1918) - В кн.: Очерки новой и новейшей истории, В 2-х томах. т.1, гл.12, с.560-602. *** Цитовано по кн. В.А.Тишкова "История и историки в США". М., "Наука", 1985. с.5. **** Страна национального бесправия. (США. Сб.статей). М., 1966. - 27 - Критика культа свободы" * . У працч А.В.ффчмова ** мчстяться матерчали про розвиток консти- туцчйнощ системи в Америцч. За словами А.ф.Кунчнощ у книзч "США: методологические проблемы в историографии" *** вчдмччався спалах американськощ чсторчографчщ у 70-х роках. Дчйсно, 70-тч роки дали ряд солчдних праць та збчрок робчт з чсторчографчщ Америки **** . Зупинимося на статтч В.Л 111ћ .Малькова "К вопросу о современном со- стоянии американской буржуазной историографии", де вчн пише: "В по- следние 10 лет историками-марксистами сделано много для анализа ос- новных течений современной буржуазной историографии и критической оценки отдельных крупных работ и ее представителей ..." ***** . Далч Мальков пише: " Широкое распространение получил миф о станов- лении американской буржуазной демократии как о торжестве эгалита- ристских принципов в экономике, воплощении мечты человечества "о -------------------------------------------------------------- * Ниринг Скотт "Свобода: обещание и угроза. Критика культа свободы". М., 1966. ** Ефимов А.В. "США: пути развития капитализма" М., "Наука", 1969, 695с. *** Кунина А.Е. "США: методологические проблемы в историогра- фии" М., "Наука", 1988, с.164. **** Основные проблемы истории США в американской историогра- фии. От колониального периода до гражданской войны 1861- 1865гг./ под ред. Г.Н.Севастьянова.М., "Наука", 1971, 370с. ***** Мальков В.Л. "К вопросу о соременном состоянии американской буржуазной историографии" - в кн: "Критика современной бур- жуазной и реформистской историографии" М., "Наука", 1974, с.103. - 28 - царстве простолюдина", где подавляющее большинство, располагая рав- ными возможностями, пользуются благами, доступными в разумных раз- мерах всем" * . Не випадково Алексчс де-Токвчль ** ще в 1 пол. 19 ст., оспчвуючий демократчю в США та пояснюючий щщ життхдчяльнчсть соцчаль- ною однорчднчстю американського суспчльства, знову став ледве не самим визнавахмим автором. Праця Л.М.Трощцькощ *** дослчджух один з напрямкчв у сучаснчй буржуазнчй чсторчографчщ - "прогресистчв". Американськч чсторики Д.Ж.Тернер Мейн та М.Дженсен розглядають прийняття перших полчтичних документчв з точки зору проголошення бур- жуазних принципчв. Так Дженсен чдеалчзух "Статтч Конфедерацчщ" 1777р., хоч ч визнах щх " певну нестчйкчсть" та компромчснчсть. В дчйсностч, це був ччткий документ тимчасового компромчсу рчзних соцчальних сил у вохнний час. Повстання Шейса 1786-1787рр. вони розглядали як зчт- кнення Сходу ч Заходу, у рамках якого мав мчсце конфлчкт рчзних рчв- нчв та видчв власностч. Прийняття Крнституцчщ 1787 р. М.Дженсен називах "революцчхю" ч прирчвнюх щщ до "революцчщ" 1776р. Подчбно Ч.Бчрду, чсторики-прогре- систи аналчзують соцчальне положення ч економччнч чнтереси батькчв- засновникчв. Детально вивчаючи дебати про Конституцчю, вони затушову- -------------------------------------------------------------------- * Мальков В.Л. "К вопросу о соременном состоянии американской буржуазной историографии" - в кн: "Критика современной бур- жуазной и реформистской историографии" М., "Наука", 1974, с.111. ** Алексис де Токвиль "Демократия в Америке" т.4. К.,1860, 278с. *** Троицкая Л.М. "Прогрессистское" направление в современной буржуазной историографии США и проблемы ранней американской истории" Казань, 1978, 19с. - 29 - ють класовий характер як самого документа, так ч боротьби навколо нього. Вони недооцчнюють цю боротьбу, як одну з найважливчших причин прийняття " Бчлю про права" 1791 року. М.Дженсен чдеалчзух значення Конституцчщ 1787р. ч Статей Конфедерацчщ 1777р. ч пропонух щх в якостч унчверсального рецепту демократчщ ч прав людини для всчх кра- щн. Автор робить висновок: "Историки-прогрессисты не смогли понять, что Конституция США была прогрессивной для своего времени, но в то же время ее принятие усилило государство в эксплуататорском общест- ве и повлекло за собой наступление на права трудящихся и обострение классовой борьбы" * . В "Положении в области прав человека в США" говорится, що Кон- ституцчя США, прийнята у 1787р. не згадувала зовсчм не про якч пра- ва громадян. Згадухться там ч те, що Бчль про права теж нччого не доповнив про право на працю. Мова чде про те, що немах задоволення права "вчльного вибору працч" ** . 80-тч роки зробили великий внесок в чсторчографчю конституцчй- ного ладу США. У 1986р. вийшла книга В.В.Согрчна "Мифы и реальности американской истории" *** . Ця праця мчстить дослчдження по пробле- мах конституцчйного ладу. Робота продовжух собою чсторчографчю праць американських авторчв, якч писали про перчод останньощ чвертч 18 ст. Согрчн розглядав монографчю чсторика-прогресиста Ч.Бчрда "Экономи- ческая интерпретация Конституции Соединенных Штатов" та роботи чн- ших дчяччв того часу: Т.Ейдельберга "Философия американской конститу- ции: переосмысление намерений отцов-основателей", М.Даймонда "Демо- ------------------------------------------------------------------- * "Положение в области прав человека в США". (Публикация Комму- нистической партии США). М., 1978 111ћ , 94с. ** Согрин В.В. "Мифы и реальности американской истории" М., "Мысль", 1986, 237с. - 30 - кратия и федералисты: пересмотр намерений творцов конституции", а також працч Г.Аптекера. Дослчдження Н.Н.Болховчтчнова "США:проблемы истории и совре- менная историография" * присвячухться працч С.Лчнда "Классовый кон- фликт, рабство и Конституция Соединенных Штатов". Лчнд - один з чс- торикчв, якч внесли значний внесок у вивчення корчнних проблем Аме- риканськощ революцчщ. Знайомлячись з документальними матерчалами, Лчнд бачив, що в ходч дебатчв по розробцч Конституцчщ 1787р. основ- ним було питання про рабство. Лчнд вчрно вчдмчтив, що правлячий та- бчр не був хдиним. Вчн складався з капчталчстчв Пчвночч та планта- торчв Пчвдня. Конституцчя 1787р. не була перемогою жодного з цих угруповань, а являла собою компромчс мчж ними. цншого характеру робота В.А.Тчшкова ** . Автор зупиняхться на дчяльностч ОАц (Органчзацчщ американських чсторикчв), аналчзуючи ро- боти американських чсторикчв, вчн дав оцчнку радянськощ чсторчогра- фчщ "о развитии исторической мысли в США, о ее идейно-методологичес- ких позициях, основных школах и концепциях, политической направлен- ности исторических исследований" *** . На вчдмчну вчд чнших виразчв чсторикчв 80-х рокчв. Тчшков на- водить тезу про чнтерес ч повагу до минулого, що характернч для кож- ного народу, в тому числч ч американського: "По словам американского ------------------------------------------------------------------- * Болховитинов Н.Н. "США: проблемы истории и современная ис- ториография" М., "Наука", 1980, 405с. ** Тишков В.А. "История и историки в США" М., "Наука", 1985, 352с. *** Тишков В.А. "История и историки в США" М., "Наука", 1985, с.7. - 31 - историка Г.С.Коммаджера - американцы снабдили себя блестящим, роман- тическим и почти безукоризненным историческим прошлым, в котором бы- ли одни герои и победы, - прошлым, служившим прологом Восходящей Славы Америки"*. Дослчдженням чсторчографчщ конституцчйного ладу США у 80-х ро- ках було присвячено багато праць радянських вчених. Деяких з них необхчдно вказати. Це: В.Н.Данчленко, О.В.Зайчук, В.А.Савельхв, Л.Б.Розенберг, А.Котляренко, В.М.Калашнчков, В.А.Нчконов, О.В.Потх- хчн, П.Б.Уманський, А.М.Шлхпаков, О.Цвхтков та чншч. Найменування щх робчт наведенч у перелчку лчтератури в кчнцч даннощ роботи. У 90-х роках нашого столчття вийшло небагато праць стосовно дослчдження питання, що нами вивчахться. Це праця А.Токвчля "Демо- кратия в Америке" **, збчрка "Из истории политических движений и общественной мысли США"*** , праця В.В. Согрчна "Становление де- мократии. История политической системы США" **** , але найбчльш грунтовна поряд з цими працями - "Конституцчщ кращн парламентськощ демократчщ" пчд редакцчхю В.М.Кампо та чн. Ця праця дах позитивну оцчнку Конституцчщ. Дослчдники доводять: "Констчтуцчя США чинила ч чинить величезний вплив на полчтико-правове мислення чнших народчв. Цей вплив вчдчула ч Укращна, де чдещ розподчлу влади ч встановлен- ня класичнощ президентськощ республчки обговорюються на рчзних рчв- -------------------------------------------------------------------- * Тишков В.А. "История и историки в США" М., "Наука", 1985, с.5. ** Токвиль А. "Демократия в Америке" М., "Прогресс", 1992, 554с. *** "Из истории политических движений и общественной мысли США" Самара, 1991, 170с. **** Cогрин В.В. "Становление демократии. История политической си- стемы США //"Наука и жизнь", 1990, N6, с.16-22. - 32 - нях" *. Автори вчдмччали, що у вчтчизнянчй конституцчйно-правовчй науцч, де до останнього часу панували методи класового аналчзу, конституцчщ та конституцчоналчзм кращн парламентськощ демократчщ сприймався негативно. цдеологччнч пчдходи в нчй превалювали над науковими. Зараз розвиток демократчщ, полчтичний плюралчзм надають мож- ливчсть для чнших пчдходчв у науцч. Тому у вчтчизнянчй науцч вчд- роджухться об'хктивний ч реалчстичний пчдхчд до конституцчоналчзму в кращнах парламентськощ демократчщ, заснований на загальнолюдських цчнностях. Конституцчя - основний закон держави. Конституцчйний лад являх собою громадський та державний устрчй, порядок та принципи утворення представницьких органчв влади, виборчу систему, основнч права та обов'язки громадян. Конституцчя - основа всього сучасного законодав- ства. Гарна конституцчя, строго виконух щщ держава - благоденство у кращнч. Погана, слабкч або невчрнч органи влади - злиднч, злочин- нчсть, корупцчя. Це класичнч формулювання ч очевиднч висновки. Зараз, коли у нас тчльки будухться Конституцчя надзвичайно важ- ливий досвчд щщ створення. Як написати щщ з однаковими для всчх пра- вами ч обов 111ћ 'язками? Треба знати досвчд, перевчрений часом, що дока- зав свою правоту на дчлч. Не можна порушувати закони, що наданч Кон- ституцчхю. Якщо хто щх порушив, навчть Президент, - отримай чмпчч- мент по Конституцчщ, за законом. ц не можна, щоб по Конституцчщ у парламентч сидчли злочинники, прикритч зонтиком парламентськощ не- доторканостч. У наш час, час створення нових Конституцчй, необхчдно знати не ---------------------------------------------------------------------- * "Конституцчщ кращн парламентськощ демократчщ" пчд ред. В.М.Кампо, Кищв, НМКВО 1992, с.3. - 33 - тчльки самч Конституцчщ, але й досвчд щх створення. Якч труднощч, складнощч пчдстерчгають щщ творцчв, яка боротьба, якч компромчси та т.п. Наш чсторик з обурюванням наводить данч про склад Американсько- го Конгресу 1957 року. У його складч було 529 чоловчк. З них: юрис- тчв - 314, видавцчв - 27, викладаччв - 32, фермерчв - 22, 15 чнших. Мабуть це ч правильно. Такч думки висловлюються ч зараз у нас при виборах у парламент. Треба учитись на досвчдч чнших, а щоб учитися, треба знати у кого якч закони ч як вони створювалися. Для загально- го ознайомлення з цим ч писалася наша робота. ПЕРЕЛцК ВИКОРИСТАНОш ЛцТЕРАТУРИ 1. Аптекер Г."История американского народа", т.1 "Колониальная эра". М., 1961. 2. Белявская И.А. "Франклин - деятель национально-освободитель- ного движения американского народа// "Вопросы истории", 1956, N 10. 3. Бир Д."Британская колониальная политика 1754-1765 гг. 4. Бир Д."Старая колониальная система". 5. Бир Д."Происхождение британской колониальной системы 1578- 1660 гг." 6. Бойченко Г.Г."Конституция Соединенных Штатов". М., изд. ИМО, 1959. гл.1, 242с. 7. Болховитинов Н.Н. "США: проблемы истории и современная ис- ториография" М., "Наука", 1980, 405с. 8. Брюс Ф., "История Южной Каролины", "Економическая история Виргинии в 17 ст." 9. Волькенштейн О."Страна равенства и свободы", М., "Труд и воля", 1906., 61с. 10. Геффердинг Г. "Алекс. Гамильтон и Северо-Американская кон- ституция". С-Пб. изд. О.Н.Поповой, 1905, 47с. 11. Гончаров Л.Н. "Политическая борьба в США за буржуазно-демо- кратические права и свободы в 1787-1791гг" М., 1963, 17с. 12. Гурвич Г.С. "Американская демократия как она есть" М.,1948, 60с. 13. Даниленко В. "Конституция США: декларации и реальность//"Меж- дународная жизнь", 1987, N 9 с.29-38. 14. Джефферсон Т. "Проект декларации независимости". 1776 и "Заметки о Виргинии" 1787г. 15. Джипсон Лоренс"Британская империя перед американской революци- ей". Нью-Йорк, 1936-49. 16. Дмитриевський Н. "Создание конституции Соединенных Штатов Аме- рики"./ Исторический журнал, 1942, кн.11-12, с.47-57. 17. Ефимов А.В. "Очерки истории США. От открытия Америки до окон- чания гражданской войны (1492-1870)" М.,1955, 328с. 18. Ефимов А.В. ст. "Свободные земли" Америки и историческая концепция Тернера (с.548-561) в сборнике: "Из истории общественных движений и международных отношений" М., 1957, 707с. 19. Ефимов А.В. "США: пути развития капитализма" М., "Наука", 1969, 695с. 20. Зайчук О.В. "Конституцчя США ч полчтика пануючого класу у сферч регулювання трудових вчдносин"// журн. "Радянське право", 1987, N 10, с.79-83. 21. Зайчук О.В. "Конституцчя США: члюзчщ та реальнчсть." Кищв, "Знание", сер.4, Мчжнародна, 1987р. N 2, 48с. 22. Зайчук О.В. "Конституцчя США: пропагандиськч мчфи й реаль- нчсть// журн. "Радянське право", 1986, N11, с.85-89. 23. Захарова М.Н."О генезисе идей Г.Джеферсона"/"Вопросы истории", 1948. N 3. 24. Зорге Ф."Рабочее движение в Соединенных Штатах", С-Пб,1907. 25. Иванов В.Н., Тодорский Ю.В. "Ложь и лицемерие американской буржуазной демократии" М.,1951, 99с. 26."Из истории политических движений и общественной мысли США" Самара, 1991, 170с. 27. "История буржуазного конституционализма 17-18вв" М., "Наука", 1983, 296с. 28. Калашников В.М. "Советская историография проблем ранней исто- рии США (17век - 60-е гг 18века)" Днепропет- ровск, 1986, 75с. 29. Каррч Девчд П. Конституцчя Сполучених Штатчв Америки" Кищв, "Веселка", 1993, 192с. 30. 111ћ "Конституцчщ кращн парламентськощ демократчщ" пчд ред. В.М.Кампо, Кищв, НМКВО 1992, 85с. 31. "Конституция США и реальный правопорядок" Кищв, "Наукова дум- ка", 1987, гл.1, с, 1-28. 32. "Конституция США: история и современность" под ред. А.А.Ми- шина. М., 1988, 320с. 33. "Конституция США спустя 200 лет"// журн. "Советское государ- ство и право", М., 1987, N 9, с.107-114. 34. Коржева И.Е. "Американская конституция: вокруг юбилея"//журн. "США, экономика, политика, идеология", 1987, N12, с.71-73. 35. Котляренко А. "США: за риторикою про "народовладдя"//Пчд прапором ленчнчзму", 1987, N 17, с.83-87. 36. "Критика современной буржуазной и реформистской историогра- фии" М., "Наука", 1974, 218с. 37. Кузнецов Г.А., Поляковский В.В. "Иллюзии свобод и горькая действительность" М., "Мысль", 1978, 350с. 38. Кунина А.Е. "США: методологические проблемы в историогра- фии" М., "Наука", 1988, 212с. 39. Лабулэ Эдуард "История Соединенных Штатов Америки. Третья эпоха. История Конституции Соединенных Штатов Америки". С-Пб, 1870, 424с. 40. Лайтфут Клод "Права человека по-американски" М.,1983, 287с. 41. Ламонт Корлис "Свобода должна быть свободной на деле"(под ред. Г.И.Морозова), М., 1958, 334с. 42. Мальков В.Л. "К вопросу о соременном состоянии американской буржуазной историографии" - в кн: "Критика современной бур- жуазной и реформистской историографии" М., "Наука", 1974, 218с. 43. Мижуев П.Г. "История великой американской демократии" С-Пб, 1906, 279с. 44. Мотлей Д.- "История нидерландськой революции и основание республики соединенных провинций", т.1-3, С-Пб 1865-1871. 45. Никонов В.А. "Советские историки о принятии Конституции США" //"Вестник Московского ун-та", сер.8, История, 1988, N 6, с.39-55. 46. Обзор развития исторической науки в США (1776-1918) - В кн.: Очерки новой и новейшей истории, В 2-х томах. т.1, гл.12, 632с. 47. Основные проблемы истории США в американской историогра- фии. От колониального периода до гражданской войны 1861- 1865гг./ под ред. Г.Н.Севастьянова.М., "Наука", 1971, 370с. 48. Основные проблемы истории США в американской историогра- фии. От колониального периода до гражданской войны 1861- 1918гг./ под ред. Г.Н.Севастьянова.М., "Наука", 1974, 359с. 49. "Очерк новой и новейшей истории США", М. изд. АН СССР, 1960, в 2-х томах, т.1, гл.12, 670с. 50. Пейн Т. Избранные сочинения. М., 1959, 422с. 51. "Положение в области прав человека в США". (Публикация Комму- нистической партии США). М., 1978, 94с. 52. Потххчн О.В. "Конституцчя 1787р. ч сучасна зовнчшня полчти- ка США"//"Укращнський чсторичний журнал", 1987, N 9, с.114-123. 53. Прескотт В. "История царствования Филиппа Второго, Короля испанского", т.1-2, С-Пб, 1858. 54. Розенберг Л.Б. "Теоретические основы Конституции США: статьи из США"// "Ученые записки Тартусско- го ун-та", 1989, вып. 847, с.69-86. 55. Савельев В.А. "Белый дом и Капитолий: пределы власти и зави- симости" - в кн: "Проблемы американистики" под ред. Голованова, М., 1983, 337с. 56. Скотт Ниринг"Свобода: обещание и угроза. Критика культа свободы". М., 1966, 192с. 57. Cогрин В.В. "Джефферсон: человек, мыслитель, политик", М., "Наука", 1989, 280с. 58. Согрин В.В. "Мифы и реальности американской истории" М., "Мысль", 1986, 256с. 59. Cогрин В.В. "Становление демократии. История политической системы США //"Наука и жизнь", 1990, N6, с.16-22. 60. Страна национального бесправия. (США. Сб.статей). М., 1966, 128с. 61. Тишков В.А. "История и историки в США". М., "Наука", 1985. 352с. 62. Токвиль Алексис"Демократия в Америке" т.4. К.,1860, 278с. 63. Токвиль А. "Демократия в Америке" М., "Прогресс", 1992, 554с. 64. Троицкая Л.М. "Прогрессистское" направление в современной буржуазной историографии США и проблемы ранней американской истории" Казань, 1978, 19с. 65. Трофименко Г."За кулисами американской демократии". М., 1958, 51с. 66. Уманский Е.П. "Л.Гипсон и проблемы колониальной истории Америки в буржуазной историографии США" Казань, 1983, 21с. 67. Уманский П.Д. "Проблемы первой американской революции в бур- 111ћ жуазной историографии США"// "История и исто- рики" М., 1973. 68. Уткин А.И. "Американская историография колониального пери- ода" - в кн: "Основные проблемы истории США в американской историографии. От колониального периода до гражданской войны 1861-1865гг" М., "Наука", 1971, с.21-60. 69. Филиппс У., "Жизнь и труд на старом Юге". 70. Фостер У.З."Очерк политической истории Америки. М., 1955, 919с. 71. Фостер У.З."Негритянский период в истории Америки". М., 1955, 803с. 72. Франклин Б. "Избранные произведения". М., 1956, 631с. 73. Цвхтков О. "На словах ч на дчлч. Конституцчя США. Сумне 200- рчччя"// "Пчд прапором ленчнчзму", 1987, N 14, с.84-88. 74. Черняк Е.Б. "Американская историческая ассоциация"// "Вопросы истории", 1955, N6. 75. Шлхпаков А.М. "Американська Конституцчя: випробування реаль- нчстю"//"Комунчст Укращни", 1987, N 11, с.80-87. До початку 20ст. американська буржуазна чсторична наука досягла ви- сокого рчвня, оволодчвши технчкою чсторичнощ критики. Зросла спецчалч- зацчя та розподчл працч мчж допомчжними чсторичними дисциплчнами. Про- довжухться публчкацчя нових джерел. Так були виданч "Протоколы феде- рального Конвента 1787г.", в яких були розмчщенч офчцчйний журнал Кон- венту, нотатки Медчсона про дебати. Були виданч першч тома "Протоколов континентального Конгресса". Подальший розвиток чсторчографчщ зумовило не тчльки поширення дже- релознавчощ бази. Визначальною рисою того часу було загострення сус- пчльно-полчтичнощ боротьби. Новч джерела дозволили чсторикам глибше розкрити значення дослчджу- ваних нами подчй. Цим перчодом займались чсторики Герберт Осгуд (1), Д. Бчр (2). Вони були близькч до методологчщ "порчвняльнощ полчтики". Г. Осгуд був першим за часом ч значенню чсторик так званощ "чмпер- ськощ школи". Вчн вперше в американськчй чсторчографчщ взявся дослчджу- вати тему чмперськощ системи колончального управлчння. Запустивши до ______________________________________________________________________ 1. Г. Осгуд "Американские колонии в 17 в." Г. Осгуд "Американские колонии в 18 в." 2. Д. Бир "Британская колониальная политика 1754-1765 гг. Д. Бир "Старая колониальная система" Д. Бир "Происхождение британской колониальной системы 1578- 1660 гг." обчгу велику кчлькчсть англчйських документчв, вчн висвчтлив полчтичне та адмчнчстративне значення цчхщ проблеми, показав перехчд вчд системи привчлейованих колончй до системи королчвських провчнцчй. Розвиваючи чдещ Фчске вчн намагався довести, що нова полчтична сис- тема в Америцч сформувалась задовго до вчйни за незалежнчсть, ч револю- цчя 1776-1783 рокчв "была лишь эпизодом" у розвитку англчйськощ колонч- альнощ системи. У працях Дорджа Бчра - учня Оссгуда, була спроба доповнити розгляд суто полчтичних проблем аналчзом меркантильнощ економччнощ полчтики Англчщ : фчскальнощ системи, навчгацчйних актчв та чнш. Якщо Осгуд нама- гався бути стороннчм спостерчгачем при при розглядч хрончк полчтичних установлень (1), то Бчр розглядах цч проблеми з точки зору Англчщ. Ко- ристуючись англчйським чмперським архчвом вчн, так би мовити, виправдо- вух метрополчю. Репресивнч заходи вчдносно колончй вчн вважах природнчм з точки зору англчйськощ економчки. Третчй представник "чмперськощ школи" Чарльз Ендрюс поряд з розроб- кою економччних питань в англо-американських вчдносинах придчляв щм бчль- ше уваги, нчж релчгчйним. Вчн основну увагу концентрух на конституцчйнчй чсторчщ. В цчлому "чмперська школа" виправдовувала репресивну полчтику метро- полчщ, ч тим самим члюструвала свою обмеженчсть. Ще в кчнцч 19 ст. в американськчй чсторчографчщ виникла школа прибччникчв "теорчщ кордону". шщ засновника Фрчдерчка Тернера та йо- го послчдовникчв цчкавив рух переселенцчв вчд Антлатичного до Тихого океану. Цчхю теорчхю заперечувалась можливчсть виходу "американскощ демократчщ з хвропейськощ колиски". Прибччники "теорчщ кордону", щщ народження пов"язували з досвчдом переселенцчв, що укрчплювали свощ позицчщ рухаючись на захчд. цсторчографом цього перчоду був Джеймс Траслоу Адамс. Головними причинами первчснощ емчграцчщ вчн вважах економччнч, а не релчгчйнч, як намагалися довести автори перших хро- нчк. Адамс вважах стрижнем колончального життя не боротьбу з метро- полчхю, а боротьбу внутрчшню з пуританським пасторатом. Далч, Адамс переносить акцент внутрчшнього напруження на боротьбу мчж купецькою арчстократчхю та нижчими класами. Саму американську революцчю вчн вважах громадянською вчйною. Недолчком його трактування колончальнощ чсторчщ була замчна поняття "класчв" рчзноманчтними груповими об"хд- наннями. В кчнцч 19 столчття 111ћ в чсторчографчщ посилюхться увага да мчсцевощ чсторчщ на Пчвднч. Працч Фчлчпа Брюса *, Ульрчха Фчлчпса ** описують економччнч вчдносини на Пчвдчнч. ---------------------------------------------------------------------- * Брюс Ф., "История Южной Каролины", "Економическая история Виргинии в 17 ст." ** Филиппс У., "Жизнь и труд на старом Юге" ---------------------------------------------------------------------- В американськчй чсторичнчй лчтературч про колончальний перчод основним напрямком був буржуазний економчзм. "Новий курс" вчдобра- жався у лчберальному реформаторському курсч. Однчхю зч спроб висвчт- лити колончальну чсторчю з лчберальних позицчй був твчр Неттелса Ку- трчса "Истоки американской цивилизации" * . У свощй працч вчн писав: "Основные институты управления в Америке и превалирующая ныне фило- софия являются в большей степени созданием колониального периода". Це насправдч щире визнання. Сполученч Штати створились в результатч взахмодчщ двох сил: першощ - хвропейськощ емчграцчщ з щщ звичаями та чдеями, та другощ - впливу американського оточення (ресурси, клч- мат, земля). --------------------------------------------------------------------------- 1. Кутрис Неттелс "Истоки американской цивилизации" Нью-Йорк, 1938 г. - перекладу немах. Неттелс Кутрчс розглядах ч пояснюх соцчальнч ч полчтичнч конфлчк- ти феодально-аристократичних елементчв з демократичними силами, зчткнення чмперських ч власно американських чнтересчв. У 30-х рр. вчдбулися змчни в поглядч на ранню чсторчю пурчтан- ських поселень в бчк непомчрного пчдвищення його значення. В книзч Самююеля Морчсона "Исследование интеллектуальной жизни Новой Англии в 17ст." *, вчдкидаючи економччний мотив, вчн пчдтверджував, що пу- рчтанчзм Пчвнччнощ Америки зберчг ч розвинув гуманчстичний спадок англчйського Ренесансу. Морчсон повертахться до традицчйнощ в аме- риканськчй чсторчографчщ чдеалчзацчщ цього перчоду. З розвитком в 20-му столчттч бчографччного жанру почали видава- тися книги про дчяльнчсть провчдних осчб колончального перчоду. Так, Кеннет Мердок ** зобразив цнкрчза Мезера як "видатного пуританчна", назвавши його "прогресивним мислителем", Саммюель Брокан'хр *** ви- дав книгу про Учльяма Роджера, стверджуючи що джерела демократизму слчд шукати у сектанськчй боротьбч 17 столчття. В чсторчографчщ ко- лончального питання " чмперська школа" користувалась впливом до по- чатку 30-х рокчв. У 1936р. Лоуренс Джчпсон **** опублчкував в семи томах працю "Британская империя перед американской революцией", де вчн звернув увагу на англчйську урядову полчтику, роблячи екскурс у британську чсторчю. Загальною помилкою Джчпсона, як ч чнших чсторикчв "чмперськощ шко- ли" було те, що вони визначали причини провалу британськощ колончальнощ полчтики, проте не могли зрозумчти економччних ч полчтичних процесчв у колончях. ----------------------------------------------------------------------- * С. Морисон "Исследование интеллектуальной жизни Новой Англии в 17 ст." Нью-Йорк, 1936, - перекладу немах. ** Кеннет Мердок "Инкриз Мезьер - выдающийся пуританин", Кембридж, 1935 (перекладу немах). *** Самюель Броканьер "Роджер Уильямс - неукротимый демократ" **** Лоренс Джипсон "Британская империя перед американской революцией" Нью-Йорк, 1936-49 Пчсля другощ свчтовощ вчйни увага до вивчення полчтичного та еко- номччного життя в колончях не послабла. У 1946 роцч була опублчкована книга Рччарда Моррчса *, яка яка була присвячена аналчзу вчльнощ ч за- лежнощ працч в колончях. Вчн ВИВЧИВ великий матерчал ч зробив висновок: демократчя нчяким образом не була досягнута з перемогою революцчщ", ПАЛ лише меркантелчзм. Вчн ВВАЖАф можливим порчвнювати втручання буржуазнощ держави в регулювання виробництва з заходами колончальних ВЛАД. =================================================================== ======================================================================= 50-тч роки вчдмчченч створенням сховища документчв по колонч- альнчй чсторчщ - Бчблчотеки Хантчнгтона. На честь щщ засновника чсторика Джона Памфлета була видана збчрка дослчдницьких статей * . В тчй же збчрцч мчститься короткий очерк розвитку чсторчографчщ, написаний Грчном. Автор прийшов до невтчшного висновку: "Незважа- ючи на значнчсть зробленого за останнч три десятилчття, нашч знан- ня ще надто фрагментарнч, а характер предмету надто складний для будь-якощ форми спчлкування. Характерна риса пчслявохннощ американськощ буржуазнощ чсторчо- графчщ - це перегляд лчберальних оцчнок 20-30-х рокчв. "Неоконсер- ватизм пчслявохнних рокчв вчдобразився у новому поглядч на внутрчшню боротьбу в колончях. Загальний напрямок перегляду минулого - праг- нення послабити все протилежне в оцчнках американськощ чсторчогра- фчщ, втчлити гармончю там, де мах мчсце конфлчкт. Погляд "неокон- серватизму" викл 111ћ адений в книзч Леонарда Лабаре ** "Консерватизм в ранней стадии американской истории" та в оглядч колончальнощ полч- тичнощ думки, зроблений у 1953 роцч Клчнтоном Россчтером ***. ------------------------------------------------------------------ * Р.А.Виллингтон. "Интерпретация ранней американской истории". Нью-Йорк, 1968, перекладу немах. ** Леонард Лабара "Консерватизм в ранней американской истории". Нью-Йорк, 1948, перекладу немах. *** Россчтер,К "Seedtime of the Republik& " В обставинах гончнь на лчвч сили чсторикчв "неоконсерватизм" в чсторчографчщ сформулював свчй постулат: священнчсть влади ч амо- ральнчсть посягань на нещ. З таких позицчй, наприклад, оцчнюються подчщ у Вчргчнчщ 1676 року - повстання Бекона проти великих земле- власникчв. В чсторчографчщ 20 столчття висловлювалось обурення про- ти повсталих, проти щх намагань конфчскувати великч махтки та роз- дчлити щх. Неоконсерватизм виступив проти лчберальних тенденцчй в амери- канськчй чсторчографчщ попереднчх десятилчть. цсторик пчслявохнних рокчв Данчель Бурстчн * вчдроджух теорчю Коттона Мезера, стверджу- ючи, що в Америку переселенцчв спрямовувало не переслчдування на батькчвщинч, а можливчсть створити свчт "по-свохму". З позицчй неоконсерватизму написана книга О.Барка та Х.Лефле- ра ** "Колониальная Америка". Схема книжки проста: сучасна структу- ра США розглядахться як вершина, у пчдгрунтя якощ закладенч 13 ко- лончй. За методику дослчдження обирахться традицчйний чнституцчона- лчзм, тобто приховування класового характеру буржуазнощ держави, в протилежнчсть класовому аналчзу. У досвчдч колончй автори бачать -------------------------------------------------------------------------- * Д.Бурстин "Американский колониальный опыт", Нью-Йорк,1958 (перек- ладу немах). ** О.Барк и Н.Лефлер "Колониальная Америка", Нью-Йорк, 1958 (перекла- ду немах). цчлеспрямованч кроки до демократчщ, до народного представництва, до доктрини розподчлу влади, до всебччного виборчого права. Навчть рабство вони зображують у рожевому свчтлч. Колончальне минуле Америки х об'хктом дослчдження прогресив- нощ американськощ чсторчографчщ. Праця Учльяма Фостера * х ударом по буржуазнчй чсторчографчщ. Вчн визначах основну рису першого ета- пу колончзацчщ - захоплення земель, якч належали чндейцям. Герберт Аптекер ** у книзч "Колониальная эра" охоплюх перчод всього дореволюцчйного розвитку. Вчн пчдняв значення земельного пи- тання в американськчй чсторчщ. ----------------------------------------------------------------------- * У.З.Фостер "Очерк политической истории Америки. М., 1955. ** У.З.Фостер "Негритянский период в истории Америки". М., 1955. *** Г.Аптекер "История американского народа", т.1 "Колониальная эра". М., 1961. У 1958 роцч вийшла робота Корлчса Ламонта - видатного американ- ського прогресивного дчяча "Свобода должна быть свободой на деле" *. Книга присвячена критицч положення а Америцч у 50-тч роки. Широко представлена картина придушення демократичних прав та свобод. "За все более, чем 160 лет со времени принятия американской конституции никогда не было полного и реального осуществления записанных в ней свобод". Кризис в области гражданских свобод достиг таких масштабов, что это не может не свтревожить всех без исключения граждан, верящих в демократию. В стране создана такая обстановка, что американцы от- крещиваются от прошлого своей страны. Билль о правах, Декларация независимости, Конституция США усилиями мракобесов вызывают страх у простого американца " ** . Ламонт приймав активну участь у дчяльностч Американського союзу боротьби за громадянскч свободи, був одним з керчвникчв Надзвичайно- го комчтету боротьби за громадянськч свободи та головою Фонду Бчля про права. Cумну картину положення у кращнч вчн резюмух: "Плохие за- коны являются следствием болезни всей политической системы" *** . -------------------------------------------------------------------- * К.Ламонт "Свобода должна быть свободной на деле". М., 1958. 330с. ** К.Ламонт "Свобода должна быть свободной на деле". М., 1958. с.6. *** К.Ламонт "Свобода должна быть свободной на деле". М., 1958. с.9. У напрямку критики американськощ демократчщ у 50-тч роки напи- санч роботи Г.Трофименка "За кулчсамч амерчканской демократчч" * , "Реклама пронизывает всю жизнь Америки". У них приведено багато фактчв про повсягденне життя американцчв. Переходячи до полчтики, автор пише: " С одной стороны Декларация независимости и конститу- ция, провозглашающая равенство граждан, их право на жизнь, свободу, стремление к счастью, конгресс, избираемый путем тайного голосова- нияна общенациональных выборах; с другой - всевластие монополий и банков, вопиющее экономическое и со 111ћ циальное неравенство, полное фактическое бесправие трудящегося человека" **. Проттирчччя мчж рекламою та дчйснчстю автор продовжух, говорячи про роботу конгре- су, наводить приклади про його склад за журналом "Юнайтед Стейтс ньюс Уорлд рапорт" вчд 12 сччня 1957 року. "В обеих палатах кон- гресса: нижней, палате представителей и верхней - сенате - насчи- тывается 531 человек... Из них было юристов - 314, дельцов - 119, издателей - 27, преподавателей - 32, фермеров - 22 и "прочих" - 15. Таким образом, в конгрессе нет ни одного рабочего ... Что касается 22 фермеров, то это такие же "фермеры", чронизух автор, каким кре- стьянином в старой России был граф Шереметьев". Критика у стилч пчслявохнних рокчв. Такий напрямок, який продов- жухться на десятилчття. У 1959 роцч вийшла з друку книга Г.Г.Бойченка "Конституция Сое- диненных Штатов Америки" *** . Зупинимося на нчй бчльш докладно, як на найбчльш характернчй для всього перчоду радянськощ чсторчщ та чс- торчографчщ. У 1956 роцч опублчкована стаття ц.А.Белявськощ, котра якби продовжувала роботи про дчяччв держави та полчтикчв Америки пчсля статтч М.Н.Захаровощ про Г.Джеферсона. -------------------------------------------------------------------- * Г.Трофименко "За кулисами американской демократии". М., 1958. ** Г.Трофименко "За кулисами американской демократии". М., 1958, с.6. *** Г.Г.Бойченко "Конституция Соединенных Штатов". М., изд. ИМО, 1959. гл.1, с.6-34. У 1960 роцч вийшов двотомний труд "Очерки новой и новейшей ис- тории США" * . Особливо цчкава та важлива у розвитку радянськощ чсторчографчщ дванадцята глава книги "Обзор развития исторической науки в США". Окрчм фактичного матерчалу по конституцчйному ладу, представлена його передчсторчя. Показано як проростали зерна кон- стуцчоналчзму, яка боротьба точилася навкруги, як формувалося су- спчльство, яке створило конституцчю. За словами американського чсторика Г.С.Коммаджера "американцы снабдили себя блестящим, бага- тым, романтическим и почти безукоризненным прошлым, в котором бы- ли одни герои и победы, - прошлым, служившим прологом восходящей славы Америки" ** . Якщо навчть убрати пафос, все одно залишиться сповнене боротьби та герощзму минуле. Збчрка робчт, що вийшла у 1960 роцч, не доповнила нччим новим чсторчографчю 60-х, та й чнших пчслявохнних рокчв. Америка у нчй показана як кращна расизму та безправ'я народу ***. У цьому ж дусч видержана робота Нчрчнга Скотта "Свобода: обещание и угроза. Критика культа свободы"**** . ------------------------------------------------------------------ * Обзор развития исторической науки в США (1776-1918) - В кн.: Очерки новой и новейшей истории, В 2-х томах. т.1, гл.12, с.560-602. ** Цитовано по кн. В.А.Тишкова "История и историки в США". М., "Наука", 1985. с.5. *** Страна национального бесправия. (США. Сб.статей). М., 1966. **** Ниринг Скотт "Свобода: обещание и угроза. Критика культа свободы". М., 1966. у 50-тч рюъш. Шшрюъю ярхфстртыхэр ърртшэр яршфушхээя фхьюърртшчэшх яррт тр стюсюф. "Зр тсх сюыхх, чхь 160 ыхт сю трхьхэш яршэятшя рьхршърэсъющ ъюэстштуцшш эшъюуфр эх сыыю яюыэюую ш рхрыьэюую юсущхсттыхэшя чряшсрээых т эхщ стюсюф". Кршчшс т юсырстш уррцфрэсъшх стюсюф фюстшу тръшх ьрсштрсют, чтю этю эх ьюцхт эх сттрхтюцшть тсхх схч шсъыючхэшя уррцфрэ, тхрящшх т фхьюърртшю. В стррэх сючфрэр тръря юсстрэютър, чтю рьхршърэцы ют- ърхщштрются ют ярюшыюую стюхщ стррэы. Бшыыь ю ярртрх, Дхъырррцшя эхчртшсшьюстш, Кюэстштуцшя США усшышяьш ьрръюсхсют тычытрют стррх у ярюстюую рьхршърэцр " ** . Лрьюэт яршщьрт рътштэу учрсть у фчяыьэюстч Аьхршърэсьъюую сюючу сюрютьсш чр урюьрфяэсъч стюсюфш, сут юфэшь ч ъхрчтэшъчт Нрфчтшчрщэю- ую ъюьчтхту сюрютьсш чр урюьрфяэсьъч стюсюфш тр уюыютюю Фюэфу Бчыя ярю ярртр. Cуьэу ърртшэу яюыюцхээя у ъррщэч тчэ рхчюьух: "Пыюхшх чр- ъюэы ятыяются сыхфсттшхь сюыхчэш тсхщ яюыштшчхсъющ сшстхьы" *** . -------------------------------------------------------------------- * К.Лрьюэт "Стюсюфр фюыцэр сыть стюсюфэющ эр фхых". М., 1958. 330с. ** К.Лрьюэт "Стюсюфр фюыцэр сыть стюсюфэющ эр фхых". М., 1958. с.6. *** К.Лрьюэт "Стюсюфр фюыцэр сыть стюсюфэющ эр фхых". М., 1958. с.9. У эряряьъу ърштшъш рьхршърэсьъющ фхьюърртчщ у 50-тч рюъш эряш- срэч рюсютш Г.Трюфшьхэър "Зр ъуычсрьч рьхрчърэсъющ фхьюърртчч" * , "Рхъырьр ярюэшчытрхт тсю цшчэь Аьхршъш". У эшх ярштхфхэю сруртю фрътчт ярю яютсяуфхээх цшття рьхршърэцчт. Пхрххюфячш фю яюычтшъш, рттюр яшшх: " С юфэющ стюрюэы Дхъырррцшя эхчртшсшьюстш ш ъюэстшту- цшя, ярютючуыршрющря рртхэсттю уррцфрэ, шх ярртю эр цшчэь, стюсюфу, стрхьыхэшх ъ счрстью, ъюэурхсс, шчсшррхьыщ яутхь трщэюую уюыюсютр- эшяэр юсщхэрцшюэрыьэых тысюррх; с фруующ - тсхтырстшх ьюэюяюышщ ш срэъют, тюяшющхх эъюэюьшчхсъюх ш сю 111ћ
|
