А
Б В
Г Д
Е Ж
З И
К Л
М Н
О П
Р С
Т У
Ф Х
Ц Ч
Ш Э
Ю Я
Реферат: Коммунікативна атака
Коммунікативна атака
- 2 - ЗМцСТ ц. Вступ................................................... 3 цц. Основна частина......................................... 5 1. Еволюцчйний розвиток родинного виховання в Укращнч.. 5 2. Виховний потенцчал сучаснощ счм`щ................... 9 3. Трудове виховання молодих школярчв в счм`щ. Аналчз проблеми............................................ 13 4. Умови трудового виховання в счм`щ................... 17 5. Спчльна робота школи й счм`щ по трудовому вихованню учнчв............................................... 19 ццц.Висновки................................................ 31 IV. Лчтература.............................................. 33 - 3 - ВСТУП Счм`я - один з найбчльших соцчальних винаходчв людства, цчннчсть якого з давнчх часчв ч аж до наших днчв лишахться нез- мчнною. Вона концентрух в собч й вчдображах важливч досягнення ти- сячолчтньощ цивчлчзацчщ людських об`хднань. Це складна, динамччна ч значною мчрою автономна система, якчй найбчльш властивч якостч самодосконалення ч самовчдтворення. Водночас счм`я тчсно зв`язана з усчма клчтинами соцчального органчзму суспчльства. Вона чутливо реагух на всч структурнч й функцчональнч змчни, якч вчдбуваються в ньому, ч певним чином сама впливах на суспчльство, здчйснуючи тим самим свою чсторичну мчсчю. Счм`я в мчнчатюрч вчдображах гострий динамччний процес, характерний для розвитку суспчльства. Вона зберчгах та оберчгах пам`ять народу вчд небуття, х творцем ч за- хистником розумного, доброго, вччного. Садок, школа або чншч форми перебування дитини в колч свощх однолчткчв сприяють формуванню таких рис, як колективчзм, това- риськчсть, взахмодопомога, доброта, комунчкабельнчсть. Вихованя в счм`щ нерозривно пов`язано з усчхю системою суспчльного виховання, яке здчснюхться всчм укладом життя народу. Отже, батьки ч вчителч- найпершч вихователч пчдростаючого поколчння. Вчд них залежить, якою зростатим дитина, яких громадських рис вона набуде. Школа як нчякий чнший заклад мах великч можливостч здчйснення виховнощ ро- боти з дчтьми, надання допомоги счм`щ в педагогччнчй освчтч. В умовах вчдрождження духовностч народу, його культурних традицчй, формування нових вчдносин мчж людьми школа мах стати потужним чмпульсом творення педагогчки счм`щ. Слчд сказати, що процес тво- рення педагогчки сучаснощ счм`щ проходить сьогоднч в особливо - 4 - складних умовах, адже вчн передбачах похднання споконвччних тра- дицчй виховання ч новч форми спчлкування, взахмин батькчв ч дчтей у счм`щ, якч диктух соцчально-економччний уклад життя, новч суспчльнч норми ч вимоги. Питання счмейного виховання постчйно вивчаються педагогами теоретиками та практиками. Для пчдготовки сучасного вчителя знан- ня про счм`ю учня й щщ можливостч у вихованнч дчтей складають важ- ливу частину професчйнощ пчдготовки. Саме тому темою нашого дос- лчдження обрано "Спчльна робота счм`щ ч школи у трудовому вихо- ваннч молодших школярчв". Мета дослчдження - проаналчзувати умови трудового виховання молодих школярчв у счм`щ та виявити шляхи пчдвишення ефективностч цчхщ роботи. Задачч: 1) теоритичний аналчз педагогччнощ, соцчальнощ та психо- логччнощ лчтератури з теми дослчдження; 2) вивчити досвчд счмейного виховання на прикладч трьох счмей учнчв 2 класу Цюрупинськощ школи N1; 3) проаналчзувати шляхи реалчзацчщ виховного потенцчалу счм`щ у трудовому вихованню учнчв; 4) охарактеризувати спчльну роботу школи та счм`щ з трудово- го виховання. Методи: аналчз науково-практичнощ, методичнощ лчтератури; пе- дагогччнч спостереження, бесчди з учнями; аналчз педагогччного досвчду вчителчв. - 5 - цц. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Еволюцчйний розвиток родинного виховання в Укращнч Неаби-який чнтерес становить укращнська счм`я, яка, незважаю- чи на те, що розвивалась в умовах жорстокого соцчального ч нацчо- нального гноблення, агресивного тиску на щщ духовнчсть, тися- чолчтню самобутню культуру, проте всчляко оберчгала свою авто- номнчсть у вихованнч дчтей, збереженнч чсторичнощ пам`ятч, неза- лежностч в органчзацчщ ч проведеннч виробничих господарчих циклчв, побуту, дозвчлля та чнших функцчй. Еволюцчйний процес розвитку укращнськощ счм`щ та вчдносин у нчй зазнав досить чнтенсивних змчн у кчнцч XIX ст. у зв`язку з розвитком капчталчзму. Новч виробничч, економччнч вчдносини, швид- кий розвиток промисловостч, транспорту, потреба у квалчфчкованих кадрах, освчтч робчтникчв ч селян чстино впливах на взахмини батькчв ч дчтей. Особливо це\nTh8юЕ стосухться економччнощ функцчщ. Помчтно це впливало також ч на соцчокультурнч, педагогччнч традицчщ счм`щ. З одного боку, вона зазнах економччного тиску вчд об`хднань зусиль капчталу, поступово втрачаючи свою монопольнчсть у виробниччй сферч, дещо знижухться авторитет глави счм`щ ч дедалч бчльше в счм`ю проникають новч соцчальнч ч моральнч чдещ. Пчзнчше, уже в пореволюцчйний час, счм`я була позбавлена еко- номччнощ функцчщ. Кожний щщ член ставав, по сутч, придатком до ве- ликощ державнощ виробничощ машини, яка на свохму шляху трощила ч матерчальне, ч духовне. У цей перчод у кращнч посилювався тиск на моральнч традицчщ й устощ народу, счм`я зазнавала руйнування свохщ духовностч. Помчтно знижувалась народжуванчсть дчтей, почастчша- - 6 - лись розлучення. Негативно позначалась на счм`щ, вихованнч в нчй дчтей ч втрата кращих счмейних традицчй. З розвитком урбанчзацчщ, посиленням мчграцчщ, зниженням вчку вступу в шлюб втрачалися кращч традицчщ, набутий столчттями досвчд народнощ педагогчки виховання дчтей батьками. Та все це було б однобокою критикою, якби ми зосе- реджували увагу лише на негативних явищах ч щх наслчдках для роз- витку счм`щ. У цей перчод все ж таки розширюються соцчальнч права ч свободи всчх членчв счм`щ, демократичнчшими стають взахмини мчж чоловчком ч дружиною, батьками ч дчтьми. Важливого значення набу- вах вдосконалення педагогччнощ функцчщ сучаснощ счм`щ, визначення педагогччних умов, змчсту, форм ч методчв виховання в нчй дчтей. У цей перчод багато функцчй, прав, свобод ч обов`язкчв счм`щ та щщ членчв закрчплюхться конституцчйно, законодавчо та чншими норма- тивними державними актами. У сучасних умовах розвитку суспчльства счм`я вчдображах його рчзноманчтнч вчдносини - економччнч, полчтичнч, духовнч. Спосчб виробництва, в якому формухться ч розвивахться счм`я, мах величез- ний вплив на морадьнч норми й принципи щщ взахмин з навколчшним соцчальним середовищем, удосконалення счмейно-побутових вчдносин, економччну незалежнчсть членчв счм`щ, створення можливостей для духовного розвитку кожного. З удосконаленням суспчльних вчдносин, соцчальним розвитком чстино змчнюються ч такч функцчщ счм`щ, як потреба чоловчка ч жчнки в шлюбч, батькчвствч ч материнствч, вчдтвореннч, вихованнч дчтей, а економччна й господарсько-побуто- ва функцчщ дедалч наповнюхться новим змчстом. Сучаснч умови викли- кають все бчльшу потребу в духовнчй, емоцчйно-психологччнчй хдностч членчв счм`щ, задоволеннч потреб спчлкування тощо. Счм`я з автономнощ, замкнутощ авторитарнощ ситеми в нових умовах набувах - 7 - рис демократичностч, що будухться ч розвивахться на принципах рчвностч всчх прав ч свобод чоловчка ч жчнки та чнших повнолчтнчх членчв счм`щ. Проте ч в нових соцчальних умовах чснують супереч- ностч в розвитку, становленнч та вдосконаленнч соцчальнокультур- них функцчй счм`щ, формувач взахмин щщ членчв мчж собою, ставленнч до суспчльноог виховання дчтей. ц вчд мчцностч моральних, громад- ських основ счм`щ великою мчрою залежить суспчльний прогрес, еко- номчка, культура кращни. Адже загальновчдмо, що мчцна счм`я - од- на з пчдвалин держави. Сьогоднч перед педагогами, психологами, батьками та громад- ською спчльнотою постах надзвичайнощ ваги питання духовного вчдродження счм`щ, основою якого х володчння членами счм`щ норма- ми суспчльнощ моралч, етики, поведчнки та культури взахмин, став- лення до громадських обов`язкчв, пчдготовки дчтей до життя, до працч, до осягнення високостч людського начала. Та счм`я вчдчграх не тчльки важливу роль у соцчалчзацчщ осо- бистостч. Вона - той незамчнний складник, без якого формування ду- ховнощ сфери неможливе. Недостатнчсть емоцчйно-психологччного ком- форту завдах вчдчутних втрат у розвитку особистостч. Найпомчтнчше це виявляхться в ранньому дитячому вчцч, а наслчдки цього вчдчу- ваються протягом усього життя людини. Психолог Р.Шпчц у свохму творч "Госпчталчзм" наводить запис чз щоденника чспанського хпис- копа вчд 1760 року: "У притулку дитина стах сумною, ч багато вчд смутку помирають". На пчдтверження справедливостч цих спостере- жень ч висновкчв можна було б навести багато прикладчв з дос- лчджень як зарубчжних, так ч вчтчизняних ученчв соцчологчв, психо- логчв, педагогчв, юристчв, лчкарчв. Адже счм`я - найперша умова закономчрнощ появи дитини, життхдайне джерело позитивних людських - 8 - емоцчй, пчднесення щщ душевних ч фчзичних сил. З певнчстю можна твердити, що як батьки, счм`я потрчбнч дитинч для повноцчйного щщ визрчвання, так ч батькам потрчбнч дчти для змчцнення духовного ч юридичного шлюбу, забезпечення особливих умов ч природних потреб життхдчяльностч счм`щ. Без цього жодну счм`ю не можна вважати пов- ноцчйною ч достатньою для розвитку людства. Отже, простежимо г\nTh8юЕ ене- зис молодощ счм`щ, щщ становлення та розвиток у сучасних умовах. Тчльки добре усвчдомивши цч питання, можна розробляти стратегчю ч тактику будчвництва счм`щ та виховання в нчй дчтей. У сучаснчй концепцчщ нацчонального виховання завдання счм`щ окресленч так: формування нацiйнальнощ свiдомостi, самосвiдомостi i характе- ру, забезпечення духовнощ хдностi поколiнь, виховання поваги i лю- бовi до батькiв, рiднощ землi та iсторiщ свого народу оволодiння абеткою громадянства; виховання здоровощ дитини, забезпечення необхiдних еко- соцiальних умов для найбiльш повнощ реалiзацiщ потенцiальних мож- ливостей дитини (генотипу); створення атмосфери емоцiйнощ захищеностi, тепла, любовi, умов розвитку почуттiв i сприймань дитини, щщ самореалiзацiщ; засвохння моральних цiнностей, iдеалiв, культурних традицiй, норм взахмин мiж близькими людьми i в суспiльному оточеннi, вихо- вання культури поведiнки, правдивостi, справедливостi, гiдностi, честi, людяностi, здатностi проявити турботу про молодших, мило- сердя до слабих i людей похилого вiку; включення дитини в спiльну з дорослими дiяльнiсть, розвиток творчощ працелюбнощ особистостi, спрямування щщ зусиль на турботу про навколишнх середовище. Виховання дiтей як цивiлiзованих госпо- - 9 - дарiв та пiдготовка щх до життя в умовах ринкових вiдносин; формування естетичних i навичок; умiння вiдрiзняти красиве i гарне в побутi, поважати прекрасне у вчинках людей; прищеплення любовi до краси рiднощ природи, до творiв мистецтва, живопису, лiтератури i музики; розвито iндивiдуальних здiбностей i талантiв дiтей, забезпечення умов для щх творчощ практичнощ дiяльностi, ви- ховання бажання у дчтей творити красу; збереження родинних традицiй, сiмейних релiквiй, вивня ко- ренiв родоводу. У сiм'щ мають домiнувати укращнська мова ( культура, звичащ, участь батькiв у нацiонально полiтичному життi, прихильнiсть до укращнськощ книжки i газети, укращнського телебачення i радiо, ук- ращнського театру, до нацiональних вартостей через спiлкування, спостереження багатьма iншими шляхами, часто для нас невидимими. 2. Виховний потенцчал сучаснощ счм`щ Можливостi сiм'щ як економiчнощ, соцiокультурнощ i духовнощ органiзацiщ невичерпнi. Вони полягають насамперед у тому, що сiм'я х надзвичайно стiйким структурним елементом суспiльства. Зазнаючи час вiд часу вiдчутних ударiв, якi майже знищували в окремих регiонах свiту економiчну функцiю, знижували рiвень вiдтворю- вальнощ та соцiокультурнощ функцiй, вона щоразу, як мiфiчний птах фенiкс, здiймалася на крилах любовi й доброти, працi й самоор- ганiзованостi. Володiючи всiма елементами автономнощ самовiдтво- рюючощ системи, сiм'я мах унiкальнi можливостi саморозвитку й адаптацiщ, аж до виживання в екстремальних умовах. Не варто говорити, якi змiни вiдбувалися в укращнськiй сiм'щ - 10 - протягом останнiх 73 рокiв, та все-таки вона вижила, зумiла збе- регти кращi традицiщ народу. Сiм'я продовжувала навчати дiтей тру- дитися, оволодiвати багатьма практичними навичками i вмiннями. Водночас праця не служила для сiм'щ тiльки простим засобом забез- печення щжею, житлом, одягом. Вона вiдiгравала й вiдiграх надзви- чайно важливу роль у розвитку духовних начал дитини, пiдготовки щщ до складного розумiння й усвiдомлення необхiдностi працi як одно- го з характеротворчих засобiв у вихованнi людськощ особистостi. У нових умовах, коли досить рiзко змiнюються види, форми i способи працi, коли дедалi бiльше мiсце в органiзацiщ працi посiдах iнтегрована, або колективна праця, сiм'я мах також по-но- вому пiдiйти до трудовощ пiдготовки дiтей. I тут постах питання про економiчнi стимули. Без них праця стах для дiтей малоцiкавою, формальною i т. д. Бо ж праця це х найбiльш доцiльний i необ- хiдний вид людськощ дiяльностi. Сьогоднi, коли праця сiм'щ позбав- лена iдеологiчнощ фетишизацiщ, вона найповнiшою мiрою задовольня- тиме щщ економiчнi потреби, служитиме джерелом достатку й надiйно- го базою для розвитку iнших функцiй, зокрема соцiокультурнощ. Батьки часто забувають, що дитинство - це перiод, коли фор- муються не тiльки конкретнi вмiння й навички, а й водночас пробуд- жуються мотиви працi, потреби самого процесу i результатiв працi. I серед них чи не найважливiшi мотиви - задоволення рiзноманiтних потреб. Досi наша педагогiка iгнорувала економiчнi, матерiальнi потреби, якi виникають у дiтей, висуваючи на перше мiсце суспiльнi й громадянськi обов'язки особистостi перед державою. Це призводи- ло до лицемiрства, брехнi, обману, нечесностi, привласнення ре- зультатiв чужощ працi та виникнення багатьох аморальних i асоцiальних явищ, деструкцiщ свiдомостi особистостi дiтей i дорос- - 11 - лих, змiщення полюсiв цiннiс\nTh8юЕ них орiхнтацiй. Ось тому змiцнення економiчнощ функцiщ сiм'щ, характерне для нашого часу, мах вiдбу- ватися на глибоко моральнiй основi та в тiсному зв'язку з духов- ним розвитком особистостi. Сучасна сiм'я - не тiльки важливий компонент економiчнощ сис- теми розвитку суспiльства, а й творець та споживач соцiальних ви- находiв i культурних, мистецьких цiнностей, тобто в нiй найпов- нiше i найтiснiше похднуються всi види людськощ дiяльностi, духов- ного життя суспiльства. Таке похднання i створюх природнi умови виховання особистостi, якi, на жаль. не використовують повною мiрою нi сiмейна, нi шкiльна, нi суспiльна педагогiка. Умови вихо- вання дiтей у сiм'щ саме i х тим невикористаним потенцiалом, який повиннi задiяти сiм'я i школа у свощй спiльнiй дiяльностi. Методи виховання дiтей у сiм'щ. Педагогiчний потенцiал ме- тодiв виховання дiтей у сiм'щ полягах в щх неповторностi й iндивiдуальностi. З певною умовнiстю можна говорити, що метод ви- ховання - це людина. I так само як неповторна кожна людина, так само неповторнi методи виховання людини людиною. На цю тему напи- сано чимало книг, захищено дисертацiй, кандитатських i доктор- ських. I найбiльший ефект вiд цих дослiджень, на мою думку, поля- гах в тому, що вони певним чином систематизують емпiричнi знання про поведiнку батькiв i дiтей за певних умов, дають найбiльш за- гальнi рекомендацiщ щодо пошукiв способiв взахморозумiння мiж батьками i дiтьми та впливу батькiв, сiм'щ на дiтей. Все iнше, як мистецтво артиста на сценi, досягахться тяжким трудом, солоним по- том, недоспаними ночами, розладнаними нервами, розчаруваннями й невдачами i знову пошуком. Як ми вже казали, батьки, як актори на сценi, можуть бути талановитi й безталаннi, яскравi й сiрi, без- - 12 - барвнi. Проте коли на виставу бездарних акторiв ми можемо й не пiти, то в сiм'щ батькам i дiтям треба жити весь час поряд, одним життям. Тому батьки повиннi постiйно думати i дбати про свощх дiтей, знаходити з ними спiльнi iнтереси, йти до високостi духу, оволодiння усiма багатствами теплих, щирих i сердечних взахмин у сiм'щ. Iншого шляху, нiж самовдосконалення, збагачення свохщ душi, освохння знань, i не обов'язково книжкових, i щоденна праця з дiтьми, просто немах. Людство ще не винайшло чарiвного елiксиру. Тож так важко iде воно до взахморозумiння i не тiльки у сiм'щ. I всетаки, попри всю неповторнiсть кожнощ родини, в системi спо- собiв виховання дiтей у сiм'щ видiляють такi групи методiв: нав- чання, переконання, заохочення й покарання. Безперечно, кожний ме- тод, який застосовухться в сiмейнiй педагогiцi, мах свощ особли- востi. Адже вiн, як уже зазначалося вище, х iндивiдуальним i не- повторним для кожного батька, для кожнощ дитячощ особистостi. По- тенцiйнi можливостi виховання дiтей у сiм'щ полягають у глибокому знаннi батьками дитячощ психологiщ, характеру дитини та ово- лодiння багатьма прийомами спiлкування. Водночас щирiсть, безпосе- реднiсть, справедливiсть, об'хктивнiсть та врiвноваженiсть батькiв - завжди жаданi супутники сiмейнощ злагоди, дружби й взахморо- зумiння, успiхiв у вихованнi дiтей. Не будемо детально розглядати всi методи й прийоми виховання дiтей у сiм'щ. До цього ми вдаватимемося, розглядаючи й iншi ас- пекти проблеми. Наголосимо лише, що шлях до успiху у вихованнi дiтей у сiм'щ пролягах через пiдвищення педагогiчнощ грамотностi батькiв, урахування всiх чинникiв складнощ соцiально-економiчнощ дiйсностi, використання щх на благо пiдростаючого поколiння. - 13 - 3. Трудове виховання молодих школярчв в счм`щ. Аналчз проблеми Аналчз проведених дослчджень, спостереження за дчтьми з висо- ким рчвнем складу дчяльностч в працч, вивчення морально-трудового клчмату счм`щ дозволях вчдзначити, що найбчльш чнтенсивний розви- ток основних ознак вчдбувахться чменно в счм`щ, де закладаються основи вчдношеннь до трудовощ дчяльностч взагалч. В зв'язку з цим рчшення задачч формування потреби в працч бу- ло б неможливим без тчснощ хдностч ч взахмодчя всчх допомчжних чнститутчв, ч в першу чергу, счм`щ ч школи. Педагогччний аспект цчхщ хдностч припусках створення виховуючощ обставини в усчх сфе- рах життя дчтей, хднчсть вимоги до них, вмчле використання рчзно- манчтних засобчв ч прийомчв виховання, не суперечних друг другу, а отже, не приводячи особу до раздвохностч. фднчсть ч погодженчсть дчй счм`щ ч школи х умовою успчха в дчяльностч по формуванню ч розвитку мотивацчя працч, вдосконаленню трудових навикчв, по вихо- ванню у молодших школярчв самостчйностч, творчостч. Трудове виховання школярчв неможливо повноцчнно здчйснити без активнощ участч счм`щ дитини в цьому найважливчшому процесч. Вихо- вух трудова атмосфера счм`щ, турбота про кожного з щщ членчв, включення дчтей в\nTh8юЕ загальну працю. Дитина постчйно знаходиться в курсч счмейних дчл, а тому переймах вчд дорослих членчв счм'щ вчдношення до працч, його результатчв, до товаришчв по працч, до трудовощ дчяльностч взагалч. В зв'язку з цим так гостро ставати питання про допомогу счм`щ в питаннях виховання, з одного боку, ч про одночасне пчдсилення щщ вчдповчдальностч за виховання дчтей з чншощ. Складнчсть ч, в лавч випадкчв, суперечливчсть процесчв що - 14 - вчдбуваються сьогоднч в розвитку суспчльства ставить серйозну ч вчдповчдальну задачу не тчльки пчдвищувати педагогччну компе- тентнчсть батькчв, але ч посилювати авторитет батькчв, домагатися гармончйнощ хдностч счмейного ч суспчльного виховання. Необхчднчсть такого пчдходу пояснюхться тим, що при всчй ввччли- востч счмейнощ сфери, суспчльство не може залишити без уваги не якостч, що формуються у його майбутнього члена в счм`щ, де цей процес, особливо в першч роки життя дитини, чде найбчльш чнтенсив- но. Наша мета перебувала в тому, щоб розглянути основнч особли- востч органчзацчщ домашньощ працч, визначити найбчльш ефективнч шляхи формування дчяльностч в працч в умовах счм`щ, виявити опти- мальнч засоби та форми взахмодчщ счм`щ ч школи, поширити ч погли- бити педагогччнч знання батькчв школярчв. В рамках дослчдження робота з счм'ями учнчв проводилася в декчлькох напрямках. Передусчм вона включала в себе знайомство вчителя з батьками ч чншими членами счм'щ, щхнчми професчями, вив- чення трудових чнтересчв, захоплень. Особлива увага придчлялася стимулюванню спчльнощ трудовощ дчяльностч батькчв ч дчтей, озна- йомленню дчтей з професчями батькчв, розширенню знань про працю дорослих. Окрчм цього класним керчвником була органчзована кон- сультативно-освчтня робота з батьками з питань трудового вихован- ня, проводилися семчнари по обмчну досвчдом роботи з дчтьми в рчзних счм'ях, батьки залучали до проведенню трудових заходчв в рамках класу, зчрочки. Досвчдчено-експериментальна робота була ор- ганчзована таким чином, що знайомство вчителя з счм'ями школярчв починалося з дошкчльного перчоду. Приймаючи вихованцчв дитячого саду в клас, вчн вивчав документацчю, що передахться в школу, - 15 - вчдвчдував дитячий сад, знайомився безпосередно зч свощми майбут- нчми учнями. З початком шкчльного етапу це вивчення ч спостережен- ня за дчтьми тривало по намчченчй програмч. Бчльш повно ч цчлес- прямовано вивчалися умови счмейного виховання. Цч данч необхчдним вчителю для визначення факторчв, що х як позитивний, так ч нега- тивний вплив на розвиток вчдношення учня до працч, визначення за- собчв закрчплення ч коррекции. З чншого боку, отриманч данч вико- ристовувались при плануваннч ч органчзацчщ виховнощ роботи з дчтьми в рамках класу, школи ч позашкчльних заходчв. Результати спостережень вчитель заносив в свчй щоденник. В доповнення до цьо- го батьки заповнили анкету, що допомагах характеризувати мо- рально-трудовий клчмат счм`щ. Питання анкети охоплювали наступне: професчщ членчв счм'щ, щхнх мчсце роботи, що позичахться посада, стаж роботы, заохочення за працю на виробництвч; наявнчсть пос- тчйного доручення у дитини в счм`щ, розподчл трудових обов'язкчв мчж чншими членами счм'щ, особливо мчж дчтьми (якщо в счм`щ х ще дчти), органчзацчя спчльнощ працч по будинку, проведення дозвчлля; в нчж батьки могли б виявити допомогу класу, особливо в питаннях трудового виховання. В те же час була проведена анкета, що показала вчдношення батькчв до трудового виховання в счм`щ, участч дитини в працч. Ряд питань анкети перекликается з попереднчми. Окрчм цього нас цчкави- ло: нчж любит позичатися дитина в вчльне вчд навчання час; виявлях чи чнтерес до професчй батькчв, в нчж це висловлюхться; хто х для дитини джерелом чнформацчщ про працю людей взагалч ч про працю батькчв в частковостч. Отриманч данч весь час поповнювалися за рахунок бчльш близького ч конкретного вивчення як дитини, так ч його счм`щ. На - 16 - щхнчй основч координувалася ч коректувалася дчяльнчсть счм`щ ч школи. Результати анкетного опитування ч проведене вивчення пока- зали, що спостерчгахться яскраво висловлена (особливо в мчських счм'ях), тенденцчя самовчдказ батькчв вчд трудового виховання дчтей вдома ч перенос цих функцчй на школу. Зв'язано це з рядом причин як виховного, так ч соцчально-економччного характеру - за- вишення рчвня значення навчальнощ працч, гострий дефчцит вчльного часу батькчв, протирчччя мчж професчйною ч счмейною роллю матерч, складнчстю матерчального ч економччного забезпечення счм`щ. В те же час, аналчз загальних тенденцчй виховного процесу, здчйснювано- го счм`хю, показух, що на формування дчяльностч в працч негатив- ний вплив виявлях чснуюча незгодження дчй ч\nTh8юЕ цчнносних оцчнок працч з боку батькчв ч педагогчв. Вона зумовлена в останнчй час про- тирчччями ,що склалися процесчв працч ч споживання. З одного боку, виховна дчяльнчсть школи направлена на усвчдомлення дчтьми значи- мости, важливостч, корисностч всякощ працч, на формування позитив- ного вчдношення до людей всчх професчй, на розумчння того, що тчльки гарна, чесна праця може принести людинч багато доброго. З другого боку, в счм`щ дитина бачить, що реальна дчйснчсть не вчдповчдах тому, що говорять ч чому навчають в школч. Складнчсть соцчально-економччнощ картини суспчльства на нинчшньому етапч призвела до переориентации чнтересчв людей в бчльшостч випадкчв на счмейно-побутову сферу. В счм`щ перенесений основний акцент цчнносноорчхнтовнощ активностч людей. В ситуацчщ що склалася великий вплив на трудове виховання школярчв ч притягнення щх до участч в продуктивнчй працч вияв- ляють активно останнчй час рчзноманчтнч форми ,що розвиваються в поодинокчй, чндивчдуально-трудовчй дчяльностч. При цьому виробничч - 17 - вчдношення переносяться безпосередно в умови счм`щ, дчти ставають щхнчми учасниками ч носчями. З одного боку, названч вище форми трудовощ дчяльностч впливають на затвердження авторитету сумлчннощ працч, на створення сприятливих умов для викорчнення уравниловки. З другого боку, достатнчй розповсюдженим х одержання доходчв пере- вищувати рчвень реальних затрат, а то ч що носять яскраво вислов- лений нетрудовой характер. Всч це вчдбувахться при безпосередньо- му знаннч ч участч дчтей. В процесч свохщ дослчднощ роботи ми спостерчгали випадки, ко- ли на тлч названих вище форм трудовощ дчяльностч розвивалася в се- редовищч дчтей зневага до поодинокощ працч, прагнення до наживе, а також надмчрна загрузка працею, притягнення до нього в шкоду здо- ров'ю дитини ч процесу шкчльного навчання. Природно, названч вище факти не можуть не впливати на форму- вання дчяльностч в працч у молодших школярчв. Однак, при цьому ви- ховуються небажанч мотиви участч в працч, в чому роль счм`щ про- довжух залишатися значущощ. В цих умовах керчвна, освчтня функцчя школи набувах особливого значення. 4. Умови трудового виховання в счм`щ Для пчдсилення ролч счм`щ в процесч формування потреби в працч, розвитку суспчльних мотивчв працч у молодших школярчв необ- хчдний постчйний зв'язок счм`щ ч школи, координацчя щхньощ спчльнощ дчяльностч, педагогччна коррекция виховання дчтей в счм`щ. В процесч нашого дослчдження ця робота минала в двох нап- рямках - консультацчйно-просвчтницька дчяльнчсть школи ч ор- ганчзацчя спчльнощ роботи у рамках трудового виховання ч навчання. - 18 - Органчзацчя консультативно-просвчтницькощ роботи школи здчйснювалася в таких основних формах: - чндивчдуальнч консультацчщ батькчв з питань вивчення дити- ни, притягнення його до суспчльно кориснощ працч, корегування наявних нестаткчв. В ходч консультацчй вчитель спчльно з батьками дитини визначах найбчльш оптимальний варчант характеру ч обсягу трудовий навантаження з урахуванням як вчкових, так ч чндивчдуальних особливостей данощ дитини. В випадку наявних пору- шень розчинях корчння щхнього прояву, визначах шляху щхньощ елчмчнацчщ ч намччах програму виховання позитивного вчдношення до працч. Якщо подчбнч порушення викликанч (або навпаки стали причи- ною) вчдхилень в психччному або фчзичному розвитку, необхчдна кон- сультацчя з психологами, лчкарями-фахчвцями ч на основч щщ вироб- лення спчльнощ дчяльностч по коррекции поведчнки дитини; - загальнч батькчвськч збори (загальношкчльнч, класнч, спецчальнч збори батькчв ч матерчв, дчдусчв ч бабусь та чн.) роз- глядали питання, зв'язанч з загальними вимогами до працч молодших школярчв, розкриваючи вмчст, форми органчзацчщ дчяльностч, заохо- чення ч стимулювання працч, аналчзуючи найбчльш частчше допускаю- чи помилки, рекомендуя шляхи щхньощ елчмчнацчщ. Декчлька спе- цифччними х збори окремощ частини батькчв - батькчв, бабусь ч дчдусчв, матерчв. Вони розглядають безпосередню участь кожнощ гру- пи батькчв, основнч недолчки в щхнчй роботч, розкривають найбчльш ефективнч засоби реалчзацчщ щхнього впливу ч авторитету на форму- вання потребуючого вчдношення до працч; - проведення батькчвських конференцчй ч семчнарчв як правило було присвячене обмчну досвчдом роботи по трудовому вихованню дчтей в счм`щ, аналчзу конкретних ситуацчй, виробленню спчльних - 19 - рчшень, координацчщ дчй школи ч счм`щ. На цих зустрччах можуть розглядатися питання, зв'язанч з органчзацчхю роботи в зчрочках, в гуртках, якч керуються батьками. Позитивний ефект на семчнарах приносили органчзацчя так званих дчлових игр, створення спецчальних ситуацчй, рчшення \nTh8юЕ трудових задач практичного характе- ру (формування певних трудових знань, вмчнь, розвиток полчтех- нччних ч економччних знань). Пчдвищення компетентностч батькчв в питаннях трудового виховання вплинуло на успчшнчсть формування дчяльностч в працч ч в той час дозволив пчдвищити вчдповчдальнчсть батькчв за пчдготовку дчтей до активнощ участч в працч. 5. Спчльна робота школи й счм`щ по трудовому вихованню учнчв Органчзацчя спчльнощ трудовощ дчяльностч батькчв ч дчтей в рамках школи в ходч нашого дослчдження припускала активну участь батькчв не тчльки в пчдготовцч або матерчальному забезпеченнч працч дчтей, але ч безпосередня активна участь в ньому. Спчльна праця дчтей ч батькчв в умовах школи була рчзноманчтна: ремонт ч пчдтримання в порядку класних примчщень, роздавального ч дидактич- ного матерчалу, вирощування комнатных кольорчв, робота на приш- кольном дчлянцч, збчр лчкарських рослин ч насчння, участь в субот- никах, суспчльнокориснощ працч, шефська допомога лчтнчм, вихован- цям дошкчльних установ, дитячих будинкчв ч чнтернатчв; створення музею, альбомчв, стендчв профорихнтацчщ, трудових лчтописчв, про- ведення профхсчйно-екскурсчйнощ роботи; ведення гурткчв, факульта- тивчв, часткове притягнення батькчв до безпосередньощ участч в процесч трудового навчання (особливо на уроках працч) ч так далч. Органчзацчя спчльнощ роботи проводилася у самих рчзно- - 20 - манчтних формах. Це ч робота зч всчм класом на уроку, в позауроч- ний час, ч гурткова робота, ч чндивчдуальна, ч парно-групова. Ефективною формою х, розповсюджена в останнч роки, робота в зчроч- ках пчд керчвництвом батькчв. Вона проводилася вдома або на робчтничих мчсцях батькчв (якщо можливо). Почергова участь батькчв в органчзацчщ ч проведеннч трудових заходчв поширювала знання, умчння ч навики дчтей, формувало у них бчльш широке подання про професчщ, трудовч захоплення, а в зв'язку з цим ч новч форми ор- ганчзацчщ працч, умчння працювати з рчзноманчтними чнструментами ч матерчалами. В процесч такчй дчяльностч збчльшувався вплив дорос- лих на розвиток мотивацчйнощ сфери учнчв. Привертаючи батькчв до подчбнощ роботи ми обертали увагу на виконання ними як органчза- торських, так ч допомчжних функцчй. При цьому враховували: зовнчшнчй вид ч порядок вдома (майстернощ, досвчдченощ дчлянки ч чн.), планування роботи, культури працч ч технчку безпеки, обгово- рення майбутньощ роботи, забезпечення самостчйностч творчостч, пчдведення пчдсумкчв, повага до господарчв вдома ч товаришчв по роботч, характер взахмовиручки ч взахмодопомоги, доведення до кчнця початого дчла, бережне вчдношення до чнструментчв, ма- терчалчв, примчщення, часу ч чн. Позитивний результат в нашчй роботч дало постчйне притягнен- ня батькчв до проведення ряду урокчв (фрагментчв урокчв) трудово- го навчання, читання (росчйського, укращнського), природоведення. Ми запрошували батькчв в тому випадку, коли тема уроку була безпо- середно зв'язана з професчхю. При пчдготовцч до такого уроку ми висували ряд вимоги як до особи батькчв (позитивнч вчдклики про роботу, наявнчсть високощ квалчфчкацчщ, умчння говорити з дчтьми, особисте вчдношення до свохщ роботи ч чн.), так ч до безпосеред- - 21 - ньощ дчяльностч на уроку (наявнчсть необхчдних теоретичних ч прак- тичних знань по темч ,що вивчахться, знання рчвня ч обсягу запро- понованого завдання, знання загальних вимоги до уроку та чн.). Друга група вимоги реалчзовувалася при безпосереднчй участч педа- гога ч пчд його керчвництвом. Пчдготовка до уроку здчйснювалася в декчлька етапчв. Заздалегчдь планувалося, до вивчення яких тим привернутч батьки школярчв. По результатах особистощ бесчди вчдби- ралися конкретнч люди, яких ми запрошували вчдвчдати ряд урокчв по предмету. При цьому батьки ближче знайомилися з класом, спос- терчгали органчзацчю навчально-виховного процесу, вивчали рчвень пчдготовки дчтей до працч. Напередоднч проведення уроку вчитель ч запрошенч батьки ч матерч планували спчльнч заняття, готували необхчднч матерчали, обладнання, наочностч, прогнозували можливч ситуацчщ. Паралельно з цим ми готували до уроку ч дчтей - роз- повчдали про професчю ч особисту працю запрошених батькчв, розкри- вали роль ч значення цчхщ працч, готували з дчтьми необхчднч ма- терчали до уроку, проводили попереднх вчдпрацювання основних спецчальних знань ч вмчнь. Таким чином, в результатч спчльнощ дчяльностч ,що координува- лася счм`хю ч школою, вчдбувахться не тчльки пчдвищення компетен- тностч батькчв в трудовому вихованнч, але ч здчйснюхться безпосе- реднх формування у молодших школярчв потреби в працч. Досвчд органчзацчщ трудового виховання дчтей, який батьки одержують пчд керчвництвом школи, знаходить свчй специфччний ви- раз в умовах с\nTh8юЕ чм`щ. Особливим х ч органчзацчя працч дчтей, ч роль особистого прикладу батькчв, ч здчйснення чндивчдуального пчдходу до трудового виховання дитини. Повсякденна праця дчтей в счм`щ дасть можливчсть постчйно, - 22 - систематично привчати щх до виконання рчзноманчтних обов'язкчв. Питання про необхчднчсть постчйного трудового доручення у ди- тини в счм`щ неодноразово обговорювалося на сторчнках психоло- го-педагогччних дослчджень. З точки зору нашощ проблеми ми хотчли б вчдзначити тчльки одну сторону. Для того, щоб праця стала потре- бою, необхчдно прививать дитинч тривкч трудовч навики ч звички. Досягнути цього можливо тчльки при постчйних, повсякденних вправах. Постчйнч вправи дчтей сприяють розвитку вольових зусиль, са- мостчйностч, виробленню обов'язковостч, вчдповчдальностч при вико- наннч трудових завдань, навчають дитину неодмчнно доводити до кчнця почате дчло, виконувати його сумлчнно, акуратно. Навики ч звички трудовощ дчяльностч - необхчдна умова швидкощ ч гарнощ роботи подолання труднощчв в працч. Вчдсутнчсть трудових вмчнь негативно впливах на емоцчйний стан школяра, що на- водить до затуханию трудовчй дчяльностч. Вчдповчдальним моментом в процесч формування потреби в працч ставах безпосередня ор- ганчзацчя працч дчтей. В счм`щ х найбчльш сприятливч умови для здчйснення чндивчдуального пчдходу з урахуванням не тчльки спро- можностч ч чнтересчв дитини, але ч його психофизического стану. Що виниках при цьому комфортность в ходч працч впливах на створення загального позитивного емоцчйного тла дчяльностч. Органчзацчя домашньощ працч дчтей з високим рчвнем форму- вання потреби в працч припусках участь в рчзноманчтних по ступеню складностч, тривалостч видах дчяльностч. Батьки цих дчтей як пра- вило не зазнають ускладнень при визначеннч обсягу ч характеру тру- дових доручень. В досвчдч трудового виховання батькчв, чч дчти мають середнчй рчвень сформированности в працч, спостерчгаються ускладнення, викликанч невмчнням правильно визначити причини нега- - 23 - тивного вчдношення до окремих видчв працч. Вчитель допомагах в та- ких випадках виявити цч причини ч визначити шляхи подолання труд- нощчв трудового виховання в счм`щ, зробити правильний вибчр об'хктчв ч обсягу працч, виявити проблеми трудових знань, вмчнь ч навикчв дчтей, змчнити вчдношення до працч дитини. При цьому вра- ховуються чнтереси дитини, його схильностч ч спроможнчсть, ство- рюються ситуацчщ для прояву самостчйностч ч творчостч. Як правило, праця дчтей в счм`щ охоплюх наступне: працю по самообслуговуванню ч обслуговуванню чнших членчв счм'щ, пчдтриман- ня порядку в будинку ч в дворч, робота на присадибнчй дчлянцч, приготування засобчв до чснування та чн. Наочнчсть пчдсумку домаш- ньощ роботи, приближенность його в часу, конкретно певне спряму- вання дозволях дитинч побачити ч усвчдомити значення завдання ,що виконухться. Опитування батькчв, дчтей, вчителчв показало, що пе- ревага вчддахться працч по самообслуговуванню. Не знчмаючи важли- востч самообслуговування в загальному процесч формування потреби в працч, ми вважахм необхчдним вчдзначити, що обмеження дитячощ працч рамками самообслуговування на етапч молодшого шкчльного вчку ставах гальмуючим фактором. Це виниках в зв'язку з тим, що до по- чатку шкчльного перчоду дитина по свойому рчвню готовностч до працч в станч виконувати бчльшу по обсягу ч складнощч роботу, нчж самообслуговування. Отже, вчдбувахться штучне занижение можливос- тей дитини, гальмухться розвиток мотивацчщ його працч, що негатив- но вчдбивахться на формуваннч вчдношення до працч. I тому, робота, яку виконух дитина, повинна органчзовуватися на добро всчхщ счм`щ, окремих щщ членчв, а не тчльки для задоволення власних чнтересчв ч потреб дитини. Певна увага викликах ч дчяльнчсть, направлена на допомогу чншим людям, а не тчльки членам счм'щ. В практицч свого - 24 - дослчдження, ми спостерчгали випадки, коли дитина, що активно до- помагах вдома, пчклухться про чншч членчв счм'щ, цчлком байдужа там, де допомога необхчдна чншчй людинч. Тому, ми обертали увага батькчв таких дчтей на необхчднчсть пчдкреслювати значення працч не тчльки в рамках счм`щ, заохочувати допомога яку дитина виявлях чншчм людям, школч, класу. З цчхю метою ми пропонухмо дчтям в умо- вах вдома виконувати трудовч завдання школи, суспчльнощ органчзацчщ. Це ч виготовлення всчляких подчлок, роздавального ма- терчалу, догляд пчд час канчкулчв за квчтами, принесеними з школи ч чн. При цьому батьки забезпечували для дитини максимум умов для роботи, допомагали йому радою, схвалювали прояви самостчйностч, творчостч, чнчцчативи, сумлчнного вчдношення до роботи. Виникла ситуацчя, коли через вчдношення батькчв до участч дитини в сус- пчльно ко\nTh8юЕ риснчй працч формувалося вчдношення до працч взагалч, ус- вчдомлення його важливостч ч необхчднчсть. Однак, необхчдно вчдзначити, що при подчбнчй дчяльностч батькчв мало уваги придчляхться вчдностостч психччного, фчзичного стану дитини ч характеру трудового завдання. Необхчднчсть такощ вчдностнчстч особливо значуща для дчтей середнього ч низького рчвня сформування у працч, бо в багатьох випадках причиною вчдста- вання стах чменно об'хктивна неможливчсть виконання дитиною того або чншого доручення або запропонована робота посилюх негативний стан дитини. Особлива увага слчдух придчляти працч фчзично послаблених дчтей, що страждають цчлим рядом хронччних захворювань. Як прави- ло, в счм'ях, а на основч цього ч в школч, таких дчтей нама- гаються не залучати до працч, не давати щм трудових навантажень, всчляко опчкаючи чх. В останнчй час ця тенденцчя росте. Таких - 25 - дчтей необхчдно обов'язково включати в працю, визначаючи наванта- ження вчдповчдно щхнчм можливостям. Вони можуть виконувати легкую роботу по самообслуговуванню, допомагати в деяких справах чншим членам счм'щ. Для таких дчтей трудова дчяльнчсть компенсух дефчцит успчха в чнших видах дчяльностч, сприях самовиразу дитини в колек- тивч перевесникчв. Треба обов'язковий облчк ч ряду чндивчдуальних психччних особливостей. Важливе значення набувах чндивчдуального пчдходу при органчзацчщ працч дчтей з неврчвноваженими психччними процесами. В рамках школи такий пчдхчд ускладнений необхчднчстю в бчльшостч ви- падкчв виконання всчма дчтьми однаковощ роботи. В домашнчх умовах праця може стати умовою нормалчзацчщ, зрчвноваження поведчнки ди- тини. Для дчтей з пчдвищеною збудливчстю, неврчвноваженчстю, над- мчрною активнчстю пропонухться робота, сприятлива процесам гальму- вання - вишивка, плетчння, кулинария, столярнч роботи, випилюван- ня лобзиком та чн. Бо таких дчтей дуже тяжко змусити почати робо- ту, довести почате дчло до кчнця, виконати його акуратно, ре- тельно, то батькам треба виявляти наполегливчсть, призвичаювати дчтей до усидчивости. I навпаки, для дчтей з пчдвищенощ затормо- женностью, корисно давати роботу, що вимагах активного руху, зао- хочувати щхня самостчйнчсть, чнчцчативу, створювати перспективу успчха, включати щх в колективнч форми працч. Для дчтей неуважних пропонувалася робота, що вимагах зосеред- женощ уваги, для тих у кого слабко розвинута воля рекомендували суворий контроль ч так далч. Комфортний стан, що виниках в нас- лчдку результативних трудових зусиль, сприях створенню позитивно- го емоцчйного тла дчяльностч ч в подальшому закрчпленню потребнос- тного вчдношення до працч. - 26 - Не тчльки оцчнка працч з боку дорослих (батькчв, чнших членчв счм'щ), але ч безпосередно щхнчй особистий приклад х одним з ос- новних специфичных умов формування потреби в працч в счм`щ. З пер- ших днчв свого життя дитина знаходиться в постчйному спчлкуваннч з членами счм'щ. Вчд них вчн одержух основнч знання, при щхнчй допо- мозч ч наслчдуючи щм, оволодчвах основними дчями. Думка, вчдношен- ня батькчв ставах думкою ч вчдношенням дитини. Цим пояснюхться значимость виховнощ дчяльностч счм`щ, особистого прикладу батькчв. Ефективнчсть особистого прикладу батькчв стах тодч опти- мально високою, коли дчти беруть участь в працч безпосередно мчж членами счм'щ. Iснуючч при цьому розподчл обов'язкчв мчж членами счм'щ, стиль взахмовчдносин, розумчння дитиною важливостч свохщ працч на основч порчвняння його з працею старших членчв счм'щ, необхчднчсть ч обов'язковчсть виконання не завжди цчкавих для ди- тини дчв - всч це впливах на формування якостей, що визначають вчдношення до працч. В процесч спчльнощ працч батьки навчають дчтей ощадливим ч правильним рухам, робчтничим прийомам. Отриманч в дитячому вчку трудовч навики найбчльш тривкч. В основч формування ч розвитку ле- жить подражна дчяльнчсть дчтей. Тому первчсним х органчзацчя працч по формулч: "Роби як я". В подальшому батьки створюють умови для самостчйного ч творчого застосування отриманих навикчв. Особливо яскраво це виявляхться в роботч з високим рчвнем сформованнощ пот- реби в працч. Зштовхнувшися з новими для себе прийомами ч си- туацчями, вони легко засвоюють першч ч добре орчхнтуються, визна- чають найбчльш оптимальну органчзацчю дчяльностч в других. Особистий приклад батькчв х умовою формування трудових знань ч вмчнь. Вчдбувахться це при активному включеннч дитини в домашню - 27 - працю, при участч в обговореннч домашнього бюджету, плануваннч ро- боти по будинку ч розподчлч обов'язкчв мчж членами счм'щ. При об- говореннч домашнього бюджету дитина одержух вчдомостч про доходи счм`щ, про реальнч щщ витрати. При цьому формухться усвчдомлення залежностч мчж працею ч його о\nTh8юЕ платою, спчввчдношення мчж бажання- ми ч можливостями щхнього задоволення, розвивахться розумчння необхчдностч бережного вчдношення до речей, предметчв, вдоскона- люхться економччнч знання дчтей. Беручи участь в плануваннч роботи ч розподчлч обов'язкчв, ди- тина може зрчвнювати свчй вклад в загальну роботу, бачити ч ро- зумчти щщ необхчднчсть для всчхщ счм`щ. Вчн дчзнахться, який об- сяг працч треба виконати старшим членам счм'щ, розумчх, що гарне виконання свощх обов'язкчв полегшить роботу матерч або батьковч, дасть можливчсть счм`щ перепочити, позичитися любимою справою. В те же час орчхнтацчя в загальнчй працч створюх передумови для прояву самостчйностч ч творчостч, вказух конкретну перспективу працч, створюх умови для надання необхчднощ допомоги, формух нави- ки планування ч органчзацчщ будь-якощ трудовощ дчяльностч. В зв'язку з цим виниках поодиноке зауваження равномчрностч трудових навантажень в счм`щ у хлопчикчв ч дчвчаток (цю неравно- мерность дчти бачать ч в працч батька ч матерч). Дослчдження пока- зують, що вже в дитячому вчку чз-за нерчвностч навантажень на плечч дчвчинок лягах роботи на 4-5 годин в тиждень бчльше, нчж на хлопчикчв. Виховання такого характеру формух у хлопчикчв негатив- не вчдношення до домашньощ працч, що може яскраво виявиться в щхньому подальшому життч. Особистий приклад батькчв знаходить свчй вираз в формуваннч знань дчтей про працю. В даному випадку в основч лежить знання ч - 28 - вчдношення батькчв до працч взагалч ч свохщ професчщ в частко- востч. В процесч нашощ досвчдчено-експериментальнощ роботи розши- рення знань дчтей про працю в умовах счм`щ здчйснювалося по двом напрямкам. Перше - формування вчдношення до працч на рчвнч свчдо- мостч, поваги до людей працч ч результатчв щхнч роботи. Воно здчйснювалося в бесчдах з дчтьми, в оповчданнях про працю, читан- ня книг, обговорення побаченого дитиною, в аналчзч його безпосе- редньощ працч. Друге - робота профорчхнтацчйного характеру. Дчти дчзнавались де ч ким працюють щхнч батьки, що складах суть щхньощ роботи ч яке щщ значення в соцчальному планч. Батьки просто знайо- мили з вмчстом професчщ, а по можливостч регулярно розповчдали про свох пчдприхмство, його успчхи, обговорювали основнч проблеми ч задачч в присутностч дчтей. При цьому вчитель пчдкреслював в бесчдах з батьками, що неприпустимо втягнення дчтей в конфлчктнч ситуацчщ, формування негативного вчдношення до спчвробчтникчв батькчв, неповажне вчдношення до щхньощ працч, обговорення щхнчх особистих якостей ч нестатку. Дчти, ще не маючи достатнього рчвня знань анч в областч трудовощ пчдготовки, анч в областч моральних взахмовчдносин, приймають повнчстю судження батькчв. Цч судження накладають в подальшому вчдбиток не тчльки на сприйняття конкрет- нощ людини, але ч в цчлому на людей данощ професчщ. Позитивний ефект в процесч формування знань про працю батькчв ч розвиток на цчй основч вчдношення до батькчв ч щхньощ працч, да- вали вчдвчдання дчтьми робчтничих мчсця батькчв. Коли дитина мала можливчсть побачити не тчльки де, але ч як працюють батьки, нчж вони позиченч на виробництвч, як до них вчдносяться товаришч по роботч, тодч найбчльш яскраво вчдображалися цч подчщ в пам'ятч ч свчдомостч дитини. Ця робота проводилася в основному - 29 - чндивчдуально. Ми пропонували батькам запросити дчтей до себе на роботу з тим, щоб потчм дитина могла розказати про свощ враження всьому класу. В тих випадках, коли подчбна робота була неможлива по ряду об'хктивних причин (специфчка виробництва, його територчальна раз- мещенность та чн.), гарний результат приносили робота з мчсцевою пресою ч зустрчч з батьками в рамках школи. Ми в якостч прик- ладчв,основних стержневых лчнчй використали матерчал, зв'язаний з роботою батькчв; на загальношкчльних свята ми по можливостч запро- шували передовикчв виробництва, представникчв рчзноманчтних про- фесчй з числа батькчв школярчв. В такому випадку дчла конкретних людей ставають бчльш вчдчутнч для дчтей, набувають конкретного сенсу, формують вчдношення до данощ людини ч його працч. Особлива морально-емоцчйна ситуацчя виниках в тих випадках, коли на вчдношення до працч виявлях вплив вчдношення дитини до ок- ремих членчв счм'щ. Часто припадах спостерчгати ч дчзнаватися з бесчд з батьками, що дчти охоче матерч ,що допомагають або батьковч в роботч, ставають лчнивими, егощстичними в присутностч бабусь або дчдусчв (або навпаки). Це зв'язане в першу чергу з емоцчйнощ контактностю в счм`щ, з характером взахмовчдносин мчж членами счм'щ ч головним чином вчдношенням дитини до роботи кожно- го з них. Найбчльш складним ставах положення, коли дитина влучах в си- туацчю складного емоцчйного ч морального вибору - мчж вчдношенням \nTh8юЕ до одного з членчв счм'щ ч вчдношенням до його роботи. В даному випадку необхчдно постчйно акцентувати (як в счм`щ, так ч в школч) увага на тому, що будь-яка праця х почесним ч значущч, що вчдно- шення до людини ч його працч визначахться тим, як ця праця вико- - 30 - нухться. Iнакше можливий глибокий моральний конфлчкт, що в нас- лчдку призведе до непоправимым нестатку як в моральному, так ч в трудовому вихованнч. Важливим етапом в процесч вчдношення до працч х створення можливостей для прояву дитиною творчостч ч самостчйностч. Необ- хчдно заохочувати дчтей за чнчцчативу, не карати, якщо дитина не зумчла самий добре зробити щось по власному бажанню. Тим бчльш неправильним х поведчнка батькчв, що починають на очах у дитини переробляти те, що щойно з таким бажанням ч чнтересом виконувала дитина, або ж переривати його з закидом: "Краще я зробити самий. Ти робиш неправильно ч менч всч рчвно потрчбне буде переробляти". Подчбнч зауваження ч дчщ негативно впливають на дчтей. Вони вчдмовляються вчд самостчйнощ участч в дчяльностч, виконуючи дору- чене, дчють тчльки в рамках поставленого завдання, не виявляючи при цьому чнтересу до працч, бажання зробити його швидше, краще. В подальшому це наводить до регресу мотивацчщ - "працюю тому, що менч наказують дорослч", "якщо не зроблю, те меня покарають" та чн., що обов'язково тягне за собою затухание потреби трудиться на добро чнших ч негативне вчдношення до участч в суспчльно кориснчй працч за власною чнчцчативою. - 31 - ццц. ВИСНОВКИ Органчзуючи спчльну працю ч розвиваючи при цьому трудовч на- вики, батьки повиннч пам'ятати, що, по-перше надмчрна опчка знижух не тчльки чнтерес до роботи, але ч ступчнь самостчйностч ч твор- чостч. По-друге, доручаючи дитинч виконання якого-або завдання, необхчдно переконатися в тому, що дитина знах як його здчйснити, що потрчбнч предмети, матерчали ч знаряддя працч, х чи у дитини досвчд подчбнощ роботи. В цьому випадку, коли всч це буде вчдстунчй, праця не принесе не тчльки конкретного результату, але ч постчйнч для дитини труднощч будуть негативно вчдбиватися на вчдношеннч дитини до самостчйнощ роботи. Для прояву творчостч в таких випадках практично немах умов. Аналчзуючи основнч мотиви працч дчтей в счм`щ, ми передусчм звернули увагу на щхнх спчввчдношення з тими трудовими мотивами, що виявляються в процесч колективнощ роботи в школч. При цьому логччнч виявилася наступна закономчрнчсть: у тих дчтей, що во- лодчють високим рчвнем формування потреби в працч, спос- терчгахться збчг мотивацчщ. Основний мотив зв'язаний з усвчдомлен- ням суспчльно кориснощ значимостч роботи ,що виконухться, з бажан- ням допомогти чншим людям, з турботою про батькчв ч чншчх членчв счм'щ. Для цих дчтей участь в роботч в будинку х практичним вира- зом вчдношення до свохщ счм'щ. У дчтей зч середнчм рчвнем превалируют мотиви, що визна- чаються або особистим чнтересом до якого-або окремого виду працч (при цьому чншу роботу вони виконувати вчдмовляються або вико- нують при суворому контролч дорослих), або бажанням досягнути чншощ, вузько особистощ, егощстичнощ, мети. Як правило, у дчтей - 32 - цчхщ групи мотиви особистого характеру домчнують, але усвчдомлен- ня необхчдностч виконувати ту або чншу, не цчкаву для них роботу, зв'язане зч прагненням не порушувати загальнощ комфортностч в вчдношеннях з чншими членами счм'щ. Для дчтей з низьким рчвнем сформированности потреби в працч домчнуючими мотивами виступають, передусчм, бажання пчти вчд пока- рання, а також бажання отримати заохочення за кожну, нехай навчть самую незначну роботу. Виявленч нами групи мотивчв не х постчйними ч незмчнними. Особливо в умовах счмейного виховання вони можуть постчйно змчняться, переходити з групи в групу, складаться по-рчзному ч до- повнюваться цчлим рядом чнших мотивчв. Таким чином можна укласти, що счм'я володчх значними потен- цчйними можливостями формування у молодших школярчв вчдношення до працч. Реальний стан в розвитку суспчльства на сучасному етапч впли- вах на характер трудового виховання в счм`щ, визначах його складнчсть ч суперечливчсть. В цих умовах зростах керчвна ч прос- вчтницька функцчя школи, органчзацчя в щщ рамках спчльнощ сус- пчльно кориснощ працч дчтей ч батькчв. Теоретичний ч практичний досвчд органчзацчщ трудового вихо- вання, що батьки одержують пчд керчвництвом школи, знаходить свчй вираз в умовах счм'щ. Правильна органчзацчя працч дчтей в счм`щ дозволях найбчльш повно враховувати чндивчдуальнч психофизические особливостч дити- ни, характер його схильностей ч спроможностч. Особистий приклад батькчв х одним з основних ч спецч\nTh8юЕ альних знань ч вмчнь що врахуються, суспчльно кориснощ мотивацчщ працч. - 33 - IV. ЛцТЕРАТУРА 1. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности.- М.: Мысль, 1976.-158с. 2. Асеев Г.Л. Готовить к жизни, готовить к труду // Cоветская пе- дагогика.-1985.- N 1.- С.34-39. 3. Бахир В.К. Формирование интереса к труду людей у младших школьников в учебной и внеучебной деятельности: Автореф. дис...канд.пед.наук. - М., 1980. - 16 с. 4. Безруков А.В. Формирование потребностей и интересов личности в процессе труда // Философские науки.-1975.- N 4.- С.22-29. 5. Бех И.Д. Труд - главный воспитатель школьников: Психологичес- кий аспект трудового воспитания младших школьников.- Киев, 1983.-32с. 6. Бех И.Д. Эмоции в трудовом воспитании учашихся // Початкова школа. 1985.- N 1.- С.7-11.- на укр.яз. 7. Благонадежина Л.В. О формировании отношения школьников к тру- ду // Вопросы психологии.-1959.- N 5.- С.40-51. 8. Блинов Н. Потребность в труде и ее эволюция // Комунист.- 1982.- N 11.- С.44-55. 9. Вершинин Н.Я. Воспитание трудолюбие у младших школьников // Начальная школа.-1985.-N4.-C.43-45. 10. Гагарин С.Ф. Формирование ответственного отношения к труду у младших школьников: Автореф.дис...канд.пед.наук.-Минск, 1985.-17с. 11. Гакова Л.К. Формирование общетрудовых умений и навыков на уро- ках трудового обучения // Начальная школа.-1985.-N5.-С.56-58. 12. Глущенко А.Г. Н.К. Крупская об организации труда младших - 34 - школьников // Начальная школа.-1984.-N2.-С.8-11. 13. Гулуа Р.П. Развитие творческих способностей младших школьни- ков в процессе трудового обучения и воспитания: Автореф.дис...канд.пед.наук.-Тбилиси, 1986.-16с. 14. Касперская Л.Б Воспитание готовности к труду на основе его привликательности у детей 6-7 летнего возраста: Авто- реф.дис...канд.пед.наук.-Минс.,1981.-20с. 15. Каракулова Л.А. Формирование общественно зничимых мотивов об- щественного полезного труда у старших подростков: Автореф.дис...канд.пед.наук.-М.,1983.-21с. 16. Карандашев В.Н. Психологические условия формирования потреб- ности в труде у школьников (в сфере технического труда): Авто- реф.дис...канд.психолог.наук.-М.,1983.-21с. 17. Климов Е.А. Психологическое содержание труда и вопросы воспи- тания.-М.:Знание,1986.-80с. 18. Ковров Е.С. Формирование нравственных качеств личности в про- цессе трудового обучения // Развитие личности младшего школьника.-Благовещенск,1974.-С.3-14. 19. Козлов Л.Н. Формирование потребности в труде у учащихся под- расткового возраста в процессе трудовой подготовки: Авто- реф.дис...канд.пед.наук.-М.,1986.-17с. 20. Крупская Н.К. О коллективном труде детей.-М.: Педагогика, 1979.-Т.3.- С.308-310. 21. Лейтес Н.С. Способности, труд, талант.-М.:Знание, 1961.-32с. 22. Лутак М.Ф. Трудовое обучение и общественно полезный труд // Початкова школа.-1987.-N1.-С.38-41.-на укр.яз. 23. Любар А.А., Коваленко В.И., Любар Н.Г. Воспитание учащихся в процессе общественно полезного труда.-Киев:Радянська школа, - 35 - 1984.-101с. 24. Мальковская Т.Н. Труд как фактор воспитания социальной актив- ности школьника // Советская педагогика, -1983.-N11.-С.34-39. 25. Миженский Э.Ф., Пусенкова И.В. Формирование потребности в тру- де.-М.:Экономика, 1986.-144с. 26. Мищенко Т.И. Познавательная деятельность учащихся на уроках трудового обучения // Початкова школа.-1978.-N12.-С.43-45. 27. Общественно полезный, производительный труд - основа со- циального взросления школьника // Советская педагогика.-1983. -N6.-С.12-17. 28. Петрова В.И. Проблема взаимосвязи трудового и идейно-нрав- ственного воспитания школьников // Советская педагогика.-1978. -N12.-С.32-37. 29. Постовий В.Г. Сучасна счм`я ч щщ педагогчка. -Кищв.: Освчта, 1994, -64с. 30. Романова Л.И. За союз с родителями в трудовом воспитании // Начальная школа.-1985.-N5.-С.25-28. 31. Ушинский К.Д. Труд в его психическом и воспитательном значе- нии / избранные педагогические сочинения: В 2-х т.-М.: Педаго- гика, 1974.-Т.1.-С.124-144.
|
